Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Getka J$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Getka J. Przed "pierwszą falą". Losy zesłańców Barskich: XVIII-wieczne świadectwa literackie" [Електронний ресурс] / J. Getka // Українська полоністика. - 2019. - Вип. 16. - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Up_2019_16_4
| 2. |
Getka J. Origins of the ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language [Електронний ресурс] / J. Getka, V. Moisiienko // Українська полоністика. - 2020. - Вип. 17. - С. 27-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Up_2020_17_6 Аналіз дискусій, що стосуються виникнення польської літературної мови, став потужним стимулом до створення цілком нового погляду на виникнення української літературної мови. Запропоновано новий підхід у дослідженні генези українського літературного стандарту. Цей термін хоча і значно кращий, ніж трохи вже застаріла дефініція протее - "літературна мова", яка має риси художності авторського висловлювання, застосовуватиметься паралельно з загально прийнятим терміном "літературна мова". Виходячи зі створеної Станіславом Урбаньчиком та розвиненої Богданом Варчаком теорії, згідно з якою про літературну мову можна говорити від моменту появи першої норми. Норма загальної української мови, без сумніву, створювалася багато віків і з врахуванням різних культурних впливів, але її початок можна шукати в періоді Київської Русі. Як для польської мови латина, так для української - церковно-слов'янська мова стала стимулом для творення власної літературної мови. Проте процес формування польського і українського стандарту не був однаковим. Незрозуміла для предків сьогоднішніх поляків латина, сприяла утворенню цілком особливої системи, яка використовувала лише латинську лексику. Частково зрозуміла предками сьогоднішніх українців церковнослов'янська мова за деякий час становила достатній ресурс авторського висловлювання. Однак вже від самого початку (тобто X - XI ст.) є видимі спроби пристосування цієї мови до місцевої вимови, що можна трактувати як перші спроби творення норми загальної мови. Найстаріші тексти в церковнослов'янській мові віддзеркалюють найбільш характерні ознаки української мови, які сьогодні становлять норму цієї мови. Тому їх варто трактувати як найстаріші пам'ятки української літературної мови.
|
|
|