Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Шаталюк Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Кур’ята В. Г. Дія фолікуру на листковий апарат, вміст вуглеводів та елементів живлення в листках аґрусу в зв’язку з продуктивністю культури [Електронний ресурс] / В. Г. Кур’ята, Г. С. Шаталюк // Агробіологія. - 2018. - № 1. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agr_2018_1_13
| 2. |
Кур’ята В. Дія ретарданту фолікуру на морфогенез, накопичення вуглеводів та елементів живлення органами рослин аґрусу у зв’язку з урожайністю культури [Електронний ресурс] / В. Кур’ята, Г. Шаталюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. - 2019. - № 3. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnu_2019_3_3
| 3. |
Шаталюк Г. С. Вплив есфону на біохімічні зміни в період дозрівання ягід, урожайність та якість плодів аґрусу [Електронний ресурс] / Г. С. Шаталюк, В. Г. Кур’ята // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2019. - № 3. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2019_3_11
| 4. |
Шаталюк Г. С. Вплив гібереліну на мезоструктурну організацію листка, накопичення та перерозподіл асимілятів та елементів живлення у рослин аґрусу (Grossularia reclinat) в зв’язку з продуктивністю культури [Електронний ресурс] / Г. С. Шаталюк, В. Г. Кур’ята // ScienceRise. Biological science. - 2019. - № 1. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2019_1_4
| 5. |
Кур’ята В. Г. Вплив гібереліну і тебуконазолу на динамику вмісту неструктурних вуглеводів у листках, анатомічну будову і хімічний склад пагонів та урожайність аґрусу (Grossularia Reclina (L.) Mill) [Електронний ресурс] / В. Г. Кур’ята, Г. С. Шаталюк // ScienceRise. Biological science. - 2019. - № 5-6. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2019_5-6_3
| 6. |
Кур'ята В. Г. Дія гібереліну і ретардантів на перерозподіл вуглеводів та елементів живлення в листках і стеблах рослин аґрусу (Grossularia reclinat (L.) Mill) у зв'язку з продуктивністю культури [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, Г. С. Шаталюк // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 1. - С. 31-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_1_4 Досліджено вплив 0,005 %-ї гіберелової кислоти та ретардантів 0,025 %-го тебуконазолу (EW-250), 0,1 %-го есфону (2-ХЕФК) на ростові процеси, формування мезоструктури листків, наромадження та перерозподіл асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини у різні фази розвитку агрусу сорту Машенька. Польові дрібноділянкові досліди закладали в 2015 - 2017 рр. Встановлено, що застосування гібереліну і ретардантів призводило до оптимізації мезоструктури листків рослин агрусу, зростання товщини листка внаслідок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми. У разі застосування тебуконазолу та гіберелової кислоти формувалась потужніша хлоренхіма. Гіберелін та етиленпродуцент есфон викликали зменшення вмісту хлорофілів у листках у порівнянні з контролем. За дії препаратів інтенсивніше нагромаджувались неструктурні вуглеводи (цукри + крохмаль) та елементи живлення у вегетативних органах рослин на ранніх етапах розвитку й швидше зменшувався їх вміст від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів. У варіанті із застосуванням тебуконазолу вміст неструктурних вуглеводів у листках був вищим, ніж в інших варіантах, а саме у фази формування та повної стиглості плодів, що свідчить про інтенсивну реутилізацію цих речовин на потреби карпогенезу. Вміст неструктурних вуглеводів та їх суми в стеблах був близьким до вмісту цих вуглеводів у листках. У разі затосування препаратів у ранні фази розвитку рослин в листках та однорічних стеблах агрусу накопичувались загальний азот, фосфор і калій. Від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів вміст цих елементів зменшувався. Унаслідок такої перебудови донорно-акцепторних відносин урожайність культури зростала. Найефективнішим виявилось застосування триазолпохідного препарату тебуконазолу.Досліджено вплив 0,005 %-ї гіберелової кислоти та ретардантів 0,025 %-го тебуконазолу (EW-250), 0,1 %-го есфону (2-ХЕФК) на ростові процеси, формування мезоструктури листків, наромадження та перерозподіл асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини у різні фази розвитку агрусу сорту Машенька. Польові дрібноділянкові досліди закладали в 2015 - 2017 рр. Встановлено, що застосування гібереліну і ретардантів призводило до оптимізації мезоструктури листків рослин агрусу, зростання товщини листка внаслідок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми. У разі застосування тебуконазолу та гіберелової кислоти формувалась потужніша хлоренхіма. Гіберелін та етиленпродуцент есфон викликали зменшення вмісту хлорофілів у листках у порівнянні з контролем. За дії препаратів інтенсивніше нагромаджувались неструктурні вуглеводи (цукри + крохмаль) та елементи живлення у вегетативних органах рослин на ранніх етапах розвитку й швидше зменшувався їх вміст від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів. У варіанті із застосуванням тебуконазолу вміст неструктурних вуглеводів у листках був вищим, ніж в інших варіантах, а саме у фази формування та повної стиглості плодів, що свідчить про інтенсивну реутилізацію цих речовин на потреби карпогенезу. Вміст неструктурних вуглеводів та їх суми в стеблах був близьким до вмісту цих вуглеводів у листках. У разі затосування препаратів у ранні фази розвитку рослин в листках та однорічних стеблах агрусу накопичувались загальний азот, фосфор і калій. Від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів вміст цих елементів зменшувався. Унаслідок такої перебудови донорно-акцепторних відносин урожайність культури зростала. Найефективнішим виявилось застосування триазолпохідного препарату тебуконазолу.
|
|
|