Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (80)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Stoika R$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 53
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Kunitskaya L. R. 
Anionic Micelle-Forming Triblock Copolymers as Nanocontainers for Doxorubicin [Електронний ресурс] / L. R. Kunitskaya, R. S. Stoika, Ye. A. Shlyakhtina, T. B. Zheltonozhskaya, N. M. Permyakova, N. M. Boiko // Proceedings of the International Conference Nanomaterials: Applications and Properties. - 2012. - Vol. 1, no. 2. - С. 02NNBM10-02NNBM10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/princon_2012_1_2_46
Попередній перегляд:   Завантажити - 376.271 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Bilyy R. 
Sweet taste of cell death: role of carbohydrate recognition systems [Електронний ресурс] / R. Bilyy, R. Stoika // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 6. - С. 183-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_6_19
Описано складний шлях, завдяки якому зміни глікоепітопів на поверхні відмираючих клітин дозволили виявити специфічні механізми, що лежать в основі реорганізації клітини за апоптозу. Ці глікоепітопи відіграють важливу роль у забезпеченні видалення фрагментів відмираючих клітин з організму, останні, у свою чергу, здатні спричиняти утворення автоантитіл.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.889 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Zaichenko O. 
Novel functional nanoscale composites on the basis of oligoperoxide surfactants: synthesis and biomedical applications [Електронний ресурс] / O. Zaichenko, R. Stoika, N. Mitina, M. Lutsik, O. Shevchuk, V. Lobaz, N. Boiko // Biotechnologia Acta. - 2008. - Т. 1, № 1. - С. 86-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_1_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.287 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Starykovych M. O. 
Mitotic activity of anti-histone H1 sIgA-antibodies from milk of healthy mothers [Електронний ресурс] / M. O. Starykovych, R. S. Stoika, Yu. Ya. Kit // Biopolymers and cell. - 2013. - Vol. 29, № 2. - С. 117-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2013_29_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 357.447 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Chorna I. V. 
Effect of anticancer drugs on breast cancer cells sensitive and resistant to doxorubicin: expression of mRNAs of TGF-β and its receptors [Електронний ресурс] / I. V. Chorna, O. V. Fedorenko, R. S. Stoika // Biopolymers and cell. - 2014. - Vol. 30, № 1. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2014_30_1_10
Мета роботи - порівняльний аналіз впливу протипухлинних препаратів (доксорубіцину, метотрексату і цисплатину) та ТФР-<$E beta> на клітини карциноми молочної залози людини лінії MCF-7, чутливі (wt) і стійкі (DOX/R) до дії доксорубіцину. Напівкількісну полімеразну ланцюгову реакцію використано для визначення експресії мРНК ізоформ ТФР-<$E beta> (ТФР-<$E beta sub 1> і ТФР-<$E beta sub 2>) та рецепторів ТФР-<$E beta> I і II типу (Т<$E beta>RI і T<$E beta>RII). Метод вилучення трипанового синього застосовано для виявлення кількості і життєздатності клітин. Клітинам лінії MCF-7(DOX/R) притаманна більша стійкість до рістінгібувальної дії ТФР-<$E beta sub 1>, ніж клітинам лінії MCF-7(wt). Рівень мРНК ТФР-<$E beta> і його рецепторів виявився вищим у необроблених клітинах MCF-7(DOX/R) порівняно з клітинами MCF-7(wt). Експресія мРНК T<$E beta>RII знижувалася в обох клітинних лініях, оброблених доксорубіцином, метотрексатом і цисплатином, тоді як падіння рівня мРНК T<$E beta>RI спостерігали лише в клітинах MCF-7(DOX/R), підданих впливу доксорубіцину і метотрексату. Висновки: встановлено відмінності в дії досліджених протипухлинних препаратів і ТФР-<$E beta> на доксорубіцин-чутливі і -стійкі клітини. Подальші дослідження необхідні для з'ясування молекулярних механізмів уникнення рістінгібувальної дії ТФР-<$E beta> клітинами лінії MCF-7(DOX/R).
Попередній перегляд:   Завантажити - 211.931 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Varyvoda O. Yu. 
Mice with pituitary tumor transforming gene ( pttg ) knockout demonstrate increased urinary space in renal corpuscles [Електронний ресурс] / O. Yu. Varyvoda, A. M. Yashchenko, A. D. Lutsyk, R. O. Bilyy, S. V. Afanasiev, Ye. Z. Filyak, R. S. Stoika // Biopolymers and cell. - 2014. - Vol. 30, № 2. - С. 122-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2014_30_2_7
Мета роботи - дослідити вплив нокауту гена pttg-1 на морфометричні показники і вуглеводні детермінанти структурних компонентів нирки мишей. Тест-об'єктом слугували тканини нирки мишей лінії BL6/C57 з нокаутом гена pttg-1 (pttg-KO) і мишей дикого типу (pttg-WT) віком 1 місяць та 1 рік. Морфометричні дослідження проведено за допомогою програмних комплексів аналізу зображень ImagePro Plus та ImageJ. Вуглеводні детермінанти вивчено з використанням набору з 8-ми пектинів різної вуглеводної специфічності, мічених пероксидазою, з наступною візуалізацією діамінобензидином. Встановлено, що нокаут гена pttg-1 супроводжується збільшенням сечового простору ниркових тілець у середньому на 30 %, підвищеним експонуванням рецепторів лектинів LCA і PNA, а також редукцією рецепторів LABA, WGA і SNA. Висновки: одержані результати свідчать про дію продукту гена pttg на процесинг та експонування глікополімерів у структурах нирки, що може впливати на процеси ультрафільтрації первинної сечі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 295.817 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Stoika R. 
Differential proapoptotic effects of alkaloids [Електронний ресурс] / R. Stoika, V. Kaminskyy // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_75
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.312 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Panchuk R. R. 
Study of molecular mechanisms of proapoptotic action of novel heterocyclic 4-thiazolidone derivatives [Електронний ресурс] / R. R. Panchuk, V. V. Chumak, M. R. Fil', D. Ya. Havrylyuk, B. S. Zimenkovsky, R. B. Lesyk, R. S. Stoika // Biopolymers and cell. - 2012. - Vol. 28, № 2. - С. 121-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2012_28_2_6
Мета роботи - дослідити механізми індукції апоптичних сигнальних шляхів новими гетероциклічними похідними 4-тіазолідонів зі структурно відмінними бічними групами у злоякісних клітинах ссавців. Використано методи: фарбування клітин аннексином V, йодидом пропідію, DAPI, Вестерн-блот аналіз. Встановлено, що структурно відмінним похідним 4-тіазолідонів притаманна схожа цитотоксична активність (IC50 = 5 мкМ), вони також індукують апоптоз у лейкозних (Jurkat, CCRF-CEM) і карциномних (MCF-7, MDA-MD-231) клітинах. Вестерн-блот аналізом із використанням низки антитіл до білків, функціонуючих на різних стадіях апоптозу, показано, що структура бічних груп 4-тіазолідонів може безпосередньо впливати на біологічну активність цих апоптичних білків у лейкозних клітинах-мішенях. Зокрема, сполуки Les-3120 (піразолін-заміщений тіазолідинон) і Les-3166 (кон'югат тіазолідинону та бензтіазолу) індукують рецептор-опосередкований апоптоз у клітинах Т-лейкемії людини лінії Jurkat. 4-Імінотіазолідинон Les-3372 зумовлює апоптоз мітохондріального типу, опосередкований білком AIF. Встановлено структурно-функціональні взаємозв'язки між специфічними бічними групами у молекулах 4-тіазолідонів і сигнальними шляхами апоптозу, що дозволяє конструювати нові, "гібридні" препарати з потенційною здатністю одночасно запускати кілька апоптичних каскадів у клітинах-мішенях.
Попередній перегляд:   Завантажити - 433.692 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Varyvoda O. Yu. 
Mice lacking pituitary tumor transforming gene show elevated exposure of DGalNAc carbohydrate determinants [Електронний ресурс] / O. Yu. Varyvoda, Yu. Z. Filyak, A. D. Lutsyk, R. S. Stoika // Biopolymers and cell. - 2012. - Vol. 28, № 2. - С. 129-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2012_28_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 242.341 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Kit Yu. Ya. 
Proteolytic activity of IgGs from blood serum of wistar rats at experimental reumatoid arthritis [Електронний ресурс] / Yu. Ya. Kit, S. L. Myronovsky, I. I. Kril’, A. M. Havrylyuk, V. V. Chop’yak, R. S. Stoika // The Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol. 86, № 5. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_5_12
Мета роботи - дослідити проітеолітичну активність IgG сироватки крові щурів лінії Wistar за експериментального ревматоїдного артриту (ЕРА), індукованого колагеном бика II типу. Для цього 20 щурів імунізували препаратом колагену бика II типу (Sigma Aldrich, США) за присутності ад'юванта Фрейнда. Розвиток ЕРА визначали за запаленням кінцівок у піддослідних тварин. Препарати IgG виділяли із сироватки крові імунізованих і неімунізованих тварин осадженням антитіл 33 %-им розчином сульфату амонію з наступною хроматографією на протеїн-G-сефарозній колонці. Як субстрати протеолітичної активності антитіл використовували: колаген бика II типу, гістони тимуса теляти, основний протеїн мієліну (ОПМ), БСА, коровіячий казеїн. Встановлено, що препарати IgG сироватки крові щурів із ЕРА здатні гідролізувати гістон Н1, ОПМ, але каталітично неактивні щодо колагену II типу, казеїну, БСА та корових гістонів. IgG сироватки крові неімунізованих щурів не виявляли протеолітичну активність до жодного із цих протеїнових субстратів. Одержані дані вказують на те, що за колагеніндукованого артіриту у сироватці крові щурів з'являються IgG-антитіла, які виявляють протеолітичну активність щодо гістону Н1 і ОПМ, що може бути пов'язано із розвитком запальних процесів в імунізованих щурів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.208 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Chumak V. V. 
Study of antineoplastic action of novel isomeric derivatives of 4-thiazolidinone [Електронний ресурс] / V. V. Chumak, M. R. Fil', R. R. Panchuk, B. S. Zimenkovsky, D. Ya. Havrylyuk, R. B. Lesyk, R. S. Stoika // The Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol. 86, № 6. - С. 96-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_6_12
У попередніх дослідженнях кількох представників групи 4-тіазолідинонів показано їх виражену токсичну дію in vitro щодо ліній злоякісних клітин. З метою потенціювання протипухлинної активності новітніх 4-тіазолідинонів здійснено дизайн і синтезовано піразоліно-тіазолідинони, в молекулах яких поєднані ймовірні фармакофорні центри попередньо тестованих сполук цього типу. Показано, що синтезовані "гібридні" похідні 4-тіазолідинону є токсичними для злоякісних клітин різного походження in vitro. Механізми антинеопластичної активності цих сполук та їх здатність індукувати апоптоз виявилися залежними від положення замісника у тіазолідиноновому циклі. Зокрема, сполука Les-3661, що містить піразоліновий фрагмент у 4-му положенні тіазолідинонового циклу, виявляє в 14 разів вищу токсичну дію щодо злоякісних клітин (LC50 = 3 мкМ), ніж її ізомер Les-3713 із заміщенням у 2-му положенні (LC50 = 42 мкМ). Щодо механізмів цитотоксичної дії, то сполука Les-3661 індукує апоптоз змішаного типу, залежний від каспази-8 і каспази-9, тоді як сполука Les-3713 індукує апоптоз, опосередкований лише каспазою-8.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.956 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Malysheva Kh. 
Knockdown of IL-6 expression rescues osteogenesis from inhibition by TNFα [Електронний ресурс] / Kh. Malysheva, R. Stoika, O. Korchynskyi // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_4_44
Попередній перегляд:   Завантажити - 170.163 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Tsivinska M. V. 
Biologically active substances of methanol extracts of dried Lactarius quetus and Lactarius volemus basidiomes mushrooms: identification and potential functions [Електронний ресурс] / M. V. Tsivinska, V. O. Antonyuk, L. V. Panchak, O. Yu. Klyuchivska, R. S. Stoika // Biotechnologia Acta. - 2015. - Vol. 8, № 2. - С. 58-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2015_8_2_7
Цель работы - исследовать химический состав и биологическое действие метанольного экстракта высушенных базидиом Lactarius quetus, L. volemus и млечного сока этих грибов на клетки млекопитающих и организм беспозвоночных. Установлено, что свежий сок грибов Lactarius quetus снижает жизнеспособность трансформированных мышиных фибробластов линии L929 и вызывает гибель ракообразных (циклопы) планктона. Экстракт высушенных базидиом фракционировали различными органическими растворителями по схеме, описанной нами ранее для Lactarius pergamenus. Фракции анализировали газовой хроматографией-масс-спектрометрией. Наибольшим ассортиментом соединений характеризовалась первая (гексановая) фракция, содержащая вещества, для анализа которых было необходимо дополнительное разделение на колонке силикагеля. Полученные фракции содержали большое количество насыщенных и ненасыщенных высших жирных кислот и их эфиров, сесквитерпеновых соединений и фталатов. Их состав и содержание в грибах исследуемых видов существенно отличался. По результатам анализа химического состава базидиом грибов сделан вывод о том, что основную защитную функцию в L. quetus, вероятнее всего, выполняют сесквитерпеновые соединения азуленового ряда - лактароруфин А и B. Поскольку у гриба L. volemus азулен и его производные содержатся в значительно меньшем количестве, биологическая активность его млечного сока относительно клеток млекопитающих и мелких ракообразных менее выражена.
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.869 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Stoika R. 
How mitochondria is transformed from generator of energy for cell into cell killer [Електронний ресурс] / R. Stoika // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Хімічні науки. - 2015. - Т. 42. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_him_2015_42_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 223.196 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Tsivinska M. V. 
Isolation and properties of polyphenol oxidase from basidiocarps of Lactarius pergamenus Fr. (Fr.) fungi [Електронний ресурс] / M. V. Tsivinska, V. O. Antonyuk, R. S. Stoika // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2015. - Vol. 87, № 2. - С. 56-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2015_87_2_6
Із свіжозібраних базидіом Lactarius pergamenus Fr. (Fr.) за допомогою методів іонообмінної хроматографії з використанням DEAE-toyopearl, КМ-целюлози та препаративного електрофорезу в 7,5 %-му поліакриламідному гелі (ПААГ) (pH 8,6) виявлено 3, з яких очищено дві ізоформи поліфенолоксидази (ПФО) (1-1 і 1-2) з виходом за протеїном відповідно 0,42 і 0,15 мг/кг базидіом. За диск-електрофорезу в 7,5 %-му ПААГ за pH 8,6 ізоформи відрізняються рухливістю. Питома активність ізоформи 1-2 у 4,8 разу є вищою за активність ізоформи 1-1. Молекулярна маса, визначена гель-хроматографією на Toyopearl HW-55 ізоформ 1-1 і 1-2 була однаковою і становила 64 +- 2 кДа. Електрофорез у 15 %-му ПААГ за присутності додецилсульфату натрію і beta-меркаптоетанолу виявив одну зону з Мм 64 +- 1 кДа, що свідчить про наявність одного поліпептидного ланцюга у молекулі ензиму. Найвищу активність ензим виявляв за pH 6,0 і 10 <^>oC, а за 70 <^>oC відбувається інактивація ензиму. Активність поліфенолоксидази є найвищою в молодих грибів і знижується з їх віком, позитивно корелюючи з вмістом у них молочного соку. Орто-амінофенол виявився найефективнішим серед усіх випробуваних субстратів за визначення активності ПФО (о-, м- і п-амінофеноли, пірокатехін, тирозин, резорцин, флороглюцин) і його відносна активність становила 129 % від активності пірокатехіну. Найефективнішим інгібітором активності ПФО була аскорбінова кислота, яка повністю блокувала активність у концентрації 1 мМ, тоді як за присутності такої самої концентрації сульфіту натрію та тіосечовини активність ензиму знижувалась лише на 40 - 45 %. ПФО в базидіомах гриба L. pergamenus переважно локалізована у молочному соці гриба, де її висока активність може бути пов'язана з участю у захисті базидіом від патогенів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.572 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Kobylinska L. I. 
Biochemical indicators of hepatotoxicity in blood serum of rats under the effect of novel 4-thiazolidinone derivatives and doxorubicin and their complexes with polyethyleneglycol-containing nanoscale polymeric carrier [Електронний ресурс] / L. I. Kobylinska, D. Ya. Havrylyuk, А. О. Ryabtseva, N. E. Mitina, O. S. Zaichenko, R. B. Lesyk, B. S. Zimenkovsky, R. S. Stoika // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2015. - Vol. 87, № 2. - С. 122-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2015_87_2_13
Мета роботи - порівняти вплив нових похідних 4-тіазолідинонів (сполук 3882, 3288 і 3833) і доксорубіцину (позитивний контроль) та їх комплексів із поліетиленглікольвмісним нанорозмірним носієм на біохімічні показники гепатотоксичності у сироватці крові (СК) щурів. Визначено активність ензимів, маркерів гепатотоксичної дії, а також концентрацію загального протеїну, сечовини та креатиніну у СК щурів. Встановлено, що після введення тваринам досліджуваних сполук зростає активність аланінамінотрансферази, лужної фосфатази та alpha-амілази у порівнянні з контролем. Введення доксорубіцину підвищувало активність gamma-глутамілтрансферази у 4 рази, а за дії сполуки 3833 - у 2,5 разу. Полімерні комплекси сполук 3882, 3288 і 3833 за введення їх тваринам істотно знижували активність досліджуваних ензимів у порівнянні з впливом цих сполук без полімерного носія. Найбільше знижувалась активність alpha-амілази, gamma-глутамілтрансферази та лактатдегідрогенази. Встановлено повернення до нормативних показників концентрації загального протеїну, сечовини та креатиніну у СК щурів, яким вводили полімерні комплекси досліджуваних препаратів, у порівнянні з цими показниками, які спостерігали за введення препаратів без полімерного носія.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.147 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Boiko N. M. 
Vitality and morphology of tumor cells treated with 4-tiazolidinone derivatives immobilized on nanoscale polymer carrier [Електронний ресурс] / N. M. Boiko, O. Yu. Klyuchivska, L. I. Kоbylinska, D. Ya. Havrylyuk, A. O. Ryabtseva, N. Ye. Mitina, R. B. Lesyk, O. S. Zaichenko, R. S. Stoika // Biotechnologia Acta. - 2015. - Vol. 8, № 1. - С. 39-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2015_8_1_6
Мета роботи - використати полімерний наноносій для доставлення протипухлинних препаратів 4-тіазолідинонового ряду в пухлинні клітини різних ліній. З'ясовано, що таке доставлення до клітин-мішеней надає змогу суттєво (майже в 10 разів) знизити діючу цитотоксичну дозу деяких із них за збереження подібного за рівнем антинеопластичного ефекту in vitro щодо різних пухлин ссавців. Мікроскопічне дослідження клітин цих ліній показало, що за дії деяких іммобілізованих на носієві препаратів 4-тіазолідинонового ряду спостерігається вища (до 40 %) частка апоптичних клітин, а також більше (до 10 %) клітин із морфологічними змінами в ядрі та 35 % клітин із підвищеною інтенсивністю червоного свічення акридинового оранжевого в лізосомах у порівнянні з показниками, що їх фіксували за дії вільних препаратів цього типу. Використаний у дослідженні нанорозмірний носій є перспективною полімерною системою для доставлення протипухлинних препаратів у клітини-мішені.
Попередній перегляд:   Завантажити - 452.116 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Lehka L. V. 
The role of reactive oxygen species in tumor cells apoptosis induced by landomycin A [Електронний ресурс] / L. V. Lehka, R. R. Panchuk, W. Berger, Ju. Rohr, R. S. Stoika // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2015. - Vol. 87, № 5. - С. 72-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2015_87_5_10
Зазначено, що ландоміцин А (ЛА) - новий протипухлинний антибіотик ангуциклінового ряду, який виявляє виражену протипухлинну активність щодо ракових клітин різного походження та індукує ранній апоптоз у клітинах-мішенях. Показано, що рівень активних форм кисню (АФК) у клітинах лінії Jurkat Т-лейкозу людини зростав у 5,6 раза у порівнянні з контролем уже на 1-шу годину після додавання ЛА в культуральне середовище. На 6-ту годину інкубації клітин із ЛА спостережено міжнуклеосомне розщеплення ДНК, що разом із конденсацією хроматину та фрагментацією ядра вказувало на апоптичну загибель клітин. Каталаза (скевенджер пероксиду водню), манітол (скевенджер гідроксил-радикалів) і супероксиддисмутаза (СОД) (скевенджер супероксидних радикалів) знижували рівень продукції АФК під впливом ЛА, вказуючи на генерацію H2O2, OH<198> і O2<^>- радикалів відповідно. Встановлено, що каталаза та манітол ефективно пригнічували ЛА-опосередковану загибель пухлинних клітин і збільшували в 2,5 разу відсоток живих клітин у порівнянні з ЛА. Проте СОД не виявляла значного інгібувального ефекту на цитотоксичну активність ЛА, що свідчить про мінорну роль супероксид-аніонів у реалізації протипухлинної дії останнього. Використання каталази, манітолу і СОД разом із ЛА збільшувало відсоток живих клітин у 4 рази у порівнянні з дією досліджуваного антибіотика. Результати утворення АФК підтверджують, що збільшення їх кількості є дуже швидким процесом, але, разом із тим, не є прямим наслідком запуску апоптозу, опосередкованого мітохондріями.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.599 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Lehka L. V. 
Study of inhibition of B16F10 melanoma growth in mice by landomycin A in comparison to doxorubicin [Електронний ресурс] / L. V. Lehka, R. R. Panchuk, N. R. Skorokhyd, Yu. S. Kozak, J. Rohr, R. S. Stoika // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 1. - С. 5-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_1_2
Ландоміцин А - новий антибіотик ангуциклінового ряду з антинеопластичною активністю щодо пухлинних клітин різного генезу. Досліджено вплив ландоміцину А на ріст мишачої меланоми лінії B16F10. З'ясовано, що досліджуваний антибіотик має виражену дозозалежну цитотоксичну активність щодо клітин цієї лінії in vitro зі значенням LC50 2 мкМ, що є у 5 разів нижчим, ніж для протипухлинного антибіотика доксорубіцину, який широко використовують для лікування солідних пухлин. Ландоміцин А у дозі 10 мг/кг маси тіла не спричиняв патологічних змін, смертності або симптомів токсичності в інтактних мишей лінії C57black/6. Не спостерігали істотних змін ваги та гематологічних показників у тварин, яким вводили ландоміцин А, порівняно з тваринами контрольної групи. Незважаючи на те, що для B16F10 меланоми in vivo характерний швидкий ріст і постійне збільшення об'єму пухлини, ландоміцин А ефективно пригнічував ріст пухлини без вираженого мієлосупресивного ефекту, кардіо - гепатотоксичності, які властиві доксорубіцину. Отримані результати доводять перспективність застосування ландоміцину А в хіміотерапії злоякісних пухлин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.439 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Lootsik M. D. 
Preparation of chitosan with high blood clotting activity and its hemostatic potential assessment [Електронний ресурс] / M. D. Lootsik, R. O. Bilyy, M. M. Lutsyk, R. S. Stoika // Biotechnologia Acta. - 2015. - Vol. 8, № 6. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2015_8_6_6
Мета роботи - вивчення гемостатичної дії різних препаратів хітозану за допомогою розроблених лабораторних тестів для визначення його гемокоагуляційної активності. Із застосуванням тестів in vitro зразки хітозану (порошки з розміром частинок менше 0,25 мм) характеризували за такими показниками: час коагуляції гепаринізованої крові, насипна щільність порошку, ступінь набухання частинок порошку у воді та в трис-забуференому фізрозчині, pH 7,4. У разі застосування тестів in vivo визначали ефективність зупинки кровотечі з рани у лабораторних мишей або щурів. За допомогою запропонованих тестів виявлено, що зразки хітозану, доступні як комерційні реагенти, харчові домішки або одержані в лабораторії, не виявляють гемокоагуляційної активності за порівняння з препаратом целокс. Розроблено метод активації хітозану й одержання препаратів з гемокоагуляційною активністю на рівні препарату целокс. Розглянуто властивості хітозану, суттєві для виявлення його гемокоагуляційної дії. Показано, що препарати високомолекулярного хітозану мають вищу гемокоагуляційну активність у порівнянні з низькомолекулярним і є більш придатними для одержання гемостатичних засобів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 152.344 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського