Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Якимович С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Чернишова Л. І. Фактори вродженого та адаптивного місцевого імунітету в дітей із первинними дефіцитами антитілоутворення [Електронний ресурс] / Л. І. Чернишова, С. А. Якимович, А. В. Чернишов, Б. В. Донськой, Л. В. Стамболі // Здоровье ребенка. - 2013. - № 7. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_7_4 У 30 дітей, які повторно переносили 6 - 10 епізодів респіраторних захворювань (діти, що часто хворіють - ЧХД) та отримували інгаляції препарату бактеріальних лізатів ІРС 19, вивчено фактори місцевого імунітету в слині. Контрольна група складалася з 30 дітей, які протягом року переносили до чотирьох епізодів гострих респіраторних захворювань. В дослідження не включалися ЧХД із підтвердженим імунодефіцитом. В результаті дослідження виявлено, що місцевий імунітет слизових оболонок ЧХД характеризується зниженням таких важливих захисних факторів, як Мір 1<$E alpha> і IgG, та розбалансованістю зв'язків між показниками вродженого й адаптивного імунітету. Встановлено, що ІРС 19 підвищує саме ті захисні фактори місцевого імунітету, які суттєво відрізняють ЧХД від контролю, тобто Мір 1<$E alpha> і IgG. Крім того, віновлення прямих зв'язків між окремими факторами може бути одним із пояснень позитивної профілактичної дії ІРС 19 у зменшенні частоти респіраторних захворювань у дітей. | ||
| 2. | 
Чернишова Л. І. Вплив ранньої соціальної активності на назофарингеальне носійство S. рneumoniae та розподіл серотипів пневмокока у дітей перших п'яти років життя [Електронний ресурс] / Л. І. Чернишова, А. М. Гільфанова, А. В. Бондаренко, С. А. Якимович, О. В. Рабош, В. В. Яновська, Т. Г. Глушкевич, Т. В. Лимар, Г. М. Помаз, Н. О. Власенко // Современная педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_2_13 Мета роботи - вивчення поширеності назофарингеального носійства пневмокока та розподілу серотипів, що відповідають за розвиток інвазивних захворювань, залежно від соціальної активності дітей та їх мікросоціального оточення. Обстежено 743 здорові дитини віком від 6 місяців до 4 років 11 місяців 30 днів. Для культивації S. pneumoniae використовували кров'яний і "шоколадний" агар. У випадку негативного результату бактеріологічного дослідження проводилось виділення ДНК з первинного матеріалу за допомогою набору реактивів "ДНК-сорб-АМ" з подальшим проведенням ПЛР у реальному часі. Загальна поширеність носійства S. pneumoniae у дітей становить 53,8 %. Носоглотка 65,1 % носіїв колонізована серотипами, що найчастіше відповідальні за розвиток інвазивних пневмококових захворювань. У "домашніх" дітей поширеність носійства становить 42,1 %; у дітей, що відвідують дошкільні навчальні заклади, - 60,4 %; у вихованців будинків дитини - 95,6 %; у багатодітних сім'ях, де водночас кілька дітей відвідують навчальні заклади, поширеність носійства є найвищою (92 %) і не відрізняється від такої у будинках дитини. Висновки: соціальна активність, а також наявність соціально активних сибсів, істотно впливає на поширеність назофарингеального носійства пневмокока, особливо у дітей до 4-х років. Використання методу ПЛР допомагає підвищити виявлення носіїв пневмокока у 2,5 разу порівняно з бактеріологічним дослідженням. | ||
| 3. |
Чернишова Л. І. Розподіл серотипів Streptococcus pneumoniae при назофарингеальному носійстві у здорових дітей віком від 6 місяців до 5 років в Україні [Електронний ресурс] / Л. І. Чернишова, А. М. Гільфанова, А. В. Бондаренко, С. А. Якимович, О. В. Рабош, В. В. Яновська, Т. Г. Глушкевич // Современная педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_4_20 Мета роботи - вивчення рівня назофарингеального носійства пневмокока у дітей віком від 6 міс до 5 років в Україні, розподілу серотипів S. pneumoniae, у тому числі за віком, його чутливості до антимікробних препаратів та можливий вплив ранньої соціальної активності на частоту носійства та розподіл серотипів. Обстежено 1000 здорових дітей віком від 6 міс до 4 років 11 міс 30 днів. Зразки слизу з носоглотки брались одноразово за методом глибокого трансназального мазка. Для ідентифікації S. pneumoniae використовувались класичні бактеріологічні методи та ПЛР у реальному часі. Серотипування проводилось за допомогою мультиплексної ПЛР до серотипів: 1, 3, 4, 5, 6А, 6В, 6С, 7F, 9V, 14, 18С, 19А, 19F, 20, 23F. Чутливість до антимікробних препаратів визначалась за допомогою диско-дифузійного методу. Загальна частота носійства пневмокока серед дітей віком від 6 міс до 5 років становить 50,4 %: у "домашніх" дітей - 37,3 %, у дітей, що відвідують дошкільні навчальні заклади з денним перебуванням, - 60,9 %, у дітей із закладів з цілодобовим перебуванням - 95,6 %. Соціальна активність сибсів має суттєве значення для дітей, що не відвідують дошкільні навчальні заклади. Серед виділених штамів пневмокока 88,9 % належать до капсульних, з яких ідентифіковано 14 різних серотипів: 3, 4, 5, 6A, 6B, 6C, 7F, 9V, 14, 18С, 19A, 19F, 20, 23F. Домінують серотипи 19F (26,1 %), 6A/B (18,2 %), 14 (11,4 %) і 23F (5,7 %). Резистентність до антимікробних препаратів: оксациліну - 38 %, еритроміцину - 32 %, азітроміцину - 14 %, ципрофлоксацину - 52 %, левофлоксацину - 13 %, хлорамфеніколу - 9 %, котримоксазолу - 55 %. Близько третини (34 %) штамів пневмокока є мультирезистентними. Висновки: носоглотка кожної другої здорової дитини віком від 6 міс. до 5 років колонізована пневмококом. Сорціальна активність дітей та їх сибсів суттєво впливає на рівень назофарингеального носійства пневмокока. Штами пневмококів, виділених з носоглотки, відзначаються високою резистентністю до антимікробних препаратів. В Україні ще до впровадження вакцинації пневмококовими кон'югованими вакцинами зустрічався серотип 19A, що має високий потенціал розвитку резистентності до антибіотиків. | ||
| 4. |
Чернишова Л. І. Серотипи пневмококів при назофарингеальному носійстві та менінгітах, їх чутливість до антибіотиків у дітей [Електронний ресурс] / Л. І. Чернишова, А. М. Гільфанова, А. В. Бондаренко, В. В. Яновська, Т. Г. Глушкевич, С. А. Якимович // Современная педиатрия. - 2016. - № 6. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_6_15 Мета роботи - порівняти серотиповий розподіл пневмококів за назофарингеального носійства (НФН) і менінгітів у дітей до п'яти років, вивчити їх чутливість до антибіотиків. Обстежено 900 здорових дітей до п'яти років - мешканців Києва та Київської області. Ліквор одержано від 89 дітей із пневмококовим менінгітом із семи дозорних регіонів України. Використано класичні бактеріологічні методи та полімеразно ланцюгову реакцію. Дослідження чутливості проведено до 13 антимікробних препаратів. Серед 297 штамів пневмококів, виділених за НФН, 264 (88,9 %) штами належали до капсульних, а 33 (11,1 %) - до безкапсульних пневмококів. Провідні серотипи - 19F (25 %), 6 (16,1 %), 14 (9,8 %), 23F (5,3 %), 18 (3,0 %). Ізоляти з серотипами, які покриваються ПКВ13, становили 65,5 %, (92,6 % у дітей із будинків дитини). Збудником пневмококових менінгітів у 93,2 % дітей до п'яти років були ті самі серотипи пневмококів, які колонізують носоглотку здорових дітей. Найчастішим серотипом 6 (25,8 %). Нетиповані штами за менінгітів визначалися у 28 % випадків. Серотипи 19F, 14, 23F, 18 були причиною гнійного менінгіту у 5,6, 7,9, 11,2 і 5,6 % випадків відповідно. Помірну резистентність відмічено до захищених амоксицилінів. Високою антипневмококовою активністю вірізняються цефалоспорини III покоління. Зроблено висновки, що збудником пневмококових менінгітів у дітей у 93,2 % випадків є ті самі серотипи пневмококів, які визначаються за здорового носійства. Дані щодо антибіотикочутливості пневмококів у дітей за НФН можна враховувати під час вибору антибіотиків для емпіричної терапії пневмококових захворювань. Доцільно введення пневмококової кон'югованої вакцини розпочати дітям із будинків дитини. | ||
| 5. | 
Чернишова Л. І. Проблеми лікування та профілактики пневмококової інфекції в дітей [Електронний ресурс] / Л. І. Чернишова, А. М. Гільфанова, А. В. Бондаренко, В. В. Яновська, Т. Г. Глушкевич, С. А. Якимович // Актуальная инфектология. - 2018. - Т. 6, № 4. - С. 189-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2018_6_4_7 Streptococcus pneumoniae - одна з головних причин інвазивних та неінвазивних захворювань різної локалізації у всіх вікових групах по всьому світі. Пневмокок - вбивця № 1 для дітей до 5 років: 40 % в структурі смертності, 500 000 життів на рік. Глобальне зростання стійкості до антибіотиків створює проблеми емпіричного лікування інфекції. Вакцинація проти пневмокока - найбільш дієвий засіб контролю над інфекцією. Вибір вакцини "повинен грунтуватись на наявній місцевій чи регіональній оцінці розподілу серотипів пневмокока в різних вікових групах" (ВООЗ). Мета роботи - визначити у дітей серотиповий склад пневмококів при носійстві та при гнійному менінгіті, їх відповідність до вакцинальних штамів і чутливість до антибіотиків. Було взято під спостереження 900 здорових дітей віком від 6 місяців до 5 років. Для дослідження бралися назофарингеальні мазки спеціально навченими медичними сестрами. ідентифікація пневмококів проводилась класичним культуральним методом та ПЛР у реальному часі. Визначення чутливості до 13 антибіотиків виконувалося диско-дифузійним методом та методом серійних розведень. Серотипування пневмококів проводили з використанням мультиплексної ПЛР. Перевіряли носійство 15 серотипів пневмокока, 13 з яких входять до складу ПКВ 13. При використанні культурального методу було виділено пневмококи з носоглотки у 21,3 % дітей перших 5 років життя. При використанні ПЛР - у 53,8 % дітей. Бар'єр резистентності до 25 % пневмококів, при якому вже недоцільно застосовувати препарат, переступили такі антибіотики, як котримоксазол, еритроміцин та азитроміцин. До амоксициліну/клавуланату, який поки що є антибіотиком першої лінії для лікування позалікарняної пневмонії, 28,3 % пневмококів, що визначалися при назофарингеальному носійстві у дітей до 5 років, виробили часткову резистентність. Від здорових носіїв не було виділено жодного ізоляту пневмокока з високою резистентністю до цефалоспоринів III покоління. Мультирезистентні пневмококи із серотипами 14, 6А/В, 19F та НТ-штами разом становлять 52,2 % при носійстві у дітей та 69,1 % при менінгіті. Серотипи, що входять до складу ПКВ 13, збігаються в 65,53 % із серотипами, що виділялися при назофарингеальному носійстві, та в 87,5 % при гнійному менінгіті в дітей. Висновки: основним джерелом пневмококів є фарингеальне носійство, яке зустрічається у здорових дітей перших п'яти років життя. Збудником пневмококових менінгітів є ті ж серотипи пневмококів, які колонізують носоглотку дітей. Селекція резистентних штамів пневмокока відбувається переважно в дітей при назофарингеальному носійстві. Результати визначення збігу вакцинальних серотипів ПКВ та серотипів пневмококів при носійстві та гнійному менінгіті дозволяють прогнозувати, що введення універсальної вакцинації проти пневмококової інфекції буде зменшувати носійство пневмококів майже на 66 % та захистить від пнемококових менінгітів більше ніж 87 % дітей. | ||
| 6. | 
Труняков М. В. Показники цитокінового профілю крові хворих на хроні чний токсичний гепатит, поєднаний з хронічним обструктивним захворюванням легень [Електронний ресурс] / М. В. Труняков, В. О. Тєрьошин, С. Є. Якимович, І. О. Кузовлєва // Лікарська справа. - 2015. - № 5-6. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_5-6_6 У хворих на хронічний токсичний гепатит, поєднаний з хронічним обструктивним захворюванням легень, виявлено значне підвищення рівня прозапальних цитокінів ФНПalpha й ІЛ-2 на фоні помірного підвищення вмісту ІЛ-4. Застосування курсу консервативного лікування загальноприйнятими засобами у цих хворих не забезпечує повноцінного відновлення цитокінового профілю крові. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |