Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Якимчук Р$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 39
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Якимчук Р. А. Мутагенна активність радіонуклідних забруднень грунту ближньої зони ЧАЕС у віддалені строки після аварії [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук. // Питання біоіндикації та екології. - 2013. - Вип. 18, № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pbte_2013_18_1_9
| 2. |
Якимчук Р. А. Цитогенетичні наслідки радіонуклідного забруднення 30-кілометрової зони через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Физиология и биохимия культурных растений. - 2013. - Т. 45, № 3. - С. 260-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_3_11 Проведено цитогенетичний аналіз клітин меристеми первинних коренів озимої пшениці, насіння якої зазнало впливу радіонуклідів грунту та стоків талих вод зони відчуження й зони безумовного (обов'язкового) відселення. Виявлено, що навіть через 25 років після аварії на ЧАЕС частота хромосомних аберацій у 2,0 - 7,6 разу перевищує контрольний рівень. Радіонукліди рідких стоків талих вод спричиняють зростання рівня аберантних клітин в 1,8 - 2,7 разу і в результаті міграції можуть призводити до утворення нових плям з підвищеним радіаційним фоном. Спектр хромосомних аберацій переважно містить парні фрагменти та дицентричні мости. Вищі фонові значення радіаційного забруднення грунту зумовлюють появу клітин з відстаючими хромосомами, що свідчить про анеугенну дію іонізувального випромінювання.
| 3. |
Маменко П. М. Ефективність симбіозу та продуктивність сої, інокульованої новими аналітично селекціонованими культурами Bradyrhizobium japonicum [Електронний ресурс] / П. М. Маменко, С. М. Маліченко, С. В. Омельчук, Л. В. Бобик, Р. А. Якимчук // Вісник Харківського національного аграрного університету. Сер. : Біологія. - 2014. - Вип. 1. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2014_1_9 За польових умов досліджено нодуляційну та азотфіксуючу активність нових аналітично селекціонованих культур Вradyrhizobium japonicum (аропісит РС1-07, РС2-07, РС-08 і РС-09), а також продуктивність двох перспективних сортів сої вітчизняної селекції (Мар'яна і Васильківська) за інокуляції даними штамами. Встановлено, що штами B. japonicum РС-08 та РС-09 є найбільш ефективними під час формування симбіозу із соєю, забезпечують істотний приріст урожаю насіння, а тому є високоперспективними біологічними агентами під час виготовлення бактеріальних добрив під сою.
| 4. |
Якимчук Р. А. Цитогенетические нарушения в озимой пшенице при действии радионуклидных загрязнений зоны отчуждения ЧАЭС через 25 лет после аварии [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2014. - Т. 14. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2014_14_11
| 5. |
Якимчук Р. А. Цитогенетична оцінка мутагенного впливу на кореневу меристему Triticum aestivum забруднень територій, прилеглих до теплових електростанцій [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2015. - Вип. 1. - С. 62-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2015_1_10 Проведено цитогенетичний аналіз клітин кореневої меристеми проростків озимої пшениці (Triticum aestivum L.), які зазнали впливу забруднень грунту поблизу ТЕС України. Забруднення грунту прилеглої до Бурштинської ТЕС території та золовідвалу N 1 спричинило підвищення рівня хромосомних аберацій в 1,5 - 2,5 та в 1,8 - 3,0 рази, відповідно. Найвища їх частота виявлена за умов впливу мутагенів грунту 3- і 5-кілометрової зони. Частота хромосомних аберацій, індукованих мутагенами грунту, з територій, прилеглих до Курахівської, Зуївської, Старобешівської та Запорізької ТЕС, перевищувала контрольні показники в 1,7 - 3,0 рази. Спектр хромосомних перебудов представлений переважно одиничними і парними фрагментами й дицентричними мостами. Підвищений мутаційний рівень, виявлений поблизу ТЕС, свідчить про загрозу зростання мутаційного навантаження в популяціях організмів на територіях поблизу викидів зі стаціонарних джерел підприємств теплоенергетики та вказує на необхідність систематичного проведення моніторингу територій, прилеглих до теплових електростанцій.
| 6. |
Шахно С. Про двокрокову модифiкацiю методу Ґаусса-Ньютона при узагальнених умовах Лiпшиця для нелiнiйних задач найменших квадратiв [Електронний ресурс] / С. Шахно, Р. Якимчук // Математичний вісник Наукового товариства ім. Шевченка. - 2009. - Т. 6. - С. 277-286. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mvntsh_2009_6_25
| 7. |
Якимчук Р. А. Цитогенетичне оцінювання спонтанного рівня мутацій озимої пшениці в різних еколого-географічних регіонах України [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук, В. В. Моргун // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 2. - С. 126-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_2_5 Проведено цитогенетичний аналіз меристематичних клітин зразків озимої пшениці, вирощеної в різних еколого-географічних регіонах України. Виявлено окремі території, на яких частота хромосомних аберацій перевищує контрольні показники в 2,5 - 4,2 разу. Підвищення рівня хромосомних порушень здебільшого супроводжується зростанням кількості одиничних і парних ацентричних фрагментів та, меншою мірою, дицентричних мостів. За умов підвищеного мутаційного фону спектр типів аномалій мітозу й аберацій хромосом розширювався і включав хромосоми, що відставали, мікроядра, ацентричні кільця. Регіони зі стабільно високим рівнем спонтанних цитогенетичних порушень потребують розробки системи подальших моніторингів локального характеру, які б уможливили визначення мережі районів найвищої генетичної небезпеки забруднень мутагенними чинниками.
| 8. |
Моргун В. В. Мутагенна активність радіонуклідних забруднень ближньої зони Чорнобильської АЕС у віддалені строки після аварії [Електронний ресурс] / В. В. Моргун, Р. А. Якимчук // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 6. - С. 463-473. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_6_3 Вивчено генетичні наслідки хронічного опромінення рослин озимої пшениці в ближній зоні ЧАЕС через 25 років після аварії. Рівень мутаційної мінливості перевищує контрольні показники у 8,0 - 14,9 раза. Висока частота мутацій зберігається за умови зменшення потужності експозиційної дози в 6,9 раза (с. Копачі) й істотно не відрізняється від частоти мутацій, індукованих на територіях з найінтенсивнішлм радіонуклідним забрудненням (села Чистогалівка, Янів). Тому в міру поступового зниження рівня радіоактивного забруднення можна і в подальшому очікувати збереження високого мутагенного ефекту опромінення. Спектр типів мутацій переважно включає мутації за тривалістю вегетаційного періоду, довжиною стебла, морфологією колоса. Хронічне випромінювання радіонуклідних забруднень зони відчуження ЧАЕС можна використовувати в селекційній практиці при створенні форм із множинними мутаціями й подальшим пошуком серед них рідкісних комбінацій селекційно-цінних ознак.
| 9. |
Тимчук В. Військово-політичні аспекти діяльності Степана Клочурака у 1914–1919 роках [Електронний ресурс] / В. Тимчук, Н. Тимчук, Р. Якимчук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2012. - Вип. 21. - С. 913-922. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2012_21_81
| 10. |
Якимчук Р. В. Поняття протидії розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів [Електронний ресурс] / Р. В. Якимчук // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Право. - 2015. - Вип. 2. - С. 433-439. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_pr_2015_2_68
| 11. |
Якимчук Р. В. Корупційний вплив як форма протидії розслідуванню злочинів, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів [Електронний ресурс] / Р. В. Якимчук // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2016. - № 4. - С. 190-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2016_4_33 Висвітлено проблеми корупційного впливу як форми протидії розслідуванню кримінальних правопорушень, пов'язаних із порушенням правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів. Наведено способи та прийоми вчинення даної протидії.
| 12. |
Якимчук Р. А. Мутаційна мінливість Triticum aestivum L. за умов забруднення ґрунту пестицидами й токсичними відходами [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2016. - Вип. 3. - С. 72-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2016_3_10 Досліджено мутаційну мінливість озимої пшениці (Triticum aestivum L.), спричинювану впливом забруднень грунту забороненими і непридатними до використання пестицидами й токсичними відходами. Встановлено, що рівень видимих мутацій в 3,4 - 5,6 раза перевищує контрольні показники. Забруднення грунту залишками хлорорганічних пестицидів у місцях їх тривалого застосування та складування індукує зростання частоти видимих мутацій в 3,8 - 4,1 раза. Мутагенна активність забруднень урунту полігону захоронення токсичних відходів у м. Калуш в 5,6 раза перевищує показники контролю. Рівень мутацій на рекультивованих площах полігону в 3,4 раза перевищує контроль. Спектр мутацій, спричинених забрудненням грунту пестицидами, включає форми середньоранні, з довгим, щільним, нещільним, циліндр ичним, скверхедним, напівостистим, безостим колосом. Виявлено напівкарликові та карликові мутанти можуть використовуватись як біоіндикатори забруднення урунту хлорорганічними пестицидами та хлоровмісними токсичними відходами.
| 13. |
Якимчук Р. А. Мутагенна активність забруднень ґрунту територій сховищ заборонених і непридатних до використання пестицидів [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 2. - С. 146-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_2_8
| 14. |
Моргун В. В. Генетичні наслідки радіонуклідного забруднення навколишнього середовища після аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / В. В. Моргун, Р. А. Якимчук // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 4. - С. 279-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_4_3 Узагальнено та проаналізовано результати досліджень генетичних наслідків аварії на ЧАЕС, які надають уявлення про початкові мутаційні процеси, спричинені радіацією в окремих організмах і в природних екосистемах. Незважаючи на 30-річний поставарійний період і зниження дозових навантажень у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, мутаційна мінливість живих організмів продовжує залишатися на високому рівні. Підкреслено необхідність подальшого тестування на всіх рівнях організації генетичних наслідків забруднення довкілля радіонуклідами з урахуванням їх для прийдешніх поколінь.
| 15. |
Якимчук Р. А. Цитогенетична активність радіонуклідних забруднень донних відкладів водойм ближньої зони відчуження Чорнобильської АЕС [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 3. - С. 256-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_3_9 Проведено цитогенетичний аналіз клітин кореневої меристеми пшениці T. aestivum L., насіння якої було пророщене на радіонуклідно забруднених субстратах донних відкладів водойм ближньої зони відчуження Чорнобильської АЕС. Встановлено, що частота хромосомних аберацій в 1,6 - 3,3 разу перевищувала показники спонтанного рівня, спектр їх типів переважно формували ацентричні фрагменти й мости. Невисока частота виявлених анеуплоїдних клітин може свідчити про наявність у донних відкладах незначних концентрацій мутагенних чинників, що впливають на апарат поділу клітини та сегрегацію хромосом. Тяжкість генетичних наслідків впливу радіонуклідних забруднень характеризує суттєве зростання кількості аберацій на аберантну клітину.
| 16. |
Якимчук Р. А. Мутаційна мінливість озимої пшениці за умов впливу радіаційних забруднень уранодобувної промисловості [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Физиология растений и генетика. - 2014. - Т. 46, № 4. - С. 310-318. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2014_45_4_5 Вивчено мутаційну мінливість озимої пшениці за умов хронічної дії випромінювань радіонуклідних забруднень промислової зони шахт із видобутку уранової руди та хвостосховища радіоактивних відходів уранодобувної промисловості. Частота видимих мутацій в 4,9 - 12,6 раза перевищує спонтанний рівень. Спектр їх типів переважно включає зміни довжини стебла й тривалості вегетаційного періоду. Рознесення пилу вітром з території хвостосховища призводить до забруднення радіонуклідами прилеглої території та зростання в 4,4 раза спонтанного рівня мутаційної мінливості. Поява у спектрі типів мутацій низькорослих форм свідчить про радіаційну складову чинників генетичних порушень. Високий рівень мутаційної мінливості вказує на ризик виникнення генетичних порушень в організмів, які мешкають на забрудненій природними радіонуклідами території, та порушує питання про необхідність проведення генетичного моніторингу довкілля з метою встановлення науково обгрунтованих нормативів радіаційних чинників природного й техногенного походження.
| 17. |
Мельникова Н. М. Формування симбіозу у люпину, інокульованого Tn5-мутантами Bradyrhizobium Sp. (Lupinus) у польових умовах [Електронний ресурс] / Н. М. Мельникова, В. М. Мельник, Л. М. Михалків, С. В. Омельчук, С. Я. Коць, Р. А. Якимчук // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2009. - Вип. 1. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2009_1_7 За умов дрібноділянкових польових експериментів досліджено формування симбіозу у рослин люпину у процесі інтродукції у їх ризосферу Tn5-мутантів Bradyrhizobium sp. (Lupinus). Показано, що під час вирощування люпину в грунтовій культурі характер бульбочкоутворення та азотфіксуюча активність симбіозу відрізнялися від раніше встановлених у вегетаційних дослідах. Виявлено, що інокуляція насіння люпину транспозоновим мутантом 168/5 сприяла формуванню кореневих бульбочок із збільшенню надземної маси рослин у фазі бутонізації у порівнянні з батьківським штамом Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 168.
| 18. |
Якимчук Р. А. Генетичні наслідки низькодозового опромінення в умовах радіаційного забруднення навколишнього середовища [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2012. - Вип. 3. - С. 6-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2012_3_3 Наведено загальну характеристику біологічної ефективності впливу низькоінтенсивного опромінення на генетичний апарат живих організмів. Показано, що ряд нелінійних ефектів іонізуючого випромінювання в низькодозовому діапазоні може бути зумовлений залежністю інтенсивності його пошкоджуючої дії з активацією ним антиоксидантних, репараційних внутрішньоклітинних процесів, а також елімінацією пошкоджених клітин. Обговорено синергічну взаємодію радіації з іншими генотоксичними факторами у діапазоні низьких дозових навантажень.
| 19. |
Якимчук Р. А. Характер успадкування морфологічних ознак та елементів продуктивності у гібридів спельтоїдний хемомутант × пшениця м’яка озима [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2017. - Вип. 3. - С. 92-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2017_3_10 Досліджено характер успадкування морфологічних ознак колоса та елементів продуктивності гібридів F1 і F2, одержаних за схрещування спельтоїдного хемомутанту з пшеницею м'якою озимою. Ознаки спельтоїдність, червоне забарвлення колоскових лусок і безостість були домінантними. Такі кількісні параметри елементів продуктивності гібридів F1, як довжина стебла та колоса, кількість колосків з головного колоса близькі до показників спельтоїдного мутанту та виявляли проміжний, частково домінантний і наддомінантний типи успадкування. У гібридів F2 спостерігалося дигібридне розщеплення на форми з спельтоїдним, скверхедним та різновидів лютесценс/еритроспермум колосом з кількісною перевагою спельтоїдних рослин, що свідчить про контролювання ознаки форма колоса двома неалельними генами. Відсутність незалежного успадкування форми колоса і остистості в межах окремо взятих фенотипових класів вказує на зчеплення генів, що контролюють ці ознаки. Ознака червоне забарвлення колоскових лусок виявляла домінантний моногенний характер успадкування.
| 20. |
Якимчук Р. А. Цитогенетична оцінка рівня мутагенного забруднення грунту викидами Бурштинської ТЕС [Електронний ресурс] / Р. А. Якимчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Біологія. - 2013. - Вип. 34. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuu_2013_34_6
| | |
|
|