Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (3)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ioffe O$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
1.

Ioffe O. Y. 
The role of endoluminal interventions in the preparation of high-risk patients with super-obesity for bariatric surgery [Електронний ресурс] / O. Y. Ioffe, M. S. Kryvopustov, O. P. Stetsenko, T. V. Tarasiuk, Y. P. Tsiura // General surgery. - 2021. - № 1. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gensur_2021_1_6
Ожиріння призводить до підвищення рівня захворюваності, інвалідності та смертності, а також впливає на якість життя. З огляду на відомі ризики для здоров'я пацієнта, Міжнародна федерація хірургії ожиріння та метаболічних розладів (ШБО) приділяє особливу увагу проблемі морбідного ожиріння (індекс маси тіла <$Esymbol У~40> кг/м<^>2) з акцентом на суперожирінні (індекс маси тіла <$Esymbol У~50> кг/м<^>2). Мета дослідження - вивчити роль ендолюмінальних втручань у підготовці пацієнтів із суперожирінням з високим ризиком хірургічних та анестезійних ускладнень до баріатричної хірургії. У період з 2011 до 2018 р. 97 пацієнтів із патологічним ожирінням та високим ризиком хірургічних і анестезіологічних ускладнень (ASA PS III - IV) пройшли курс лікування на клінічній базі кафедри загальної хірургії N 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Лікування проводили у два етапи. В основній групі (n = 60) перший етап лікування передбачав внутрішньошлункову установку балона на термін 6 міс. Контрольна група (n = 37) одержувала 6-місячну консервативну терапію. Другим етапом пацієнтам обох груп було виконано оперативне втручання з метою лікування морбідного ожиріння. Результати першого етапу лікування показали, що у пацієнтів, яким було проведено внутрішньошлункову установку балона, був статистично значущо (p << 0,001) вищий середній відсоток втрати надлишкової маси тіла, ніж у пацієнтів, які одержували консервативну терапію. В основній групі середній бал за ASA PS (індикатор анестезіологічного та хірургічного ризику) знизився з 3,28 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 3,17 - 3,40) до 2,15 (95 % ДІ 2,О6 - 2,24; p << 0,001), а у контрольній групі - з 3,24 (95 % ДІ 3,10 - 3,39) до 3,14 (95 % ДІ 2,96 - 3,31; p >> 0,05). Висновки: результати дослідження свідчать, що внутрішньошлункова установка балона на термін 6 міс знижує ризики хірургічного втручання і анестезії, поліпшує функції серцево-судинної та дихальної систем, а також прискорює вуглеводний обмін, тому цей підхід можна запропонувати для підготовки пацієнтів із суперожирінням з високим ризиком хірургічних ускладнень і ускладнень, пов'язаних з анестезією, до баріатричної хірургії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 124.226 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Ioffe O. Y. 
Nutritional support for patients in general surgery [Електронний ресурс] / O. Y. Ioffe, O. P. Stetsenko, M. S. Kryvopustov, Y. P. Tsiura, T. V. Tarasiuk // General surgery. - 2022. - № 1. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gensur_2022_1_9
Сучасний етап розвитку хірургії, а саме малоінвазивних технологій, суттєво змінив уявлення хірургів про періопераційний період. До кінця XX ст. доопераційне та післяопераційне голодування було чи не найголовнішою умовою у плановій хірургії. Вважалося, що це надає змогу уникнути ускладнень як під час операції, так і в ранній післяопераційний період. H. Kehlet у своїй фундаментальній праці визначив чинник, що надає змогу пришвидшити відновлення пацієнта після хірургічної операції і відсутність доопераційного голодування. Мета роботи - оцінити ефективність нутритивної підтримки хірургічних пацієнтів у межах протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) та ESPEN (European Society for Clinical Nutrition and Metabolism). Проаналізовано дані пацієнтів як після традиційної лапароскопічної холецистектомії (177 випадків), так і після однопортової трансумбілікальної холецистектомії (8). Серед лапароскопічних баріатричних втручань переважало класичне Roux-Y-шлункове шунтування (28). У 5 випадках проведено слів-резекцію шлунка, у 4 - мінішлункове шунтування. Із 123 пацієнтів виконано лапароскопічні герніопластики: у 64 - TAPP за пахових гриж, у 59-ІРОМ у випадку післяопераційних вентральних та пупкових гриж, у 33 - лапароскопічна крурорафія та фундоплікація як з алопластикою, так і без неї. Для кожного виду оперативних втручань виділено дві групи - контрольну та дослідну. Обидві групи вели за протоколами ERAS, окрім нутритивної підтримки. За згодою пацієнтів до операції дослідна група одержувала повну періопераційну нутритивну підтримку згідно з локальними протоколами, контрольну групу вели за традиційною схемою - голодування 12 г до операції, замість протеїнових сумішей - питна столова вода в першу післяопераційну добу. Виявлено статистично значущу різницю між контрольними та дослідними групами при оцінці двох важливих параметрів і відчуття голоду і відчуття слабкості. Після лапароскопічної холецистектомії відчуття голоду було в 1,5 разу нижче у дослідній групі (p << 0,001), після лапароскопічної герніопластики - у 1,7 разу (p << 0,001), після лапароскопічної крурорафії та фундоплікації - в 1,26 разу (p << 0,001), після лапароскопічного баріатричного втручання - в 1,43 разу, після лапароскопічних втручань на товстій кишці - в 1,9 разу. Після лапароскопічної холецистектомії сильнішим у 1,8 разу (p << 0,001) відчуття слабкості було у контрольній групі, після ЛГП - у 1,31 разу (p << 0,001), після лапароскопічної крурорафії та фундоплікації - в 1,68 разу (p << 0,001), після лапароскопічного баріатричного втручання - у 1,67 разу (p << 0,001), після ЛВТК - у 1,38 разу (p = 0,006). Висновки: традиційне тривале доопераційне голодування є недоцільним. У комплексі з іншими постулатами програми ERAS періопераційна нутритивна підтримка хірургічних пацієнтів має великий шанс на успіх. У роботі авторів раннє відновлення орального харчування значно зменшувало відчуття голоду та відчуття загальної слабкості в ранній післяопераційний період, що надавало змогу швидше повернути пацієнта до повноцінного життя.
Попередній перегляд:   Завантажити - 310.92 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Prykhodko Ye. 
ERAS protocol in practice of general surgeon. Our experience [Електронний ресурс] / Ye. Prykhodko, O. Ioffe, O. Stetsenko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2022_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 416.747 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Prykhodko Y. 
Nutritional support for patients under the ERAS protocols during TAPP in wartime and the COVID-19 pandemic [Електронний ресурс] / Y. Prykhodko, O. Ioffe, O. Stetsenko, M. Kryvopustov // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2022_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 456.327 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Ioffe O. Y. 
Technical aspects of performing laparoscopic hernioplasty in the treatment of large ventral hernias [Електронний ресурс] / O. Y. Ioffe, T. V. Tarasiuk, M. S. Kryvopustov, O. P. Stetsenko // General surgery. - 2023. - № 3-4. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gensur_2023_3-4_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 188.074 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського