Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Токарєва Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Абатуров О. Є. Особливості вигодовування дітей раннього віку, позбавлених батьківської опіки, з гострими респіраторними захворюваннями в умовах стаціонару [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, Н. М. Токарєва, І. Л. Височина // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - № 2. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2011_2_15 | ||
| 2. | 
ТокарЄва Н. Проблеми моделювання особистості практичного психолога в системі фахової підготовки [Електронний ресурс] / Н. ТокарЄва // Рідна школа. - 2010. - № 7-8. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2010_7-8_8 Висвітлено досвід реалізації стратегії моделювання та визначення перспектив комунікативного моделювання особистісних конструктів під час підготовки практичних психологів. Відзначено основні етапи персоналізації суб'єкта за нових умов життєдіяльності. Визначення рівня осмисленості вибору професії практичного психолога було проведено серед студентів Криворізького державного педагогічного університету. Виявлено відсутність чітких уявлень студентів-першокурсників про майбутню діяльність. Передбачено активне особистісне змінювання майбутнього спеціаліста, модифікацію характерологічного профілю відповідно до його професійної деонтології. Наведено таблицю характерологічних профілів практичного психолога.Освещен опыт реализации стратегии моделирования и определение перспектив коммуникативного моделирования личностных конструктов при подготовке практических психологов. Отмечены основные этапы персонализации субъекта в новых условиях жизнедеятельности. Определение уровня осмысленности выбора профессии практического психолога было проведено среди студентов Криворожского государственного педагогического университета. Выявлено отсутствие четких представлений студентов-первокурсников о будущей деятельности. Предусмотрено активное личностное изменение будущего специалиста, модификацию характерологического профиля в соответствии с его профессиональной деонтологией. Помещена таблица характерологических профилей практического психолога.Рresented experience of modeling strategies, to evaluate prospects communicative model of personal constructs in the preparation of practical psychology. Pointed out the main stages of the personalization of the subject in the new conditions of life. Determining the level of comprehension of the profession of practical psychologist was conducted among students of Krivoy Rog State Pedagogical University. The absence of clear understanding of first-year students of the future. Provides an active personality changes of the future expert, modification characterological profile in accordance with his professional ethics. Placed table characterological profiles of practical psychology. | ||
| 3. | 
Абатуров О. Є. Вплив екстракту листя плюща на продукцію антимікробних пептидів при гострому простому бронхіті в дітей [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, Н. М. Токарєва, А. О. Нікуліна // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 6. - С. 553-559. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_6_4 Сьогодні спостерігається тенденція до пролонгованого перебігу гострих респіраторних інфекцій, що вимагає розробки медикаментозних способів запобігання його розвитку. Мета роботи - вивчення клініко-імунологічної ефективності екстракту листя плюща звичайного при лікуванні гострого простого бронхіту в дітей. Під наглядом перебували 40 дітей віком 2 - 6 років, хворих на гострий простий бронхіт, 14 дітей отримувала препарат Пектолван Плющ. При проведенні роботи використовувалися клінічні і лабораторні методи дослідження. Тяжкість стану хворого оцінювалася за шкалою BSS (Bronchitis severity score). Лабораторне дослідження включало: загальний аналіз крові, сечі, назоцитологічні, імуноферментні методи. Етіологічний діагноз установлювався на підставі вірусологічних методів дослідження. При визначенні концентрації лактоферину використовувався набір Нuman Lactoferrin NK 329 Edition 06 - 16 виробництва компанії Hycult Biotech (США), нейтрофільних <$E alpha>-дефензинів (1 - 3) - реактиви Нuman HNP NK317 Edition 08 - 16 виробництва компанії Hycult Biotech (США). Гострий бронхіт у хворих, які спостерігалися, викликаний вірусними агентами. У всіх дітей, хворих на гострий простий бронхіт, захворювання мало гострий початок і виявлялося катаральним і загальнозапальним синдромами. Застосування в терапії відхаркувального препарату Пектолван Плющ сприяло більш швидкому зменшенню клінічних проявів захворювання, запобіганню затяжному перебігу, супроводжувалося вірогідним зниженням кількості лейкоцитів слизу носової порожнини і збільшенням вмісту лактоферину в ротоглотковій рідині до періоду реконвалесценції. Висновки: екстракт листя плюща є не тільки симптоматичним відхаркувальним, але й патогенетичним лікарським засобом, який можна вважати препаратом вибору при лікуванні гострого простого бронхіту в дітей. | ||
| 4. |
Абатуров О. Є. Застосування препарату лізоциму й деквалінію хлориду в лікуванні гострих респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, О. О. Агафонова, Н. М. Токарєва // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 6. - С. 576-584. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_6_8 Гострі респіраторні вірусні інфекції - група найбільш поширених хвороб, що проявляються насамперед катаральним синдромом з ураженням ротоглотки й потребують місцевого застосування антисептиків. Мета роботи - вивчити клінічні особливості уражень глотки й гортані при гострих респіраторних інфекціях у різних регіонах України, оцінити на великому клінічному матеріалі ефективність і безпеку застосування препарату Лізак і його здатність впливати на активність нативного імунітету. Обстежено 25 229 дітей віком від 4 до 18 років з гострими респіраторними інфекціями, що проявлялись запальним процесом у ротоглотці. Проведені загальноклінічні, імунологічні, бактеріологічні дослідження. Встановлено, що застосування препарату Лізак у клінічній практиці є ефективним і приводить до зменшення інтенсивності клінічних ознак запалення в ротоглотці, купірує сухість ротоглотки, больовий синдром, відновлює голосову функцію. При вивченні кореляційних зв'язків між клініко-анамнестичними даними встановлено, що найбільш сильні взаємозв'язки відзначалися між тонзилітом і вираженістю температурної реакції в першу й третю добу від початку лікування (r = 0,43 і 0,69 відповідно), наявність тонзиліту корелювала також з інтенсивністю болю в горлі (r = 0,46) і наявністю кашлю на 7-му добу захворювання (r = 0,39). У той же час вираженість кашлю в першу й третю добу захворювання корелювала з гострим ларингітом (r = 0,51 і r = 0,36 відповідно). Охриплість корелювала зі ступенем сухості в ротоглотці (r = 0,47) і була притаманна ларингіту. Для визначення імунологічної ефективності препарату Лізак були обстежені 124 дитини віком 7 - 12 років, які мали гострі респіраторні інфекції з ураженням ротоглотки. Встановлено, що рівень інтерферону гамма в ротоглотковій рідині й сироватці крові мав тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення активності запального процесу в ротоглотці. Зроблено висновок, що препарат Лізак, зменшуючи інтенсивність запального процесу в ротоглотці, здатен впливати на рівень прозапальних цитокінів, зокрема інтерферону гамма. При проведенні бактеріологічного дослідження мікрофлори ротоглотки в пацієнтів, за якими спостерігали, до початку лікування було виявлено підвищення числа патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Ефективність препарату Лізак була оцінена лікарями й пацієнтами в 99 % випадків як добра. Висновки: застосування препарату Лізак у клінічній практиці є ефективним і приводить до зменшення інтенсивності клінічних ознак запалення в ротоглотці, купірує сухість ротоглотки, больовий синдром, відновлює голосову функцію, сприяє зменшенню інтенсивності запального процесу в ротоглотці й впливає на рівень прозапальних цитокінів, зокрема інтерферону гамма, відновлює мікробіоценоз ротоглотки за рахунок зменшення кількості патогенної й умовно-патогенної флори (S. aureus, Candida albicans та ін.) і збільшення кількості індигенної флори. Препарат Лізак має добру переносимість і є ефективним у 99 % випадків застосування. | ||
| 5. |
Абатуров О. Є. Актуалізація застосування інтерферону при гострому простому бронхіті в дітей [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, Н. М. Токарєва // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 7. - С. 635-641. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_7_5 Основними етіологічними факторами гострого простого бронхіту (ГПБ) у дітей є респіраторнотропні віруси, у зв'язку з чим препарати інтерферону можуть бути використані під час лікування відповідних респіраторних захворювань. Мета роботи - вивчення клініко-імунологічної ефективності рекомбінантного інтерферону альфа-2b під час лікування ГПБ в дітей. Під наглядом перебувало 49 дітей віком від двох до шести років, хворих на ГПБ, 23 дитини одержували препарат лаферобіон, що містить рекомбінантний інтерферон альфа-2b. Під час проведення роботи використовувалися клінічні та лабораторні методи дослідження. Тяжкість стану хворого оцінювалася за Bronchitis severity score (шкалою BSS). Лабораторне дослідження включало загальний аналіз крові, сечі, застосовувались імуноферментні методи. Етіологічний діагноз встановлювався на підставі вірусологічних методів дослідження. У процесі визначення концентрації інтерферону гамма використовувався набір гамма-інтерферон-ІФА-БЕСТ А-8752 фірми "Вектор Бест"; лактоферину - набір Нuman Lactoferrin NK 329 Edition 06-16 виробництва компанії Hycult Biotech (USA), нейтрофільних alpha-дефензинів 1-3 - реактиви Нuman HNP NK317 Edition 08-16 виробництва компанії Hycult Biotech (USA). У всіх дітей, хворих на ГПБ, захворювання почалося гостро й проявлялося катаральним і загальнозапальним синдромами. Згідно з оцінкою ознак гострого простого бронхіту за шкалою BSS на початку захворювання і в періоді реконвалесценції, застосування в терапії рекомбінантного інтерферону альфа-2b сприяє більш швидкому зменшенню всіх клінічних проявів захворювання й збільшенню вмісту лактоферину в ротоглотковій рідині до періоду реконвалесценції. Висновки: ректальне призначення рекомбінантного інтерферону альфа-2b лаферобіон є етіопатогенетичним методом лікування ГПБ в дітей. | ||
| 6. | 
Абатуров О. Є. Ефективність пробіотичних бактерій Bacillus subtilis для лікування гострого простого бронхіту у дітей [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, Н. М. Токарєва // Современная педиатрия. - 2018. - № 6. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_6_13 Пробіотичні бактерії Bacillus subtilis мають противірусну та імуномодулювальну дію, у зв'язку з чим препарати, що містять дані бактерії, можуть мати достатній терапевтичний потенціал під час лікування гострих простих бронхітів (ГПБ) у дітей. Мета роботи - вивчення клініко-імунологічної ефективності пробіотичних бактерій B. subtilis під час лікування ГПБ у дітей. Під спостереженням перебувало 40 дітей віком від двох до шести років. 14 дітей у комплексній терапії гострого бронхіту отримували препарат субалін, що містить бактерії B. subtilis, решта дітей отримували лише стандартну терапію. Тяжкість стану хворого оцінено за шкалою BSS (Bronchitis severity score). Лабораторне дослідження включало: загальний аналіз крові, сечі, назоцитологічні, імуноферментні методи. Етіологічний діагноз встановлено на підставі вірусологічних методів дослідження. У ході визначення концентрації інтерферону гамма використано набір "Гамма-Інтерферон - ІФА-БЕСТ А-8752" фірми "Вектор-Бест"; лактоферину - набір Human Lactoferrin NK 329 Edition 06-16 виробництва компанії Hycult Biotech (USA), нейтрофільних <$E alpha>-дефензинів (1 - 3) - реактиви Human HNP NK317 Edition 08-16 виробництва компанії Hycult Biotech (USA). У всіх дітей захворювання почалося гостро та проявлялося катаральним і загальнозапальним синдромами. Застосування в терапії препарату, що містить бактерії B. subtilis, сприяло скороченню тривалості симптомів захворювання, підвищенню вмісту лактоферину у ротоглотоковій рідині до періоду реконвалесценції захворювання та поєднанню продукції IFN-<$E gamma> та антимікробних факторів. Зроблено висновки, що застосування субаліну, що містить бактерії B. subtilis, є патогенетичним методом лікування ГПБ у дітей. | ||
| 7. |
Агафонова О. О. Прогнозування ризику розвитку тривалого перебігу гострого простого бронхіту в дітей [Електронний ресурс] / О. О. Агафонова, Н. М. Токарєва // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 3. - С. 154-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_3_5 Чинники та механізми формування тривалого перебігу гострого простого бронхіту (ГПБ) в дітей на сьогодні до кінця невідомі. Описано участь ряду факторів, у тому числі клінічних, лабораторних та імунологічних. Мета дослідження - виявлення інформативно значущих клініко-анамнестичних, лабораторних та імунологічних факторів ризику тривалого перебігу бронхіту в дітей раннього віку, а також створення математичної моделі для прогнозування ймовірності розвитку цієї ситуації. Під наглядом перебували 122 дитини віком від 1 до 6 років із ГПБ, які були на обстеженні та лікуванні в інфекційному відділенні КЗ "Дніпровська МКЛ N 1 ДОР". Визначено фактори ризику та створено математичну модель прогнозу розвитку тривалого перебігу ГПБ в дітей. Прогностичну значущість мали: маса тіла дитини при народженні більше 3,7 кг, паління матері, наявність фонових станів, таких як перинатальне ураження центральної нервової системи та хронічний тонзиліт, субфебрильна температура тіла, тривалість лихоманки більше 4,7 дня, а також рівні <$E gamma>-інтерферону та <$E alpha>-дефензинів у ротоглотковій рідині. Висновки: одержані результати показали, що на розвиток тривалого перебігу ГПБ в дітей впливають клініко-анамнестичні, лабораторні й імунологічні чинники. Наведена математична модель прогнозування може використовуватися в практичній діяльності сімейних лікарів та педіатрів. | ||
| 8. | 
Абатуров О. Є. Алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів при терапії гострого простого бронхіту у дітей [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, І. Л. Височина, Н. М. Токарєва // Перинатология и педиатрия. - 2019. - № 2. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_2_9 Мета роботи - розробити алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів для терапії гострого простого бронхіту (ГПБ) у дітей на стаціонарному етапі надання медичної допомоги та вивчити ефективність зазначеного алгоритму. На основі кореляційного аналізу та послідовного аналізу Вальда розроблено алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів (рекомбінантний інтерферон альфа-2<$E beta>; пробіотичні бактерії Bacillussubtilis; бактеріальні лізати ОМ-85; екстракт листя плюща звичайного) для терапії дітей з ГПБ. Диференційоване призначення лікарських засобів при ГПБ у дітей сприяло швидшому нівелюванню розвитку катарального і запального синдромів, відновленню показників неспецифічного імунітету. За результатами впровадження в практичну ланку охорони здоров'я алгоритму дій лікаря за необхідності підсилення стандартної терапії ГПБ у дітей, ефективність використання та вірогідність отримання кінцевого результату становила 75 - 86 %. Висновки: особливості роботи системи неспецифічного захисту респіраторного тракту в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, їх клініко-анамнестичні характеристики та динаміка перебігу ГПБ за шкалою тяжкості проявів захворювання (BSS) обгрунтовують необхідність підсилення стандартної терапії ГПБ в умовах стаціонарного лікування. Патогенетично обгрунтовано можливість введення препаратів рекомбінантних інтерферонів, пробіотиків, бактеріальних лізатів та екстракту листя плюща в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, для відновлення показників неспецифічного імунітету, на основі доведеної їх клініко-імунологічної ефективності та впливу на основні клінічні ознаки ГПБ за шкалою BSS. | ||
| 9. |
Абатуров О. Є. Місцеве лікування фарингіту в дітей [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, Н. М. Токарєва // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 1. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_1_6 Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) у структурі загальної захворюваності посідають перше місце, що підтверджено інформаційними бюлетенями Всесвітньої організації охорони здоров'я, і сьогодні залишаються серйозною проблемою для охорони здоров'я й економіки різних держав, тому раціональний підхід до їх лікування є важливим для кожного практикуючого педіатра. В етіологічній структурі ГРЗ кожні 15 - 20 років відбуваються суттєві зміни структури основних збудників, що, безсумнівно, суттєво впливає на існуючі дігностичні та лікувальні заходи щодо терапії ГРЗ. Практично за будь-якої етіології захворювання в клінічній картині будуть присутні симптоми фарингіту й тонзилофарингіту. Проблема ефективного лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій і запобігання їм є актуальною в усьому світі, що пов'язане з їх значною поширеністю, схильністю до рекурентного перебігу й значними матеріальними затратами на лікування. Основним критерієм вибору терапії є мінімізація медикаментозного навантаження за достатньої ефективності лікування. З огляду на складність вибору препарату у разі призначення етіотропної терапії під час лікування гострих респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей особливого значення набувають препарати, здатні справляти місцевий протизапальний і саногенетичний ефект. Найбільш доцільне застосування комбінованих препаратів, що надають комплексну (антимікробну, протизапальну й знеболювальну) дію одночасно. Наведено сучасні дослідження, а також досвід практикуючих педіатрів щодо вибору оптимальної лікарської форми місцевого антибактеріального препарату для дітей, старших від шестирічного віку, під час лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей.Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) у структурі загальної захворюваності посідають перше місце, що підтверджено інформаційними бюлетенями Всесвітньої організації охорони здоров'я, і сьогодні залишаються серйозною проблемою для охорони здоров'я й економіки різних держав, тому раціональний підхід до їх лікування є важливим для кожного практикуючого педіатра. В етіологічній структурі ГРЗ кожні 15 - 20 років відбуваються суттєві зміни структури основних збудників, що, безсумнівно, суттєво впливає на існуючі дігностичні та лікувальні заходи щодо терапії ГРЗ. Практично за будь-якої етіології захворювання в клінічній картині будуть присутні симптоми фарингіту й тонзилофарингіту. Проблема ефективного лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій і запобігання їм є актуальною в усьому світі, що пов'язане з їх значною поширеністю, схильністю до рекурентного перебігу й значними матеріальними затратами на лікування. Основним критерієм вибору терапії є мінімізація медикаментозного навантаження за достатньої ефективності лікування. З огляду на складність вибору препарату у разі призначення етіотропної терапії під час лікування гострих респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей особливого значення набувають препарати, здатні справляти місцевий протизапальний і саногенетичний ефект. Найбільш доцільне застосування комбінованих препаратів, що надають комплексну (антимікробну, протизапальну й знеболювальну) дію одночасно. Наведено сучасні дослідження, а також досвід практикуючих педіатрів щодо вибору оптимальної лікарської форми місцевого антибактеріального препарату для дітей, старших від шестирічного віку, під час лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей. | ||
| 10. |
Абатуров O. Є. Можливостi використання шкали Bronchitis Severity Score для оцiнки eфективностi лiкування гострого бронхiту в дiтей [Електронний ресурс] / O. Є. Абатуров, Н. М. Токарєва // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 6. - С. 420-428. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_6_5 | ||
| 11. |
Токарєва Н. М. Фітотерапія при гострих риносинуситах у дітей [Електронний ресурс] / Н. М. Токарєва, О. О. Агафонова, Л. Л. Петренко // Здоров'я дитини. - 2021. - Т. 16, № 2. - С. 152-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2021_16_2_10 Риносинусит є поширеним захворюванням у більшості країн світу, що зумовлює значні економічні витрати, спричинені користуванням медичними послугами та зниженням продуктивності праці. Річна поширеність гострого риносинуситу (ГРС) становить 6 - 15 %. ГРС, як правило, є наслідком вірусного нежитю і зазвичай самообмежується, проте було описано серйозні ускладнення, що призводили до ситуацій, які загрожували життю, і навіть до смерті. Беручи до уваги те, що з ГРС у практичній діяльності стикаються лікарі різних спеціальностей, зокрема педіатри, лікарі загальної практики та отоларингологи, розробка чіткого алгоритму дій та призначення відповідної патогенетичної терапії є важливою проблемою охорони здоров'я. У лютому 2020 р. Європейське ринологічне товариство (European Rhinologic Society) опублікувало оновлені рекомендації з лікування гострого і хронічного риносинуситу (ХРС), а також назальних поліпів (European Position Paperon Rhinоsinusitis and Nasal polyps - EPOS-2020) у хворих різних категорій: діти, дорослі, пацієнти із супутніми захворюваннями. В EPOS-2020 наведено чіткі визначення риносинуситу та діагностичні критерії гострого і хронічного риносинуситу, запропоновано новий інтегрований підхід до надання медичної допомоги у разі ГРС. ГРС у дітей діагностують на підставі типової клінічної картини: гострий початок типових симптомів - закладеність носа, безбарвні/світлі виділення з носа та кашель, що зберігаються до 12 тиж. Згідно із сучасними критеріями, ГРС включає три нозологічні одиниці: гострий вірусний (ГВРС), післявірусний (ПВРС) та бактеріальний риносинусит. Лікування пацієнтів з ГРС має бути комплексним і має включати усунення запалення, відновлення прохідності природних співусть навколоносових пазух, евакуацію виділень із них, ерадикацію збудника, запобігання розвитку ускладнень, місцеву імуномодулюючу терапію. До основних груп лікарських засобів, що застосовуються для лікування ГРС, відносять антибактеріальні, протинабрякові, протизапальні, муколітичні препарати. В EPOS-2020 провідна роль відводиться призначенню фітотерапії, наведено дані щодо конкретних рослинних засобів, які довели ефективність для лікування ГРС: у разі ГВРС - евкаліптова олія та Andrographis paniculata SHA-10; за ПВРС - Pelargonium sidoides та миртол. Основним критерієм вибору терапії є мінімізація медикаментозного навантаження у разі достатньої ефективності лікування. Саме таким є лікарській засіб Респеро Миртол, що об'єднує властивості мукокінетика, муколітика, антимікробного і протизапального препарату. Основною діючою речовиною препарату є миртол стандартизований, протизапальний та саногенетичний ефект якого доведено у понад 100 доклінічних і рандомізованих клінічних дослідженнях. | ||
| 12. |
Абатуров О. Є. Вплив поєднаної терапії солями кальцію та вітаміном D на концентрацію макро- та мікроелементів у слині дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. Є. Абатуров, Т. О. Крючко, О. Л. Кривуша, В. Л. Бабич, Н. М. Токарєва, О. Я. Ткаченко // Здоров'я дитини. - 2023. - Т. 18, № 1. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2023_18_1_4 Збалансоване забезпечення макро- та мікроелементами різних органів і систем є необхідною умовою для підтримки стану здоров'я людини. Дефіцит або надлишок макро- та мікроелементів у слині може бути пов'язаний як з розвитком запалення, так і з окиснювальним ушкодженням тканин ротової порожнини. Забезпечення кальцієм організму людини істотно впливає на стан іоному слини. Проте сьогодні існують поодинокі дослідження, присвячені дослідженню впливу препаратів Ca та вітаміну D на стан іоному слини у здорових дітей. Мета роботи - вивчення впливу поєднаного застосування профілактичних доз Ca та вітаміну D на концентрацію макро- та мікроелементів у слині дітей раннього віку. Під нашим спостереженням знаходилось 36 клінічно здорових дітей раннього віку, які протягом 2 місяців отримували препарат Кальцикер 2,5 мл 3 рази на добу. Дослідження вмісту макро- та мікроелементів у сечі проведено методом оптико- емісійної спектрометрії з індуктивно-зв'язаною плазмою. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica 6.1 за допомогою персонального комп'ютера на базі процесора Intel Pentium. Висновки: поєднане застосування карбонату Ca та вітаміну D (препарат Кальцикер) протягом 2 місяців супроводжується змінами іоному слини у дітей раннього віку, які мають протизапальний та протикарієсний характер. Після курсу прийому карбонату Ca та вітаміну D відзначається припинення екскреції деяких мікроелементів зі слиною, що мають токсичний вплив на тканини ротової порожнини. Використання препарату Кальцикер у рекомендованій дозі 2,5 мл 3 рази на добу протягом 2 місяців характеризується високим профілем безпеки і може бути рекомендовано дітям раннього віку, особливо з груп ризику розвитку недостатності кальцію. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |