Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Митрохин Петрографія, мінералогія та потенційна$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Митрохин О. В. Петрографія, мінералогія та потенційна рудоносність гранітоїдів Барчанс-Фордж (Аргентинські острови, Західна Антарктика) [Електронний ресурс] / О. В. Митрохин, В. Г. Бахмутов, О. Л. Марущенко, О. В. Андреєв, О. А. Хлонь // Мінералогічний журнал. - 2020. - Т. 42, № 2. - С. 32-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2020_42_2_6 Гранітоїди палеогенового віку, які відслонюються на островах Барчанс і Фордж, є наймолодшим проявом гранітоїдного магматизму району української антарктичної станції "Академік Вернадський". Під час сезонних досліджень 22-ї та 24-ї українських антарктичних експедицій отримано нові дані про геологію та петрографічне різноманіття гранітоїдів Барчанс-Фордж. Для подальшого дослідження відібраних зразків застосовували методи оптичної та електронної мікроскопії, електронно-мікрозондовий і рентген-флуоресцентний аналізи. Мета досліджень - уточнення умов залягання гранітоїдів Барчанс-Фордж, з'ясування їх мінералого-петрографічних особливостей і потенційної рудоносності. Отримані результати засвідчили, що на островах Барчанс і Фордж імовірно відслонюється бокова біляконтактова фація великого гранітоїдного масиву. Більша ж його частина має знаходитись нижче сучасного рівня моря на північ і захід від Аргентинських островів. Доведено, що гранітоїдний масив Барчанс-Фордж (ГМБФ) був сформований у ранньому палеогені на абісальному рівні вкорінення. Раніше отримані результати K-Ar, Rb-Sr та Ar-Ar ізотопного датування дають віковий інтервал 55 - 60 млн рр. Вмісними породами для цього масиву слугували метаморфізовані вулканіти, з якими ГМБФ контактує на південно-східному фланзі, а також, можливо, діорити та габроїди, які містяться у вигляді ксенолітів у гранітоїдах. З'ясовано, що головним петрографічним представником ГМБФ є гранодіорити. Останні є петрографічно подібними до гранодіоритів о. Пітерман, розташованого близько 8 км на північний схід від досліджуваної території. По аналогії з гранодіоритами о. Пітерман, для яких час ексгумації оцінено попередниками у 11 млн рр., для ерозійного розкриття ГМБФ також припускається неогеновий вік. За мінералого-петрографічними особливостями гранодіорити Барчанс-Фордж віднесені до гранітоїдів I типу, джерелами магмогенерації яких слугували магматичні породи основного та середнього складу. У процесі оцінювання потенційної рудоносності гранітоїдів Барчанс-Фордж рекомендовано звернути увагу на притаманну цим породам первинно-магматичну ортит-торитову мінералізацію, а також на генетично пов'язані з такими гранітоїдами гідротермальні утворення з молібденітовою та халькопіритовою мінералізацією.
|
|
|