Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (8)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Юско Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Подольський В. В. 
Алгоритм обстеження жінок з хронічними запальними захворюваннями статевих органів, направлений на профілактику перинатальних порушень [Електронний ресурс] / В. В. Подольський, В. Л. Дронова, В. В. Тетерін, Вл. В. Подольський, Т. І. Юско // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2012. - № 2. - С. 27-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2012_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.137 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Подольський В. В. 
Стан гормонального гомеостазу у жінок груп ризику щодо розвитку інфекційних ускладнень до та під час вагітності [Електронний ресурс] / В. В. Подольський, Вл. В. Подольський, З. Б. Хомінська, Т. І. Юско, О. П. Свята // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 2(2). - С. 90-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_2(2)__25
Попередній перегляд:   Завантажити - 251.664 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Калугіна Л. В. 
Клініко-морфологічні особливості хронічного сальпінгоофориту з різними варіантами перебігу в жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / Л. В. Калугіна, Т. Д. Задорожна, Т. І. Юско // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2019. - № 4. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_4_5
Мета роботи - дослідити структуру мікробіому піхви та ендометрія у зіставленні особливостей морфофункціонального стану та імуногістохімічних характеристик ендометрія в жінок із хронічним сальпінгоофоритом (ХСО) за різних варіантів перебігу. Пацієнти та методи. Обстежено 141 жінку із ХСО, середній вік становив 28 +- 5,9 року. До I групи увійшли 69 пацієнток із ХСО, до II групи - 72 пацієнтки із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, контрольну групу становили 30 здорових жінок аналогічного віку. Результати. Аналіз клінічної картини та особливостей перебігу ХСО і ХСО, ускладненого гідросальпінксом, показав, що такі пацієнтки страждали насамперед на больовий синдром (78,3 % і 95,8 %), дисменорею (26,1 % і 43,1 %), диспареунію (28,9 % і 47,2 %), що призводило до безпліддя (від 24,6 % до 61,1 %) пацієнток із ХСО залежно від типу перебігу, при цьому переважало первинне безпліддя, що становило 21,7 % і 44,4 %. Зміни мікробіоценозу піхви в жінок із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, порівняно з показниками групи ХСО, характеризувалися збільшенням колонізації умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою на тлі зниженої концентрації лактобактерій (менше 10<^>7 КУО/мл) і достовірно вищою частотою асоціації 3 і більше бактеріальних культур, у т.ч. інфекцій, що передаються статевим шляхом (Chlamydia trachomatis - 21,3 % і 4,0 % відповідно, Ureaplasma urealiticum/parvum - 48,9 % і 26,5 %, Gardnerella vaginalis - 68,1 % і 44,9 %). Оцінка структури мікробіому ендометрія цих пацієнток показала інфікування умовно-патогенною і патогенною флорою у 65,31 % випадків пацієнток із ХСО та 83 % жінок із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, а також колонізацію Mycoplasma hominis у 14,3 % і 12,8 % відповідно, Ureaplasma urealiticum/parvum у 14,9 % і 8,1 % випадків відповідно; з біоптату ендометрія здорових жінок виявлені інфекти висівалися у 6,6 % і 3,3 % відповідно. Аналіз структури морфофункціонального стану та імуногістохімічних характеристик ендометрія виявив, що в жінок із гідросальпінксом переважали поліпи ендометрія (31,91 % проти 12,5 % у I групі), хронічний ендометрит (25,53 % і 38,78 %) та мікрополіпи, поряд із гіперплазією ендометрія без атипії (12,77 % і 10,2 %). Висновки: таким чином, найбільш клінічно значущими симптомами ХСО, ускладненого гідросальпінксом, є больовий синдром, дисменорея, диспареунія. Для мікробіоти піхви жінок із ХСО, ускладненим гіросальпінксом, є характерним збільшення колонізації: умовно-патогенною і патогенною мікрофлорою на тлі зниженої концентрацій лактобактерій; достовірно вищою частотою асоціації 3 і більше бактеріальних культур. Більш виражений характер мікробіому ендометрія в цих жінок, імовірно, пов'язаний із періодичним дренуванням гідросальпінксу в порожнину матки. Субфертильність і безплідність жінок із гідросальпінксом можуть бути пов'язані не тільки із трубним фактором, а передусім із високою частотою гіперпроліферативної патології ендометрія та хронічним ендометритом унаслідок хронічної інфекції. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 143.829 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Татарчук Т. Ф. 
Поліпоз ендометрія: оптимізація протизапальної терапії [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, О. В. Занько, Т. І. Юско // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 6. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_6_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.518 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Калугина Л. В. 
Мио-инозитол: терапевтические возможности и прегравидарная подготовка при синдроме поликистозных яичников [Електронний ресурс] / Л. В. Калугина, Т. И. Юско // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 4. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_4_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 443.71 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Татарчук Т. Ф. 
Вітамін D-дефіцитні стани в ґенезі порушень репродуктивного здоров’я жінки [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, К. Д. Дейнюк, О. В. Занько, Т. І. Юско, В. О. Тарнопольська // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 3. - С. 84-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_3_14
Завдяки безперервному науковому та творчому пошуку дослідників протягом останніх майже ста років препарати вітаміну D знаходять все більше застосувань - від класичної профілактики рахіту та остеомаляції до попередження злоякісних новоутворень і психічних захворювань. Розглянуто питання застосування вітаміну D в генезі порушень здоров'я жінки, а також його вплив на стан жінки в різні періоди - дитячому віці, віці менархе і підлітковому, репродуктивному віці та в період менопаузи. Розглянуто вплив недостатності вітаміну D на низку захворювань, зокрема, запальні захворювання органів малого таза, патологію молочної залози, гіперпроліферативні захворювання. Наводяться результати власного дослідження, яке підтверджує нормалізацію рівня вітаміну D у пацієнток, котрі отримували препарат, який містить холекальциферол, що свідчить про його ефективність в корекції недостатності та дефіциту вітаміну D. Як підкреслюють автори статті, заохочення пацієнток вживати препарати, що містять вітамін D, та щорічне тестування для виявлення D-статусу має потенціал стати сучасним методом профілактики міоми матки, раку ендометрія та молочної залози, ожиріння, синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Харчові додатки та медикаменти, які містять холекальциферол, що є найменш токсичним жиророзчинним вітаміном, за регулярного прийому зменшують ризик прогресування метаболічних розладів при СПКЯ, сприяють правильному формуванню кісток таза в дівчат, попереджають розвиток післяпологової депресії та затримують процеси старіння і зниження когнітивних функцій з віком, покращуючи якість життя загалом. Доцільно проводити тестування на рівень вітаміну D (25(ОН)D3) сироватки крові в низки категорій населення, зокрема, в жінок, які планують вагітність, вагітних та хворих на гіперпроліферативні захворювання. При виявленні недостатності та дефіциту вітаміну D необхідно застосовувати препарати, що містять холекальциферол, з дозуванням у залежності від маси тіла та вмісту вітаміну D в сироватці крові.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.429 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Татарчук Т. Ф. 
Хронічні запальні захворювання органів малого тазу – ефективне лікування та профілактика рецидиву [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. Ф. Захаренко, Т. І. Юско, Н. В. Яроцька // Репродуктивна ендокринологія. - 2015. - № 4. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2015_4_6
З метою вивчення ефективності емпіричного підходу до вибору антибіотикотерапії в поєднанні з імунобіотиками проведено обстеження 60 жінок із маніфестними хронічними рецидивуючими запальними процесами органів малого тазу. До I групи увійшли 30 жінок, які впродовж 5 днів отримували антибіотик ГРАНДАЗОЛ. З метою запобігання рецидиву запалення 30 пацієнткам (II група) разом із антибіотикотерапією призначався імунобіотик екобіол. Ефективність терапії оцінювали за результатами клінічних проявів через 3, 5, 10 днів, 3 та 6 місяців після лікування. В результаті ГРАНДАЗОЛ високо активний відносно всіх потенційних збудників запального процесу та мав високу комплаєнтність. А поєднання антибіотикотерапії із імунобіотиком екобіол сприяло відновленню місцевого та загального імунітету та забезпечувало санацію резервуарів хронічної інфекції в кишечнику, створюючи умови для завершення запального процесу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 568.569 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Калугіна Л. В. 
Ускладнений хронічний сальпінгоофорит у молодих. Можливості консервативної терапії [Електронний ресурс] / Л. В. Калугіна, Т. І. Юско, Е. Ф. Чайківська, К. Д. Плаксієва, Н. К. Сіліна // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 4. - С. 79-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_4_13
Мета дослідження - вдосконалення схеми консервативного лікування в молодих жінок хронічного сальпінгоофориту, ускладненого гідросальпінксом. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 65 пацієнток із хронічним сальпінгоофоритом, ускладненим гідросальпінксом. Середній вік обстежених склав 28 +- 5,9 років. Методом простої рандомізації жінки були поділені на 2 групи залежно від схеми призначеної терапії. Пацієнткам I групи (33 жінки), окрім стандартного комплексу, призначили супозиторії Дістрептаза ректально на період 15 днів. Пацієнтки II групи (32 особи) отримали стандартний комплекс, до складу якого входили антибактеріальний препарат та симбіотик. Діагностичний комплекс, що проводився в динаміці лікування, включав загальне клінічне, гінекологічне обстеження, комплекс мікробіологічних досліджень. До та через 1 місяць лікування виконували УЗД і визначення в плазмі крові рівнів лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів, пролактину, естрадіолу та прогестерону. Результати. Швидший регрес больового синдрому в пацієнток, які отримали лікувальний комплекс із включенням супозиторіїв Дістрептаза, супроводжувався відсутністю сонографічних ознак оклюзії дистальної частини маточної труби у 48,48 % пацієнток, стандартна терапія була ефективною в 21,87 % жінок. Вже через місяць лікування відзначено відновлення мікробіоценозу статевих шляхів у більшості пацієнток обстежених груп. У жінок I групи дослідження відбувалося достовірне (р << 0,05) підвищення у 3 рази рівня прогестерону в II фазу менструального циклу після закінчення антибактеріальної терапії, що свідчить про відновлення у них овуляторних циклів. Це свідчить про доцільність застосування обраної комбінації препаратів у молодих пацієнток (до 35 років) із нереалізованими репродуктивними планами. Висновки: лікування хронічного сальпінгоофориту, ускладненого гідросальпінксом, у молодих жінок повинно бути комплексним та включати на першому етапі емпіричну антибактеріальну, протизапальну й антимікотичну терапію, симбіотики і поліферментні препарати, а серед хірургічних методів слід віддавати перевагу органозберігаючим методикам.
Попередній перегляд:   Завантажити - 340.806 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського