Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (74) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Чернуха Л$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 32 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Чернуха Л. М. Особенности диагностики и хирургического лечения венозных форм врожденных сосудистых мальформаций нижних конечностей [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, А. А. Гуч, М. О. Артеменко, Г. Г. Влайков, И. В. Гомоляко, Т. Д. Задорожная, О. И. Парницкая, А. В. Тодосьев // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 3. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2013_3_5 | |||
| 2. | 
Чернуха Л. М. Тромботичні ускладнення важких форм варикозної хвороби: діагностика, хірургічне лікування та профілактика тромбемболії легеневої артерії [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, С. П. Щукін // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 3. - С. 128-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_3_34 | |||
| 3. | 
Чернуха Л. М. Тромботичні ускладнення тяжких форм варикозної хвороби: сучасний підхід до діагностики й лікування пацієнтів за спадкової тромбофілії та імуногістохімічних особливостей стінки судин [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, С. П. Щукін, Т. М. Арчакова // Клінічна хірургія. - 2014. - № 10. - С. 31–36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_10_10 Проаналізовано досвід лікування 176 пацієнтів з приводу тромботичних ускладнень тяжких форм варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК). Вивчено морфологічні й імуногістохімічні зміни в стінці вен та навколишніх тканинах у разі варикотромбофлебіту (ВТФ) у 20 пацієнтів за тяжких форм ВХНК. Обстежено 28 хворих, у яких виникли тромботичні ускладнення тяжких форм ВХНК, з використанням діагностичного комплексу "ПЛР генетика тромбофілія". Основним критерієм відбору таких пацієнтів був рецидивуючий перебіг тромботичних ускладнень і поєднання ВТФ і тромбозу глибоких вен (ТГВ). Виділено групи пацієнтів з тяжкими формами ВХНК залежно від локалізації тромботичного процесу, запропоновано диференційовану тактику їх хірургічного лікування.Обговорено актуальні питання хірургічного лікування хворих з приводу ускладнень тяжких форм варикозної хвороби (ВХ). Проаналізовано причини незадовільних результатів лікування пацієнтів з приводу варикотромбофлебіту (ВТФ), основною з яких є відсутність єдиної тактики оперативного лікування та антикоагулянтної терапії. Виділено групи пацієнтів з тяжкими формами ВХ, різною локалізацією тромботичного процесу, запропоновано диференційовану тактику їх хірургічного лікування. | |||
| 4. | 
Чернуха Л. М. Артериовенозные формы врожденных сосудистых мальформаций: возможности и перспективы лечения [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, Е. В. Каширова, А. А. Гуч, Г. Г. Влайков, И. В. Альтман, И. В. Гомоляко // Сучасні медичні технології. - 2011. - № 3-4. - С. 389-396. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2011_3-4_97 | |||
| 5. |
Чернуха Л. М. Тромботичні ускладнення тяжких форм варикозної хвороби: діагностика, хірургічне лікування з застосуванням мініінвазивних методів [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, С. П. Щукін // Клінічна хірургія. - 2015. - № 1. - С. 35–37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_1_11 Проаналізовано досвід лікування 176 пацієнтів з приводу тромботичних ускладнень тяжких форм варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК). Вивчено морфологічні й імуногістохімічні зміни в стінці вен та навколишніх тканинах у разі варикотромбофлебіту (ВТФ) у 20 пацієнтів за тяжких форм ВХНК. Обстежено 28 хворих, у яких виникли тромботичні ускладнення тяжких форм ВХНК, з використанням діагностичного комплексу "ПЛР генетика тромбофілія". Основним критерієм відбору таких пацієнтів був рецидивуючий перебіг тромботичних ускладнень і поєднання ВТФ і тромбозу глибоких вен (ТГВ). Виділено групи пацієнтів з тяжкими формами ВХНК залежно від локалізації тромботичного процесу, запропоновано диференційовану тактику їх хірургічного лікування.Обговорено актуальні питання хірургічного лікування хворих з приводу ускладнень тяжких форм варикозної хвороби (ВХ). Проаналізовано причини незадовільних результатів лікування пацієнтів з приводу варикотромбофлебіту (ВТФ), основною з яких є відсутність єдиної тактики оперативного лікування та антикоагулянтної терапії. Виділено групи пацієнтів з тяжкими формами ВХ, різною локалізацією тромботичного процесу, запропоновано диференційовану тактику їх хірургічного лікування. | |||
| 6. |
Гуч А. А. Роль прободающих вен в возникновении варикозной болезни и ее рецидивов после хирургических вмешательств [Електронний ресурс] / А. А. Гуч, Л. М. Чернуха, В. И. Сморжевский, А. О. Боброва // Клінічна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 32–35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_3_12 Важным фактором формирования хронической венозной недостаточности (ХВН) при варикозной болезни (ВБ) и ее рецидивах (РВБ) считают горизонтальный рефлюкс крови по несостоятельным прободающим венам (ПВ) из глубокой венозной системы в подкожную. Изучена роль ПВ в прогрессировании ВБ и возникновении РВБ после хирургических вмешательств у 774-х пациентов, оперированных по поводу первичной ВБ и 243-х - РВБ. При определении значимости горизонтального рефлюкса крови и обосновании необходимости лигирования ПВ следует учитывать данные цветового дуплексного сканирования их клапанного аппарата и клинической оценки тяжести заболевания. | |||
| 7. | 
Кузнецова Т. А. Перспективы развития соединений вертикальных глубоководных труб больших диаметров (райзеров). 3. Байонетные соединения райзеров [Електронний ресурс] / Т. А. Кузнецова, А. П. Зиборов, Л. И. Чернуха, Т.Г. Скворцова // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2012. - № 4. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2012_4_17 Цель работы - разработать новые варианты байонетных трубных соединений, включающих специальные дополнительные элементы для обеспечения напряженного состояния, предотвращающих рассоединение глубоководных труб, а также позволяющих производить быстрый монтаж-демонтаж. Исследования проведены на основании критического анализа порядка 1200 конструкций отечественных и зарубежных патентов, научного обобщения и систематизации конструкций, отвечающих предъявляемым требованиям к трубным соединениям, внесения авторами инновационных изменений в конструкцию байонетного соединения. Критериями отбора нужных конструкций для анализа являлись: простота монтажа-демонтажа соединения при высокой нагрузке и многократной сборке-разборке, что имеет большое значение в сложных условиях эксплуатации, а именно изменение вертикальной нагрузки за счет волнения моря. Следовательно, наиболее приемлемыми для использования в заданных условиях эксплуатации являются байонетные соединения, которые обеспечивают возможность осуществлять быстрый монтаж-демонтаж трубного става при малом количестве деталей соединения. Однако байонетные соединения имеют ряд недостатков, среди которых такие как невозможность создания первоначального напряжения, a возможность саморазъединения ставят под сомнение целесообразность байонетных соединений без доработки их конструкций. Именно поэтому введением специального дополнительного элемента в байонетное соединение достигается первоначальное напряжение, а также снижается возможность саморазъединения соединения. | |||
| 8. | 
Чернуха Л. М. Классификация врожденных сосудистых мальформаций конечностей: дань модным тенденциям или насущная необходимость? Взгляд сосудистого хирурга [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, Е. В. Каширова // Хірургія дитячого віку. - 2015. - № 1-2. - С. 6-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2015_1-2_4 Рассмотрены вопросы терминологии и классификации разных форм врожденных сосудистых мальформаций или ангиодисплазий. Рассмотрены основные принципы диагностики и лечения, подробно проанализированы достоинства и недостатки основных предшествующих отечественных и зарубежных классификаций. Отмечена необходимость принятия универсальных терминологии и классификации с целью обеспечения унифицированных диагностической и лечебной тактик. На основе многолетнего клинического опыта предлагаем для обсуждения собственную классификацию врожденных сосудистых аномалий CVM VASC+T и лечебно-диагностические алгоритмы для наиболее распространенных форм врожденных сосудистых мальформаций. | |||
| 9. | 
Чернуха Л. М. Клинические особенности состояния системы гемостаза при артериовенозных формах врожденных сосудистых мальформаций [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, Е. В. Каширова, Э. В. Луговской, С. В. Комисаренко, И. Н. Колесникова, Е. М. Макогоненко, Т. Н. Платонова, Л. В. Пирогова, О. В. Горницкая // Серце і судини. - 2015. - № 2. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_2_10 Цель работы - изучить особенности состояния системы гемостаза у пациентов с диффузными артериовенозными формами врожденных сосудистых мальформаций (АВФ ВСМ) на основе оценки информативности комплекса иммунодиагностических тестов для определения степени активации системы свертывания крови и фибринолиза с целью прогнозирования гемостазиологических осложнений в периоперационный период. Представлены результаты исследования системы плазменного гемостаза (D-димер, растворимый фибрин, фибриноген) и системы фибринолиза (протеин C) с использованием иммунодиагностической тест-системы в до- и ранний послеоперационный периоды (до 3 суток) у пациентов основной группы (с АВФ ВСМ, n = 23) и у пациентов контрольной группы с варикозной болезнью (n = 16, клинический класс C3 - C5, CEAP). В дооперационный период у 9-ти (43 %) пациентов с АВФ ВСМ выявлен дисбаланс в виде значительной активации коагуляционного звена при нормальной активности протеина C. В контрольной группе у 10-ти (62,5 %) пациентов до операции выявлена умеренная активация коагуляционного звена при нормальной активности системы фибринолиза (протеина C). В послеоперационный период в основной группе отмечена корреляция между параметрами свертывающего и фибринолитического потенциалов, при этом гипокоагуляция отмечена у 4-х (57 %) пациентов, в контрольной группе дисбаланс между системами свертывания крови и фибринолиза в виде гиперкоагуляции отмечен у 5 (45,5 %) пациентов. Выводы: с целью своевременной коррекции гемостазиологических нарушений и предотвращения фатальных геморрагических осложнений в периоперационный период пациентам с диффузными АВФ ВСМ необходимо выполнять диагностические тесты, характеризующие состояние компонентов системы свертывания крови и фибринолиза. | |||
| 10. |
Бойко В. В. Ефективність сучасних методів хірургічного лікування гострого тромбозу в системі нижньої порожнистої вени [Електронний ресурс] / В. В. Бойко, В. О. Прасол, І. А. Тарабан, С. А. Андреєщев, Д. В. Оклей, П. О. Болдижар, І. В. Іванчов, Л. М. Чернуха, І. К. Венгер, В. В., Гудзь І. М. Корсак // Клінічна хірургія. - 2016. - № 11. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_11_21 | |||
| 11. | 
Коваленко В. М. Персоніфікований підхід до профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. М. Пархоменко, Л. Г. Воронков, Л. А. Дзяк, О. С. Сичов, Ю. І. Карпенко, А. І. Ячник, Л. М. Чернуха, О. І. Іркін // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 109-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_4_14 Рассмотрены вопросы диагностики, лечения и вторичной профилактики тромбоэмболий с позиций специалистов разного профиля - кардиологов, неврологов, сосудистых хирургов, пульмонологов. Охарактеризованы особенности применения антикоагулянтной терапии в лечении и профилактике тромбоэмболий. Представлена доказательная база по использованию новых пероральных антикоагулянтов у больных с тромбоэмболией легочной артерии, ишемическим инсультом, тромбозом глубоких вен, которые часто имеют сочетанную патологию, в том числе фибрилляцию предсердий, сердечную недостаточность и др. Подчеркнута важность наблюдения за больными с успешно пролеченными тромбоэмболиями после выписки из стационара. | |||
| 12. |
Чернуха Л. М. Особливості діагностики та комплексного лікування артеріовенозних форм вроджених судинних мальформацій кінцівок [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, О. В. Каширова // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 1. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_1_7 Мета роботи - поліпшення результатів лікування хворих з артеріовенозними формами вроджених судинних мальформацій (АВФВСМ) кінцівок на основі розроблення диференційованих алгоритмів діагностики та лікування. Робота базується на даних комплексного клінічного дослідження та результатах хірургічного лікування 155 пацієнтів з АВФ ВСМ кінцівок. Строки спостереження становили від 1 міс до 10 років. Чоловіків було 65 (42 %), жінок - 90 (58 %), число чоловіків і число жінок співвідносилися як 1:1,4. Середній вік пацієнтів становив (<$E 25,1~symbol С~10,4>) року. У віці до 18 років (дитяча вікова група) було 53 (34 %) хворих. Клінічний матеріал аналізували в залежності від клініко-анатомічних форм захворювання, які були розподілені на 11 груп на основі робочої класифікаційної схеми "VASC + Т". Розроблення класифікаційної схеми вроджених судинних мальформацій уможливило поліпшення формування плану діагностики та етапного лікування пацієнтів у вигляді алгоритмів у залежності від клініко-анатомічної форми захворювання. Застосування етапного комплексного підходу з використанням емболізаційних, ендовенозних та хірургічних методик надало змогу уникнути розвитку великих післяопераційних ускладнень. Висновки: впровадженням розробленої тактики досягнуто задовільних віддалених результатів лікування у 136 (94,4 %) пацієнтів. | |||
| 13. |
Чернуха Л. М. Артеріовенозні форми вроджених судинних мальформацій кінцівок: аспекти патогенезу [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, О. В. Каширова, Г. Г. Влайков, О. А. Власенко, В. А. Кондратюк, А. О. Гуч, І. В. Гомоляко // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 23-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_1_5 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих з артеріовенозними формами (АВФ) вроджених судинних мальформацій (ВСМ) кінцівок шляхом вивчення етіопатогенетичних аспектів виникнення патології. Проаналізовано дані комплексного клінічного дослідження та хірургічного лікування 155 пацієнтів з АВФ ВСМ кінцівок. Чоловіків було 65 (42 %), жінок - 90 (58 %), середній вік - (<$E25,1~symbol С~10,4>) року. Дитячу вікову групу (до 18 років) сформовано із 53 (34 %) осіб. Під час аналізу використано робочу класифікаційну схему "VASC + T", згідно з якою клініко-анатомічні форми розподіляють на 11 груп: I - VII - макрофістульозні (стовбурові, екстрасговбурові, комбіновані), VIII та IX - мікрофістульозні, X і XI - змішані або комбіновані (з переважанням венозного компонента і наявністю поодиноких мікрофістул). Розподіл за поширеністю: дифузні форми - групи I - IV, VIII, X, локалізовані форми - групи V - VII, IX, XI. У кожного пацієнта проводили оцінку хронічної артеріальної і венозної недостатності судин кінцівок. Дифузні макрофістульозні АВФ ВСМ кінцівок є гемодинамічно тяжчими формами, які спричиняють гіпертрофію м'яких тканин і вираженіші клінічні вияви хронічної артеріальної (26 (17 %)) і серцевої (25 (16 %)) недостатності. Дифузні мікрофістульозні (група VIII) і змішані форми з наявністю мікрофістул (група X) характеризуються тяжчими виявами хронічної венозної гіпертензії (88 (56,8 %)) і судинно-кісткового синдрому (56 (36 %)). Найтяжчі вияви системних гемодинамічних розладів виявлено у разі дифузних макрофістульозних форм, хоча за більшістю параметрів порушення за дифузних макро- і мікрофістульозних АВФ ВСМ порівнянні та однотипні. Патоморфологічні (66 (45,8 %)) та імуногістохімічні дослідження (10 (7 %)) виявили наявність проліферативної активності ангіоматозних тканин і дегенеративних змін у стінках ангіодиспластичних судин через дефекти розвитку та патологічні порушення гемодинаміки. Джерелом прогресування АВФ ВСМ були судини мікроциркуляторного русла (капіляри) та мікрофістули згідно з рівнем експресії маркерів поліферації судин VEGF і Ki-67. Висновки: вивчення гемодинамічних і патоморфологічних аспектів патогенезу АВФ ВСМ кінцівок є необхідним для планування індивідуального диференційованого підходу до діагностики та лікування залежно від клініко-анатомічної форми захворювання. | |||
| 14. | 
Семенюк Л. М. Сексуальна дисфункція у жінок різного репродуктивного віку [Електронний ресурс] / Л. М. Семенюк, Л. В. Дем’яненко, Л. С. Чернуха // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_3_5 Жіноча сексуальна дисфункція чинить безпосередній вплив на стан здоров'я жінки та реалізацію її соціальної ролі. Проведено оцінку сексуальної функції у жінок різного репродуктивного віку, які звернулися до відділу репродуктивної медицини та хірургії УНПЕХ, ТЕОіТ МОЗ України та мали скарги на зниження статевого потягу і дискомфорт під час статевого акту. Мета роботи - провести порівняльний аналіз факторів, які сприяють формуванню сексуальної дисфункції у жінок різного репродуктивного віку. У даному дослідження взяли участь 80 жінок різного репродуктивного віку, яким встановлено діагноз "порушення жіночого сексуального бажання та/або сексуального збудження" за класифікацією ОБМ-5. Під час проведення дослідження використовували алгоритм діагностики та лікування гіпоактивного порушення статевого потягу (ГПСП), розроблений Міжнародним товариством з вивчення сексуального здоров'я жінок. Відповідно до дизайну вибірки у дослідження було включено жінок, які мали знижені сексуальне бажання та сексуальний інтерес або відзначають погіршення сексуальної функції. З дослідження було виключено пацієнток зі зниженим статевим потягом або його відсутністю внаслідок соматичних та онкологічних захворювань, а також ті, у котрих від самого початку було знижене сексуальне бажання та які ідентифікували себе як безстатеві (не чоловік, і не жінка) і не потребували медичної допомоги. Встановлено, що частка жінок зі зниженим сексуальним потягом зростає з віком. У 35 % жінок старшого репродуктивного віку викликає занепокоєння такий показник якості їх життя, як зниження сексуальної активності, і вони мають бажання її покращити. Існують певні вікові відмінності щодо основних чинників, які сприяють формуванню ЖСД у різні вікові періоди: у жінок раннього репродуктивного віку - це стрес, депресивні розлади, пологи, середнього - операція, травми, пологи, пізнього - симптоми менопаузи, наявність сексуальних проблем у статевого партнера, перименопаузального віку - прийом алкоголю, симптоми менопаузи, наявність сексуальних проблем у статевого партнера. Висновки: персоналізація терапії ЖСД у жінок різного репродуктивного віку потребує аналізу чинників, які сприяють її формуванню. Для призначення гормональної терапії жінкам із ГПСП необхідно провести дослідження для встановлення їх гормонального статусу. Жінок пізнього репродуктивного віку разом із проведенням корекції клімактеричних розладів слід скеровувати на обстеження до лікарів суміжних спеціальностей для виявлення можливої патології, яка сприяє формуванню сексуальної дисфункції.Жіноча сексуальна дисфункція чинить безпосередній вплив на стан здоров'я жінки та реалізацію її соціальної ролі. Проведено оцінку сексуальної функції у жінок різного репродуктивного віку, які звернулися до відділу репродуктивної медицини та хірургії УНПЕХ, ТЕОіТ МОЗ України та мали скарги на зниження статевого потягу і дискомфорт під час статевого акту. Мета роботи - провести порівняльний аналіз факторів, які сприяють формуванню сексуальної дисфункції у жінок різного репродуктивного віку. У даному дослідження взяли участь 80 жінок різного репродуктивного віку, яким встановлено діагноз "порушення жіночого сексуального бажання та/або сексуального збудження" за класифікацією ОБМ-5. Під час проведення дослідження використовували алгоритм діагностики та лікування гіпоактивного порушення статевого потягу (ГПСП), розроблений Міжнародним товариством з вивчення сексуального здоров'я жінок. Відповідно до дизайну вибірки у дослідження було включено жінок, які мали знижені сексуальне бажання та сексуальний інтерес або відзначають погіршення сексуальної функції. З дослідження було виключено пацієнток зі зниженим статевим потягом або його відсутністю внаслідок соматичних та онкологічних захворювань, а також ті, у котрих від самого початку було знижене сексуальне бажання та які ідентифікували себе як безстатеві (не чоловік, і не жінка) і не потребували медичної допомоги. Встановлено, що частка жінок зі зниженим сексуальним потягом зростає з віком. У 35 % жінок старшого репродуктивного віку викликає занепокоєння такий показник якості їх життя, як зниження сексуальної активності, і вони мають бажання її покращити. Існують певні вікові відмінності щодо основних чинників, які сприяють формуванню ЖСД у різні вікові періоди: у жінок раннього репродуктивного віку - це стрес, депресивні розлади, пологи, середнього - операція, травми, пологи, пізнього - симптоми менопаузи, наявність сексуальних проблем у статевого партнера, перименопаузального віку - прийом алкоголю, симптоми менопаузи, наявність сексуальних проблем у статевого партнера. Висновки: персоналізація терапії ЖСД у жінок різного репродуктивного віку потребує аналізу чинників, які сприяють її формуванню. Для призначення гормональної терапії жінкам із ГПСП необхідно провести дослідження для встановлення їх гормонального статусу. Жінок пізнього репродуктивного віку разом із проведенням корекції клімактеричних розладів слід скеровувати на обстеження до лікарів суміжних спеціальностей для виявлення можливої патології, яка сприяє формуванню сексуальної дисфункції. | |||
| 15. | 
Семенюк Л. М. Жіноча сексуальна дисфункція у жінок різного репродуктивного віку [Електронний ресурс] / Л. М. Семенюк, Л. В. Дем’яненко, Л. С. Чернуха, К. М. Яроцька // Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. - 2019. - Вип. 1. - С. 95-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2019_1_15 | |||
| 16. |
Чернуха Л. М. Артеріовенозні форми вроджених судинних мальформацій кінцівок: патогенетичне обгрунтування сучасних лікувальних підходів [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, О. В. Каширова, Г. Г. Влайков, О. А. Власенко, І. В. Гомоляко // Сучасні медичні технології. - 2019. - № 1. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2019_1_11 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих з артеріовенозними формами (АВФ) вроджених судинних мальформацій (ВСМ) кінцівок шляхом вивчення етіопатогенетичних аспектів виникнення патології. Проаналізовано дані комплексного клінічного дослідження та хірургічного лікування 155 пацієнтів з АВФ ВСМ кінцівок. Чоловіків було 65 (42 %), жінок - 90 (58 %), середній вік - (<$E25,1~symbol С~10,4>) року. Дитячу вікову групу (до 18 років) сформовано із 53 (34 %) осіб. Під час аналізу використано робочу класифікаційну схему "VASC + T", згідно з якою клініко-анатомічні форми розподіляють на 11 груп: I - VII - макрофістульозні (стовбурові, екстрасговбурові, комбіновані), VIII та IX - мікрофістульозні, X і XI - змішані або комбіновані (з переважанням венозного компонента і наявністю поодиноких мікрофістул). Розподіл за поширеністю: дифузні форми - групи I - IV, VIII, X, локалізовані форми - групи V - VII, IX, XI. У кожного пацієнта проводили оцінку хронічної артеріальної і венозної недостатності судин кінцівок. Дифузні макрофістульозні АВФ ВСМ кінцівок є гемодинамічно тяжчими формами, які спричиняють гіпертрофію м'яких тканин і вираженіші клінічні вияви хронічної артеріальної (26 (17 %)) і серцевої (25 (16 %)) недостатності. Дифузні мікрофістульозні (група VIII) і змішані форми з наявністю мікрофістул (група X) характеризуються тяжчими виявами хронічної венозної гіпертензії (88 (56,8 %)) і судинно-кісткового синдрому (56 (36 %)). Найтяжчі вияви системних гемодинамічних розладів виявлено у разі дифузних макрофістульозних форм, хоча за більшістю параметрів порушення за дифузних макро- і мікрофістульозних АВФ ВСМ порівнянні та однотипні. Патоморфологічні (66 (45,8 %)) та імуногістохімічні дослідження (10 (7 %)) виявили наявність проліферативної активності ангіоматозних тканин і дегенеративних змін у стінках ангіодиспластичних судин через дефекти розвитку та патологічні порушення гемодинаміки. Джерелом прогресування АВФ ВСМ були судини мікроциркуляторного русла (капіляри) та мікрофістули згідно з рівнем експресії маркерів поліферації судин VEGF і Ki-67. Висновки: вивчення гемодинамічних і патоморфологічних аспектів патогенезу АВФ ВСМ кінцівок є необхідним для планування індивідуального диференційованого підходу до діагностики та лікування залежно від клініко-анатомічної форми захворювання. | |||
| 17. |
Семенюк Л. М. Склад цервікального слизу як показник фертильності жінок зі зниженою лубрикацією та недостатністю андрогенів [Електронний ресурс] / Л. М. Семенюк, Л. В. Дем’яненко, Л. С. Чернуха, О. І. Крижанівська // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2020. - № 1. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2020_1_4 Цервікальний слиз (ЦС) - це складний в біохімічному та фізико-хімічному аспекті гідрогель, основні властивості якого визначаються сполуками глікозаміногліканів з білками. Від складу та кількості ЦС залежать проникнення сперматозоїда в статеві органи жінки і подальше злиття з яйцеклітиною. Тому фізичні і хімічні властивості слизу відіграють важливу роль у настанні вагітності. Здійснено оцінку вмісту глікозаміногліканів ЦС у пацієнток репродуктивного віку з яєчниковою дисфункцією та скаргами на знижену лубрикацію і дискомфорт під час статевого акту. Мета роботи - визначити склад ЦС як показника фертильностіу жінок із яєчниковою дисфункцією та зниженою лубрикацією. Досліджено вміст глікозаміногліканів ЦС у 38 пацієнток репродуктивного віку з яєчниковою дисфункцією на тлі зниженої лубрикації та у 17 фертильних жінок. Вміст глікозаміногліканів ЦС визначали за допомогою спектрофотометра PV-2151 C "Солар" (клас точності <$Esymbol С~2> нм; похибка <$Esymbol С~(0,01~-~0,06)> Б)) за довжини хвилі 400 нм (синій світлофільтр) у кюветі з товщиною оптичного шару 1 см. Статистичне забезпечення роботи виконано з використанням U-критерію Манна - Уїтні для незалежних груп і критерію Уілкоксона для залежних (ненормальний розподіл даних і нечисленність груп). Для порівняння результатів якісної оцінки застосовували двосторонній критерій Фішера (Fisher, two-tailed). Статистично значущими відміності вважали за p << 0,05. Встановлено, що в I і II фазах менструального циклу у здорових жінок концентрація досліджених полісахаридів у ЦС перевищувала таку в періовуляторний період у 5 разів. У пацієнток зі зниженою лубрикацією рівень глікозаміногліканів у I і II фазах менструального циклу був нижче, ніж у здорових жінок, а відповідне співвідношення за фазами циклу не перевищувало 2. Висновки: порушення глікозаміногліканового складу ЦС може бути ознакою ановуляторності менструального циклу у жінок зі зниженою лубрикацією. Підвищення коефіцієнта ФСГ/ЛГ в I фазу менструального циклу у жінок із порушеною лубрикацією можна використовувати як маркер недостатності андрогенової складової їх гормонального забезпечення. | |||
| 18. |
Романенко І. Ю. Взаємозв’язок між андрогенною недостатністю та тривожними розладами у жінок пізнього репродуктивного віку [Електронний ресурс] / І. Ю. Романенко, Л. М. Семенюк, Л. В. Дем’яненко, Л. С. Чернуха // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2020. - № 3. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2020_3_4 | |||
| 19. | 
Гук Ю. М. Клініко-ортопедичні прояви уроджених судинних мальформацій нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / Ю. М. Гук, Л. М. Чернуха, А. М. Зима, А. І. Чеверда, Т. А. Кінча-Поліщук, Р. В. Видерко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 3. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2021_3_8 Спектр ортопедичних проявів, які супроводжують уроджені судинні мальформації (УСМ) нижніх кінцівок, зали шається недостатньо вивченим. Мета роботи - проаналізувати результати обстеження пацієнтів з ортопедичними проявами уроджених судинних мальформацій. Обстежено 24 пацієнти віком від 5 до 39 років із різними формами УСМ нижніх кінцівок, а саме за Гамбургською класифікацією судинних мальформацій: артеріовенозна форма - 14 осіб, венозна - 6, капілярна - 2, капілярно-венозна - 1, лімфатична - 1. Діагностику ортопедичної патології проводили на підставі клінічного огляду, рентгенологічного, ультразвукового, рентгенденситометричного обстеження. Висновки: у пацієнтів із УСМ визначено широкий спектр ортопедичної патології, серед якої провідною є різниця довжини нижніх кінцівок (75 %). Її найчастіше спостерігали в разі артеріовенозної форми УСМ (67 %). Різниця довжини нижніх кінцівок у 61 % випадків поєднувалася з іншими клініко-ортопедичними проявами за хворювання. Розроблення класифікації ураження опорно-рухової системи з урахуванням форм судинної мальформації дозволить покращити діагностику захворювання та удосконалити тактику його ортопедичного лікування. | |||
| 20. | 
Чернуха Л. М. Міома матки і проблематика тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок. Погляд судинного фахівця та гематолога [Електронний ресурс] / Л. М. Чернуха, О. А. Власенко, І. О. Родіонова, Є. П. Марковець, Д. А. Власенко, Г. Г. Влайков // Репродуктивна ендокринологія. - 2022. - № 4. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2022_4_14 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |