![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Лаврик Феномен взірцевості в історії$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Лаврик М. В. Феномен взірцевості в історії людської думки [Електронний ресурс] / М. В. Лаврик // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2014. - № 1. - С. 130-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2014_1_34 Розглянуто історичні альтернативи осмислення ролі та місця феномену "взірцевості" в житті людини та суспільства. Досліджуючи цей феномен в історично-конкретних формах його концептуалізації, перш за все, звернено увагу на бажання мислителів різних епох і народів виокремити з усього загалу нагромадженичених і придбаних людських практик (матеріальних, предметних, духовних і т. п.) певної сукупності, що відбиває уявлення про суспільно або індивідуально "значимі" результати діяльності - "взірці", стосовно яких орієнтується людська діяльність і оцінюються всі наступні результати. Об'єднуючим фактором для різних концепцій "взірцевості" слугує саме уявлення про їх певний упорядковуючий і регулюючий потенціал. Зазначено, що людина, виокремивши себе з природного порядку, мала необхідність підпорядкувати навколишній світ, зробити його, якщо не гармонійним, то хоча би безпечним. "Людському організму бракує необхідних біологічний засобів, щоб забезпечити стабільність людської поведінки", а тому соціальний порядок є не чим іншим, як "людським продуктом". Задля цього у суспільстві внормовувалися загально узгоджені цінності. Але у прагненні забезпечити соціальне благо цілі соціуму у безпеці ночами переважати над цілями окремих своїх членів, що стало причиною конфлікту між суспільство та індивідом. Зараз ми спостерігаємо іншу картину, коли цілі окремої людини панують над цілями загалу, а це породжує інший, не менш болісний, конфлікт - втрати єдиного простору безпечної взаємодії індивідів, що, безумовно, говорить про доцільність подальших досліджень феномену взірцевості, як специфічно людського засобу освоєння навколишнього світу.
|
|
|