Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Цимбалюк-Волошин І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Дорош О. І. Гістіоцитоз із клітин Лангерганса: особливості клініко-лабораторних проявів та перебігу хвороби [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, І. П. Цимбалюк-Волошин, Р. С. Поліщук, Л. Я. Дубей, О. І. Воробель, О. І. Козлова, О. О. Трояновська, О. І. Степанюк, Л. Л. Скоропад, Н. I., Середич Л. П., Мих А. М., Грищук Н. Б., Кузьменко А. І. Кіцера // Здоровье ребенка. - 2014. - № 5. - С. 40-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_5_8 | ||
| 2. | 
Цимбалюк-Волошин І. П. Екстранодулярна негоджкінська лімфома в практиці дитячого гематолога [Електронний ресурс] / І. П. Цимбалюк-Волошин // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 101-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_22 Представлено рідкісний випадок онкогематологічної патології в дитячому віці - поєднаного екстранодулярного ураження нирок і центральної нервової системи негоджкінською лімфомою з повним одужанням дитини після раннього рецидиву хвороби. | ||
| 3. | 
Дорош О. І. Таласемія в Україні: міф чи рідкісна патологія? [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, І. П. Цимбалюк-Волошин, Л. П. Середич, Г. В. Макух, А. М. Мих, Р. С. Поліщук, О. О. Трояновська, Л. Я. Дубей, З. В. Вовк, Н. М. Фоменко // Современная педиатрия. - 2016. - № 7. - С. 79-83 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_7_15 | ||
| 4. |
Цимбалюк-Волошин І. П. Паранеопластичні синдроми при лімфомі Годжкіна у дітей [Електронний ресурс] / І. П. Цимбалюк-Волошин // Современная педиатрия. - 2016. - № 7. - С. 84-87 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_7_16 Наведено рідкісний випадок у практиці дитячого гематолога - лімфому Годжкіна, клінічній маніфестації якої за 7 місяців передувала мозочкова дегенерація як прояв паранеопластичного синдрому. | ||
| 5. |
Цимбалюк-Волошин І. П. Дитяча гемофілія: проблеми діагностики та лікування [Електронний ресурс] / І. П. Цимбалюк-Волошин // Современная педиатрия. - 2016. - № 8. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_8_8 | ||
| 6. |
Дубей Л. Я. Хвороба Віллебранда: проблеми стандартизації класифікації [Електронний ресурс] / Л. Я. Дубей, Н. В. Дубей, А. І. Маркін, І. П. Цимбалюк-Волошин, О. І. Дорош, О. О. Трояновська, О. І. Козлова, О. І. Степанюк, О. І. Воробель, М. В., Дубей Ю. Л., Шоробура Н. І. Сапужак // Современная педиатрия. - 2017. - № 2. - С. 122-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_2_22 | ||
| 7. | 
Чень О. Вплив рекомбінантної аргінази на життєздатність бластних клітин периферичної крові пацієнтів, хворих на лейкоз, in vitro [Електронний ресурс] / О. Чень, М. Барська, О. Вовк, І. Цимбалюк-Волошин, О. Козлова, Н. Сибірна, О. Стасик // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 73. - С. 342-346. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_73_85 Лейкози є одними з найбільш небезпечних злоякісних онкозахворювань системи крові. Тому розробка та удосконалення методів діагностики і терапії цього типу новоутворень є актуальним завданням для сучасної науки та медицини. Фармакологічне зниження концентрації вільного аргініну в кров'яному руслі пацієнтів є новим методом боротьби з поширенням злоякісних клітин in vitro та in vivo. Однак ефективність його для терапії лейкозів потребує подальшого вивчення. Два аргінін-деградуючих ензими - рекомбінантна аргіназа людини (rhARG) і бактерійна аргініндеіміназа (ADI) продемонстрували значний антинеопластичний потенціал щодо визначених типів пухлин, який зараз перевіряється у II - III фазі клінічних випробувань. Вперше проведено аналіз впливу препарату рекомбінантної аргінази людини (rhARG) на життєздатність первинно ізольованих лейкозних клітин від пацієнтів, хворих на гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ), in vitro. Об'єктом дослідження слугували бластні клітини лейкозу від пацієнтів, хворих на ГЛЛ, та нормальні лімфоцити від здорових донорів, на яких вивчали дію препарату rhARG. Імунофенотипування клітин проводилось у клініці за допомогою методу проточної цитометрії з використанням моноклональних антитіл на апараті FACScan (Becton Dickinson, США) відповідно до рекомендацій фірми виробника. Мононуклеарні лейкоцити крові одержували з використанням градієнту густини фікол-верографін (1,076 - 1,078 г/см<^>3 | ||
| 8. |
Дорош О. І. Синдром Дауна у практиці гематолога [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, О. О. Трояновська, О. І. Очеретна, Н. І. Кіцера, А. Л. Іваненко, Л. П. Середич, А. М. Мих, І. П. Цимбалюк-Волошин, Г. М. Безкоровайна, Л. В., Тисячна Л. М., Мікула М. І., Бідюк В. М., Степанюк А. І., Козлова О. І., Дубей Л. Я., Поліщук Р. С., Скоропад Л. Л., Воробель О. І., Савчак І. Я. Мельничук // Современная педиатрия. - 2017. - № 6. - С. 130-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_6_21 Наведено аналіз клініко-лабораторних проявів, особливостей кровотворення у 26 дітей із синдромом Дауна (СД). Встановлено, що дітям із СД притаманні різноманітні вроджені вади розвитку. Зокрема дуже часто трапляються вроджені вади серця - у 69,2 %, із переважанням повної атріовентрикулярної комунікації та дефекту міжшлуночкової перетинки. З'ясовано, що серед гематологічних розладів у випадку трисомії 21-ї хромосоми 30,8 % припадає на залізодефіцитну анемію; транзиторний анормальний мієлопоез (ТАМ) зустрічається у 19,2 % хворих, імунна тромбоцитопенічна пурпура - у 15,4 % осіб. У трьох із п'яти дітей із ТАМ зареєстровано клональні захворювання: мієлодиспластичний синдром, ідіопатичний мієлофіброз і гангліонейробластому. Це надає підстави вважати, що ТАМ є окремою нозологічною одиницею, перехідним мієлопроліферативним розладом, який регресує самостійно у двох із п'яти хворих безслідно, хоча може бути передвісником інших серйозних захворювань. Дітям із СД притаманні злоякісні захворювання крові: гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ) верифіковано у 15,4 % пацієнтів, гостру лімфобластну лейкемію - у 7,7 % дітей. Пухлини негематологічного походження та негоджкінські лімфоми у дітей із трисомією 21-ї хромосоми зустрічаються не часто (3,8 %). Встановлено, що для дітей із СД, хворих на ГМЛ, протокольна хіміотерапія є високоефективним методом лікування. У хворих на гемобластози В-лінійного походження при проведенні хіміотерапії з застосуванням метотрексату незалежно від дози (0,5 чи 2 г/м<^>2 | ||
| 9. |
Дорош О. І. Первинна В-клітинна лімфома стравоходу, некласифікована, з проміжними характеристиками між дифузною В-великоклітинною лімфомою і класичною лімфомою Годжкіна у пацієнта зі синдромом Дауна [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, А. І. Степанюк, І. П. Цимбалюк-Волошин, Т. О. Кочеркевич, І. П. Мелько, О. О. Селезньов // Современная педиатрия. - 2017. - № 7. - С. 98-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_7_15 Описано рідкісний за локалізацією та гістопатологічною картиною клінічний випадок підтвердженої первинної В-клітинної лімфоми стравоходу, некласифікованої, з проміжними характеристиками між дифузною В-великоклітинною лімфомою і класичною лімфомою Годжкіна у 14-річно- го пацієнта з синдромом Дауна. Показано ендоскопічні та радіологічні особливості діагностики хвороби. | ||
| 10. |
Дорош О. І. Вторинні пухлини головного мозку у дітей, які отримали променеву та хіміотерапію з приводу гострої лімфобластної лейкемії [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, О. О. Трояновська, А. М. Абрамюк, І. П. Мелько, І. П. Цимбалюк-Волошин, Р. С. Поліщук // Современная педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 74-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_3_15 Описано історію трьох пацієнтів, у яких діагностовано вторинні пухлини головного мозку (ВПГМ) - фібринозну астроцитому, олігодендрогліому, доброякісну менінгіому відповідно через 6 років 1 місяць, 7 років і 7,5 року після завершення дворічного курсу протокольного лікування гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ). Це становить 1,01 % від 298 живих дітей віком до 18 років, хворих на первинно діагностовану ГЛЛ, пролікованих у відділенні гематології та інтенсивної хіміотерапії КЗ ЛОР "Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр" за період з лютого 1993 р. до грудня 2017 р. згідно з програмами поліхіміотерапії групи ALL-BFM та INTERFANT 99/06. Відповідно до вимог протокольного лікування застосовувалася хіміотерапія, у частини хворих - опромінення центральної нервової системи. Аналіз свідчить, що з застосуванням сучасної терапії, заснованої на оцінці ризику, рівень захворюваності на вторинні новоутворення після діагностування ГЛЛ у дитинстві залишається низьким впродовж 25 років спостереження. Отримані результати спостережень порівняно з повідомленнями інших онкогематологічних центрів. | ||
| 11. |
Дорош О. І. Особливості мієлодиспластичного синдрому та гострої мієлоїдної лейкемії, індукованих лікуванням, у дітей, які лікувалися з приводу гострої лімфобластної лейкемії: власні спостереження [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, А. М. Мих, А. І. Степанюк, О. І. Козлова, Л. Л. Скоропад, Л. П. Середич, І. П. Цимбалюк-Волошин // Современная педиатрия. - 2018. - № 4. - С. 69-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_4_13 Наведено два клінічні випадки вторинних, індукованих лікуванням, гемобластозів - treatment-related myelodysplastic syndrome (t-MDS)/treatment-related acute myeloid leukemia (AML) - t-MDS/t-AML, які порівнювалися з даними інших світових досліджень. Двоє хлопців із попередньо діагностованою гострою лімфобластною лейкемією (ГЛЛ) отримували терапію за програмою ALL IC-BFM-2002, згідно з належністю до терапевтичних груп середнього та високого ризику (ГСР, ГВР). У одного з них, який належав до ГСР, виник вторинний мієлодисплатичний синдром (МДС) із моносомією 7, що згодом трансформувався у вторинну гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ). Хворому проведено алогенну трансплантацію гемопоетичних клітин (ало-ТГПСК) пуповинної крові. Пацієнт помер від посттрансплантаційних ускладнень. У другого хворого з ГВР зареєстровано вторинну ГМЛ з транслокацією t(9.11) (p22; q23). Йому виконано ало-ТГПСК. Пацієнт перебуває у клініко-гематологічній ремісії ГЛЛ 77 міс. та t-AML - 49 міс. t-MDS/t-AML реєструвалися на тлі підтримувальної хіміотерапії ГЛЛ через 20 міс. у осіб чоловічої статі з наявністю хромосомних аномалій, мали здатність до прогресування під час стандартної хіміотерапії та розвитку важких інфекційно-токсичних ускладнень на грунті цитопенії. Трансплантація гемопоетичних клітин є єдиним лікувальним режимом у пацієнтів із t-MDS/t-AML. | ||
| 12. |
Дорош О. І. Прогрес у лікуванні гострої лімфобластної лейкемії: 25 років застосування міжнародних протоколів у відділенні дитячої гематології Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, І. П. Цимбалюк-Волошин, Х. І. Бодак, Р. С. Поліщук, А. І. Степанюк, О. І. Воробель, Л. Л. Скоропад, О. О. Трояновська, О. І. Козлова, А. М. Мих // Современная педиатрия. - 2018. - № 8. - С. 22-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_8_6 Проаналізовано результати лікування за модифікованими програмами хіміотерапії міжнародної групи BFM 370 хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) віком від 0 до 18 р. з лютого 1993 р. до березня 2018 р. Показник безподійного виживання (event-free survival (EFS)) для всієї вибірки пацієнтів становить 73,2 %. 143 (38,65 %) пацієнти отримали лікування на базі програм ALL-BFM 90/95 (група 1); 131 (35,41 %) хворий - ALL IC-BFM 2002 (група 2); 88 (23,78 %) хворих - ALL IC-BFM 2009 (група 3). Діти віком до 1 року (8 осіб) лікувалися за програмами INTERFANT 99/06 (група 4). EFS у групі 1 становить 68,5 % із медіаною спостереження (МС) 220 міс, за протоколом ALL IC-BFM 2002 - 77,6 % із МС 111 міс, у групі 3 - 85,2 % за МС 39 міс, у групі з програмами INTERFANT 99/06 - 12,5 % із МС 13,5 міс. EFS для пацієнтів групи середнього ризику (ГСР) у групі 1 становить 71,0 %, у групі 2 - 83,7 %, а у групі 3 - 90,6. EFS для пацієнтів із групи високого ризику (ГВР) у групі 1 становить 50,0 %, у групі 2 - 55,6 %, у групі 3 - 73,9 %. Кумулятивне виживання (overall survival (OS)) у всій вибірці становить 78,0 %. Загалом померло 73 (18,7 %) хворих. У 32 (43,8 %) осіб смерть мала зв'язок з терапією I лінії ГЛЛ, із них 11 (34,37 %) хворих померли від токсико-септичних ускладнень до досягнення ремісії ГЛЛ під час індукційної терапії, 19 (59,37 %) дітей - від ускладнень у ремісії і на різних етапах інтенсивної хіміотерапії, 1 хворий із ГВР - від посттрансплантаційних ускладнень, 1 пацієнт - на 160 міс. після досягнення ремісії від фульмінантного перебігу вірусного гепатиту В. У 39 (53,42 %) хворих смерть настала у II гострому періоді внаслідок прогресування лейкемії та/або інфекційних ускладнень. Рецидиви ГЛЛ діагностовано у 53 (16,21 %) осіб. Безрецидивне виживання (disease-free survival (DFS)) становить 83,2 %. Рідкісним віддаленим наслідком лікування ГЛЛ у дітей були вторинні злоякісні захворювання, які зареєстровано у 5 (1,35 %) дітей. Астроцитома, менінгіома та вторинна гостра мієлоїдна лейкемія (ГМЛ) успішно проліковані, олігодендрогліома та вторинний мієлодиспластичний синдром із трансформацією у ГМЛ мали летальний наслідок. Алогенну трансплантацію стовбурових гемопоетичних клітин (ало-ТСГК) виконано 15 особам. Виявлено статистично достовірне покращання показників EFS у разі застосування програмної поліхіміотерапії ALL IC-BFM 2009, найгірші результати лікування були у дітей до 1-го року. Лікування хворих із високої групи ризику (ГВР) і дітей першого року життя потребує подальшого пошуку шляхів підвищення ефективності терапії та зниження її токсичних ефектів. | ||
| 13. | 
Цимбалюк-Волошин І. П. Спадкова та набута гемофілія А: сучасні підходи до лікування з клінічними прикладами [Електронний ресурс] / І. П. Цимбалюк-Волошин, О. Ю. Кучкова // Український медичний часопис. - 2021. - № 5. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2021_5_15 | ||
| 14. |
Дорош О. І. Важливість молекулярно-генетичних досліджень при гіпохромній мікроцитарній анемії, рефрактерній до феротерапії, у діагностиці еритропоетичної протопорфірії [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, Х. І. Бодак, Г. В. Макух, І. П. Цимбалюк-Волошин, А. М. Мих, Л. П. Середич // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 7. - С. 102-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_7_16 | ||
| 15. |
Дорош О. І. Нейродегенеративне захворювання з накопиченням заліза в головному мозку дитини, хворої на гемофілію А, ускладнену інгібіторними антитілами [Електронний ресурс] / О. І. Дорош, Х. І. Бодак, Я. Р. Козак, Л. Я. Дубей, О. В. Дворняк, І. П. Цимбалюк-Волошин, М. І. Душар // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 8. - С. 68-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_8_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |