Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Чипиляк Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 24 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Гришко В. М. Аутекологія видів і сортів Hemerocallis L. (розвиток генеративної сфери) в умовах техногенного забруднення [Електронний ресурс] / В. М. Гришко, Т. Ф. Чипиляк // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 12. - С. 138-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_12_24 Досліджено вплив техногенного забруднення на розвиток представників роду Hemerocallis L. Установлені особливості аутекології лілійника за різного рівня забруднення полягають у тому, що вегетацію рослини розпочинають раніше, ніж у контролі, тоді як цвітіння настає пізніше і проходить у значно коротші строки (до 14-ти діб), що узгоджується зі зменшенням продуктивності квітування лілійника. Проте, культивари істотно не втрачають декоративних якостей, а тому їх доцільно використовувати для озеленення різних функціональних зон підприємств гірничорудної промисловості. Вперше охарактеризовано ультраструктуру пилку H. lilioasphodelus і H. middendorffii. Дія забруднення на формування чоловічого гаметофіта лілійника призводить до зменшення довжини пилкових зерен (до 13 %) і збільшення кількості стерильного пилку (до 16 %), що істотніше виявляється у H. lilioasphodelus. Показано можливість використання зазначених показників для біоіндикації рівня забруднення довкілля. | |||
| 2. | 
Чипиляк Т. Аутекологічні особливості видів роду Hemerocallis L. в умовах м. Кривий Ріг [Електронний ресурс] / Т. Чипиляк // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2014. - Вип. 65. - С. 202-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2014_65_23 Розглянуто фази онтогенезу окремих видів лілійнику за умов м. Кривий Ріг і виявлено відмінності у термінах початку віргінільного та генеративного вікових станів від таких за умов природних ареалів. Аутекологічними особливостями лілійників за дії забруднення є зміна біоритмів розвитку, ваги насіння, біометричних показників зародка, життєздатності пилку й анатомічних ознак листків. Встановлені особливості вказують на досить широку екологічну пластичність представників роду. | |||
| 3. | 
Чипиляк Т. Ф. Квітниково-декоративне оформлення парків та скверів міста Кривий Ріг. Рекомендації щодо його поліпшення [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, М. Ю. Мазура, О. О. Береславська, О. М. Лещенюк // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.4. - С. 164-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24 | |||
| 4. | 
Чипиляк Т. Ф. Пристосування асиміляційного апарату сортів лілійнику (Нemerocallis L.) до забруднення важкими металами [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, В. М. Гришко // Біологічний вісник МДПУ ім. Б. Хмельницького. - 2014. - № 2. - С. 83-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bvmd_2014_2_8 | |||
| 5. | 
Чипиляк Т. Ф. Географічне поширення і умови зростання видів роду Hemerocallis L., перспективність їх інтродукції в Україні [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк // Інтродукція рослин. - 2013. - № 1. - С. 46-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2013_1_9 Наведено дані щодо поширення та умов зростання видів роду Hemerocallis | |||
| 6. | 
Чипиляк Т. Ф. Особливості фізіологічної адаптації Hemerocallis lilioasphodelus і H. middendorffii (Hemerocallidaceae) до техногенного забруднення [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, В. М. Гришко // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 5. - С. 614-619. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2014_71_5_14 Рассмотрены особенности аккумуляции Fe, Pb, Cu, Ni, Zn, Cd в листьях видов Hemerocallis lilioasphodelus L. и H. middendorffii Trautv. et Meyer в условиях промышленного загрязнения и действия выбросов автотранспорта. Показано влияние загрязнения на содержание ТБК-активных продуктов, хлорофиллов "a" и "b", каротиноидов и особенности функционирования фотосинтетической системы изученных видов. | |||
| 7. | 
Чипиляк Т. Ф. Онтоморфогенез видів роду Hemerocallis L. при інтродукції в Криворізький ботанічний сад НАН України [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2015. - Вип. 3. - С. 98-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2015_3_14 Проведено дослідження онтогенезу видів роду Hemerocallis (H. citrinа, H. esculenta, H. lilioasphodelus та H. middendorffii) при інтродукції в Криворізький ботанічний сад НАНУ. В перший рік вегетації особини перебували у віргінільному віковому періоді, в якому виділено вікові стани: проросток, ювенільний та іматурний. Найбільш значні відмінності серед вивчених видів зафіксовано в віковому стані проросток - це терміни початку проростання насіння і появи сходів, розвиток кореневої системи. До молодого генеративного стану особини H. lilioasphodelus, H. citrina та H. middendorffii переходили на третій рік життя, тоді як H. esculenta - на четвертий. Особливості аутекології видів лілійнику в умовах м. Кривий Ріг полягають у тому, що початок вікового стану проросток, ювенільний та іматурний у особин H. lilioasphodelus та H. middendorffii зафіксований на 20 - 30 діб пізніше, ніж у природному ареалі. Особини вищезазначених видів у наших умовах за три роки життя проходять три вікові періоди: латентний, віргінільний і генеративний, тоді як їх перехід до молодого генеративного стану за екологічних умов первинних ареалів відбувається на четвертий рік. | |||
| 8. | 
Чипиляк Т. Ф. Вміст пігментів у листках видів роду Hemerocallis L. за інтродукції у степовій зоні України [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 2. - С. 142-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_2_8 Досліджено вміст пігментів у листках видів роду Hemerocallis L.: H. aurantiaca, H. citrina, H. dumortieri, H. esculenta, H. exaltata, H. fulva, H. graminea, H. lilioasphodelus, H. middendorffii в різні фази розвитку: завершення вегетативного росту, бутонізація, завершення квітування, кінець сезонного розвитку. Спільним для лілійників було збільшення кількості хлорофілів у період бутонізації - початку квітування (до 3,6 - 5 разів у H. middendorffii) та суттєве їх зменшення наприкінці сезонного розвитку з одночасним підвищенням рівня каротиноїдів у загальному балансі фотосинтетичних пігментів. У фазу бутонізації і до кінця квітування для більшості видів відмічено значніше зростання вмісту хлорофілу b, а наприкінці вегетації - хлорофілу a. Видоспецифічним є збільшення частки хлорофілу b наприкінці вегетації у H. aurantiaca, який за наших кліматичних умов змінює феноритмотип із вічнозеленого на напівсплячий. Для H. fulva, H. esculenta, H. exaltata і H. graminea наприкінці росту було характерним зменшення кількості як основних, так і допоміжних пігментів (на 40 - 60 %), що вказує на значну чутливість видів і "стадію виснаження". Натомість у H. middendorffii, H. liliospodelis, H. aurantiaca і H. dumortiere за зменшення сумарного вмісту хлорофілів на 20 - 25 % не виявлено вірогідної зміни кількості каротиноїдів. Наприкінці сезонного розвитку у H. citrina вміст хлорофілів вірогідно не відрізнявся, а рівень каротиноїдів становив 120 % відносно показників початкової фази розвитку, що підтверджує високий рівень стійкості виду за інтродукції за умов степової зони України. | |||
| 9. |
Чипиляк Т. Ф. Зміни анатомічної будови листків видів та сортів лілійнику за дії аерогенного забруднення [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, В. М. Гришко // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2008. - Вип. 3. - С. 58-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2008_3_10 | |||
| 10. |
Чипиляк Т. Ф. Стан деревно-чагарникових насаджень територій обмеженого користування промислового району міста Кривий Ріг [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, О. М. Лещенюк, М. Ю. Мазура // Науковий вісник НЛТУ України. - 2017. - Вип. 27(1). - С. 97-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2017_27 | |||
| 11. | 
Чипиляк Т. Ф. Еколого-біологічні особливості представників роду Hemerocallis L. при інтродукції в Криворізький ботанічний сад НАН України [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк // Біологічні системи. - 2014. - Т. 6, Вип. 2. - С. 205-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_biol_2014_6_2_20 | |||
| 12. | 
Чипиляк Т. Ф. Оцінка життєвого стану деревних рослин у насадженнях обмеженого користування м. Кривий Ріг [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, О. М. Лещенюк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Лісівництво та декоративне садівництво. - 2017. - Вип. 278. - С. 105–113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2017_278_15 | |||
| 13. |
Лещенюк О. М. Перспективи використання сорту півонії трав'янистої для озеленення в умовах Правобережного Степового Придніпров'я [Електронний ресурс] / О. М. Лещенюк, О. О. Лінкевич, Т. Ф. Чипиляк // Науковий вісник НЛТУ України. - 2018. - Т. 28, № 7. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2018_28_7_9 | |||
| 14. |
Чипиляк Т. Ф. Особливості розмноження та вирощування Chrysanthemum x hortorum bailey в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, О. М. Лещенюк, О. О. Лінкевич // Біологічні системи. - 2018. - Т. 10, Вип. 2. - С. 176-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biolsist_2018_10_2_13 | |||
| 15. |
Чипиляк Т. Ф. Перспективи інтродукції видів та культиварів лілійнику (Hemerocallis L.) в умовах степового Придніпров'я [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк // Інтродукція рослин. - 2005. - № 1. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2005_1_12 Викладено результати первинного інтродукційного випробування видів і культиварів лілійнику за умов степового Придніпров'я. Наведено дані спостережень за ритмами цвітіння, вивчення декоративних якостей інтродуцентів та адаптивної пластичності лілійнику. | |||
| 16. |
Чипиляк Т. Ф. Принципы подбора многолетних и однолетних интродуцентов для создания цветников непрерывного цветения [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, Г. Н. Яцкевич // Інтродукція рослин. - 2000. - № 1. - С. 135-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2000_1_49 | |||
| 17. |
Чипиляк Т. Ф. Особливості сезонного розвитку садових троянд за кліматичних змін у степовій зоні України [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк // Інтродукція рослин. - 2018. - № 1. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_1_11 Мета роботи - визначити особливості сезонного розвитку садових троянд у колекціях Криворізького ботанічного саду НАН України для онтимізації їх асортименту в міських насадженнях степової зони України. Проаналізовано дані щодо початку і тривалості основних фенофаз (відростання, цвітіння, масове цвітіння та вегетації) троянд різних садових груп (чайно-гібридні, флорибунда, виткі, мініатюрні) за 1997 - 2016 рр. за умов м. Кривий Ріг, розташованого на південному заході Дніпропетровської області у степовій зоні України. Використано інтродукційні методи досліджень. Доведено, що рослини реагують на зміни температурного режиму повітря, а тривалість основних фаз сезонного розвитку пов'язана з кліматичними умовами на Криворіжжі та залежить від сортових особливостей троянд. Зміни температурного режиму повітря протягом 20 років дослідження вплинули на терміни початку вегетації (раніше на 6 - 14 діб), цвітіння (раніше на 10 - 12 діб), масового цвітіння (раніше на 15 - 20 діб) і тривалість вегетаційного періоду колекційних зразків (більше на 12 - 36 діб). Більшою варіабельністю відзначалися терміни початку і тривалість фаз вегетативного розвитку. Встановлено, що протягом 20 років виткі сорти збільшили тривалість цвітіння на 8 - 10 діб, тоді як чайно-гібридні - на 15 - 27 діб. Висновки: зафіксовано зміни у феноритмі розвитку окремих садових груп троянд. Для витких сортів характерні найменші показники часових змін і незначні зміни у тривалості цвітіння. У сортів флорибунда тривалість цвітіння не змінилася або зменшилася на 45 - 48 %. Чайно-гібридні троянди почали масово цвісти на 20 - 28 діб раніше, а тривалість цвітіння збільшилася в 1,3 - 1,9 разу. Для мініатюрних сортів було характерно як збільшення, так і зменшення тривалості цвітіння. | |||
| 18. |
Лещенюк О. М. Особливості адаптації окремих видів роду Oenothera L. до посушливо-спекотних умов правобережного степового Придніпров'я [Електронний ресурс] / О. М. Лещенюк, Т. Ф. Чипиляк, О. О. Лінкевич // Науковий вісник НЛТУ України. - 2020. - Т. 30, № 4. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2020_30_4_10 | |||
| 19. |
Чипиляк Т. Ф. Хризантема дрібноквіткова в ландшафтних композиціях на Криворіжжі [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк, І. І. Коршиков, О. М. Лещенюк, О. О. Лінкевич // Науковий вісник НЛТУ України. - 2018. - Т. 28, № 3. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2018_28(3)__14 | |||
| 20. | 
Чипиляк Т. Ф. Перспективи використання представникiв родового комплексу hemerocallis l. в антропогенних ландшафтах Криворiжжя [Електронний ресурс] / Т. Ф. Чипиляк // Екологічний вісник Криворіжжя. - 2019. - Вип. 4. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebkrd_2019_4_8 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |