Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (6) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Усатов С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Сорокин Ю. Н. Симптомы ранних клинических проявлений новообразований головного мозга [Електронний ресурс] / Ю. Н. Сорокин, С. А. Усатов, А. П. Коваленко, Н. Б. (Луганск Сорокина, Украина) Украина) // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 5. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_5_7 | ||
| 2. | 
Усатов С. А. Особенности клиники глиальных опухолей головного мозга различной степени злокачественности в зависимости от выраженности перифокальной зоны [Електронний ресурс] / С. А. Усатов // Український нейрохірургічний журнал. - 2000. - № 1. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2000_1_10 | ||
| 3. |
Усатов С. А. Предоперационная подготовка и лечебная тактика у больных с глиобластомами головного мозга, находящихся в фазе клинической декомпенсации [Електронний ресурс] / С. А. Усатов // Український нейрохірургічний журнал. - 2000. - № 2. - С. 54-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2000_2_11 | ||
| 4. |
Усатов С. А. МР-томографическая характеристика астроцитом полушарий большого мозга в зависимости от их локализации [Електронний ресурс] / С. А. Усатов // Український нейрохірургічний журнал. - 2001. - № 2. - С. 172-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2001_2_8 | ||
| 5. |
Усатов С. А. МРТ-характеристика глиобластом головного мозга с учетом выраженности перифокальной зоны [Електронний ресурс] / С. А. Усатов // Український нейрохірургічний журнал. - 2001. - № 3. - С. 112-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2001_3_20 | ||
| 6. |
Розуменко В. Д. Характеристика перифокальных реакций в патогенезе клинических проявлений опухолей головного мозга [Електронний ресурс] / В. Д. Розуменко, С. А. Усатов // Український нейрохірургічний журнал. - 2001. - № 4. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2001_4_15 | ||
| 7. |
Усатов С. А. Сравнительная характеристика содержания α-интерферона в периферической крови и спинномозговой жидкости при глиомах головного мозга [Електронний ресурс] / С. А. Усатов // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 1. - С. 13-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_1_5 | ||
| 8. |
Усатов С. А. Нейрохирургические аспекты применения wake-up анестезии [Електронний ресурс] / С. А. Усатов, В. Н. Шопин, Хатем Заллум // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 2. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_2_4 | ||
| 9. |
Усатов С. А. Анализ ранних результатов хирургического лечения глиом супратенториальной локализации с применением wake-up анестезии [Електронний ресурс] / С. А. Усатов, Хатем Заллум, В. Н. Шопин // Український нейрохірургічний журнал. - 2007. - № 2. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2007_2_7 | ||
| 10. |
Усатов С. А. Метод wake-up анестезии у нейрохирургических больных [Електронний ресурс] / С. А. Усатов, В. Н. Шопин, Баракат Юнис Заллум Хатем // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 1. - С. 25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_1_37 | ||
| 11. |
Усатов С. А. Применение Wake-up анестезии при удалении глиальных опухолей головного мозга [Електронний ресурс] / С. А. Усатов, А. С. Комаревцев, Н. А. Панкратьев, Баракат Юнис Заллум Хатем // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 1. - С. 38-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_1_65 | ||
| 12. | 
Усатов С. А. Комбинированная гипотензивная терапия больных c гипертонической болезнью, перенесших геморрагический инсульт [Електронний ресурс] / С. А. Усатов, Л. В. Савченкова, С. Н. Горобинская // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2012. - т. 13, № 2. - С. 59-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2012_13_2_12 | ||
| 13. | 
Усатов С. А. Анализ электрокардиограмм при поражениях центральной нервной системы [Електронний ресурс] / С. А. Усатов, С. Н. Горобинская, В. Н. Шопин // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2011. - Т. 6, № 1. - С. 162-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2011_6_1_38 | ||
| 14. | 
Поліщук М. Є. Хірургічне лікування пухлин орбіти та краніоорбітальної ділянки [Електронний ресурс] / М. Є. Поліщук, М. С. Гудим, Д. В. Щеглов, О. М. Гончарук, А. А. Обливач, С. А. Усатов, М. Б. Виваль // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroftu_2021_9_1_9 Хірургічне лікування об'ємних утворень орбіти та краніоорбітальної ділянки (КОД) є актуальним у зв'язку з особливостями діагностики та хірургічного етапу лікування, що обумовлено щільним розташуванням у невеликому просторі орбіти нервово-судинних і м'язових структур. Мета роботи - визначити особливості хірургічного лікування пухлин орбіти та КОД. Проведено ретроспективний аналіз 102 хворих (76 жінок, 26 чоловіків) із пухлинами орбіти та КОД у відділенні нейрохірургії N 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 2000 по 2016 рік. 86 (84,3 %) пацієнтів мали доброякісні пухлини, 16 (15,7 %) - злоякісні. Птеріональну краніотомію з орбітотомією проведено в 72 (70,6 %) випадках, бічний орбітальний доступ - у 20 (19,6 %), передню орбітотомію - у 10 (9,8 %). Тотального видалення пухлин вдалося досягти в 71 (69,6 %) випадку. При пухлинах передніх 2/3 орбіти та верхівки відмінного, задовільного та доброго результату досягнуто в 93,9 т 92,4 % пацієнтів відповідно. Гірші результати отримано після хірургічного лікування пухлин задньої третини орбіти, які знаходилися інтра- та екстраконально, - по 37,5 % незадовільних результатів (II і III групи). У ранньому післяопераційному періоді у 18 (17,6 %) хворих виникли ускладнення, найбільш частими були зниження зору - у 8,8 %, окорухові порушення - 8,8 %, птоз - у 5,9 % пацієнтів, у 6 вони регресували до моменту виписки. Ризик ускладнень був вищим при видалені інтракональних утворень задньої третини орбіти та не залежав від гістоструктури. Встановлено, що вибір хірургічного доступу при видаленні пухлин краніоорбітальної ділянки й орбіти залежить від розташування пухлини щодо площини зорового нерва, м'язового конусу, каналу зорового нерва, верхньої орбітальної щілини. Результати лікування пухлин КОД та орбіти залежали передусім від локалізації утворення та поширеності процесу на момент звернення. Погіршення симптомів після хірургічного лікування виявлено переважно в пацієнтів із пухлинами задньої третини орбіти. | ||
| 15. | 
Шаповалова Ю. Ю. Сучасний погляд на можливість корекції деяких параметрів імунної системи хворих при черепно-мозковій травмі [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Шаповалова, С. А. Усатов // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2021. - № 1-2. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2021_1-2_8 | ||
| 16. | 
Данчин А. О. Біофізичні механізми формування ранових каналів при вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових пораненнях [Електронний ресурс] / А. О. Данчин, О. М. Гончарук, С. А. Усатов, М. С. Алтаброурі, Г. О. Данчин // Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія. - 2021. - № 1. - С. 33-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2021_1_6 Цель работы - разработать рекомендации по оптимизации первичной хирургической обработки огнестрельных непроникающих черепно-мозговых ранений на основе теоретического и прикладного изучения одного из разделов раневой баллистики - биофизических механизмов формирования раневых каналов, сопутствующих непроникающих ранений и внутричерепных повреждений. Изучены истории болезни 155 раненых, получивших огнестрельное непроникающее черепно-мозговое ранение во время боевых действиий на Востоке Украины в 2014 - 2020 гг. Все раненые были мужского пола в возрасте от 18 до 60 лет (средний возраст - 35,1 года). Для изучения биофизических особенностей формирования разных видов раневых каналов при заданной неубойной кинетической энергии, переданной тканям головы, определяли вид ранящего снаряда, траекторию полета, характер огнестрельных повреждений мягких тканей свода черепа и переломов черепа и внутричерепных повреждений по данным клинических исследований, и компьютерной томографии, и сопоставляли с результатами теоретических исследований с использованием законов раневой баллистики. Пулевых (только касательных) ранений было 11 (7,1 %), осколочных - 144 (92,9 %). Формирование раневых каналов зависит от вида ранящего снаряда и его кинетическоиі энергии. Огнестрельные непроникающие пулевые и осколочные касательные черепно-мозговые ранения обусловлены разрушительным воздействием на ткани ранящих снарядов, которые имеют в момент столкновения с головой как убойную кинетическую энергию (>> 80 Дж), так и меньшую, чем убойная, кинетическую энергию. Слепые черепно-мозговые ранения вызваны лишь травматическим воздействием осколков, имеющих небольшую (<< 80 Дж) кинетическую энергию. Выводы: при огнестрельных непроникающих одиноких осколочных слепых ранениях раны не имеют зоны вторичного некроза, а зона первичного некроза небольшая или незначительная, что позволяет не высекать мягкие ткани вокруг раны во время первичной хирургической обработки, а только удалить некротические ткани. При огнестрельных непроникающих осколочных касательных и слепых черепно-мозговых ранениях, когда раны мягких тканей свода черепа не зияют, малого размера (повреждение кожи, подкожноиі клетчатки до апоневроза) первичную хирургическую обработку не проводят. Лечение таких ран осуществляют проведением туалета и наложением асептических повязок. Раневые каналы, заканчивающиеся огнестрельными переломами, подлежат первичной хирургической обработке так же, как и огнестрельные переломы. | ||
| 17. |
Усатов С. А. К вопросу о степени радикальности удаления глиом супратенториальной локализации [Електронний ресурс] / С. А. Усатов, Б. Р. Рашиди, Ю. В. Богуславский // Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія. - 2021. - № 1. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2021_1_8 Цель работы - улучшить качество лечения больных с глиомами головного мозга супратенториальной локализации путем определения оптимальной хирургической тактики и показаний к разным видам оперативных вмешательств. Ретроспективно проанализированы результаты хирургического лечения 103 больных с глиомами супратенториальной локализации. Изучен катамнез больных. В динамике оценивали компьютерные и магнитно-резонансные томограммы. При операциях с воздействием на функциональные зоны головного мозга использовали метод "awake craniotomy". Проведены следующие операции с разным объемом удаления опухоли: биопсия, part resection (PR), subtotal resection (SR), near total resection (NTR), gross total resection (GTR). При проведении биопсии выявлены осложнения: кровоизлияния в структуру опухоли, увеличение отека, незначительные пластинчатые кровоизлияния. Гистологическая характеристика тканей при биопсии и открытом удалении не всегда совпадала. PR выполняли при росте опухоли в двигательных и речевых структурах головного мозга, для устранения дислокации и создания резервной полости, что целесообразно при медленнорастущих доброкачественных новообразованиях. NTR и STR являются методом выбора, если глиомы частично располагаются в функционально значимых зонах. GTR использовали преимущественно при локализации опухоли в области полюсов лобной и височнойі долей, теменной области, чаще - справа. Срок жизни у 12,8 % больных после выполнения GTR превышал среднестатистические (более 5 лет). Выводы. "Условно" радикальное удаление (STR, NTR, GTR) глиом головного мозга является оптимальным, поскольку увеличивает срок жизни больных даже при злокачественном характере заболевания. Применение метода "awake craniotomy" расширяет возможности при всех видах хирургического лечения, позволяя сохранить функционально значимые участки мозга. Использование биопсии не всегда оправдано, поскольку имеют место осложнения, а гистологическая характеристика структуры опухоли не всегда корректна. | ||
| 18. | 
Шаповалова Ю. Ю. Оцінка впливу імунотропного засобу на стан клітинного імунітету хворих із черепно-мозковою травмою на амбулаторному етапі лікування [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Шаповалова, С. А. Усатов // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2021. - № 2. - С. 174-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2021_2_30 | ||
| 19. |
Данчин А. О. Клініка і діагностика вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень у локальній війні [Електронний ресурс] / А. О. Данчин, О. М. Гончарук, М. С. Алтаброурі, Г. О. Данчин, С. А. Усатов, О. П. Коваленко // Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія. - 2021. - № 2. - С. 34-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2021_2_6 Мета роботи - дослідити особливості клінічних виявів та оцінити ефективність мультиспіральної комп'ютерної томографії (МСКТ) черепа і головного мозку в діагностиці вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень (ЧМП) у локальній війні. Проаналізовано історії хвороби 155 пацієнтів, які отримали вогнепальне непроникаюче ЧМП під час бойових дій на Сході України в 2014 - 2020 рр. Усі поранені були чоловічої статі віком від 18 до 60 років (середній вік - 35,1 року). Вивчено особливості клінічних виявів і результати сучасних методів діагностики вогнепальних непроникаючих ЧМП за надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги в лікувальних установах третього та четвертого рівня медичного забезпечення. Виявлено великі діагностичні можливості МСКТ для визначення локалізації поранення, виду снаряда, який ранить, характеру ранового каналу, вогнепальних переломів черепа і супутніх ушкоджень внутрішньочерепних структур. Установлено, що у разі вогнепальних непроникаючих кульових і осколкових дотичних ЧМП мають місце неповні та вдавлені переломи, а за поодиноких і множинних осколкових сліпих поранень - неповні, дірчасті та дірчасто-вдавлені переломи з наявністю в них осколків. Визначено патоморфологічні особливості характеру ранових каналів і внутрішньочерепних ушкоджень. Вони завжди супроводжуються травматичними субарахноїдальними крововиливами та забоями головного мозку, в більшості випадків і вогнищевими забоями. У 3,1 % поранених спостерігали внутрішньочерепні гематоми. Висновки: клінічні вияви за вогнепальних непроникаючих ЧМП залежать не лише від різновиду рани м'яких тканин склепіння черепа, а й від характеру перелому черепа, та переважно зумовлені тяжкістю травматичного ушкодження мозку. МСКТ головного мозку і черепа надає змогу визначити локалізацію поранення, вид снаряду, який ранить, характер ушкоджень м'яких тканин склепіння черепа, ранових каналів, вогнепальні переломи черепа і супутні поранення внутрішньочерепних структур. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |