Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шубенко І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Шубенко І. А. Франшиза в агрострахуванні та її вплив на рівень відшкодування [Електронний ресурс] / І. А. Шубенко, Ю. Ю. Сус // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2012. - № 2(2). - С. 366-374. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2012_2(2)__40 | ||
| 2. | 
Шубенко І. А. Децентралізація – перші кроки розвитку та старі проблеми [Електронний ресурс] / І. А. Шубенко // Бізнес Інформ. - 2017. - № 7. - С. 85-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_7_14 | ||
| 3. |
Шубенко І. А. Ризики солідарного рівня пенсійної системи України [Електронний ресурс] / І. А. Шубенко, І. В. Годнюк // Наукові горизонти. - 2019. - № 4. - С. 77–85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2019_4_12 | ||
| 4. |
Шубенко І. А. Тенденції діджиталізації на страховому ринку України [Електронний ресурс] / І. А. Шубенко // Бізнес Інформ. - 2020. - № 2. - С. 273-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2020_2_37 Досліджено теоретико-практичні засади діджиталізації та виявлено основні її тенденції на страховому ринку України. Визначено, що діджиталізація - це не лише оцифрування інформації та поширення її через сучасні канали телекомунікації, але і процес впровадження нових телекомунікаційних технологій для поліпшення обслуговування клієнтів страхової організації. Враховуючи практичну діяльність у сфері страхування, виокремлено та проаналізовано основні діджитал-технології: вебсайт, соціальна мережа, чат-бот, вебфорум, відеохостинг, відеотелефонія, хмарні технології, автоматизовані системи перевірки достовірності страхових договорів. Досліджено, що частка страхових компаній, які мають сформовані вебсайти, складає 80 % від загальної кількості страховиків, унесених до Державного реєстру фінансових установ в Україні. На основі інформації, розміщеної на офіційних сайтах українських страхових компаній, проведено аналіз використання окремих елементів діджитал-технологій. На цій основі запропоновано визначено шість основних тенденцій діджиталізації українського страхового ринку: діджиталізація як новий напрямок формування страхового ринку лише розпочалася в Україні, але розвивається швидкими темпами; розширення системи діджитал-страхування, в яку входить цілий комплекс нових послуг, котрі пропонуються страховими компаніями своїм потенційним клієнтам та діючим страхувальникам; формування системи мобільного страхування через створення мобільних додатків; запровадження телематики; впровадження автоматизованих систем перевірки договорів страхування та використання хмарних технологій. | ||
| 5. |
Шубенко І. А. Програмно-цільовий метод і проблеми його застосування в період реформування фінансування галузі охорони здоров’я [Електронний ресурс] / І. А. Шубенко, О. Я. Стойко // Бізнес Інформ. - 2021. - № 1. - С. 264-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2021_1_37 Визначено проблеми і напрями удосконалення програмно-цільового методу у сфері охорони здоров'я в період реформування галузі. Проаналізовано програмно-цільовий метод і його використання при плануванні видатків у сфері охорони здоров'я, процес виконання бюджетних програм у цій сфері в Житомирській області. Визначено, що програмно-цільовий метод має важливе значення при формуванні видатків на охорону здоров'я, але він потенційно може ще підвищити ефективність розподілу бюджетних коштів. Попри фактичне зниження видатків на охорону здоров'я у структурі консолідованих видатків бюджету, запровадження програмно-цільового методу вплинуло на раціональне використання бюджетних коштів у сфері охорони здоров'я. Це вказує на доцільність даного методу в бюджетному процесі. Обгрунтовано проблеми програмно-цільового методу при формуванні видатків на охорону здоров'я, основними з яких є: відсутність середньо- та довгострокового бюджетного планування, велика кількість бюджетних програм, відсутність фінансових показників у системі результативних, зниження рівня видатків на охорону здоров'я. Запропоновано: запровадити середньо- та довгострокове бюджетне планування, яке надасть змогу чітко формувати цілі та результати бюджетних програм у сфері охорони здоров'я на кілька років та закріпить фінансові ресурси на вказані цілі; розробити систему фінансових показників у системі результативних, які будуть грунтуватися на витратах бюджетних коштів на пацієнта, для формування передумов економії бюджетних коштів. | ||
| 6. | 
Стойко О. Я. Оцінка стану державного боргу України та напрями його оптимізації [Електронний ресурс] / О. Я. Стойко, І. А. Шубенко // Проблеми економіки. - 2021. - № 1. - С. 123-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2021_1_16 Мета роботи - дослідження сучасного стану державного боргу України та розробка напрямів його оптимізації. Встановлено, що валютна складова у структурі державного боргу України є трохи нижчою за граничний рівень валютного показника структури боргу, визначеного МВФ для країн, що розвиваються. Така структура державного боргу України свідчить про залежність вітчизняної фінансової системи від валютних курсових коливань і необхідність збільшення валютних витрат із обслуговування боргових зобов'язань. Сума боргу за позиками міжнародних фінансових організацій та органів управління іноземних держав становить близько третини загальної величини державного та гарантованого боргу, що вказує на значну підтримку України з боку міжнародних партнерів, особливо з боку Міжнародного валютного фонду. Валютна структура державного та гарантованого державою боргу України вказує на високу вразливість фінансової системи до валютних шоків. Встановлено, що структура державного та гарантованого державою боргу України за видами відсоткових ставок є досить оптимістичною і засвідчує невисоку вразливість державних фінансів до процентних ризиків. Обсяг державного та гарантованого державою боргу України у гривневому еквіваленті за 2013 - 2020 рр. підвищився понад у 4,4 разу, а його зростання у дол. США було досить помірним. Визначено, що впродовж 2020 р. сума державного та гарантованого державою боргу України зросла у гривневому еквіваленті на 27,7 %, що обумовлено забезпеченням фінансування дефіциту державного бюджету, виділенням коштів на боротьбу з COVID-19, девальвацією національної валют тощо. Показник відношення обсягу державного та гарантованого державою боргу до ВВП, досягнувши максимального значення 81,0 % на кінець 2016 р., поступово знизився до рівня 50,3 % на кінець 2019 р., що відповідає встановленій законодавчій нормі. Однак значення вказаного показника за період, що розглядається, перевищують граничний рівень державного боргу, який встановлено міжнародними стандартами для країн з ринками, що формуються (30 - 50 % ВВП). Виявлено впродовж 2013 - 2019 рр. тенденцію до зростання сукупних витрат на погашення та обслуговування державного боргу України, що створює ризик рефінансування державного боргу, спричиняє додатковий тиск на державний бюджет і ВВП, обмежує можливості нашої держави для фінансування соціально-економічних цілей суспільного розвитку. Виокремлено основні ризики боргових зобов'язань України й окреслено способи їх оптимізації. Обгрунтовано необхідність створення Агентства з управління державним боргом, діяльність якого сприятиме зниженню боргового навантаження та зменшенню вартості обслуговування державного боргу. | ||
| 7. | 
Дема Д. І. Теоретико-практичні засади формування фінансової грамотності населення у сфері пенсійного страхування [Електронний ресурс] / Д. І. Дема, І. А. Шубенко, О. Я. Стойко, Б. О. Гуменюк // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Економіка. - 2022. - № 25. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2022_25_12 | ||
| 8. |
Стойко О. Я. Оцінка фінансових показників діяльності територіальних громад України [Електронний ресурс] / О. Я. Стойко, І. А. Шубенко // Проблеми економіки. - 2022. - № 2. - С. 163-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2022_2_20 Мета статті - моніторинг основних фінансових показників діяльності територіальних громад і визначення напрямів відновлення їх фінансового потенціалу. Відмічено позитивну динаміку збільшення загального обсягу доходів місцевих бюджетів України за 2015 - 2021 рр., крім 2020 р., у якому надійшов найменший обсяг міжбюджетних трансфертів до місцевих бюджетів за останні п'ять років. Виявлено тенденцію до збільшення частки власних доходів місцевих бюджетів (загальний фонд без трансфертів) у ВВП і доходах зведеного бюджету України впродовж 2015 - 2021 рр., що свідчить, з одного боку, про нарощування дохідної бази місцевих бюджетів, а з іншого - про зниження концентрації фінансових ресурсів на центральному рівні. Встановлено, що питома вага видатків місцевих бюджетів у ВВП і Зведеному бюджеті України протягом 2015 - 2021 рр. зменшилися, що вказує на домінуючу роль видатків державного бюджету, які забезпечують фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку нашої держави. Проаналізовано доходи і видатки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів України за 2021 р., перевищення у цьому році доходів над видатками місцевих бюджетів забезпечило профіцит цих бюджетів. Досліджено структуру місцевих бюджетів України за видами доходів і податкових надходжень у розрізі обласних бюджетів і бюджетів територіальних громад за січень-грудень 2021 р. Проаналізовано питому вагу власних доходів і загального фонду областей у загальному обсязі надходжень місцевих бюджетів у розрізі регіонів України за січень-листопад 2021 р. Досліджено динаміку доходів місцевих бюджетів у розрахунку на 1 мешканця у розрізі областей України за січень-листопад 2020 - 2021 рр., яка свідчить про зростання фінансового потенціалу усіх областей України за вказаний період. Проаналізовано видатки місцевих бюджетів (загальний та спеціальний фонди) за функціональною класифікацією за січень-грудень 2021 р. Досліджено динаміку загальних і капітальних видатків місцевих бюджетів у розрахунку на 1-го мешканця у розрізі областей України за січень-листопад 2020 - 2021 рр. Проаналізовано питому вагу видатків на утримання органів місцевого самоврядування у видатках загального фонду місцевих бюджетів України за січень-листопад 2021 р. Проведений аналіз фінансових показників за січень-листопад 2021 р. засвідчив наявність значної диференціації у ресурсному забезпеченні регіонів і спроможності надавати необхідні публічні послуги своїм громадянам на відповідних територіях. Визначено, що головне завдання державної політики на місцевому рівні у повоєнний період полягає у сприянні відновленню фінансового потенціалу територій, які постраждали внаслідок воєнних дій, та забезпеченні їх громадян належним рівнем публічних послуг. Виокремлено основні принципи відновлення і розбудови України на основі концепції сталого розвитку, Європейського зеленого курсу та з урахуванням ключової ролі у цьому процесі місцевого самоврядування. | ||
| 9. |
Шубенко І. А. Єдність кредитного ризику як ризику кредитора та ризику позичальника: минуле та сучасний підхід [Електронний ресурс] / І. А. Шубенко // Бізнес Інформ. - 2023. - № 1. - С. 151-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2023_1_23 Основними постачальниками кредитних ресурсів на ринок нині є комерційні банки, які впродовж тривалого часу виступають головними кредиторами як юридичних, так і фізичних осіб. Формування кредитних відносин відбувається в зовнішньому середовищі, яке може породити абсолютно нові ризики, з якими раніше не зіштовхувався розвинутий кредитний ринок. Мета роботи - доповнення сутності кредитного ризику та розгляд його не тільки з позиції кредитора, але й позичальника, а також окреслення методів управління ним. Основними методами дослідження в даній публікації є методи наукової абстракції, індукції та дедукції для всебічного розгляду кредитного ризику як з боку позичальника, так і з боку кредитора; окремі положення дослідження доповнені методом економічного аналізу. У результаті визначено, що кредитний ризик - це не лише ризик банківської установи, але і ризик підприємства, установи, фізичної особи, яка взяла у кредит певну суму коштів у фінансової установи та має зобов'язання погасити не лише основну суму боргу, але і відсотки за користування позиченою вартістю. Встановлено, що розглядати кредитний ризик потрібно як єдність двохпонять: ризик кредитора і ризик позичальника. Адже на позичальника як учасника кредитної угоди суттєво впливає зовнішнє середовище, яке обовіязково слід враховувати при отриманні кредиту. Визначено, що відповідно до сучасних політико-економічних умов має формуватися замкнена система захисту від кредитного ризику, передусім на рівні позичальника, потім - на рівні держави. Досліджено, що на рівні кредитора банківські установи мають широке коло методів мінімізації даного ризику, у той час як захист позичальника від кредитного ризику лише починає формуватися. Подальші дослідження у сфері управління кредитним ризиком позичальника будуть стосуватися глибокого вивчення методів його управління та вдосконалення методів управління кредитним ризиком на рівні держави. | ||
| 10. |
Дема Д. І. Місцеве оподаткування: сучасний стан та досвід країн Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Д. І. Дема, І. А. Шубенко, С. М. Давидчук // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Економіка. - 2023. - № 28. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2023_28_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |