Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Пономаренко Перетворення природних оксидів та$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Пономаренко О. М. 
Перетворення природних оксидів та гідроксидів заліза з антиферомагнітною структурою в [Електронний ресурс] / О. М. Пономаренко, В. П. Іваницький, О. Б. Брик, Н. О. Дудченко, Е. В. Польшин // Мінералогічний журнал. - 2014. - Т. 36, № 3. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2014_36_3_12
За допомогою методів РФА, магнітних вимірів та мессбауерівської спектроскопії досліджено перетворення (омагнічування) гематиту та гетиту і мінеральних складових окиснених залізних руд - у магнетит шляхом їх термічної обробки в діапазоні температури 300 - 650 C у присутності крохмалю. Процеси омагнічування вивчено на прикладі багатої залізослюдко-мартитової руди та бурого залізняку із криворізьких родовищ. Два зразки були представлені сумішшю кварцу і гематиту, третій - кварцу, гематиту і гетиту. Присутність антиферомагнітних мінералів в окиснених залізних рудах істотно знижує рентабельність їх використання для виготовлення рудних концентратів, а також погіршує екологічні проблеми залізорудних регіонів через збільшення об'єму відходів. Показано можливість ефективного перетворення мінералів з антиферомагнітною структурою в магнетит. Вихід реакції перетворення залежить від співвідношення мінеральних складових у вихідній сировині та активності кожної із них у реакції відновлення іонів Fe<^>3+. Гетит, порівняно з гематитом, характеризується меншою енергією активації реакції відновлення Fe<^>3+ в його структурі. Результати можуть бути використані під час розробки ефективних технологій збагачення залізних руд для виготовлення рудних концентратів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 293.949 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського