Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Лобова Нефтегазоносность нижнеюрских и доюрских$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Лобова Г. А. Нефтегазоносность нижнеюрских и доюрских резервуаров Усть-Тымской мегавпадины [Електронний ресурс] / Г. А. Лобова, А. А. Искоркина, В. И. Исаев, В. И. Старостенко // Геофизический журнал. - 2015. - Т. 37, № 1. - С. 3-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2015_37_1_3 Актуальність досліджень зумовлена необхідністю відтворення ресурсної бази нафтопромислів південного сходу Західного Сибіру. Мета досліджень - визначити та запропонувати першочергові райони для пошуків і освоєння нижньо- та доюрського нафтогазоносних комплексів на слабковивченій території Усть-Тимської мегазападини. Досліджено нижньоюрські резервуари, пласти Ю15 і Ю16, які безпосередньо контактують із материнською тогурською світою, та доюрські резервуари - колектори тріасової кори вивітрювання та колектори палеозойського фундаменту. Проведено геокартування резервуарів, аналіз розподілу щільності ресурсів генерованих нафт, оцінку та аналіз розподілу щільності ресурсів первинно-акумульованих нафт, районування резервуарів за ступенем перспективності. Систематизовано комплекс геолого-геофізичних даних щодо об'єкта досліджень. Наведено об'ємно-площову характеристику нижньо- та доюрських резервуарів - побудовані карти сумарних товщин та якості колекторів. Проаналізовано розподіл щільності ресурсів генерованих нафт, одержаний на основі картування за геотемпературним критерієм палеоосередків генерації в тогурських відкладах. Побудовано карти розподілу відносної щільності акумульованих ресурсів і виконано районування нижньо- та доюрських резервуарів. Запропоновано першочергові зони пошуків: для нижньоюрських резервуарів - центральна частина Неготського мезопрогину: для резервуара кори вивітрювання - північно-східний борт Усть-Тимської мегазападини, для резервуара порід фундаменту - північно-східний схил Північнопарабельської мегамонокліналі та південна частина Пижинського мезопрогину. Узгодженість геофізичного прогнозу з даними буріння оцінено у 95 %. Зроблено висновок щодо цінності даних геотермії, що надало змогу вирішити концептуальне завдання про джерело вуглеводнів.
|
|
|