Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (18) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ханін І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Ханін І. Г. Кібернетичний напрямок теоретичних розробок в області організації управління [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін // Економіка і регіон. - 2012. - № 6. - С. 126-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2012_6_25 | |||
| 2. | 
Ханін І. Г. Методологічні позиції неоінституціоналізму у вирішенні питань експорту інститутів [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін. // Ефективна економіка. - 2012. - № 11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_11_73 | |||
| 3. |
Ханін І. Г. Інформаційно-технологічні передумови формування постіндустріального суспільства як концепції нової глобальної цивілізації [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін. // Ефективна економіка. - 2012. - № 9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_9_67 | |||
| 4. | 
Ханін І. Г. Паритет військової та цивільної продукції у стратегії розвитку національної економіки [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки. - 2016. - Вип. 1. - С. 161-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnuvgp_ekon_2016_1_21 | |||
| 5. | 
Ханін І. Г. Оцінювання та прогнозування впливу чинників на міжнародну конкурентоспроможність готельних підприємств [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, Т. М. Скорина // Бізнес Інформ. - 2017. - № 2. - С. 112-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_2_18 Визначено базові поняття та проведено оцінку і прогнозування впливу чинників на міжнародну конкурентоспроможність (МКС) готельних підприємств. Оцінено вплив макроекономічного середовища на вхідний туристичний потік та здійснено оцінку впливу окремих чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на МКС готельних підприємств у розрізі їх організаційно-правових форм. Виявлено особливості впливу чинників на діяльність готельних підприємств, які функціонують як юридичні та фізичні особи, доведено існування особливостей у їх МКС. Сформовано економіко-математичні моделі, які надають змогу оцінювати вплив чинників і прогнозувати МКС готельних підприємств. Одержані результати є вагомим інструментом розробки збалансованої системи розвитку готельних підприємств. | |||
| 6. |
Ханін І. Г. Тенденції розвитку міжнародної системи експортного контролю технологій подвійного призначення [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін. // Ефективна економіка. - 2015. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_6_12 | |||
| 7. |
Ханін І. Г. Напрями активізації військово-технічного співробітництва між україною та європейським союзом [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін. // Ефективна економіка. - 2015. - № 7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_7_6 | |||
| 8. | 
Шимановська-Діанич Л. М. Забезпечувальні процеси системи управління якістю: прикладні основи моніторингу [Електронний ресурс] / Л. М. Шимановська-Діанич, І. Г. Ханін, Л. А. Рибалко-Рак, Л. М. Гасюк // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. - 2015. - № 1(2). - С. 168-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2015_1(2)__25 | |||
| 9. |
Ханін І. Г. Теоретико-методичні підходи до формування комплексної організаційної та інформаційної моделі маркетингової агенції [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, Б. Г. Рашман // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки. - 2016. - Вип. 4. - С. 144-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnuvgp_ekon_2016_4_18 | |||
| 10. | 
Ханін І. Г. Державні стратегії побудови економіки знань: вектор трансформацій і групові особливості [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, М. В. Поляков // Проблеми економіки. - 2017. - № 4. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2017_4_7 Мета роботи - аналіз державних стратегій побудови економіки знань, визначення напрямів трансформації та групових особливостей розвинених країн і найбільш економічно потужних країн, що розвиваються. Акцентовано увагу на сучасному світовому контексті історичних обставин, які впливають на державні стратегії переходу до економіки знань, на зміну моделей економічного зростання і новий етап глобалізації, який пов'язаний з розвитком і поширенням знань. У зв'язку з цим виділено ряд глобальних мегатрендів, охоплюючи науково-технічну діяльність, міжнародну торгівлю високотехнологічними товарами і наукомісткими послугами, міжнародну міграцію робочої сили тощо. Зазначено зміну парадигми суперництва й "архітектури" глобального економічного лідерства. Проаналізовано показники науково-технічної діяльності в декількох країнах, що доводить збереження асиметрії. Наведено результати аналізу стратегій побудови економіки знань ряду розвинених країн (США, ЄС, Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, Швеції, Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Ізраїлю) і країн, що розвиваються (Китай, Індія, Малайзія, Бразилія, ПАР, Мексика). Охарактеризовано їх участь у світовому науковому прогресі й інноваційному процесі, а також виділено основні напрями трансформацій у руслі переходу до економіки знань (нова індустріалізація, розвиток науки і освіти; вдосконалення інноваційних систем; розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва та ін.). Одним із факторів структурних змін на всіх рівнях є макроінновації. В межах запропонованої концепції таких інновацій виділено три їх типи: науково-парадигмальні, структурні та трансформаційні. Встановлено їх зв'язок із зовнішньоекономічною стратегією держави. | |||
| 11. |
Ханін І. Г. Напрями розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу України в нових геополітичних умовах [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, І. Л. Сазонець. // Ефективна економіка. - 2015. - № 9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_9_69 | |||
| 12. |
Ханін І. Г. Про співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, М. В. Поляков, В. С. Білозубенко // Проблеми економіки. - 2018. - № 2. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2018_2_6 Акцентовано увагу на тому, що сучасний світ входить у період комплексних трансформацій, пов'язаних з подоланням накопичених проблем економічного та неекономічного характеру, а також з переходом до нової парадигми розвитку світового господарства. Однією з її основ є модель економіки знань. З іншого боку, прогрес інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та їх проникнення в усі сфери життя суспільства створили умови до формування так званої цифрової економіки. Це також трансформує сучасні економічні системи та набуває загальносвітового значення. У результаті концепції економіки знань і цифрової економіки перетинаються як у теоретичному, так і у практичному плані. Визначення їх співвідношення є актуальною науково-практичною проблемою з точки зору пояснення і формування нової парадигми розвитку світового господарства. Уточнено сутність і особливості економіки знань як нового типу економіки. Обгрунтовано, що цей термін більш повно та точно відображує специфіку нового етапу суспільного розвитку та стає базовим. Зазначено трансформаційний вплив ІКТ на сучасне господарство, що веде до формування цифрової економіки. Визначено сутнісні особливості та характеристики такої економіки як нової функціональної моделі економічної системи. Розглянуто специфіку цифрових трансформацій, які змінюють форми економічної організації. Надано пояснення співвідношення концепцій економіки знань і цифрової економіки, їх взаємне доповнення у формуванні нової парадигми розвитку світового господарства. Це забезпечується тим, що вони: змінюють моделі економічного зростання; забезпечують структурно-функціональне перетворення систем суспільного виробництва; стають основою для створення нових економічних механізмів. Наголошено на доцільності реалізації положень ухваленої Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 - 2020 рр. Висловлено побажання, щоб такі документи (у сфері розвитку цифрової економіки) спрямовувались на побудову інфраструктури економіки знань і забезпечення її ключових процесів, зокрема у сфері науки й освіти. | |||
| 13. |
Ханін І. Г. Асиметричність глобального простору економіки знань: оцінка на прикладі розривів показників національної науки [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, М. В. Поляков, В. С. Білозубенко // Бізнес Інформ. - 2018. - № 6. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_6_3 Сучасний світ знаходиться у процесі переходу до більш досконалої господарської парадигми, заснованої на моделі економіки знань. Глобалізація все більше охоплює сферу знань, у тому числі науку, освіту, інформаційно-комунікаційні технології, інноваційне підприємництво, наукомісткі виробництва. За таких умов важливою проблемою є зростання асиметричності глобального простору економіки знань, яка, зокрема, проявляється у розривах показників національної науки. Обгрунтовано мозаїчність сучасного світового господарства та виникнення міжнародної асиметрії у сфері знань, яка стає більш високою і широкомасштабною. Проведено статистичну оцінку розривів показників національної науки як характеристики рівня асиметричності глобального простору економіки знань. На підставі аналізу показників (витрат на НДДКР, чисельності дослідників, продукування інтелектуальної власності, патентування, наукових публікацій, високотехнологічного експорту) зроблено висновок про зростання розривів показників національної науки. Це створює виклик для світової спільноти та вимагає спеціальних заходів з підтримки країн-аутсайдерів. | |||
| 14. |
Ханін І. Г. Проблеми становлення економіки знань в Україні у контексті світових тенденцій [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, М. В. Поляков // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. - 2017. - № 5. - С. 110-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2017_5_15 | |||
| 15. |
Ханін І. Г. Концептуальні основи інжинірингових шкіл у контексті формування національної інноваційної системи в Україні [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, М. В. Поляков, М. В. Рябоконь // Бізнес Інформ. - 2019. - № 1. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2019_1_13 У сучасному світовому господарстві домінуючою стає інноваційна модель економічного розвитку, яка охоплює всі сфери життя суспільства. Інноваційна економіка зумовлює необхідність підвищення якості підготовки фахівців і формує нові вимоги до системи освіти, що актуалізує проблематику її вдосконалення. З огляду на те, що зміна системи освіти потребує тривалого часу, для забезпечення швидких змін у цій сфері запропоновано створення нового виду освітніх установ - інжинірингових шкіл (ІШ). Це тісно пов'язано з формуванням в Україні національної інноваційної системи, як з точки зору підготовки фахівців, так і з точки зору підтримки інноваційних проектів. Обгрунтовано первинну важливість освіти для інтенсифікації інноваційних процесів з точки зору розвитку людського капіталу, розповсюдження знань, підтримки інноваційного підприємництва тощо. Визначено причини, що зумовлюють необхідність створення ІШ у цілому й особливо в Україні. Узагальнено теоретико-методологічні основи створення ІШ (ноосферний підхід, методологія вертикальної інтеграції знань, модель парадигмального інноваційного розвитку). Сформульовано основні елементи концепції ІШ. Їх представлено як елемент інноваційної інфраструктури, визначено основну ідею їх бізнес-моделі. Наведено напрями аналітичної роботи, напрями розвитку і підвищення ефективності ІШ у національній інноваційній системі. | |||
| 16. |
Ханін І. Г. Роль освіти в національній інноваційній системі [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, В. С. Білозубенко // Бізнес Інформ. - 2019. - № 12. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2019_12_14 У сучасну епоху зростання, розвиток і конкурентоспроможність національних господарств, а в підсумку і добробут націй, вирішальною мірою залежать від масштабу, темпів і результативності впровадження інновацій. Тому визначального значення набула інтенсифікація інноваційних процесів, що вийшла на національний рівень і проявилася у створенні національних інноваційних систем (НІС). Однією з найважливіших складових НІС сьогодні розглядається освіта. Розуміння ролі освіти в НІС надає можливість розвитку та управління цим сектором у контексті підвищення ефективності всієї системи та інших елементів. Роль освіти визначається не тільки з точки зору підготовки фахівців, але й також з позицій структури НІС і особливих функції сектора освіти. Розглянуто декілька моделей, в яких підкреслюється важливість і описується роль освіти: "Потрійна спіраль", "Третя місія", "Розумна спеціалізація", "Трикутник знань". Охарактеризовано позиції освіти (університетів) у підсистемах НІС. Показано присутність освіти в різних функціональних блоках, а також основних процесах. Також роль освіти в НІС розкривається у виділенні функцій. Звертається увага на загальноекономічне значення функціонування сектора освіти, а також на декілька груп функцій в таких сферах: підготовка фахівців; генерування нових знань; організація інноваційного процесу; підтримка інноваційної діяльності; комерціалізація інновацій; забезпечення відносин із зовнішнім середовищем. У рамках НІС відбувається інтеграція науки, освіти та інновацій, що передбачає гармонійну взаємодію, розвиток і збалансованість. Для інтеграції науки, освіти та інновацій необхідна якісно нова інноваційна інфраструктура, нові форми організації наукової, освітньої та інновційної діяльності. У цілому, освіта має значення в інтенсифікації інноваційних процесів, відіграє важливу роль у формуванні НІС, її структурному вдосконаленні та підвищенні ефективності. | |||
| 17. | 
Ханін І. Г. Основні напрями удосконалення державної політики в галузі туризму в Україні [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, В. С. Білозубенко, С. Є. Шаблій // Економічний простір. - 2019. - № 150. - С. 83-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2019_150_9 | |||
| 18. |
Ханін І. Г. Співробітництво з міжнародними організаціями як чинник розвитку військово-промислового комплексу України [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін. // Ефективна економіка. - 2015. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_2_3 | |||
| 19. |
Ханін І. Г. Особливості інноваційної моделі економічного розвитку і зростаюча роль освіти в ній [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін, В. С. Білозубенко, С. Є. Шаблій // Бізнес Інформ. - 2020. - № 9. - С. 56-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2020_9_7 Зростаюча значущість інновацій в економіці перетворила їх на важливіший фактор виробництва та споживання, структурних змін, економічної динаміки, конкурентоспроможності, соціального розвитку. Це набуло парадигмального значення та привело до виникнення інноваційної моделі економічного розвитку, особливостям якої присвячена стаття. Враховуючи залежність інновацій від генерування та поширення нових знань, у статті наголошується на критичній важливості продуктивності науки та якості освіти. Це підтверджується глобальними тенденціями та знаходить прояв у стратегіях розвитку держав і компаній. У цьому контексті уточнено сучасне розуміння інновацій та основи їх появи, що пов'язано з пізнанням і творчістю. Охарактеризовано основні риси інновацій, зокрема: кумулятивність, ланцюговий характер, інтеграція практичних і теоретичних знань, тривалість "дозрівання" та появи інновації, невизначеність, колективність, нерівномірність появи в часі та концентрації в просторі, конфліктність. Запропоновано бачення процесу розробки інновацій за стадіями, охопленими системним управлінням. Охарактеризовано основні моделі появи інновацій і моделі інноваційного процесу (модель витягування попитом (ринком); модель "шукачі потреби"; модель "зчитувачі ринкової інформації"; модель технологічного підштовхування; циклічна модель інновацій; модель відкритих інновацій; ланцюгова та інтерактивна моделі інноваційного процесу; інноваційна модель "воронка"; мережева модель інновацій). Виокремлено ряд особливостей інноваційної моделі економічного розвитку: визнання інновацій найважливішим фактором економічного зростання; постійна взаємодія виробництва, науки та ринку, орієнтована на розробку інновацій; визначальна роль людського капіталу; структурні зміни в системі суспільного виробництва; переважання інноваційного характеру конкуренції в сучасній економіці; зародження та розвиток інноваційного підприємництва. На основі становлення інноваційної моделі розвитку, зростаючої ролі науки та освіти охарактеризовано сучасну економіку як економіку знань; розглянуто основні моменти її концепції. Обгрунтовано збільшення впливу освіти в інноваційній моделі економіки з точки зору генерування та поширення нових знань з метою інтенсифікації інновацій. | |||
| 20. |
Ханін І. Г. Онтологія інформаційної парадигми в сучасних концепціях розвитку світової економіки [Електронний ресурс] / І. Г. Ханін. // Ефективна економіка. - 2012. - № 10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_10_82 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |