Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Циганкова В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
|
1. |
Циганкова В. А. Регулятор росту чаркор як індуктор накопичення біомаси у культурах "бородатих коренів" цикорію — продуцентів поліфруктанів [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, С. П. Пономаренко, А. П. Галкін, А. І. Ємець // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 4. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_4_8 У культурах чотирьох ліній коренів цикорію (Cichorium intybus L.), трансформованих Аgrobacterium rhizogenes, досягнено значного підвищення рівня синтезу поліфруктанів на живильних середовищах із регулятором росту Чаркор. Показано, що його присутність в агаризованому та рідкому середовищах 1/2МС збільшувала приріст маси коренів (за сухою масою) у 39 - 54 рази відносно контролю залежно від концентрації регулятора (від 2,5 до 10 мкл/л середовища). Вплив регулятора росту Чаркор на приріст маси коренів був подібним до дії ауксинів, зокрема індолілмасляної кислоти. Додавання в ці середовища регулятора росту Чаркор призводило до зменшення питомого вмісту поліфруктанів (мг/г сухої маси) у 2 - 8 разів, що пов'язано зі швидшим ростом коренів у таких умовах. Водночас за культивування культури коренів за присутності регулятора росту Чаркор загальний вміст поліфруктанів був значно вищим, ніж у контролі, і становив 48 - 30 мг/г загальної сухої маси коренів, що виросли за 30 діб. За допомогою методу ДОТ-блот-гібридизації встановлено суттєву різницю в популяціях цитоплазматичних мРНК і si/miРНК між контрольними та дослідними рослинами. Це свідчить про часткову зміну в експресії генів під впливом регулятора.
| 2. |
Циганкова В. А. Індукція регуляторами росту біосинтезу si/miRNA з антипатогенними та антипаразитарними властивостями в клітинах рослин [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, Т. Р. Стефановська, Я. В. Андрусевич, С. П. Пономаренко, А. П. Галкін, Я. Б. Блюм // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 3. - С. 62-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_3_8 У лабораторних дослідах показано, що композиційні полікомпонентні препарати з біозахисними властивостями Біоген, Стімпо і Регоплант за показниками проростання та швидкості росту проростків значно підвищують (до 35 - 70 %) стійкість цукрового буряку до цистоутворювальної нематоди Heterodera shcachtii та галової нематоди Meloidogyne incognita і ярої пшениці сорту Грізо до патогенного мікроміцета Fusarium oxysporum graminearum. Встановлено, що максимальне зменшення (на 80 %) кількості личинок нематоди H. schachtii в коренях цукрових буряків відбувається в разі оброблення насіння регуляторами росту в найбільш ефективних концентраціях: Стімпо - 5 мкг/мл, Регоплант - 1 мкг/мл та Біоген - 1 мкг/мл. Молекулярно-генетичним методом дот-блот-гібридизації мРНК з кДНК і дослідженням функціональної активності si/miRNA в безклітинній системі протеїнового синтезу вперше показано, що стійкість рослин цукрового буряку до нематод H. schachtii та M. incognita і рослин ярої пшениці сорту Грізо до патогенного мікроміцета Fusarium oxysporum graminearum досягається стимуляцією синтезу малих регуляторних si/miРНК.
| 3. |
Пономаренко С. П. Новий напрямок у рослинництві – застосування природних полі компонентних регуляторів росту рослин з біозахисним ефектом [Електронний ресурс] / С. П. Пономаренко, В. А. Циганкова, Я. Б. Блюм, А. П. Галкін // Наука та інновації. - 2013. - Т. 9, № 5. - С. 69-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2013_9_5_10 With the help of the Dot-blot hybridization the difference in steps of homology between mRNA of control plants and small regulatory si/mi RNA isolated from second-generation plantlets of wheat, corn, soybeans, sugar beets, chickpea, etc. cultivated from the seeds of plants infected and processed by new polycomponent plant growth regulators Regoplant<190> and Stimpo<190> in the first generation was found. It is proved that this difference is related to a partial reprogramming of the cell genome under the influence of biostimulators on growing plants with infected backgrounds that turns out in induction of low-molecular si/miRNA with antipathogenic and antiparasitic properties, which are the components of the immune system of a living organism.
| 4. |
Циганкова В. А. Pістстимулюючі, фунгіцидні і нематицидні властивості нових субстанцій мікробного походження та їх вплив на синтез малих si/mi РНК в клітинах рослин [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, Я. В. Андрусевич, Л. О. Білявська, В. Є. Козирицька, Г. О. Іутинська, А. П. Галкін, Т. О. Галаган, О. В. Болтовська // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 6. - С. 36-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_6_7
| 5. |
Циганкова В. А. Виділення з клітин рослин малих регуляторних si/miRNA з антинематодною активністю [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, Я. В. Андрусевіч, Я. Б. Блюм // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 9. - С. 159-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_9_28 Розроблено новий метод виділення препаратів малих регуляторних si/miRNA високої чистоти та проведено перевірку їх функціональної (сайленсової) активності в безклітинній системі білкового синтезу. Встановлено, що регулятор росту Радостим-супер значно підвищує стійкість рослин до нематод шляхом стимуляції синтезу si/miRNA.
| 6. |
Циганкова В. А. Підвищення регуляторами росту імунітету рослин до патогенних грибів, шкідників і нематод [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, Я. В. Андрусевич, О. В. Бабаянц, С. П. Пономаренко, А. І. Медков, А. П. Галкін // Физиология и биохимия культурных растений. - 2013. - Т. 45, № 2. - С. 138-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_2_7 На підставі результатів польових дослідів, проведених протягом трьох років, вивчено антипатогенну активність нових полікомпонентних регуляторів росту рослин (РРР) регоплант і стимпо під час вирощування різних сортів озимої та ярої пшениці, ячменю, сої, кукурудзи на інфекційних фонах. Найвищі показники врожайності та стійкості рослин до фітопатогенів одержано за подвійної обробки рослин РРР стимпо і регоплант, а саме, передпосівної обробки насіння та обприскування посівів у період вегетації, що сприяє збереженню врожаю більш як на 60 % у порівнянні з контролем (без обробки регуляторами). У рослин другого покоління (які не оброблялись РРР на інфекційному фоні) також встановлено високу життєздатність і підвищену стійкість до патогенних організмів. З застосуванням методу ДОТ-блот гібридизації виявлено значну різницю ступенів гомології між мРНК контрольних рослин і малими регуляторними si/miPHK, виділеними з проростків пшениці другого покоління, одержаних з насіння рослин, інфікованих та оброблених регуляторами росту регоплант, стимпо у першому поколінні. Зроблено припущення, що ця різниця зумовлена частковим перепрограмуванням геному клітин інфікованих рослин під впливом РРР, що виявляється в індукції синтезу si/miPHK з антипатогенними властивостями.
| 7. |
Циганкова В. А. Збільшення синтезу малих регуляторних РНК з імуномодулюючими властивостями в клітинах рослин під впливом регуляторів росту [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, А. П. Галкін, Л. А. Галкіна, В. Т. Саблук, К. А. Калатур, Т. Р. Стефановська, С. П. Пономаренко // Цукрові буряки. - 2011. - № 4. - С. 10-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Cb_2011_4_5
| 8. |
Хоміна В. Я. Вплив регуляторів росту "Біолан"та "Івін" на продуктивність лікарських рослин [Електронний ресурс] / В. Я. Хоміна, В. А. Циганкова, С. П. Пономаренко, І. П. Григорюк // Біоресурси і природокористування. - 2013. - Т. 5, № 3-4. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bpc_2013_5_3-4_5
| 9. |
Циганкова В. А. Малі регуляторні si/miRNA як імуно-складові в захисті рослин від патогенних організмів [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, Т. Р. Стефановська, С. П. Пономаренко, В. Т. Саблук, Я. Б. Блюм // Збірник наукових праць [Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків]. - 2012. - Вип. 14. - С. 225-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpicb_2012_14_65
| 10. |
Циганкова В. А. Генетичнi механiзми успадкування стiйкостi пшеницi та нуту до патогенних мiкромiцетiв роду Fusarium L. [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 11. - С. 185-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_11_30
| 11. |
Циганкова В. А. Отримання та ампліфікація кДНК консервативної ділянки гена 8H07 нематоди Heterodera shcachtii з високою спорідненістю до його гомолога у ріпака [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, Я. В. Андрусевич, С. П. Пономаренко, А. П. Галкін, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2012. - Т. 46, № 6. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2012_46_6_3 Розроблено оригінальний метод виділення з клітин рослин малих регуляторних РНК (si/miRNA). За допомогою полімеразної ланцюгової реакції проведено полімеразне копіювання фрагмента кДНК гена 8Н07 нематоди Heterodera schachtii. Шляхом гібридизації si/miRNA рослин з фрагментом кДНК консервативної ділянки у гена 8Н07 нематоди підтверджено високий ступінь їх гомології. В подальшому ампліфікований кДНК фрагмент гена 8Н07 нематоди буде використано для створення рекомбінантного гена з антисенсовою послідовністю dsRNA для підвищення стійкості рослин ріпака до паразитичної нематоди.
| 12. |
Циганкова В. А. Підвищення стійкості рослин ріпака до паразитичної нематоди Heterodera schachtii з використанням технологій РНК-інтерференції [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, А. І. Ємець, Г. О. Іутинська, Л. О. Білявська, А. П. Галкін, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2013. - Т. 47, № 4. - С. 35-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2013_47_4_7 Сконструйовано вектор для конститутивної експресії антисенсових до консервативної ділянки гена 8Н07 нематоди Heterodera schachtii dsPHK та проведено генетичну трансформацію рослин ріпака за допомогою A. tumefaciens. Молекулярно-генетичними методами у геномі трансгенних рослин ріпака встановлено наявність вектора експресії антинематодних dsPHK, а також підтверджено високий рівень їх сайленсингової активності як в організмі нематод, так і в інфікованих рослин. В лабораторних дослідах за фізіологічними показниками підтверджено значне підвищення стійкості трансгенних рослин ріпака до коренепаразитуючої нематоди Н. schachtii.
| 13. |
Матвєєва Н. А. Використання регуляторів росту рослин для інтенсифікації росту біомаси та підвищення вмісту поліфруктанів в культурах "бородатих” коренів цикорію [Електронний ресурс] / Н. А. Матвєєва, В. А. Циганкова, С. О. Чапкевич, М. В. Кучук, С. П. Пономаренко // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2012. - Т. 10, № 2. - С. 269-278. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2012_10_2_12
| 14. |
Циганкова В. А. Підвищення імунозахисних властивостей видів рослин роду Aesculus L. до каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Deschka et Dimiс) за допомогою біостимулянта "Регоплант" [Електронний ресурс] / В. А. Циганкова, Т. Л. Демчук, І. П. Григорюк, А. І. Ємець, С. П. Пономаренко, А. П. Галкін, Я. Б. Блюм // Біоресурси і природокористування. - 2013. - Т. 5, № 1-2. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bpc_2013_5_1-2_3
| 15. |
Iутинська Г. О. Вплив нових бiопрепаратiв на основi аверкому на розвиток i продуктивнiсть рослин та експресiю генiв синтезу si/miРНК [Електронний ресурс] / Г. О. Iутинська, В. А. Циганкова, Л. О. Білявська, В. Є. Козирицька // Мікробіологія і біотехнологія. - 2013. - № 1. - С. 48-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2013_1_7
| 16. |
Могільнікова І. В. Скринінг рістстимулювальної активності синтетичних сполук — похідних піримідину [Електронний ресурс] / І. В. Могільнікова, В. А. Циганкова, Р. М. Соломянний, В. С. Броварець, Н. М. Білько, А. І. Ємець // Доповіді Національної академії наук України. - 2020. - № 10. - С. 62-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2020_10_11 Проведено скринінг нових синтетичних сполук - похідних піримідину - з метою відбору найбільш ефективних із них, які виявляють рістрегулювальну активність у рослин, та порівняння їх дії з дією фітогормонів класу ауксинів. Досліджено вплив сполук на проростання насіння, ріст і розвиток рослин томата (Solanum lycopersicum L.) сорту Лагідний в умовах in vivo та in vitro. Встановлено, що деякі з досліджуваних сполук позитивно впливають на морфометричні та біохімічні показники 30-добових рослин: сполуки D1 - D5 підвищували проростання насіння на 9 - 27 %, найбільш ефективною серед них була сполука D1. Під дією сполук D1 і D2 збільшувалася висота пагонів до 29 %. Усі досліджувані сполуки ефективно впливали на коренеутворення рослин, збільшуючи або довжину коренів (до 8 %), або їх кількість (до 25 %), найефективнішою серед них виявилася сполука D2. Вперше досліджено вплив цих сполук на морфогенетичний потенціал експлантів томатів в умовах in vitro і встановлено, що для прямої регенерації рослин найбільш ефективними є сполуки D1 і D2, які в подальшому можуть бути рекомендовані для використання в різних біотехнологічних програмах із генетичного вдосконалення томатів.
| 17. |
Шиша О. М. Застосування біорегуляторів мікробного походження для отримання in vitro ліній картоплі з підвищеною стійкістю до паразитичних нематод [Електронний ресурс] / О. М. Шиша, С. І. Співак, В. А. Циганкова, Г. О. Іутинська, Л. О. Білявська, А. І. Ємець, Я. Б. Блюм // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2020. - Т. 26. - С. 287-292. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2020_26_53
| 18. |
Могільнікова І. В. Вплив похідних піразолу на ріст і розвиток рослин в умовах in vivo та in vitro [Електронний ресурс] / І. В. Могільнікова, В. А. Циганкова, А. О. Гуренко, В. С. Броварець, Н. М. Білько, А. І. Ємець // Доповіді Національної академії наук України. - 2021. - № 6. - С. 108-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2021_6_15 Досліджено вплив синтетичних низькомолекулярних сполук - похідних піразолу - на ріст і розвиток рослин томата (Solanum lycopersicum L.) сорту Money Maker в умовах in vivo та in vitro. Встановлено, що найбільш виражену активність в умовах in vivo виявляє сполука D-pyrazole-3 у концентрації 10<^>-8 М. Вперше досліджено вплив цих сполук на морфогенетичний потенціал експлантів S. lycopersicum в умовах in vitro і показано, що сполуки D-pyrazole-1, D-pyrazole-2 і D-pyrazole-3 ефективно індукують калюсогенез та ризогенез, а також, залежно від концентрації, пряму регенерацію рослин в умовах in vitro. Під дією всіх трьох сполук як у концентрації 10<^>-9 М, так і 10<^>-8 М найефективніше коренеутворення відбувається на пагонових експлантах. Для прямої регенерації рослин із цього типу експлантів найбільш ефективними є сполуки D-pyrazole-1 у концентрації 10<^>-9 М або D-pyrazole-2 у концентрації 10<^>-8 М, які в подальшому можуть бути рекомендовані для використання в біотехнологічних дослідженнях із генетичного вдосконалення S. lycopersicum.
|
|
|