Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Shevchenko B$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Shevchenko B. F. Fibrotic Transformation of the Rat Pancreas as Response to the Nitric Oxide Deficiency [Електронний ресурс] / B. F. Shevchenko, A. M. Babiy, N. Y. Oshmyanska, V. A. Makarchuk // Гастроентерологія. - 2013. - № 1. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_1_16 За експериментального введення неспецифічного інгібітору оксиду азоту NG-нітро-L-аргініну найбільш значні дисциркуляторні та диссекреторні зміни спостережено на 12-ту добу, після чого реакція помітно уповільнювалася у зв'язку з компенсаторною відповіддю організму. На 30-ту добу в перидуктулярній зоні формувалися тяжі фіброзної тканини, про що також свідчило збільшення в крові маркера синтезу колагену - білковозв'язаного оксипроліну. Функціональна недостатність підшлункової залози проявлялася зниженням у крові активності панкреатичних ензимів, а за морфологічного дослідження - гіпосекрецією ацинарних клітин. Максимальне зниження концентрації нітритів/нітратів спостережено після першої доби з поступовим максимальним підвищенням на 12-ту добу. | ||
| 2. | 
Ratchik V. Diagnostics and Minimally Invasive Surgery for Achalasia Cardia [Електронний ресурс] / V. Ratchik, O. Babii, N. Prolom, B. Shevchenko // Галицький лікарський вісник. - 2018. - Т. 25, число 4. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2018_25_4_12 Цель работы - оценить эффективность баллонной пневмокардиодилатации (ПКД) и лапароскопичекой эзофагокардиомиотомии Геллера (ЛМГ) в лечении больных с ахалазией кардии. В отделении хирургии с января 2016 г. по июль 2018 г. было обследовано и проведено комплексное лечение с применением баллонной ПКД и ЛМГ у 21 пациента с диагнозом ахалазия кардии. Мужчин - 8 (38,1 %), женщин - 13 (61,9 %) в возрасте от 28 до 75 лет (средний возраст (51,47 +- 3,63) года). Длительность заболевания от одного месяца до 8 лет, в среднем (3,05 +- 0,49) года. С помощью лучевых методов исследования по диаметру пищевода пациенты были разделены на 4 группы: 1 группа - с диаметром пищевода до 4 см - 5 (23,8 %), 2 группа - 4 - 6 см - 6 (28,6 %), 3 группа - 6 - 8 см - 5 (23,8 %), 4 группа - более 8 см с S-образно изогнутой конфигурацией - 5 (23,8 %) пациентов. Достоверное уменьшение диаметра пищевода по данным флуороскопии (p << 0,05), а также снижение давления в нижнем пищеводном сфинктере по данным манометрии (p << 0,05) являются скрининговыми в оценке эффективности лечения АК после выполнения миниинвазивного вмешательства. Осложнений при выполнении баллонной ПКД и ЛМГ не было. Выводы: рецидивы ахалазии кардии после баллонной ПКД установлены в сроки от 2-х до 10 мес у 33,3 % пациентов: у 4,7 % - в 1 группе и по 9,.5 % случаев во 2, 3, 4 группах. При рецидивах АК в 23,8 % случаев повторное применение дилатании было неэффективно. Выполнена ЛМГ с фундопликацией по Дору, эффективность которой составила 80,0 % случаев. | ||
| 3. | 
Shevchenko B. F. Structural and functional state of the liver in patients with extrahepatic cholestasis of non-tumor genesis [Електронний ресурс] / B. F. Shevchenko, O. V. Zeleniuk, I. A. Klenina, O. M. Babii // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2019_25_4_8 | ||
| 4. |
Shevchenko B. F. Manodebitometry in intraoperative diagnosis of extrahepatic cholestasis in complicated cholelithiasis [Електронний ресурс] / B. F. Shevchenko, O. V. Zeleniuk, O. M. Babii, N. V. Prolom, О. О. Galinsky // Гастроентерологія. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 239-246. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2020_54_4_6 Мета роботи - оцінити ефективність застосування комбiнованої методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці причин різних типів позапечінкового холестазу (ПХС) при ускладненому холелітіазі. Матеріали та методи. Манодебітометрія проведена в 181 хворого, які були оперовані у відділенні хірургії органів травлення ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України" за період з 2013 по 2020. За допомогою розробленого апаратно-програмного комп лексу. Усім хворим до операції виконували ультразвукове дослідження, а при підозрі на холедохокалькульоз - ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію і магнітно-резонансну холангіопанкреатографію. Також оцінювали моторно-евакуаторну функцію жовчного міхyра. Результати. Залежно від наявності біохімічних маркерів жовтяниці і пошкодження гепатоцитів, а також предикторів холестазу в анамнезі хворі були розподілені на 5 груп позапечінкового холестазу. Застосування комбiнованої методики манодебітометрії в інтраопераційній діагностиці головних причин різних типів ПХС при ускладненому холелітіазі дозволило діагностувати органічне порушення як причину розвитку ПХС у 34 (18,78 %) хворих та в 38 (20,99 %) - функціональні порушення сфінктерa Оддi. Проведення ROC-аналізу застосування комбiнованої методики манодебітометрії як діагностичного скринінгу функціональної та органічної причини ПХС при ускладненому холелітіазі дозволило встановити високу якість діагностичної моделі з використанням визначеного коефіцієнта як оптимального порогу класифікації з точністю 88,9 %, чутливістю 93,6 %, специфічністю 80 %, тодi як площа під кривою ROC становила 0,9311 (95 % довірчий інтервал 0,918 - 0,929; р << 0,0001). Висновки: застосування манодебітометричного дослідження холедоха з фармакологічним тестом на розслаблення під час операції дозволяє збільшити на 34,8 % виявлення причин ПХС при ускладненому холелітіазі, встановити його дисфункцію і може бути рекомендоване до практичного застосування для розпізнавання типу ПХС при ускладненому холелітіазі, його головних причин та інтраопераційного визначення показань до їх корекції під час операції. | ||
| 5. | 
Babii O. M. Diagnosis and correction of complications of insufficiency of anti-reflux function of the physiological cardia in hiatal hernias [Електронний ресурс] / O. M. Babii, N. V. Prolom, B. F. Shevchenko, А. M. Halinska, N. V. Poliak, O. V. Pakholka // Світ медицини та біології. - 2022. - № 4. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2022_4_6 | ||
| 6. |
Prolom N. V. Surgical tactics in the treatment of patients with hiatal hernias [Електронний ресурс] / N. V. Prolom, B. F. Shevchenko, A. M. Babii, S. A. Tarabarov, A. A. Galinsky // Гастроентерологія. - 2020. - Т. 54, № 2. - С. 107-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2020_54_2_8 Мета дослідження - розробити показання до хірургічного лікування хворих із грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) і оцінити його результати. У відділенні хірургії органів травлення ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України" за період 2017 - 2019 рр. обстежено та прооперовано 45 пацієнтів із ГСОД. Віддалені результати лікування вивчено в терміни від 6 міс до 2 років у 19 (42,2 %) хворих. У ході дослідження серед 45 оперованих пацієнтів у 27 (60,0 %) діагностовано аксіальну ГСОД (тип I), у 9 (20,0 %) - параезофагеальну ГСОД (тип II), у 8 (17,8 %) - змішану ГСОД (тип III), у 1 (2,2 %) - вкорочення стравоходу (тип IV). Гігантські ГСОД, що потребуюсь алопластики, спостерігалися у 8 (17,8 %) хворих, вкорочення стравоходу на тлі великих ГСОД із несформованою стриктурою нижньої третини стравоходу діагностовано в 1 (2,2 %) пацієнта. Крурорафію виконано всім хворим: задню - в 24 (53,3 %) випадках, передню та задню - в 13 (28,9 %), алопластику - у 8 (17,8 %). Проведено лапароскопічні фундоплікації: за Ніссеном - у 36 (80,0 %) пацієнтів, за Тупе - в 6 (13,3 %), за Дором - у 3 (6,7 %). Летальних випадків не було. Середня тривалість втручання становила 135 +- 24 хв, середній час фіксації трансплантата - 24 +- 12 хв. Встановлено, що лапароскопічні антирефлюксні операції є високоефективними в лікуванні ГСОД, добре переносяться та характеризуються невеликою частотою ускладнень (6 (13,3 %) випадків), швидким відновленням хворих у післяопераційному періоді, що надає можливість визнати їх операціями вибору в лікуванні цієї патології. Вибір методу хірургічного втручання при ГСОД визначається особливостями анатомічних відношень і завданнями відновлення стравохідно-шлункового переходу та діафрагми. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |