Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Фаюра Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Фаюра Л. Р. Розробка технології культивування рекомбінінтного штаму-продуцента Escherichia coli з метою отримання аргініндезімінази Mycoplasma hominis [Електронний ресурс] / Л. Р. Фаюра, Ю. Р. Борецький, Ю. В. Пиняга, Н. Б. Мартинюк, В. В. Скороход, А. А. Сибірний // Наука та інновації. - 2014. - Т. 10, № 4. - С. 32—39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2014_10_4_4 | ||
| 2. |
Стасюк Н. Є. Рекомбінантні форми аргінази та аргініндеімінази як ка талітичні складові ензиматичного набору "Аргітест" для аналізу L-аргініну [Електронний ресурс] / Н. Є. Стасюк, Г. З. Гайда, А. Є. Закальський, О. М. Закальська, Л. Р. Фаюра, О. І. Вовк, О. В. Стасик, А. А. Сибірний, М. В. Гончар // Наука та інновації. - 2017. - Т. 13, № 4. - С. 64-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2017_13_4_7 For the time, no screening test kits for L-arginine monitoring in biological fluids, including the blood, have been available in the arsenal of domestic clinical diagnostics. The Argitest enzymatic kit is based on the enzymatic-chemical me thod of L-arginine quantitative analysis developed using different forms of recombinant human liver arginase I (arginase) and arginine deiminase. The method is highly selective, cheap, simple, and fast. It is remarkable for stability of enzy mes and final products. The article demonstrates the possibi lity of using recombinant arginine-selective enzymes in com po si tion of Argitest kit. The catalytic and analytic characteristics of the se enzymes have been studied. It has been shown that each enzyme can be used as a component of enzymatic kit. | ||
| 3. | 
Абрагамович М. О. Характеристика показників редокс-гомеостазу у цирозних хворих зі синтропічними коморбідними ураженнями залежно від тяжкості цирозу печінки [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, Л. Р. Фаюра // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 3. - С. 151-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2020_5_3_21 | ||
| 4. | 
Абрагамович М. О. Особливості редокс-гомеостазу у хворих на цироз печінки (огляд літератури та опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, Л. Р. Фаюра // Acta medica Leopoliensia. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 70-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2020_26_1_12 Мета дослідження - виявити особливості редокс-гомеостазу у хворих на цироз печінки (ЦП) залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів. Дослідження проведено у два етапи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 75 хворих (23 жінки (30,7 %), 52 чоловіки (69,3 %), середній вік - <$E47,2~symbol С~10,4> років), які перебували на комплексному клінічно-лабораторно-інструментальному обстеженні та стаціонарному лікуванні у створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та гастроентерологічного відділу Львівської обласної клінічної лікарні Львівському обласному гепатологічному центрі. Усім хворим проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. З метою визначення показників редокс-системи вивчали вміст каталази та продуктів тіобарбітурової кислоти, а саме малонового діальдегіду (МДА). На першому етапі проводилося визначення вмісту МДА та каталази у хворих на ЦП та різного ступеня тяжкості синтропічні коморбідні хвороби. Другий етап дослідження полягав у визначенні залежності між характерними змінами параметрів редокс-гомеостазу і тяжкістю синтропічних коморбідних уражень у хворих на ЦП з використанням кореляційного аналізу. Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп'ютері у програмах Excel 2010, Statistica 6.0, RStudio v. 1.1.442 та R Commander v.2.4-4 із використанням описової статистики. Одержані результати у випадку нормального розподілу представили у вигляді <$Eroman M~symbol С~sigma>, n - кількість обстежених хворих у групі, у випадку ненормального розподілу - Me [25,0 %; 75,0 %]. Статистично достовірною вважали різницю, якщо p << 0,05. Відповідно до першого етапу дослідження виявлено, що вміст МДА був найвищим у хворих на ЦП з варикозно розширеними венами стравоходу (ВРВС) 3 ступеня, цирозною гастропатією (ЦГП) 3 ступеня, варикозно розширеними гемороїдальними венами (ВРГВ) 2 ступеня, цирозною кардіоміопатією (ЦКМП) 3 ступеня, артеріальною гіпотензією 2 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, печінковою енцефалопатією (ПЕ) 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 3 ступеня. Вміст каталази був найнижчим у хворих на ЦП з ВРВС 3 ступеня, ЦГП 3 ступеня, ВРГВ 3 ступеня, ЦКМП 3 ступеня, артеріальною гіпотензією (АГ) 3 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, ПЕ 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 2 ступеня. Відповідно до другого етапу дослідження виявлено, що зі збільшенням вмісту МДА достовірно наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, гепатопульмонального синдрому печінкової енцефалопатії, остеопорозу. Зі зменшенням вмісту каталази наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, АГ, гепатопульмонального синдрому, остеопорозу. Висновки: у хворих на ЦП є особливості порушень редоксгомеостазу з підвищенням вмісту МДА та зменшенням вмісту каталази залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів, кореляція яких найбільш виражена за наявності гепатопульмонального синдрому, остеопорозу та ЦКМП.Мета дослідження - виявити особливості редокс-гомеостазу у хворих на цироз печінки (ЦП) залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів. Дослідження проведено у два етапи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 75 хворих (23 жінки (30,7 %), 52 чоловіки (69,3 %), середній вік - <$E47,2~symbol С~10,4> років), які перебували на комплексному клінічно-лабораторно-інструментальному обстеженні та стаціонарному лікуванні у створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та гастроентерологічного відділу Львівської обласної клінічної лікарні Львівському обласному гепатологічному центрі. Усім хворим проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. З метою визначення показників редокс-системи вивчали вміст каталази та продуктів тіобарбітурової кислоти, а саме малонового діальдегіду (МДА). На першому етапі проводилося визначення вмісту МДА та каталази у хворих на ЦП та різного ступеня тяжкості синтропічні коморбідні хвороби. Другий етап дослідження полягав у визначенні залежності між характерними змінами параметрів редокс-гомеостазу і тяжкістю синтропічних коморбідних уражень у хворих на ЦП з використанням кореляційного аналізу. Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп'ютері у програмах Excel 2010, Statistica 6.0, RStudio v. 1.1.442 та R Commander v.2.4-4 із використанням описової статистики. Одержані результати у випадку нормального розподілу представили у вигляді <$Eroman M~symbol С~sigma>, n - кількість обстежених хворих у групі, у випадку ненормального розподілу - Me [25,0 %; 75,0 %]. Статистично достовірною вважали різницю, якщо p << 0,05. Відповідно до першого етапу дослідження виявлено, що вміст МДА був найвищим у хворих на ЦП з варикозно розширеними венами стравоходу (ВРВС) 3 ступеня, цирозною гастропатією (ЦГП) 3 ступеня, варикозно розширеними гемороїдальними венами (ВРГВ) 2 ступеня, цирозною кардіоміопатією (ЦКМП) 3 ступеня, артеріальною гіпотензією 2 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, печінковою енцефалопатією (ПЕ) 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 3 ступеня. Вміст каталази був найнижчим у хворих на ЦП з ВРВС 3 ступеня, ЦГП 3 ступеня, ВРГВ 3 ступеня, ЦКМП 3 ступеня, артеріальною гіпотензією (АГ) 3 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, ПЕ 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 2 ступеня. Відповідно до другого етапу дослідження виявлено, що зі збільшенням вмісту МДА достовірно наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, гепатопульмонального синдрому печінкової енцефалопатії, остеопорозу. Зі зменшенням вмісту каталази наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, АГ, гепатопульмонального синдрому, остеопорозу. Висновки: у хворих на ЦП є особливості порушень редоксгомеостазу з підвищенням вмісту МДА та зменшенням вмісту каталази залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів, кореляція яких найбільш виражена за наявності гепатопульмонального синдрому, остеопорозу та ЦКМП. | ||
| 5. | 
Абрагамович М. О. Особливості редокс-гомеостазу у хворих на цироз печінки залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, Л. Р. Фаюра // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2020. - Т. 8, № 1. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2020_8_1_6 Мета дослідження - виявити особливості редокс-гомеостазу у хворих на цироз печінки (ЦП) залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів. Дослідження проведено у два етапи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 75 хворих (23 жінки (30,7 %), 52 чоловіки (69,3 %), середній вік - <$E47,2~symbol С~10,4> років), які перебували на комплексному клінічно-лабораторно-інструментальному обстеженні та стаціонарному лікуванні у створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та гастроентерологічного відділу Львівської обласної клінічної лікарні Львівському обласному гепатологічному центрі. Усім хворим проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. З метою визначення показників редокс-системи вивчали вміст каталази та продуктів тіобарбітурової кислоти, а саме малонового діальдегіду (МДА). На першому етапі проводилося визначення вмісту МДА та каталази у хворих на ЦП та різного ступеня тяжкості синтропічні коморбідні хвороби. Другий етап дослідження полягав у визначенні залежності між характерними змінами параметрів редокс-гомеостазу і тяжкістю синтропічних коморбідних уражень у хворих на ЦП з використанням кореляційного аналізу. Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп'ютері у програмах Excel 2010, Statistica 6.0, RStudio v. 1.1.442 та R Commander v.2.4-4 із використанням описової статистики. Одержані результати у випадку нормального розподілу представили у вигляді <$Eroman M~symbol С~sigma>, n - кількість обстежених хворих у групі, у випадку ненормального розподілу - Me [25,0 %; 75,0 %]. Статистично достовірною вважали різницю, якщо p << 0,05. Відповідно до першого етапу дослідження виявлено, що вміст МДА був найвищим у хворих на ЦП з варикозно розширеними венами стравоходу (ВРВС) 3 ступеня, цирозною гастропатією (ЦГП) 3 ступеня, варикозно розширеними гемороїдальними венами (ВРГВ) 2 ступеня, цирозною кардіоміопатією (ЦКМП) 3 ступеня, артеріальною гіпотензією 2 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, печінковою енцефалопатією (ПЕ) 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 3 ступеня. Вміст каталази був найнижчим у хворих на ЦП з ВРВС 3 ступеня, ЦГП 3 ступеня, ВРГВ 3 ступеня, ЦКМП 3 ступеня, артеріальною гіпотензією (АГ) 3 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, ПЕ 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 2 ступеня. Відповідно до другого етапу дослідження виявлено, що зі збільшенням вмісту МДА достовірно наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, гепатопульмонального синдрому печінкової енцефалопатії, остеопорозу. Зі зменшенням вмісту каталази наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, АГ, гепатопульмонального синдрому, остеопорозу. Висновки: у хворих на ЦП є особливості порушень редоксгомеостазу з підвищенням вмісту МДА та зменшенням вмісту каталази залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів, кореляція яких найбільш виражена за наявності гепатопульмонального синдрому, остеопорозу та ЦКМП.Мета дослідження - виявити особливості редокс-гомеостазу у хворих на цироз печінки (ЦП) залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів. Дослідження проведено у два етапи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 75 хворих (23 жінки (30,7 %), 52 чоловіки (69,3 %), середній вік - <$E47,2~symbol С~10,4> років), які перебували на комплексному клінічно-лабораторно-інструментальному обстеженні та стаціонарному лікуванні у створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та гастроентерологічного відділу Львівської обласної клінічної лікарні Львівському обласному гепатологічному центрі. Усім хворим проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. З метою визначення показників редокс-системи вивчали вміст каталази та продуктів тіобарбітурової кислоти, а саме малонового діальдегіду (МДА). На першому етапі проводилося визначення вмісту МДА та каталази у хворих на ЦП та різного ступеня тяжкості синтропічні коморбідні хвороби. Другий етап дослідження полягав у визначенні залежності між характерними змінами параметрів редокс-гомеостазу і тяжкістю синтропічних коморбідних уражень у хворих на ЦП з використанням кореляційного аналізу. Фактичний матеріал опрацьовано на персональному комп'ютері у програмах Excel 2010, Statistica 6.0, RStudio v. 1.1.442 та R Commander v.2.4-4 із використанням описової статистики. Одержані результати у випадку нормального розподілу представили у вигляді <$Eroman M~symbol С~sigma>, n - кількість обстежених хворих у групі, у випадку ненормального розподілу - Me [25,0 %; 75,0 %]. Статистично достовірною вважали різницю, якщо p << 0,05. Відповідно до першого етапу дослідження виявлено, що вміст МДА був найвищим у хворих на ЦП з варикозно розширеними венами стравоходу (ВРВС) 3 ступеня, цирозною гастропатією (ЦГП) 3 ступеня, варикозно розширеними гемороїдальними венами (ВРГВ) 2 ступеня, цирозною кардіоміопатією (ЦКМП) 3 ступеня, артеріальною гіпотензією 2 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, печінковою енцефалопатією (ПЕ) 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 3 ступеня. Вміст каталази був найнижчим у хворих на ЦП з ВРВС 3 ступеня, ЦГП 3 ступеня, ВРГВ 3 ступеня, ЦКМП 3 ступеня, артеріальною гіпотензією (АГ) 3 ступеня, гепатопульмональним синдромом 3 ступеня, ПЕ 3 ступеня, остеопорозом 3 ступеня, анемією 2 ступеня. Відповідно до другого етапу дослідження виявлено, що зі збільшенням вмісту МДА достовірно наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, гепатопульмонального синдрому печінкової енцефалопатії, остеопорозу. Зі зменшенням вмісту каталази наростає тяжкість ВРВС, ЦГП, ВРГВ, ЦКМП, АГ, гепатопульмонального синдрому, остеопорозу. Висновки: у хворих на ЦП є особливості порушень редоксгомеостазу з підвищенням вмісту МДА та зменшенням вмісту каталази залежно від тяжкості синтропічних коморбідних уражень внутрішніх органів, кореляція яких найбільш виражена за наявності гепатопульмонального синдрому, остеопорозу та ЦКМП. | ||
| 6. | 
Беркета К. О. Розробка кондуктометричного аргінін-чутливого біосенсора на основі аргініндеімінази [Електронний ресурс] / К. О. Беркета, О. Я. Саяпіна, Л. Р. Фаюра, А. A. Сибірний, С. В. Дзядевич, О. О. Солдаткін // Сенсорна електроніка і мікросистемні технології. - 2023. - Т. 20, № 1. - С. 36-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/seimt_2023_20_1_7 Розроблено аргінін-чутливий кондуктометричний біосенсор. Як кондуктометричний перетворювач використовували дві пари золотих гребінчастих електродів, нанесених на ситалову підкладинку. Для створення біоселективної мембрани використовували фермент аргініндeіміназу, яку іммобілізували шляхом ковалентного зшивання глутаровим альдегідом на чутливу поверхню однієї пари електродів кондуктометричного перетворювача, на другу пару електродів наносили референтну мембрану на основі бичачого сироваткового альбуміну. Визначено оптимальні умови іммобілізації ферменту. Вивчено вплив параметрів розчину (іонна сила, буферна ємність, рН та концентрація білкa) на роботу розробленого біосенсора. Досліджено стабільність функціонування та зберігання запропонованого біосенсора. Вивчено селективність біосенсора та його основні аналітичні характеристики (мінімальна границя визначення, лінійний та динамічний діапазон роботи біосенсора тощо). Показано, що розроблений біосенсор є перспективним для кількісного визначення вмісту аргініну в реальних зразках. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |