Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шишков С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Антонов С. Організація обігу валютних деривативів в Україні: Питання теорії та практики [Електронний ресурс] / С. Антонов, С. Шишков // Ринок цінних паперів України. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - 2009. - № 5-6. - С. 37-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rcpu_2009_5-6_8 | |||
| 2. | 
Антонов С. М. Визначення ринкової вартості цінних паперів: основні проблеми та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / С. М. Антонов, С. Є. Шишков // Економіка і прогнозування. - 2010. - № 1. - С. 67-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2010_1_8 Проаналізовано світовий досвід ціноутворення на фондових біржах, виявлено прогалини у вітчизняній нормативно-правовій базі, на цій підставі віднайдено шляхи визначення ринкової вартості цінних паперів на фондових біржах України. | |||
| 3. | 
Шишков С. Є. Облігації як інструмент ринку публічного боргу в Україні: сучасні тенденції і проблеми [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2012. - 2012. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viep_2012_2012_14 | |||
| 4. |
Шишков С. Є. Проблема довіри на неефективному фондовому ринку: приклад України [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков, Н. М. Шелудько // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2011. - 2011. - С. 74-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viep_2011_11_14 | |||
| 5. | 
Шишков С. Є. Олігархізм як чинник інституційних деформацій фондового ринку в Україні [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Український соціум. - 2019. - № 2. - С. 84-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2019_2_7 Висвітлено фактори класифікації ринків капіталу в контексті причин недосконалості фондового ринку України та ознак його непривабливості для міжнародних інвесторів. Визначено особливості формування та поглиблення деформацій фондового ринку в Україні як реакції на інституційну пастку олігархізму та з'ясовано їх наслідки. Виявлено, що Україна не належить до лідерів у світі ані за сукупними статками найзаможніших людей, ані за їх кількістю, ані за їх часткою в економіці, ані за нерівністю в суспільстві в цілому. Проте за наслідком дослідження галузевої спеціалізації активів мільярдерів в економіках різних країн з'ясовано, що в Україні спостерігається одна з найвищих концентрацій активів мільярдерів у "сировинних" галузях і найменша у фінансових та інноваційних галузях, що є однією з причин низьких значень якості життя та темпів їх зростання. Акцентовано увагу на наслідках такої структури економіки та власності, які призводять до зниження конкурентоспроможності; недостатності фінансових стимулів для впровадження інновацій; зменшення привабливості для зовнішніх інвестицій через інструменти фондового ринку; спрощення монополізації стратегічних секторів економіки та максимізації прибутків; складнощів ринкової оцінки активів; перешкод для справедливого оподаткування; формування прибутків та залучення інвестицій у більш привабливих юрисдикціях; обмежень джерел розвитку внутрішнього фондового ринку. Виявлено, що наразі регульований фондовий ринок України представлений виключно державними облігаціями, натомість ринок інших цінних паперів перебуває в депресивному стані, переважно через недосконалу імплементацію європейських стандартів, зокрема процедур squeeze-out, а також через відсутність стимулів для функціонування публічних компаній та публічної пропозиції. Зазначено, що олігархічний характер української економіки з домінуванням напівсировинної спеціалізації фактично консервує нинішній стан фондового ринку з його ключовими вадами (неліквідністю, обмеженим фінансовим інструментарієм, неспроможністю формувати об'єктивні ціни). Як наслідок, завдяки низці об'єктивних (соціально-економічних) і суб'єктивних (спотворене регулювання) причин відсутні умови та можливості для формування справедливих цін на переважну більшість фінансових інструментів (виняток становлять лише державні облігації), в тому числі на цінні папери, які використовуються для розрахунку біржових фондових індексів, що зумовлює їх періодичне приголомшливе зростання. | |||
| 6. |
Шишков С. Є. Структурно-функціональні деформації фондового ринку в Україні: макро- і мікровимір [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Економіка і прогнозування. - 2019. - № 2. - С. 22-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2019_2_4 Висвітлено фактори класифікації емітентів та їх цінних паперів (форми обігу та допуску до торгів, лістингу, публічності, виду пропозиції, ліквідності, об'єктивності ціноутворення) в контексті визначення причин обмеженості інструментарію на регульованому ринку України та ознак його непривабливості для емітентів та інвесторів. Визначено особливості формування та структури інвестиційних портфелів фінансових інститутів та інших інвесторів (порівняно з міжнародними чинниками) та складнощі оцінки й диверсифікації активів. Виявлено, що різке скорочення кола емітентів та фінансових посередників (через мінливе законодавство, підвищення регуляторних вимог та суперечливе правозастосування) призвело до скорочення ліквідності, зменшення конкуренції, зростання трансакційних витрат та не сприяло розвитку ринку, його інфраструктури, об'єктивності ціноутворення. Акцентовано увагу на умовності ринкових бенчмарків (біржових індексів акцій, сукупної капіталізації) в Україні через обмеженість фінансового інструментарію, відсутність публічних компаній, мізерну ліквідність, високу волатильність та штучність цінових орієнтирів. Визначено ознаки неліквідності регульованого фондового ринку України порівняно зі світовими торговельними майданчиками (насамперед щодо акцій), а також причини нерегулярності торгів, переважно адресний характер укладення угод, відсутність активного ринку та дійсних цін (зокрема через незадовільне регулювання біржового ціноутворення). Проте варто підкреслити значну роль державних облігацій, які відрізняються від інших цінних паперів в Україні підвищеною ліквідністю, значним попитом інвесторів, більшою прогнозованістю та адекватністю цін, що є достатньо очікуваним чинником для нерозвиненого фондового ринку. З'ясовано особливості та проблеми ціноутворення на нерозвиненому фондовому ринку, що значно ускладнюють завдання протидії зловживанням ринку, зокрема через тотальну неліквідність, відсутність чи суперечливість у імплементації міжнародної практики, суб'єктивність існуючих регуляторних критеріїв щодо виявлення маніпулювання. | |||
| 7. | 
Шишков С. Н. Актуальные проблемы и текущая практика обоснования экспертного заключения в случаях некорректно сформулированного экспертного задания [Електронний ресурс] / С. Н. Шишков, В. В. Вандыш-Бубко, Ю. И. Остянко // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2020. - Т. 11, № 1. - С. 11-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppcp_2020_11_1_3 | |||
| 8. | 
Шишков С. Є. Перспективи аудиторської діяльності на ринку капіталу України [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков, Н. Л. Шишкова // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2020. - № 2. - С. 75-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2020_2_10 | |||
| 9. | 
Шишков С. Є. Ринок акцій як економічний та інституційний феномен: Україна крізь призму світових реалій [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Економіка України. - 2021. - № 3. - С. 61-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2021_3_6 Досліджено умови появи та існування ринку акцій як економічного та інституційного феномену. Проаналізовано еволюцію і специфіку ринку акцій в Україні, констатовано деградацію ліквідності, умовність показників і незрілість ринку, особливо помітну під час імплементації процедур squeeze-out. Запропоновано низку заходів з відновлення розвитку ринку акцій в умовах дискусій щодо самого існування ринку акцій, законодавчих змін і сплеску державних ініціатив щодо його реформування. | |||
| 10. | 
Зимовець В. В. Макроекономічні та інституційні бар’єри "нормалізації" моделей фінансування підприємств в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Зимовець, Н. М. Шелудько, С. Є. Шишков // Економіка промисловості. - 2021. - № 2. - С. 45-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2021_2_4 | |||
| 11. |
Шишков С. Є. Перспективи та обмеження модернізації розрахунків в операціях із цінними паперами в Україні [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Економіка і прогнозування. - 2021. - № 1. - С. 88-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2021_1_7 Обгрунтовано критично недостатній ступінь відповідності інфраструктури фондового ринку України міжнародним рекомендаціям, насамперед у сегменті розрахунків за цінними паперами. Констатовано, що, попри створення інфраструктури ринку в Україні та можливості уникнення проблем еволюційних помилок, учасники ринку стикаються із численними складнощами: правовими ризиками у законодавчому оформленні та діяльності ключових суб'єктів інфраструктури, обмеженістю конкуренції, надмірними трансакційними витратами, триваючою дефрагментацією системи депозитарного обліку, незручністю та обмеженістю існуючих систем управління ризиками. У ході дослідження еволюції моделей грошових розрахунків за цінними паперами в Україні виявлено, що кардинальне реформування інфраструктури у 2013 р. призвело до суперечливих наслідків, зокрема, до зловживання розрахунковим банком та центральним контрагентом своїм монопольним становищем, активної участі цього монополіста у гучних ринкових схемах, тривалого застою у сфері технологій клірингу і розрахунків, гальмування розвитку ринку деривативів. Виявлено, що, незважаючи на тривале обговорення, оновлене законодавство у сфері організованих ринків капіталу, що покликане імплементувати низку законодавчих норм ЄС та має набути чинності у 2021 р., не вирішує проблемні питання існуючої інфраструктури, зокрема, через досить сумнівну перспективну форму реалізації розрахунків за цінними паперами та консервацію ще на кілька років монополії у сфері розрахункових та клірингових послуг. Обгрунтовано, що в Україні є конструктивний практичний досвід і напрацювання, які можуть дозволити реалізувати кращі міжнародні стандарти щодо побудови системи грошових розрахунків в "коштах центрального банку", органічно інтегровану до платіжної системи України та здатну до адаптації з європейськими системами розрахунків. | |||
| 12. | 
Шишков С. Є. Формування системи фінансової звітності емітентів на основі таксономії: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Статистика України. - 2021. - № 2. - С. 109-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2021_2_13 | |||
| 13. |
Шишков С. Є. Модернізація інституційних засад фондового ринку в Україні: перспективи оновлення фінансового інструментарію [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Економіка України. - 2021. - № 9. - С. 18-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2021_9_4 Досліджено вплив регуляторних і законотворчих ініціатив на вирішення проблеми обмеженості надійного фінансового інструментарію в Україні. Проаналізовано коло доступних фінансових інструментів, визначених чинним і перспективним законодавством України, констатовано відсутність принципових зрушень. В умовах скорочення ліквідності та зменшення привабливості більшості видів цінних паперів і деривативів (крім інструментів державного боргу) запропоновано низку заходів і стимулів для диверсифікації ринкового інструментарію. | |||
| 14. |
Шишков С. Є. Дисфункціональність ринку акцій в Україні: фактор ваучерної приватизації [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Український соціум. - 2021. - № 3. - С. 107-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2021_3_9 Визначено особливості приватизаційних процесів у трансформаційних економіках порівняно зі зрілими, з огляду на відмінність мети - не прискорити розвиток вже наявного ринку акцій, а фактично створити ринок заново. З'ясовано, що суспільно-економічні перетворення, роздержавлення майна та створення ринкової інфраструктури є неодмінною передумовою, але не гарантією появи внутрішнього ринку акцій як специфічного інституційного феномену, особливо за відсутності дієвих стимулів для публічного залучення акціонерного капіталу. Встановлено, що на фоні збільшення розміру, глобалізації, ліквідності та інтегрованості світових ринків капіталу, спостерігається деградація окремих локальних ринків акцій, зокрема українського. Констатовано, що на відміну від сусідніх постсоціалістичних країн (насамперед, Польщі), в Україні не побудовано ринок акцій як основу для ефективного залучення та алокації капіталу. Обгрунтовано, що значною мірою це є наслідком неефективної та затягнутої приватизації, переважно позабіржового продажу акцій, непослідовності державної та регуляторної політики, необов'язкових ітерацій у побудові ринкової інфраструктури, нераціональності створення роздержавлених підприємств (навіть найменших) винятково у формі відкритих акціонерних товариств, які за об'єктивної неспроможності залучити публічний капітал стикалися з неадекватним фінансовим навантаженням і примусовістю лістингу на біржах. Визначено головні проблеми українського ринку акцій, закладені під час приватизації: надмірно консолідована структура акціонерного капіталу, незахищеність міноритаріїв, мізерні free-float і ліквідність, умовність біржового ціноутворення, переважання позабіржового обігу акцій тощо. Акцентовано увагу на наслідках спроби імплементації процедури squeeze-out в Україні: в умовах відсутності ринкових цін і набуття домінуючими акціонерами контролю задовго до законодавчих змін, викуп акцій не захистив міноритаріїв, а призвів до істотних втрат інвесторів, припинення обігу акцій більшості емітентів, ще більшої умовності індексів, капіталізації та інших показників розвитку ринку. Зазначено, що ефективність анонсованих країною планів щодо розвитку ринку акцій внаслідок приватизації залишків державної власності викликає сумніви за відсутності передумов для збалансованості економічних інтересів між учасниками ринку, об'єктивності ціноутворення, стимулів для публічного залучення капіталу та ефективного інституційного середовища. Підсумовано, що в Україні орієнтації на приватизаційні процедури при розбудові ринку акцій немає перспектив за відсутності дієвих стимулів публічного залучення капіталу. | |||
| 15. |
Шишков С. Є. Наслідки впровадження воєнного стану для ринків капіталу України [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Український соціум. - 2022. - № 1. - С. 63-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2022_1_6 Визначено особливості регулювання ринків фінансових послуг в Україні з урахуванням перерозподілу сфери повноважень державних регуляторів. Виявлено, що значущими факторами позитивного сприйняття якості регулювання та ефективності функціонування ринків є операційна надійність, гнучкість, публічність позиції, інформаційна активність, оперативність реакції на зовнішні виклики, прогнозованість дій щодо впровадження обмежень та лібералізації. Встановлено, що суттєві ризики для цілісності ринків капіталу пов'язані з операційною спроможністю не тільки фінансових установ та суб'єктів фінансової інфраструктури, але й регулятора. Констатовано, що тотальне припинення обігу фінансових інструментів та проведення операцій може розглядатись як обгрунтоване лише на нетривалий та прогнозований строк, зокрема для мінімізації впливу резидентів держави-агресора, що в сучасних умовах не потребує суттєвих технологічних складнощів, а виключно політичної волі регулятора. Обгрунтовано, що дозвіл на обіг лише незначної частки державних цінних паперів (військових облігацій) є недостатнім для інвестиційної діяльності, диверсифікації портфелів фінансових інститутів і задоволення попиту населення, яке в таких умовах може вдатися до інвестицій в активи, що позбавлені регуляторних обмежень або перебувають за межами наявного правового поля. Визначено ступінь обгрунтованості підстав для припинення обігу державних облігацій в умовах воєнного стану та механізми мінімізації відповідних ризиків державою, а також проаналізовано інтереси власників держоблігацій щодо недопущення панічного падіння цін внутрішніх державних зобов'язань. Підсумовано наслідки тривалих обмежень обігу фінансового інструментарію та напрямів діяльності інституційних інвесторів для ринків капіталу та окремих галузей економіки, зокрема будівництва. | |||
| 16. |
Шелудько Н. М. Інститути спільного інвестування в Україні: масштаби і наслідки інвестиційної дисфункції [Електронний ресурс] / Н. М. Шелудько, С. Є. Шишков // Економіка і прогнозування. - 2020. - № 2. - С. 120-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2020_2_9 Розвиток інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні характеризується досить неоднозначними та стійкими тенденціями, які на перший погляд не мають об'єктивного економічного підгрунтя. Динаміка діяльності ІСІ в Україні демонструє їх стійку невразливість до кризових явищ у світовій та національній економіці, збереження позицій за кількістю на тлі зменшення складу як професійних учасників фондового ринку, так і інших інституційних інвесторів, попри звуження кола фінансових інструментів в обігу, поступове формування у суспільній свідомості нейтрально негативного погляду щодо функціонування національного фондового ринку. Зроблено припущення, що запорукою такої інституційної життєздатності є податкові преференції ІСІ - і це отримало підтвердження за результатами аналізу. Зауважено, що у цьому випадку спотворюються як економічний сенс, так і задекларована "спільність" цього інвестиційного інституту. Використання ІСІ виключно з метою зниження податкового навантаження, з грубими правовими та податковими порушеннями створює ризики як для бенефіціарів таких податкових схем, так і для існування цього інституту взагалі. Специфічність "напрямів інвестування" поза сферою фондового ринку, вкрай умовне виконання функції акумулювання інвестиційних ресурсів та, відповідно, профанація функцій ІСІ як емітента, у т.ч. щодо справедливого розподілу інвестиційних доходів; спотворення суті ідеології спільного інвестування у поєднанні з надто лояльним регулюванням з боку НКЦПФР на нинішньому етапі взагалі ставлять під сумнів можливість розглядати ІСІ як повноцінну складову фондового ринку. | |||
| 17. | 
Шелудько Н. М. Цільові облігації: ризики та доцільність застосування [Електронний ресурс] / Н. М. Шелудько, С. Є. Шишков // Фінанси України. - 2021. - № 7. - С. 53-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2021_7_5 | |||
| 18. |
Шелудько Н. М. Інфраструктура фінансового ринку в Україні: наслідки законодавчого оновлення [Електронний ресурс] / Н. М. Шелудько, С. Є. Шишков // Фінанси України. - 2021. - № 9. - С. 70-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2021_9_6 | |||
| 19. |
Шелудько Н. М. Національний банк України в умовах воєнного стану: ефективність дій на ринках капіталу [Електронний ресурс] / Н. М. Шелудько, С. Є. Шишков // Фінанси України. - 2022. - № 5. - С. 61-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2022_5_6 | |||
| 20. |
Шишков С. Є. Залучення індивідуальних інвесторів до фондового ринку України: технології та інструментарій [Електронний ресурс] / С. Є. Шишков // Український соціум. - 2022. - № 3. - С. 64-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2022_3_6 З'ясовано, що індивідуальні (роздрібні або масові) інвестори стають дедалі значущими учасниками світових фінансових ринків завдяки глобалізації, спрощенню транскордонного руху капіталу, технологічним заходам щодо забезпечення прямого доступу до торгів, зростанню заощаджень і фінансової обізнаності населення у більшості держав світу, зниженню тарифів і скороченню трансакційних витрат, розширенню кола ліквідного фінансового інструментарію, посиленню інформаційної прозорості ринків капіталу. Констатовано, що в Україні, незважаючи на певні позитивні зрушення (зокрема, щодо активізації інвестицій населення у державні облігації та поступовий рух у бік застосування технологічного досвіду розвинутих ринків), є чимало проблем, що ускладнюють залучення індивідуальних інвесторів на фондовий ринок і підвищення їхньої довіри до ринкового інструментарію. Встановлено, що певні проблеми (зокрема, обмеженість фінансових ресурсів або недостатня фінансова грамотність населення) мають системний характер і можуть бути усунені лише із загальним розвитком національної економіки та ринків капіталу. Обгрунтовано необхідність скорочення фінансового та регуляторного навантаження на емітентів і фінансових посередників, оскільки нагляд за непублічними емітентами лише розпорошує ресурси держави та учасників ринку, збільшує трансакційні витрати та не надає реальних стимулів для розвитку ринку недержавних цінних паперів. Акцентовано на необхідності ліквідації істотного відставання України від розвинутих ринків капіталу в питаннях розбудови розрахункової інфраструктури та спрощення операцій індивідуальних інвесторів. З урахуванням практики податкової пільги на інвестиційні доходи фізичних осіб від операцій з державними цінними паперами запропоновано доцільність впровадження аналогічних пільг для інвесторів у цінні папери емітентів, які здійснили публічну пропозицію. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |