Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Распутіна Аналіз даних анкетування лікарів$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Распутіна Л. В. Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації [Електронний ресурс] / Л. В. Распутіна, Ю. М. Мостовой, Т. Д. Данілевич, Д. В. Діденко, А. В. Белінський, А. В. Соломончук // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 91-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_2_17 Мета роботи - оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему "Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація" Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником, що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки - 120 (72,7 %), глибини компресій грудної клітки - 147 (89,1 %), співвідношення частоти компресій і частоти дихання без протекції дихальних шляхів - 123 (74,5 %), початкової дози адреналіну - 138 (83,6 %), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії - 121 (73,3 %). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз - 84 (51 %), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта - 86 (52,1 %), початкової дози аміодарону - 79 (47,8 %), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР - 73 (44,3 %). Менше третини лікарів - 38 (23 %) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночкової тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40 % та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років і старше 60 років (p = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (p = 0,001). Висновки: установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4 - 6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. Найбільші труднощі виникають у лікарів під час вибору відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |