Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шишкіна Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Загайко А. Л. Вплив поліфенольних екстрактів з насіння винограду на прооксидантно-антиоксидантні показники тканин щурів в умовах стресу [Електронний ресурс] / А. Л. Загайко, В. П. Филимоненко, О. А. Красільнікова, Г. Б. Кравченко, Н. В. Шишкіна // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 2. - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_2_21 | ||
| 2. | 
Амосова К. М. Порівняльна оцінка змін показників брахіального й центрального артеріального тиску в різних категорій хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією та детермінанти ампліфікації пульсового тиску [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, Ю. В. Руденко, І. Ю. Кацитадзе // Серце і судини. - 2016. - № 1. - С. 37-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_1_7 Мета роботи - оцінити та порівняти параметри варіабельності серцевого ритму (ВСР) у стані спокою та в умовах антиортостатичної проби, а також сироваткові рівні норадреналіну, альдостерону та NT-proBNP у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) внаслідок первинного ураження лівого шлуночка (ЛШ) з дилатацією правого шлуночка (ПШ) та без неї. У проспективному дослідженні взяли участь 62 хворих із ХСН IIА стадії принаймні II функціонального класу за критеріями NYHA, внаслідок ішемічної хвороби серця і/або артеріальної гіпертензії із синусовим ритмом. Хворих розподілено на дві групи залежно від кінцеводіастолічного розміру ПШ, за даними ехокардіографії: 34 пацієнти без дилатації ПШ - 1-ша група та 28 пацієнтів з дилатацією ПШ - 2-га група. Обстеження після досягнення еуволемії на 7-му - 14-ту добу передбачало визначення часових та спектральних показників ВСР за даними аналізу 128 синусових інтервалів RR уранці натще у стані спокою та за умов антиортостатичної проби і концентрацію норадреналіну, альдостерону та NT-proBNP у сироватці венозної крові за допомогою імуноферментного методу. Контрольну групу становили 30 здорових осіб, порівнюваних за віком та розподілом статей. Висновки: у хворих з ХСН унаслідок первинного ураження міокарда ЛШ розвиток дилатації ПШ супроводжується виразнішою абсолютною та відносною активацією симпатоадреналової системи і ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, за даними аналізу часових показників ВСР в стані спокою та під час об'ємного навантаження і сироваткового вмісту NT-proBNP, норадреналіну та альдостерону, ніж у пацієнтів без дилатації ПШ, порівнюваних за віком, розподілом статей, частотою інфаркту міокарда і цукрового діабету в анамнезі, а також частотою серцевих скорочень. Асоціація зменшення часових показників ВСР і збільшення сироваткового рівня норадреналіну у хворих з ХСН зі зниженням потужності LF/HF вказує на неможливість застосування спектрального аналізу ВСР для оцінки вегетативного тонусу та забезпечення у разі ХСН.Мета роботи - порівняти зміни брахіального артеріального тиску (АТ) та показники центральної гемодинаміки за даними апланаційної тонометрії у хворих віком менше 75-ти років із неускладненою АГ залежно від віку, статі, частоти серцевих скорочень (ЧСС) і визначити незалежні детермінанти ампліфікації пульсового тиску. Здійснено проспективний аналіз даних 91-го пацієнта з неускладненою АГ I-II стадії, 1-3 ступеня віком 35-75 років з офісним брахіальним АТ 160/100-200/120 мм рт. ст. за відсутності антигіпертензивного лікування або 140/90-200/120 мм рт.ст. на тлі антигіпертензивного лікування й синусовим ритмом із ЧСС 50 - 100 за 1 хв. У всіх пацієнтів проведено загальне клінічне та лабораторне обстеження, ЕКГ у 12-ти відведеннях і ЕхоКГ та визначено показники центральної гемодинаміки за допомогою апланаційної тонометрії променевої артерії приладом SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія): центральний систолічний, діастолічний і пульсовий АТ (САТ, ДАТ, ПАТ), тиск аугментації (AP), індекс аугментації (АІx) та АІx для ЧСС 75 за 1 хв (АІx | ||
| 3. | 
Величко В. І. Рівень фізичної активності дітей з бронхіальною астмою на тлі надмірної маси тіла [Електронний ресурс] / В. І. Величко, Я. І. Венгер, С. Ф. Коваленко, Н. В. Шишкіна // Семейная медицина. - 2013. - № 4. - С. 163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_4_55 | ||
| 4. |
Амосова К. М. Стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритом [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, М. Б. Джус, Т. В. Марушко, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, О. І. Івашківський // Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_4_9 Мета роботи - оцінити стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в дорослих пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) в зіставленні з клінічним перебігом і традиційними чинниками ризику виникнення серцево-судинних подій. У хворих на ЮІА статистично значуще вищий рівень C-реактивного білка (p = 0,001). Порівняння показників артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі у хворих на ЮІА й у здорових осіб не виявило суттєвих змін брахіального і центрального АТ, тиску аугментації (АР), АІх75, а також ШППХ (усі p >> 0,05). Пацієнтів з ЮІА було розподілено на дві групи: 1-ша група - 16 хворих зі звуженням суглобових щілин IV рентгенологічної стадії, яка визначала агресивніший перебіг ЮІА, 2-га група - 41 хворий зі звуженням суглобових щілин I - II рентгенологічної стадії. За традиційними чинниками ССР та їх інтегральним показником за Фремінгемською шкалою ці групи пацієнтів суттєво між собою не відрізнялися (усі p >> 0,05), за винятком меншої маси тіла в пацієнтів 1-ї групи (p << 0,01). Під час порівняння показників артеріальної гемодинаміки у двох групах хворих на ЮІА встановлено зниження ДСАТ в осіб 1-ї групи за відсутності відмінностей усіх показників у 2-й групі у порівнянні з контрольною групою (p >> 0,05). При цьому середні величини АР і АІх75 у хворих 1-ї групи були вищими, ніж у хворих 2-ї групи (p << 0,05 і p << 0,001 відповідно). ШППХ в групах хворих не відрізнялася. Результати представленого дослідження в дорослих пацієнтів (середній вік (23,2 +- 6,73) року) із тривалим перебігом ЮІА ((12,7 +- 6,2) року) у порівнянні з групою здорових осіб, зіставних за віком, статтю і всіма традиційними чинниками ССР, показали відсутність змін показників пульсової хвилі в загальній групі пацієнтів. Незмінність ШППХ, зокрема, можна певною мірою пояснити тим, що цей показник визначали на артеріях м'язового типу верхніх кінцівок, а не на аорті та здухвинній артерії, що є предметом наступного етапу нашої роботи. Показники артеріальної гемодинаміки в пацієнтів 1-ї групи відрізнялися від таких в осіб 2-ї групи збільшенням АР і АІх75 (p << 0,001) за однакових рівнів брахіального і центрального АТ. Збільшення АІх75 може бути пов'язане як з ущільненням аорти і збільшенням ШППХ в ній, так і з підвищенням тонусу дрібних артерій та/або їх початковим ремоделюванням. Пацієнти з ЮІА та ознаками початкових порушень пульсаційної гемодинаміки потребують ретельного контролю за традиційними чинниками ризику в ході диспансерного спостереження, зокрема за АТ показниками ліпідного обміну і рівнем глюкози, з метою своєчасної та активної корекції можливих змін, зокрема за допомогою статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. Висновки: у результаті оцінки стану артеріальної гемодинаміки шляхом аналізу пульсової хвилі у хворих на ЮІА віком у середньому (23,2 +- 6,7) року з вираженими звуженнями суглобових щілин (IV рентгенологічна стадія) як наслідком агресивного перебігу захворювання в дитячому віці відзначено збільшення показників АР та АІх і зменшення <$EDELTA>САТ у порівнянні із зіставними за чинниками ССР здоровими особами та пацієнтами з ЮІА без виражених деструктивних змін суглобів (I - II рентгенологічна стадія). | ||
| 5. |
Шишкіна Н. В. Показники центральної гемодинаміки та судинної жорсткості у пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від наявності метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Н. В. Шишкіна // Серце і судини. - 2017. - № 2. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_2_16 Мета роботи - здійснити порівняльну оцінку показників центральної гемодинаміки та жорсткості аорти у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від наявності метаболічного синдрому (МС). У дослідження було залучено 100 пацієнтів з неускладненою есенціальною АГ I - II стадії 1 - 3-го ступеня віком 35 - 70 років з артеріальним тиском (АТ) <$Esymbol У~160 "/" 100> мм рт.ст., яких раніше не лікували, або з АТ <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт.ст. у разі антигіпертензивного лікування, та з частотою серцевих скорочень від 60 до 100 за 1 хв. МС діагностовано в 40 % з них. Діагноз МС встановлювали на підставі рекомендацій The National Cholesterol Education Program (NCEP) Adult Treatment Panel 111 (ATP III). В усіх пацієнтів проведено загальне клінічне та лабораторне обстеження, добове монітортвання АТ (ДМАТ) та ЕхоКГ. Вимірювали брахіальний АТ з наступним визначенням артеріальної жорсткості та параметрів центральної гемодинаміки за допомогою системи SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія). Пацієнти в групах з МС та без нього були зіставні за АТ за результатами ДМАТ, основними показниками ЕхоКГ та за центральним і брахіальним систолічним (САТ), діастолічним (ДАТ), пульсовим (ПАТ) і середнім АТ (p >> 0,05). Проте різниця брахіального і центрального САТ (<$EDELTA roman САТ~=~(15,2~symbol С~5,7>) і (12,2 +- 5,7) мм рт.ст.), брахіального і центрального ПАТ (<$EDELTA roman ПАТ~=~(16,6~symbol С~6,0>) і (13,5 +- 5,7) мм рт.ст.) та ампліфікація пульсового тиску (PPA) ((141,0 +- 16,6) і (132,1 +- 17,5) % відповідно) були більшими, а індекс аугментації (АІх) та тиск аугментації (PА) ((19,0 +- 12,8) і (25,5 +- 13,8) % та (8,2 +- 6,3) і (12,1 +- 8,0) мм рт.ст. відповідно) - меншими в пацієнтів з МС (усі p << 0,05). АІх | ||
| 6. |
Амосова К. М. Показники шлуночковоартеріальної взаємодії та центральної гемодинаміки у хворих із м’якою та помірною неускладненою артеріальною гіпертензією залежно від наявності діастолічної дисфункції лівого шлуночка та їх взаємозв’язок [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, І. Ю. Кацитадзе, Ю. В. Руденко, К. П. Лазарєва, К. І. Черняєва // Серце і судини. - 2017. - № 3. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_3_10 | ||
| 7. | 
Амосова К. М. Статеві та вікові відмінності взаємозв’язку між показниками діастолічної функції лівого шлуночка та центральної гемодинаміки і судинної жорсткості у хворих з неконтрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, І. Ю. Кацитадзе, Ю. В. Руденко, К. П. Лазарєва, З. В. Лисак // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 52-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_6 Цель работы - определить взаимосвязь между показателями диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) по данным допплерэхокардиографии и центральной гемодинамики и сосудистой жесткости по данным аппланационной тонометрии у больных с неконтролируемой неосложненной артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от возраста и пола. В исследование включены 142 пациента в возрасте 35 - 75 лет (в среднем (57,3 +- 14,1) года) с неконтролируемой неосложненной эссенциальной АГ I - II стадии, 1 - 2-й степени, которые ранее не лечились, с артериальным давлением (АД) <$E symbol У~160 "/" 100> мм рт. ст. или <$E symbol У~140 "/" 90> мм рт. ст. на фоне антигипертензивной терапии. Кроме общеклинического обследования, больным выполняли измерения брахиального АД, аппланационную тонометрию, суточное мониторирование АД (СМАД), допплерэхокардиографию. Пациентов разделили на группы в зависимости от пола и возраста: мужчины в возрасте <$E symbol Г> 60 лет и >> 60 лет - 36 (25,4 %) и 26 (18,2 %) лиц соответственно, и женщины в возрасте <$E symbol Г> 60 лет и >> 60 лет - 36 (25,4 %) и 44 (31 %) лиц соответственно. Вывод: среди пациентов с неконтролируемой неосложненной АГ с сопоставимым уровнем АД в течение суток по данным СМАД у женщин выявлена взаимосвязь между показателями диастолической функции ЛЖ по данным допплерэхокардиографии и СРПВ, а у мужчин старше 60 лет - между показателями диастолической функции ЛЖ по данным допплерэхокардиографии и показателями отражения пульсовой волны по данным аппланационной тонометрии, что может быть свидетельством различия механизмов нарушения диастолической функции ЛЖ, а в дальнейшем - формирования сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса ЛЖ в этой когорте больных в зависимости от пола и возраста. | ||
| 8. |
Амосова К. М. Показники артеріальної жорсткості, хвиль відображення й шлуночково-артеріальної взаємодії в пацієнтів з артеріальною гіпертензією і серцевою недостатністю зі збереженою та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Н. В. Шишкіна, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродний, І. Ю. Кацитадзе, С. М. Дубинська // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_5_3 Цель работы - оценить и сопоставить связь брахиального и центрального артериального давления, показателей отражения и скорости пульсовой волны и желудочково-артериального сопряжения у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и различными типами сердечной недостаточности (СН) - с сохраненной или сниженной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ) - по сравнению с больными неосложненной АГ. Из 180 пациентов с эссенциальной АГ по методу "случай - контроль" в исследование включили 75 лиц (в возрасте в среднем (57,6 +- 10,7) года), сопоставимых по возрасту, соотношению полов и брахиальному систолическому артериальному давлению (АД): 25 больных с неосложненной АГ без СН; 25 пациентов с СН с ФВ ЛЖ <$E symbol У~50> %; 25 больных с СН с ФВ ЛЖ 30 - 49 %. Больным проведены общеклиническое, лабораторное обследование, измерение брахиального АД, анализ пульсовой волны путем аппланационной тонометрии, определение скорости распространения пульсовой волны (СРПВ), допплерэхокардиография и определены показатели желудочково-артериального сопряжения (Ea, Ees и Ea/Ees). Выводы: пациенты с АГ и СН со сниженной ФВ ЛЖ отличались от сопоставимых по возрасту, полу и брахиальному систолическому АД больных с АГ и СН с сохраненной ФВ ЛЖ более низким давлением аугментации, индексом аугментации и более высоким показателем амплификации пульсового давления, а также меньшей скоростью распространения пульсовой волны, вследствие нарушения желудочково-артериального сопряжения, вызванного снижением желудочкового еластанса. | ||
| 9. |
Амосова К. М. Відмінності впливу різних класів антигіпертензивних препаратів у складі комбінованої терапії на показники артеріальної гемодинаміки, жорсткості судинної стінки та структурнофункціонального стану серця у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1—2 ступеня з урахуванням віку [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, К. П. Лазарєва, Ю. В. Руденко, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Н. В. Шишкіна, О. В. Василенко // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 14-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_4_4 Мета роботи - оцінити ефект 6-місячного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1 - 2 ступеня інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або блокатором рецепторів ангіотензину II (БРА) у поєднанні з тіазидоподібним діуретиком (індапамідом) у порівнянні з таким дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (БКК) з діуретиком (індапамідом) або без нього на показники брахіального і центрального артеріального тиску (АТ), пружно-еластичні властивості артерій та структурно-функціональний стан серця залежно від віку. До дослідження було залучено 320 пацієнтів (156 чоловіків і 164 жінки віком від 35 до 80 років (у середньому - (62,80 +- 0,61) року) з неускладненою АГ I - II стадії, 1 - 2 ступеня (відповідно 62,0 і 38,1 %). Залежно від віку пацієнтів було розподілено на 2 групи: << 65 років (n = 157) та <$Esymbol У~65> років (n = 163), співвідношення чоловіків і жінок і приблизно 1:1. Кожну групу pf методом сліпих конвертів було рандомізувано на 2 підгрупи: "А" - якій призначали терапію на основі ІАПФ (периндоприл у дозі 5 - 10 мг) або БРА (олмесартан у дозі 20 - 40 мг), і "Б" - якій призначали терапію на основі БКК (лерканідипін у дозі 5 - 10 мг). Пацієнтам віком <$Esymbol У~65> років, рандомізованих у підгрупу Б, лікування починали із фіксованої комбінації фіксованої комбінації індапаміду 1,5 мг та амлодипіну 5 мг (арифам, Servier, Франція). У разі недосягнення цільового офісного брахіального АТ (<< 140/90 мм рт. ст.) дозу кожного із досліджуваних антигіпертензивних препаратів збільшували до повної терапевтичної. За потреби пацієнтам в обох підгрупах А і пацієнтам віком << 65 років підгрупи Б додавали індапамід у дозі 2,5 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, яким призначили арифам, за потреби збільшували дозу до 1,5/10 мг. Хворим було проведено загальноклінічне обстеження, вимірювання брахіального АТ, аналіз пульсової хвилі та вимірювання каротидно-феморальної і каротидно-радіальної швидкості поширення пульсової хвилі за допомогою апланаційної тонометрії, допплерехокардіографію. Розраховували показники жорсткості стінки артерії (E | ||
| 10. |
Амосова К. М. Артеріальна жорсткість, шлуночково-артеріальне сполучення і пульсуюче навантаження на лівий шлуночок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з початковою і фульмінантною хронічною серцевою недостатністю з фракцією викиду за даними оцінки Е/е ´ у спокої та при фізичному навантаженні [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. В. Василенко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, К. І. Черняєва, І. В. Прудкий, Н. В. Шишкіна, Ю. О. Сиченко, Д. М. Сербін // Семейная медицина. - 2018. - № 5. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_5_18 Мета дослідження - оцінювання кардіальної структури, внесок артеріальної та шлуночкової жорсткості у механізм порушення серцевої гемодинаміки та розвиток клінічних симптомів серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) лівого шлуночка (ЛШ). За наявності або відсутності критеріїв діагнозу СНзФВ ЛШ за рекомендаціями Європейського Товариства кардіологів (2016) та наявності або відсутності E/e' у спокої >> 13 у.о. у додаток до структурних критеріїв хворих було розподілено на 3 групи. У групу 1 увійшли хворі з рівнем NTproBNP << 125 пг/мл та наявними структурними критеріями, у групу 2 - пацієнти зі структурними критеріями з рівнем NTproBNP >> 125 пг/мл, у групу 3 - пацієнти з рівнем NTproBNP >> 125 мг та показником E/e' >> 13 у.о. До групи 1 (без СН) увійшли 11 (10,6 %) пацієнтів, до групи 2 - 28 (27,18 %), до групи 3 - 64 (62,1 %). Ознаки NYHA II ФК були наявні у всіх пацієнтів групи 1 та у 78,5 % - групи 2 (p >> 0,05), тоді як у групі 3 переважала NYHA III ФК (64,0 %) (p << 0,01). Рівень NTproBNP прогресивно збільшувався від групи 1 до групи 3 (p << 0,01). За даними ЕхоКГ спостерігалося збільшення КДІ і КСІ у пацієнтів групи 3 у порівнянні з такими у групі 1, що супроводжувалося зменшенням ФВ ЛШ (на 11,5 %; p << 0,05) за прогресивного збільшення ІММЛШ і ІОЛП (p << 0,01). Під час оцінювання показників діастолічної функції ЛШ відзначено збільшення показників активного розслаблення міокарда ЛШ e' латеральне, e' септальне та їх середнє значення від групи 1 до групи 3 (p << 0,01). Під час оцінювання показників брахіального і центрального АТ рівні брахіального і центрального ПАТ у трьох групах не відрізнялися (p >> 0,05). Аналіз показників аугментації САТ в аорті продемонстрував суттєве підвищення АР і Alx 75 лише у пацієнтів групи 3 у порівнянні з двома іншими групами, що супроводжувалося збільшенням у ній ШПХкф (у порівнянні з показниками у групах 1 і 2; p << 0,01). У той самий час ендотелійзалежна вазодилатація (ЕДЗВ) була зменшеною вже у пацієнтів групи 2 з початковою СН (у порівнянні з групою 1 на 38,5 %; p << 0,01) за відсутності суттєвих відмінностей у порівнянні з пацієнтами із СН і E/e' >> 13 у спокої (p >> 0,05). Хворі усіх груп були зіставні за величиною Ea (p >> 0,05). У хворих групи 2 відзначалося зменшення показника Ees у порівнянні з хворими групи 1 на 12,8 % (p << 0,01), що супроводжувалось збільшенням Ea/Ees (на 21 %; p << 0,01). У той самий час у групі 3 величини обох показників не відрізнялися від таких у групі 2 з початковою СН (p >> 0,05). Заключення: у пацієнтів з АГ і СНзФВ ЛШ, у порівнянні з такими без СН, відзначається порушення шлуночково-артеріального сполучення за рахунок зниження кінцево-систолічної жорсткості ЛШ. За початкової СН із підвищенням ТНЛШ за даними Е/е' >> 13 у.о. лише у разі ФН ці зміни супроводжуються збільшенням ІММЛШ і ІОЛП на 7,7 і 5,1 % і помірним зменшенням розслаблення міокарда (e' середнє на 23 %). Прогресування СН із E/e' >> 13 у спокої не супроводжується подальшими змінами шлуночково-артеріального сполучення, однак асоціюється з підвищенням пульсового навантаження на ЛШ за даними показників аугментації, пульсової хвилі АР, Alx і ШПХ | ||
| 11. |
Амосова К. М. Клінічні характеристики пацієнтів з артеріальною гіпертензією, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду залежно від величини Е/е' у спокої і при фізичному навантаженні [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. В. Василенко, К. П. Лазарева, Н. В. Шишкіна, Ю. О. Сиченко, І. І. Горда, А. В. Саблін, Н. В. Мельніченко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродний // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 64-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_4_9 Цель работы - сравнить и оценить структурно-функциональные изменения сердца и показателей пульсовой волны в сопоставлении с клиническим профилем и функциональным состоянием пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и гипертрофией левого желудочка (ЛЖ), сохраненной фракцией выброса (ФВ) ЛЖ, клиническими симптомами и признаками сердечной недостаточности (СН) в зависимости от величины <$E roman {E "/" e prime}> в покое и после пробы с дозированной физической нагрузкой (ДФН). В проспективное исследование включили 103 больных в возрасте в среднем (65,4 +- 10,8) года, с клиническими признаками СН, ФВ ЛЖ <$E symbol У> 50 % и диастолической дисфункцией ЛЖ, которым проведены эхокардиография с тканевой допплерографией, проба с ДФН, аппланационная тонометрия и определение уровня NT-proBNP иммуноферментным методом. По показателю <$E roman {E "/" e prime}> больных разделили на три группы: <$E roman {E "/" e prime~>>~13}> в покое (группа I), <$E roman {E "/" e prime ~>>~13}> после теста с ДФН (группа II), <$E roman {E "/" e prime~<<~13}> после теста с ДФН (группа III). Выводы: больные с <$E roman {E "/" e prime~>>~13}> в покое отличаются от таких с повышением <$E roman {E "/" e prime}> только при пробе с ДФН уменьшением толерантности к ФН, большей частотой коморбидных состояний. У пациентов с АГ, гипертрофией ЛЖ, симптомами СН II - III функционального класса по NYHA и неизмененным <$E roman {E "/" e prime}> покоя, его повышение более 13 в пробе с ДФН отмечалось у 61,5 % пациентов, и ассоциировалось с большим, чем у пациентов без такого повышения, функциональным классом по NYHA, меньшей мощностью выполненной нагрузки, большей частотой ожирения и сахарного диабета 2-го типа, большим ИММЛЖ, ИОЛП и уровнем NT-proBNP. У больных с АГ и гипертрофией ЛЖ, ФВ >> 50 % и симптомами СН неизмененный <$E roman {E "/" e prime}> как в покое, так и при физической нагрузке, ассоциировался с уровнем NT-proBNP << 125 пг/мл у 60 %, несмотря на снижение диастолического расслабления у 73 % таких больных и дилатацию левого предсердия у 93 %. | ||
| 12. | 
Величко В. І. Оптимізація проведення вибіркового курсу "ЕКГ-діагностика у практиці сімейного лікаря" в умовах воєнного стану [Електронний ресурс] / В. І. Величко, В. М. Назарян, Г. О. Данильчук, Г. В. Корнован, Н. В. Шишкіна // Одеський медичний журнал. - 2023. - № 1. - С. 68-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2023_1_17 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |