Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (13)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (31)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Шамрай М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 45
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Мироненко Т. В. 
К вопросу дифференциации опухолевых и сосудистых заболеваний головного мозга [Електронний ресурс] / Т. В. Мироненко, М. Г. Шамрай // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 6. - С. 131-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2011_14_6_40
Попередній перегляд:   Завантажити - 332.251 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Мироненко Т. В. 
Псевдотуморозний перебіг мозкових інсультів [Електронний ресурс] / Т. В. Мироненко, О. П. Коваленко, М. Г. Шамрай // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 108-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_58
Попередній перегляд:   Завантажити - 80.886 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Кочерга В. А. 
Соціальна політика гетьмана І. Мазепи [Електронний ресурс] / В. А. Кочерга, М. Г. Шамрай // Український селянин. - 2010. - Вип. 12. - С. 131-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrsel_2010_12_49
Попередній перегляд:   Завантажити - 946.144 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Плотникова Е. Ю. 
Дыхательные водородные тесты в диагностике синдрома избыточного бактериального роста [Електронний ресурс] / Е. Ю. Плотникова, М. В. Краснова, Е. Н. Баранова, М. А. Шамрай, М. В. Борщ // Вестник Клуба панкреотологов. - 2014. - № 3. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2014_3_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.042 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Шамрай М. 
Київські примірники королівської бібліотеки [Електронний ресурс] / М. Шамрай // Бібліотечний вісник. - 2004. - № 4. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2004_4_6
Проведено дослідження бібліотеки польського короля Зигмунда Августа, укомплектованої протягом 1547 - 1572 рр. видатними вченими-гуманістами, яка була взірцем ренесансної книгозбірні. Зазначено, що після смерті короля внаслідок воєн і пожеж бібліотека зазнала "розпорошення" по різних країнах, кілька екземплярів приватного зібрання потрапили до Києва. Описано примірники, які зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.
Попередній перегляд:   Завантажити - 6.399 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Шамрай М. 
Невідомі записи Лазаря Барановича [Електронний ресурс] / М. Шамрай // Бібліотечний вісник. - 2001. - № 3. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2001_3_5
Досліджено маргіналії творів "Меч духовний" (1666), "Труби словес проповідних" (1674), "Псалтир" (1653), які належать перу Л.Барановича. Детально проаналізовано оригінальні праці цього відомого вітчизняного вченого, письменника, культурного та релігійного діяча, чернігівського єпископа, написані церковнослов'янською, давньопольською та латинською мовами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 4.917 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Опанасенко М. С. 
Ятрогенні постінтубаційні розриви трахеї [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, Л. І. Леванда, М. Ю. Шамрай, В. Б. Бичковський, О. Е. Кшановський, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, О. В. Новицький // Хірургія України. - 2018. - № 4. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_4_14
Описано три випадки постінтубаційного розриву трахеї. Вибір методу лікування має грунтуватися на терміні проведення діагностики, комплексній оцінці фізичного стану пацієнта, даних ендоскопічного та рентгенологічного обстеження, досвіді клініки. Хірургічне лікування - єдиний можливий спосіб у разі інтраопераційного виявлення постінтубаційного розриву трахеї. У післяопераційний період лікувальні заходи обирають з урахуванням насамперед загального стану пацієнта. Перевагу слід віддавати ранній консервативній тактиці.
Попередній перегляд:   Завантажити - 553.317 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Опанасенко М. С. 
Iнвазивна діагностика та хірургічне лікування аспергільозу легень та плеври [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, О. Є. Кшановський, Б. М. Конік, О. В. Терешкович, М. І. Калениченко, С. М. Шалагай, Л. І. Леванда, В. І. Лисенко, М. Ю. Шамрай // Український пульмонологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 13-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upj_2018_3_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 204.205 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Опанасенко М. С. 
Діагностична цінність різних видів забору біопсійного матеріалу для гістологічного дослідження при синдромі легеневої дисемінації [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, М. І. Калениченко, О. В. Терешкович, І. В. Ліскіна, Л. М. Загаба, Б. М. Конік, С. М. Шалагай, В. І. Лисенко, Л. І. Леванда, М. Ю. Шамрай // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Т. 25, № 1. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2019_25_1_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 632.019 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Опанасенко М. С. 
Tромбоемболія легеневої артерії у фтизіоторакальній хірургії [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, М. Ю. Шамрай, О. В. Терешкович, М. І. Калениченко, Б. М. Конік, С. М. Шалагай, В. І. Лисенко, І. В. Ліскіна, Л. М. Загаба, Л. І. Леванда // Український пульмонологічний журнал. - 2019. - № 2. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upj_2019_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 81.635 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Опанасенко М. С. 
Актуальність ендоскопічних методів первинної діагностики при встановленні виду системних захворювань сполучної тканини з маніфестуючим ураженням органів дихання [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, Л. І. Леванда, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, В. Б. Бичковський, І. В. Ліскіна, Л. М. Загаба, М. І. Калениченко, С. М. Шалагай, М. Ю., Лисенко В. І., Обремська О. К. Шамрай // Хірургія України. - 2019. - № 2. - С. 61-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_2_12
Мета роботи - провести ретроспективний аналіз діагностики 47 випадків системних захворювань сполучної тканини (СЗСТ) з маніфестуючим ураженням органів дихання у хворих різного віку. Проведено клінічний аналіз вперше діагностованих 47 випадків СЗСТ у пацієнтів, котрі перебували на лікуванні на базі відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України" у період з 2010 до 2018 р. Серед хворих переважали жінки - 33 (70,2 %). Розподіл за віком був таким: 20 - 29 років - 8 (16,8 %) хворих, 30 - 39 років - 14 (29,8 %), 40 - 49 років - 12 (25,5 %), 50 - 59 років і 9 (19,5 %), 60 років і більше і 4 (8,4 %). Пацієнтів госпіталізовано з такими діагнозами: дисеміноване захворювання легень (ДЗЛ) - 10 (21,3 %) випадків, ДЗЛ, ускладнене однобічним плевритом, - 12 (25,5 %), ДЗЛ, ускладнене двобічним плевритом, - 1 (2,1 %), ДЗЛ, ускладнене однобічним плевритом і внутрішньогрудною лімфаденопатією, - 2 (4,3 %), округле утворення легені - 1 (2,1 %), плеврит однобічний - 4 (8,4 %), плеврит двобічний - 6 (12,9 %), плеврит із перикардитом - 11 (23,4 %). В усіх випадках ідентифіковано специфіку автоімунного ураження. Акцентовано увагу на необхідності ранньої діагностики цієї патології та призначенні адекватного патогенетичного лікування профільними спеціалістами. Висновки: вперше виявлених хворих із сукупним ураженням дихальної, серцево-судинної систем та нирок без наявності в анамнезі хронічного ураження будь-якої з них слід розглядати як групу ризику щодо СЗСТ. Застосування відеоторакоскопічних методів діагностики з проведенням біопсії уражених тканин має бути стандартом дослідження разом з імунологічним підтвердженням при встановленні виду СЗСТ. Ідентифікацію виду СЗСТ слід проводити з урахуванням клінічних виявів за результатами патоморфологічного дослідження та серологічної верифікації діагнозу профільними спеціалістами, оскільки своєчасне встановлення типу нозології сприяє виявленню імунопатологічних синдромів і дає змогу запобігти формуванню імунозалежних ускладнень завдяки адекватно призначеному, патогенетично обгрунтованому лікуванню.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.144 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Фещенко Ю. І. 
Діагностично-лікувальні властивості відеоторакоскопії [Електронний ресурс] / Ю. І. Фещенко, М. С. Опанасенко, Б. М. Конік, О. В. Терешкович, С. М. Шалагай, Л. І. Леванда, М. Ю. Шамрай, М. І. Калениченко, В. І. Лисенко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2019. - № 2. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2019_2_5
Нині широкого розповсюдження у світі набула відеоасистована торакальна хірургія (ВАТС) - з англійської video assisted thoracic surgery (VATS). Цей метод включає в себе методику відеоторакоскопічного (ВТС) втручання шляхом установлення торакопортів. Мета роботи - ознайомитися з лікувально-діагностичними можливостями ВТС втручань для диференціальної діагностики захворювань органів грудної порожнини на прикладі досвіду клініки. Проаналізовано наслідки 1634 ВТС і ВАТС втручань за період від 2008 до 2018 рр., виконаних у відділенні торакальної хірургії і інвазивних методів діагностики ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагностична ефективність ВТС біопсії плеври за ексудативного плевриту становила 99,3 %. Показники чутливості, діагностичної цінності та результативності ВТС і ВАТС біопсії легені за синдрому легеневої дисемінації були високими: у разі ВТС біопсії - 98,0; 99,0 та 95,2 %, а за ВАТС - 94,7; 100,0 та 94,7 % відповідно. Рівень незбігу клінічного і патогістологічного діагнозів синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії становив 60,6 %, у 70,7 % випадків він призвів до помилкового лікування. Показники чутливості, діагностичної цінності і результативності: за ВТС біопсії - 90,2; 96,2 та 92,3 %, а за ВАТС - 93,7; 97,1 та 94,2 % відповідно. ВТС біопсію перикарда за випітного перикардиту з його фенестрацією проведено 20 (1,6 %) пацієнтам, найчастіше (55,0 % випадків) спостерігався у разі системних захворювань сполучної тканини. Було виконано 230 відеоторакоскопічних резекційних оперативних втручань та 34 трансторакальні голкові біопсії легені за периферичних утворень легені. Інформативність способу становила 100 %. Виконано 86 оперативних втручань з приводу згаданої нозології - новоутворення межистіння. ВТС видалення новоутворень проведено в 17 (19,8 %) спостереженнях, у 69 (80,2 %) виконано біопсію. Виконано 69 ВТС резекцій бул легені за допомогою ендоскопічного зшивального апарата в поєднанні з термохімічним плевродезом або парієтальною плевректомією за пневмотораксу і бульозної емфіземи. Рівень післяопераційних ускладнень - 5,0 % (82 випадки). Рівень післяопераційної летальності - 4 (0,2 %) випадки. Висновки: ВТС втручання відіграють важливу роль у діагностиці і лікуванні різних патологій органів грудної порожнини в результаті біопсії з гістологічним дослідженням, їх можна розглядати як альтернативу торакотомії. Втручання є малотравматичним і перспективним методом діагностики та хірургічного лікування захворювань органів грудної порожнини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.354 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Опанасенко М. С. 
Відеоасистовані торакоскопічні лобектомії при туберкульозному, неспецифічному й онкологічному ураженні легенів [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, С. М. Шалагай, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, Л. І. Леванда, В. Б. Бичковський, М. Ю. Шамрай, М. І. Калениченко, В. І. Лисенко // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 9. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_9_2
Мета роботи - поділитися досвідом виконання відеоасистованих торакоскопічних (ВАТС) лобектомій у пацієнтів з туберкульозним, неспецифічним і онкологічним ураженням легенів за період з 2014 по 2019 рр. За останні 5 років нами виконано 72 ВАТС резекції частки легені, у тому числі 30 (41,7 %) типових ВАТС нижніх лобектомій з роздільною хірургічною обробкою елементів кореня частки. У 1 (1,4 %) пацієнта вдалися до конверсії в торакотомію у зв'язку з геморагією. Серед пацієнтів переважали жінки - 46 (63,9 %). Вік пацієнтів коливався від 17 до 85 років, у середньому становив (39,2 +- 6,2) року. Оперативні втручання було виконано з приводу туберкульозу легенів у 57 (79,2 %) пацієнтів, з приводу раку - у 7 (9,7 %), вродженої гіпоплазії легені - у 2 (2,8 %), артеріовенозної мальформації - у 1 (1,4 %), гамартохондроми великих розмірів - у 2 (2,8 %), бронхоектатичної хвороби - у 2 (2,8 %), внутрішньочасткової секвестрації - у 1 (1,4 %) пацієнта. Інтраопераційні ускладнення діагностовані у 3 (4,2 %) пацієнтів. Загалом післяопераційні ускладнення виникли у 12 (16,7 %) пацієнтів. Загальна ефективність виконання ВАТС лобектомії становила 98,6 %, середня тривалість резекційних оперативних втручань - (185,1 +- 72,2) хв, середній об'єм інтраопераційної крововтрати - (154,1 +- 73,8) мл, середня тривалість лікування в післяопераційному періоді - (29,2 +- 14,1) дня, частота конверсії в широку торакотомію - 1,4 %. Висновки: ВАТС лобектомія є ефективним методом хірургічного лікування хворих, що потребують виконання торакальних операцій, у тому числі фтизіатричного та онкологічного профілів. Даний вид операцій перспективний, малотравматичний, забезпечує анатомічне препарування елементів кореня частки легені, його можна розглядати як альтернативу відкритій лобектомії. Широкому використанню даного методу перешкоджає виражений фіброз кореня легені і злуковий процес внаслідок тривалого запального процесу і тривалого медикаментозного лікування та вартість ендоскопічних інструментів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 151.515 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Зверковский В. Н. 
Тяжелые металлы как показатели динамики круговорота веществ на рекультивируемых землях Западного Донбасса [Електронний ресурс] / В. Н. Зверковский, М. В. Шамрай // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - 2018. - Т. 47. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pslis_2018_47_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.067 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Опанасенко М. С. 
Хірургічне лікування туберкульозу легень у дітей [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, О. В. Терешкович, М. Ю. Шамрай, Б. М. Конік, Л. І. Леванда, М. І. Калениченко, С. М. Шалагай, О. К. Обремська // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 10. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_10_5
Мета роботи - оцінити результати хірургічного лікування дітей, хворих на туберкульоз легень. Представлено результати хірургічного лікування 83 дітей, хворих на туберкульоз легень, за період із січня 2008 по червень 2019 рр. Оцінено безпосередні й віддалені результати виконання різних видів оперативних втручань, частоту рецидиву туберкульозу й післяопераційних ускладнень. Ефективність оперативного лікування (припинення бактеріовиділення, покращення клінічного стану, закриття порожнин розпаду, позитивна рентгенологічна динаміка) у строки спостереження до 10 років спостерігали у 81 (97,6 %) хворого. Післяопераційні ускладнення розвинулись у 11 (13,3 %) хворих, їх вилікували консервативно. Рецидив туберкульозу в післяопераційному періоді виник у 2 (2,4 %) пацієнтів. Висновки: шляхом виконання різних видів оперативних втручань можливо підвищити ефективність лікування дітей, хворих на туберкульоз легень. Обираючи спосіб хірургічного лікування туберкульозу легень у дітей, перевагу слід віддавати анатомічній резекції. Оптимальним варіантом операції є лобектомія. Під час виконання резекцій у дітей, хворих на мультирезистентний туберкульоз або туберкульоз із розширеною медикаментозною резистентністю, для запобігання перерозтягненню легені слід застосовувати методи корекції об'єму гемітораксу (пневмоперитонеум, френікотрипсію або один із варіантів торакопластики).
Попередній перегляд:   Завантажити - 271.916 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Опанасенко М. С. 
Клінічний випадок внутрішньоперикардіальної тератоми переднього межистіння [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, Б. М. Конік, О. В. Терешкович, С. М. Білоконь, Л. І. Леванда, С. М. Шалагай, Л. М. Загаба, М. Ю. Шамрай, В. І. Лисенко // Український пульмонологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upj_2019_4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 191.517 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Опанасенко М. С. 
Випадок VATS-одномоментного видалення аспергіломи легені та кісти середостіння [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, М. І. Калениченко, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, І. В. Ліскіна, Л. М. Загаба, Л. І. Леванда, С. М. Шалагай, В. І. Лисенко, М. Ю. Шамрай // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2019. - № 4. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2019_4_11
Наведено клінічний випадок VATS - одномоментного видалення кістознозміненої ділянки легені, ускладненої аспергіломою, та бронхогенної кісти середостіння (у доступній літературі нами не знайдено повідомлень про одпомоментне хірургічне лікування хворих з зазначеною вище поєднаною патологією). Аспергільоз - друга за поширеністю мікотична інфекція після кандидозу. Збудники інфекції (аспергіли) широко поширені в світі й можуть траплятися скрізь у навколишньому середовищі. Легеневі форми аспергільозу виникають на тлі бронхоектатичної хвороби, хронічних абсцесів легені, туберкульозу і раку легень, хронічного бронхіту тощо. Розрізняють чотири клінічні форми аспергільозу легень - інвазивний аспергільоз, хронічний некротизуючий аспергільоз, алергійний бронхолегеневий аспергільоз і аспергілома. Перші три форми аспергільозу є терапевтичною проблемою і з хірургічної точки зору вони не мають великого інтересу. Велику цікавість і водночас проблему для торкальної хірургії становить аспергілома, що є сформованою грибною кулею всередині вже існуючої порожнини легені або в розширеному відділі бронхіального дерева. Бронхогенні кісти є найпоширенішими кістами середостіння. Причиною розвитку бронхогенної кісти є порушення розвитку легені під час ембріонального періоду. Якщо це відбувається на ранньому етапі - розвивається кіста середостіння, якщо на пізньому - кіста легені. Кістозна гіпоплазія легень є вродженою патологією респіраторного тракту, що характеризується недорозвиненням альвеолярної тканини і судинної мережі в поєднанні з кістоподібним розширенням дистальних бронхіол і субсегментарних бронхів. Аспергіломи, як і бронхогенні кісти, можуть досить довгий час мати безсимптомний перебіг і виявлятися клінічно лише після виникнення ускладнень. У післяопераційному періоді обов'язкове призначення специфічної протиаспергільозної терапії.Наведено клінічний випадок VATS - одномоментного видалення кістознозміненої ділянки легені, ускладненої аспергіломою, та бронхогенної кісти середостіння (у доступній літературі нами не знайдено повідомлень про одпомоментне хірургічне лікування хворих з зазначеною вище поєднаною патологією). Аспергільоз - друга за поширеністю мікотична інфекція після кандидозу. Збудники інфекції (аспергіли) широко поширені в світі й можуть траплятися скрізь у навколишньому середовищі. Легеневі форми аспергільозу виникають на тлі бронхоектатичної хвороби, хронічних абсцесів легені, туберкульозу і раку легень, хронічного бронхіту тощо. Розрізняють чотири клінічні форми аспергільозу легень - інвазивний аспергільоз, хронічний некротизуючий аспергільоз, алергійний бронхолегеневий аспергільоз і аспергілома. Перші три форми аспергільозу є терапевтичною проблемою і з хірургічної точки зору вони не мають великого інтересу. Велику цікавість і водночас проблему для торкальної хірургії становить аспергілома, що є сформованою грибною кулею всередині вже існуючої порожнини легені або в розширеному відділі бронхіального дерева. Бронхогенні кісти є найпоширенішими кістами середостіння. Причиною розвитку бронхогенної кісти є порушення розвитку легені під час ембріонального періоду. Якщо це відбувається на ранньому етапі - розвивається кіста середостіння, якщо на пізньому - кіста легені. Кістозна гіпоплазія легень є вродженою патологією респіраторного тракту, що характеризується недорозвиненням альвеолярної тканини і судинної мережі в поєднанні з кістоподібним розширенням дистальних бронхіол і субсегментарних бронхів. Аспергіломи, як і бронхогенні кісти, можуть досить довгий час мати безсимптомний перебіг і виявлятися клінічно лише після виникнення ускладнень. У післяопераційному періоді обов'язкове призначення специфічної протиаспергільозної терапії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.485 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Шамрай М. 
Таирова-Яковлева Т.Г. Иван Мазепа и Русская империя. История "предательства" / Т.Г. Таирова-Яковлева. – М: Центрполиграф, 2011. – 525 с.в [Електронний ресурс] / М. Шамрай // Вісник Черкаського університету. Серія : Історичні науки. - 2013. - № 9. - С. 141-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuI_2013_9_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 449.921 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Опанасенко М. С. 
Застосування відео­асистованих торакальних оперативних втручань при хірургічному лікуванні туберкульозу легень та плеври [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, В. І. Лисенко, М. Ю. Шамрай, С. М. Шалагай, М. І. Калениченко, Л. І. Леванда, С. М. Бiлоконь, О. К. Обремська // Хірургія України. - 2019. - № 4. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_4_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.445 Mb    Зміст випуску     Цитування
20.

Опанасенко М. С. 
Хірургічне лікування релаксації діафрагми [Електронний ресурс] / М. С. Опанасенко, Б. М. Конік, М. Ю. Шамрай, О. В. Терешкович, Л. І. Леванда, В. Б. Бичковський, С. М. Шалагай, В. І. Лисенко, О. К. Обремська // Хірургія України. - 2019. - № 3. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_3_3
Мета роботи - ознайомити лікарів пульмонологічного профілю і торакальних хірургів з досвідом клініки щодо хірургічного лікування релаксації діафрагми. Проаналізовано результати лікування 57 хворих з діагнозом "релаксація діафрагми" у період з 2007 до 2015 рр. У 40 (70,2 %) випадках проведено відкриту пластику релаксованого купола діафрагми. В період з 2015 до 2019 рр. 17 (29,8 %) пацієнтам виконано відеоторакоскопічну пластику діафрагми. В 1 (5,9 %) випадку за спроби відеоторакоскопічної пластики лівого купола діафрагми виникла необхідність у міні-торакотомії (довжина розрізу - 8 см) для забезпечення адекватного візуального і пальпаторного контролю за петлями кишечника, котрі щільними злуками було зафіксовано до діафрагми. Серед пацієнтів було 32 (56,1 %) жінки та 25 (43,9 %) чоловіків. Середній вік прооперованих пацієнтів становив 61 рік (від 42 до 75 років). Частота супутньої патології - 100 %. Найчастішою супутньою патологією було: ожиріння (39 (68,4 %) випадків), кардіогенна патологія (48 (84,2 %)), цукровий діабет (16 (28,1 %)), захворювання щитоподібної залози (13 (22,8 %)). Показники відеоторакоскопічної пластики діафрагми значно кращі через низький травматизм операції. За відкритої пластики діафрагми хворі відчували значне поліпшення приблизно через 2 міс після операції, але без емоційного позитивного забарвлення. Пацієнти відзначали збільшення глибини дихання, але дуже часто цей ефект нівелювався вираженістю больового синдрому. За відеоторакоскопічної пластики діафрагми хворі вже на другу добу після операції повідомляли про значне поліпшення дихання, можливість лежати на спині та не задихатися тощо. Після впровадження в клініці інституту відеоторакоскопічної пластики діафрагми стало можливим пропонувати операцію хворим більш похилого віку і з вираженішою супутньою патологією. Кількість післяопераційних ускладнень у разі відкритої пластики діафрагми становила 10, у разі відеоторакоскопічної пластики - 1 (нагноєння місць постановки торакопортів). Післяопераційної летальності не було. Висновки: відеоторакоскопічна пластика діафрагми за її релаксації характеризується низьким рівнем травматизму і має розглядатись як основний метод хірургічного лікування цієї патології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.459 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського