Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Третьяк Е$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Гакал П. Г. К моделированию нестационарных теплогидравлических процессов в высокооборотных асинхронных двигателях большой мощности [Електронний ресурс] / П. Г. Гакал, А. В. Третьяк, К. В. Слюсарчук, Е. В. Третьяк // Авиационно-космическая техника и технология. - 2010. - № 7. - С. 81–83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2010_7_18 | ||
| 2. | 
Третьяк Е. Э. Впервые выявленный сахарный диабет как манифестация плюригормональной опухоли гипофиза (соматотропиномы-кортикотропиномы). клинический случай [Електронний ресурс] / Е. Э. Третьяк, Л. В. Щекатурова, Г. А. Кидалова, Д. Г. Когут // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2016_4_11 | ||
| 3. |
Третьяк Е. Э. Скрининг субклинического синдрома Кушинга у пациентов с артериальной гипертензией [Електронний ресурс] / Е. Э. Третьяк, С. М. Черенько // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 1. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_1_5 Мета дослідження - визначення поширеності субклінічного синдрому Кушинга (СК) серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і діагностичної цінності клініко-лабораторних показників, які використовуються для діагностики субклінічного СК. В групу скринінгу СК було включено 140 осіб з АГ, з них 84 жінки (59,9 %) і 56 чоловіків (40,1 %). Медіана віку пацієнтів становила 48,6 року, тривалість АГ - 8,5 року. Згідно затвердженого алгоритму на 1 етапі скринінгу всім пацієнтам виконано визначення кортизолу на тлі нічної дексаметазонової проби, з пороговим значенням 1,8 мкг/дл. На 2 етапі було виконано аналізи добової екскреції вільного кортизолу і рівня АКТГ вранці. В результаті скринінгу СК серед пацієнтів з АГ субклінічний СК було підтверджено у 8 пацієнтів (5,7 %). Переважаючим варіантом субклінічного СК є двобічні (4 з 8, вузлова гіперплазія) і однобічні (3 з 8, аденоми) утворення надниркових залоз, кортикотропіному гіпофіза виявлено у 1 пацієнта. За порівняння групи пацієнтів з АГ із пацієнтами з АГ на тлі СК достовірних відмінностей у тривалості захворювання, наявності метаболічних ускладнень і рівня добової екскреції кортизолу не виявлено. Найбільш інформативним діагностичним тестом є нічна дексаметазонова проба з пороговим значенням COP (cut-off point) 2,04 мкг/дл. Рівень АКТГ крові є другим за значимістю лабораторним тестом з пороговим значенням COP (cut-off point) 8,5 пг/мл. У половині випадків прихованої гіперкортизолемії, встановленої під час скринінгу пацієнтів з АГ, поряд з автономною секрецією кортизолу було підтверджено первинний гіперальдостеронізм. Для оптимізації діагностики пацієнтів груп ризику потрібна розробка інтегрованої моделі, яка включає анамнестичні, клінічні та лабораторні показники. | ||
| 4. |
Третьяк Е. Э. Диагностическая ценность отдельных лабораторных показателей в диагностике субклинического синдрома кушинга у пациентов с артериальной гипертензией [Електронний ресурс] / Е. Э. Третьяк, Л. В. Щекатурова, С. М. Черенько // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 108-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_37 Определение диагностической ценности лабораторных показателей, используемых для диагностики СК, является частью исследования распространенности субклинического СК среди пациентов групп риска, выполненного на базе УНПЦЭХ. В исследование было включено 390 пациентов - пациенты с избыточной массой тела, АГ, нарушением углеводного обмена, инциденталомами надпочечника. Группу пациентов с АГ в качестве ведущего клинического синдрома составляло 140 человек - 84 (59,9 %) женщин и 56 (40,1 %) мужчин. Исследование включало 2 этапа: на первом пациентам определяли кортизол сыворотки на фоне ночной дексаметазоновой пробы, с пороговым значением исключения СК 1,8 мкг/дл; на втором этапе выполнялись анализы суточной экскреции свободного кортизола, уровня АКТГ плазмы утром, дигидроэпиандростерон-сульфата (ДГТА) сыворотки. Диагностическую ценность определяли с помощью ROC (Receiver Operating Characteristic) с построением соответствующих характеристических кривых и с расчетом площади под кривыми (Area Under the Curve - AUC), согласно показателям которой оценивали качество модели. Наибольшее значение AUC характеризовало наивысшую диагностическую ценность показателя (оптимальное соотношение между чувствительностью и специфичностью по отношению к исследованному явлению). Субклинический СК подтвержден у 8 пациентов (5,7 %). Наиболее информативный диагностический тест-ночная дексаметазоновая проба с пороговым значением cut-off point (COP) 2,04 мкг/дл. Диагностическая ценность определялась с помощью корреляционного анализа, результат которого подтверждает, что кортизол на фоне overnight test является лучшим показателем - при COP 2,04 мкг/дл демонстрирует чувствительность 100 %, специфичность 66 %. Уровень АКТГ плазмы натощак обозначен вторым по значимости лабораторным тестом с пороговым значением COP << 8,5 пг/мл. При этом прогностически качественной диагностической моделью может быть признан только уровень АКТГ, с обратной зависимостью - чем ниже уровень АКТГ, тем выше вероятность наличия СК. Пороговое значение (COP) 8,5 пг/мл, чувствительность в точке деления 55,6 %, специфичность - 90,5 %. AUC - 0,722, p = 0,014. Показатель ДГТА-сульфат сыворотки демонстрировал высокую специфичность (79 %), но имел более низкую чувствительность (42,9 %), при этом COP во всех случаях составлял показатель ниже референтных значений для пола и возраста в каждом отдельном случае, но обозначен авторами как второй по значимости, после АКТГ, в качестве критерия, подтверждающего автономную продукцию кортизола аденомой надпочечника. Показатель суточной экскреции свободного кортизола обладает низкой информативностью при скрининге пациентов с субклиническим СК - специфичность 30 % при COP 475,3 мкг/24 часа, вследствие большого количества ложноположительных результатов. Полученные данные подтверждают результаты исследований других авторов. Выводы: скрытая гиперкортизолемия может быть выявлена при скрининге у 5,7 % пациентов с АГ. Наиболее информативным диагностическим тестом является ночная дексаметазоновая проба. Уровень АКТГ крови является вторым по значимости лабораторным тестом с рациональным применением порогового уровня в 8,5 пг/мл. Показатель суточной экскреции свободного кортизола обладает низкой информативностью при скрининге пациентов с субклиническим СК. | ||
| 5. | 
Третьяк Е. В. Детермінація правоохоронної діяльності та правоохоронного органу у правовій доктрині України [Електронний ресурс] / Е. В. Третьяк // Актуальні проблеми держави і права. - 2008. - Вип. 37. - С. 256-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2008_37_50 | ||
| 6. |
Третьяк Е. В. Феномен відомчих програм у сфері правоохоронної діяльності [Електронний ресурс] / Е. В. Третьяк // Актуальні проблеми держави і права. - 2009. - Вип. 47. - С. 290-298. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2009_47_58 | ||
| 7. |
Третьяк Е. В. Феномен відомчих програм у сфері правоохоронної діяльності [Електронний ресурс] / Е. В. Третьяк // Актуальні проблеми держави і права. - 2009. - Вип. 49. - С. 442-449. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2009_49_76 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |