Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Шаталюк Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Кур’ята В. Г. 
Дія фолікуру на листковий апарат, вміст вуглеводів та елементів живлення в листках аґрусу в зв’язку з продуктивністю культури [Електронний ресурс] / В. Г. Кур’ята, Г. С. Шаталюк // Агробіологія. - 2018. - № 1. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agr_2018_1_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.646 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Кур’ята В. 
Дія ретарданту фолікуру на морфогенез, накопичення вуглеводів та елементів живлення органами рослин аґрусу у зв’язку з урожайністю культури [Електронний ресурс] / В. Кур’ята, Г. Шаталюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. - 2019. - № 3. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnu_2019_3_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 562.77 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Шаталюк Г. С. 
Вплив есфону на біохімічні зміни в період дозрівання ягід, урожайність та якість плодів аґрусу [Електронний ресурс] / Г. С. Шаталюк, В. Г. Кур’ята // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2019. - № 3. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2019_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 169.068 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Шаталюк Г. С. 
Вплив гібереліну на мезоструктурну організацію листка, накопичення та перерозподіл асимілятів та елементів живлення у рослин аґрусу (Grossularia reclinat) в зв’язку з продуктивністю культури [Електронний ресурс] / Г. С. Шаталюк, В. Г. Кур’ята // ScienceRise. Biological science. - 2019. - № 1. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2019_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 367.877 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Кур’ята В. Г. 
Вплив гібереліну і тебуконазолу на динамику вмісту неструктурних вуглеводів у листках, анатомічну будову і хімічний склад пагонів та урожайність аґрусу (Grossularia Reclina (L.) Mill) [Електронний ресурс] / В. Г. Кур’ята, Г. С. Шаталюк // ScienceRise. Biological science. - 2019. - № 5-6. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2019_5-6_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 490.349 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Кур'ята В. Г. 
Дія гібереліну і ретардантів на перерозподіл вуглеводів та елементів живлення в листках і стеблах рослин аґрусу (Grossularia reclinat (L.) Mill) у зв'язку з продуктивністю культури [Електронний ресурс] / В. Г. Кур'ята, Г. С. Шаталюк // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 1. - С. 31-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_1_4
Досліджено вплив 0,005 %-ї гіберелової кислоти та ретардантів 0,025 %-го тебуконазолу (EW-250), 0,1 %-го есфону (2-ХЕФК) на ростові процеси, формування мезоструктури листків, наромадження та перерозподіл асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини у різні фази розвитку агрусу сорту Машенька. Польові дрібноділянкові досліди закладали в 2015 - 2017 рр. Встановлено, що застосування гібереліну і ретардантів призводило до оптимізації мезоструктури листків рослин агрусу, зростання товщини листка внаслідок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми. У разі застосування тебуконазолу та гіберелової кислоти формувалась потужніша хлоренхіма. Гіберелін та етиленпродуцент есфон викликали зменшення вмісту хлорофілів у листках у порівнянні з контролем. За дії препаратів інтенсивніше нагромаджувались неструктурні вуглеводи (цукри + крохмаль) та елементи живлення у вегетативних органах рослин на ранніх етапах розвитку й швидше зменшувався їх вміст від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів. У варіанті із застосуванням тебуконазолу вміст неструктурних вуглеводів у листках був вищим, ніж в інших варіантах, а саме у фази формування та повної стиглості плодів, що свідчить про інтенсивну реутилізацію цих речовин на потреби карпогенезу. Вміст неструктурних вуглеводів та їх суми в стеблах був близьким до вмісту цих вуглеводів у листках. У разі затосування препаратів у ранні фази розвитку рослин в листках та однорічних стеблах агрусу накопичувались загальний азот, фосфор і калій. Від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів вміст цих елементів зменшувався. Унаслідок такої перебудови донорно-акцепторних відносин урожайність культури зростала. Найефективнішим виявилось застосування триазолпохідного препарату тебуконазолу.Досліджено вплив 0,005 %-ї гіберелової кислоти та ретардантів 0,025 %-го тебуконазолу (EW-250), 0,1 %-го есфону (2-ХЕФК) на ростові процеси, формування мезоструктури листків, наромадження та перерозподіл асимілятів і елементів мінерального живлення між органами рослини у різні фази розвитку агрусу сорту Машенька. Польові дрібноділянкові досліди закладали в 2015 - 2017 рр. Встановлено, що застосування гібереліну і ретардантів призводило до оптимізації мезоструктури листків рослин агрусу, зростання товщини листка внаслідок збільшення об'єму стовпчастої паренхіми. У разі застосування тебуконазолу та гіберелової кислоти формувалась потужніша хлоренхіма. Гіберелін та етиленпродуцент есфон викликали зменшення вмісту хлорофілів у листках у порівнянні з контролем. За дії препаратів інтенсивніше нагромаджувались неструктурні вуглеводи (цукри + крохмаль) та елементи живлення у вегетативних органах рослин на ранніх етапах розвитку й швидше зменшувався їх вміст від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів. У варіанті із застосуванням тебуконазолу вміст неструктурних вуглеводів у листках був вищим, ніж в інших варіантах, а саме у фази формування та повної стиглості плодів, що свідчить про інтенсивну реутилізацію цих речовин на потреби карпогенезу. Вміст неструктурних вуглеводів та їх суми в стеблах був близьким до вмісту цих вуглеводів у листках. У разі затосування препаратів у ранні фази розвитку рослин в листках та однорічних стеблах агрусу накопичувались загальний азот, фосфор і калій. Від фази цвітіння до фази повної зрілості плодів вміст цих елементів зменшувався. Унаслідок такої перебудови донорно-акцепторних відносин урожайність культури зростала. Найефективнішим виявилось застосування триазолпохідного препарату тебуконазолу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 599.824 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського