Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Фещенко В. П.$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
|
1. |
Щербатюк А. Ф. Санітарно-гігієнічна характеристика поверхневих водойм Житомирської області [Електронний ресурс] / А. Ф. Щербатюк, В. П. Фещенко // Меліорація і водне господарство. - 2010. - Вип. 98. - С. 179-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mivg_2010_98_20
| 2. |
Фещенко В. П. Моніторинг вертикальної міграції 137Cs по профілю меліорованого торфово-болотного грунту [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, В. В. Гуреля // Меліорація і водне господарство. - 2010. - Вип. 98. - С. 190-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mivg_2010_98_21
| 3. |
Годовська Т. Б. Аналіз впливу полігона твердих побутових відходів на підземну гідросферу [Електронний ресурс] / Т. Б. Годовська, В. П. Фещенко // Меліорація і водне господарство. - 2010. - Вип. 98. - С. 198-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mivg_2010_98_22
| 4. |
Кошицька Н. А. Екологічна оцінка впливу техногенного навантаження від забруднення зернопереробними комплексами атмосферного повітря [Електронний ресурс] / Н. А. Кошицька, В. П. Фещенко // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2013. - Вип. 1. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2013_1_20
| 5. |
Фещенко В. П. Екологічна оцінка можливостей впровадження технології No-till на базі ДП "Грозинське” [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, О. О. Скорбільна // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. - 2015. - № 4. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddau_2015_4_14
| 6. |
Фещенко В. П. Прогностичний аналіз екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених агроландшафтах Полісся [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, В. В. Гуреля // Збалансоване природокористування. - 2016. - № 3. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2016_3_5
| 7. |
Фещенко В. П. Оцінювання радіоекологічного навантаження на населення Житомирської області [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, В. В. Гуреля, А. Ф. Щербатюк // Збалансоване природокористування. - 2017. - № 1. - С. 131-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2017_1_29
| 8. |
Филюк Г. М. Особливості реалізації конкурентної політики у країнах з трансформаційною економікою [Електронний ресурс] / Г. М. Филюк, В. П. Фещенко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2015. - № 2. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2015_2_3
| 9. |
Дутов О. І. Моніторинг та аспекти мінімалізації екологістики радіонуклідів в агроекосистемах [Електронний ресурс] / О. І. Дутов, В. П. Фещенко // Агропромислове виробництво Полісся. - 2012. - Вип. 5. - С. 84-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avpol_2012_5_22
| 10. |
Тетерук О. О. Агроекологічні особливості накопичення 137Cs олійними культурами в зоні радіоактивного забруднення [Електронний ресурс] / О. О. Тетерук, В. П. Фещенко // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. - 2017. - № 4. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddau_2017_4_11
| 11. |
Тетерук О. О. Перспективи використання олійних культур, вирощених на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / О. О. Тетерук, В. П. Фещенко, В. П. Ландін, І. К. Швиденко // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_3_12 Розглянуто значення питомої активності <^>137Cs у зеленій масі та насінні олійних культур (за внесення добрив та без їх застосування), вирощених на дерново-підзолистих супіщаних грунтах Полісся. Показники питомої активності <^>137Cs у зеленій масі культур свідчать про підвищене накопичення у ній радіонуклідів, непридатність продукції для годівлі тварин, натомість зелену масу можна використовувати як сидерат. Рівень питомої активності насіння в усіх варіантах істотно перевищує нормативи, що підтверджує необхідність переробки його на олію.
| 12. |
Ковальов В. Б. Вирощування луб’яних культур на радіоактивно забруднених грунтах [Електронний ресурс] / В. Б. Ковальов, І. Ю. Деребон, В. П. Фещенко // Наукові горизонти. - 2018. - № 7-8. - С. 15–21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2018_7-8_5
| 13. |
Тетерук О. О. Перспективи вирощування конопель, сої та амаранту на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / О. О. Тетерук, В. Б. Ковальов, В. П. Ландін, В. П. Фещенко // Збалансоване природокористування. - 2018. - № 4. - С. 37-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2018_4_7
| 14. |
Тетерук О. О. Можливість вирощування олійних культур на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / О. О. Тетерук, В. П. Фещенко // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Сільськогосподарські науки. - 2018. - Вип. 1. - С. 84-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnuvgp_sg_2018_1_10
| 15. |
Павленко А. П. Біоіндикація забруднення лісових екосистем 137Cs за використання тест-об’єктів [Електронний ресурс] / А. П. Павленко, О. О. Орлов, В. П. Ландін, Г. М. Чоботько, О. Г. Тищенко, О. Г. Мусич, В. Л. Соломко, В. П. Фещенко // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_1_5 Розглянуто питання біоіндикації радіаційних забруднень та радіоекологічного моніторингу лісових екосистем у різних природно-кліматичних зонах. З часів глобальних випадінь радіонуклідів наприкінці 1950-х - початку 1970-х рр. встановлено, що підвищені концентрації техногенних радіонуклідів "бомбового" походження, у разі їх аерального надходження до лісових екосистем, на початковому періоді спостерігаються у кронах дерев, переважно, хвої і листі, а згодом - у лісовій підстилці. Встановлено, що інформацію стосовно сучасних рівнів радіоактивного забруднення компонентів лісових екосистем можна одержати на основі двох підходів: аналізу результатів екстенсивного радіоекологічного моніторингу відповідних видів продукції лісового господарства, з відбором та аналізом значної кількості зразків; біоіндикаційного - аналізу радіоактивного забруднення (питомої активності <$Enothing sup 137 roman Cs>) у тест-об'єктах з використанням деяких видів судинних рослин. Зауважено, що тест-об'єктами, які використовуються для біоіндикації радіоактивного забруднення лісових екосистем, зазвичай, є вищі рослини (мохоподібні та судинні рослини), лишайники та гриби.
| 16. |
Ландін В. П. Оцінка санітарного стану лісових насаджень за даними дистанційного зондування [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Т. Л. Кучма, В. В. Гуреля, В. А. Захарчук, В. Л. Соломко, В. П. Фещенко // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_4_11 Висвітлено зростання площ патологічного всихання хвойних насаджень і масового ушкодження деревостанів шкідниками й хворобами лісу в багатьох країнах світу та в Україні упродовж двох останніх десятиріч. В умовах малолісної України проблеми погіршення стану лісів, зниження їх продуктивності і стійкості до несприятливих чинників середовища стали першочерговими у зв'язку з необхідністю переходу лісового господарства на сталий розвиток. Упродовж останніх років у лісах Українського Полісся спостерігається активізація лісопатологічних процесів, які носять хронічний характер та призводять до всихання соснових насаджень. Встановлено, зокрема за даними дистанційного зондування, що у багатьох випадках значне всихання деревостанів відбувається швидкими темпами, часто впродовж одного вегетаційного періоду, причому у середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестійних насадженнях природного походження, у сприятливих для зростання сосни звичайної лісорослинних умовах. Наголошено, що вже у 2003 р. у лісах підприємств Державного комітету лісового господарства України суцільні санітарні рубки у всихаючих насадженнях проводились на площі понад 11,5 тис. га, а вибіркові - на площі майже 140 тис. га. Наразі площа лісів, які потребують негайних заходів боротьби з хворобами та шкідниками перевищила 370 тис. га (понад 6 % земель вкритих лісом). Акцентовано увагу на тому, що ефективний захист лісів від шкідників і хвороб можливий за умов оперативного виявлення і моніторингу вогнищ розмноження шкідників та інфекцій. Запропоновано впровадження супутникового моніторингу лісових екосистем. Обгрунтовано, що у сучасних умовах для оцінки патологічних процесів у лісах прогресивним і економічно виправданим методом є дистанційне зондування (ДЗ) з космічних апаратів.
| 17. |
Ландін В. П. Вплив лісових пожеж на рослинний покрив радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, О. Г. Тищенко, В. В. Гуреля, Т. Л. Кучма, В. П. Фещенко // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 68-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_1_8 Наведено результати оцінювання впливу пожеж на рослинний покрив території зони відчуження ЧАЕС і зони безумовного обов'язкового відселення (ЗВ і ЗБОВ), природного заповідника "Древлянський" засобами дистанційного зондування Землі за період з 1986 до 2020 pp. Зазначено, що на забруднених аварійними викидами Чорнобильської АEC територіях, природна рослинність відіграє роль стабілізатора радіоекологічної ситуації. За стабільних процесів сукцесії винесення речовин за межі ландшафту практично відсутнє і значно зменшує вторинне забруднення прилеглих територій радіонуклідами. Запропоновано методологію і критерії оцінки стану рослинного покриву засобами дистанційного зондування Землі і методами геоінформаційних технологій. Порівнянням космічних знімків території зони відчуження і зони безумовного обов'язкового відселення за 1986, 1999, 2013, 2017, 2018, 2019, 2020 pp., тобто за термін 34 роки після аварії, встановлено істотні зміни в стані земель, які належали до лісових і сільськогосподарських угідь. Виявлено зміни меж водних об'єктів різної спрямованості внаслідок: осушення штучних водойм, зміни напрямку русла річок, заболочування меліоративних каналів і суміжних до них ділянок лісу, зміни стану лісів внаслідок пошкодження пожежами, накопичення сухих лісових матеріалів, проведення лісовпорядкувальних заходів. Зазначено також, що за спектральними даними космічних знімків добре відстежуються ділянки лісу, ушкоджені шкідниками. За час, який минув після аварії, сільськогосподарські землі категорії рілля перейшли у перелоги з природним поновленням дерев, а пасовища та сіножаті у природні луки із зміною видового складу трав'янистих рослин. Отримано карту просторового розподілу ушкодженої пожежею рослинності, яка містить: типи рослинних угруповань (біоценоз), тип насаджень лісу (хвойний, листяний, мішаний) та трав'янистої рослинності, ступінь ушкодження, їх площу, часові терміни пожежі.
| 18. |
Фещенко В. П. Трансформація ценоморф трав’яно-чагарничкового ярусу лісових фітоценозів Житомирського Полісся після низових пожеж [Електронний ресурс] / В. П. Фещенко, О. О. Орлов, В. П. Ландін, В. Л. Соломко // Збалансоване природокористування. - 2020. - № 4. - С. 169-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2020_4_21
|
|
|