![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Степанова Поліморфізм генів NO-синтази, як$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Степанова Є. І. Поліморфізм генів NO-синтази, як фактор ризику в розвитку ендотеліальної дисфункції, функціональних розладів системи дихання та вегетативої нервової системи у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. Г. Кондрашова, В. Ю. Вдовенко, О. М. Литвинець, О.О. Скварська, В. М. Зигало // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 354-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__61 Індивідуалізація універсальних механізмів захисту та ушкодження визначається переважно генетичними варіаціями певних генів (алельним поліморфізмом). Алельний поліморфізм визначає в одних випадках, стійкість індивідуума до певного захворювання, а в інших - схильність до виникнення патології, в тому числі серцево-судинної, органів дихання, вегетативної дизрегуляції тощо. Мета роботи - дослідити роль поліморфізму генів еNOS у розвитку ендотеліальної дисфункції, функціональних розладів системи дихання та вегетативної нервової системи у дітей і мешканців радіоактивно забруднених територій. Для визначення можливих асоціативних зв'язків поліморфізму гену еNOS з показниками, що характеризують функціональний стан ендотелію, бронхолегеневої та вегетативної нервової систем, проведено обстеження 150-ти дітей, з них основну групу склала 101 дитина-мешканець радіоактивно забруднених територій. Контрольна група складалася з 49-ти практично здорових дітей, які мешкали в "чистих" щодо радіоактивного забруднення регіонах і не належали до постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії контингентів. Проведено молекулярно-генетичне дослідження з визначенням поліморфізму в 4-му інтроні гену е-NOS. Дослідження вентиляційної спроможності легенів проводили за допомогою методу пневмотахографії. Для реєстрації ендотелійзалежної реакції судинного русла на зміни умов кровопостачання використовували термографічний спосіб. Визначення рівнів азотистих сполук (NO<^>2- та NO<^>3-) проводили за стандартною методикою з використанням реактиву Грісса. Стан вегетативної нервової системи вивчався за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму (кардіоінтервалографія) у поєднанні з активною кліноортостатичною пробою. Діти основної групи за частотою поліморфних 4а/4b генотипів та алелів гену eNOS не відрізнялися від контролю та даних літератури. У дітей основної групи з генотипом 4а/4b у порівнянні з дітьми, які мали генотип 4b/4b, відмічалося збільшення тривалості відновлення кровообігу до вихідного рівня після оклюзійної проби; спостерігалося зниження вмісту нітриту в сироватці крові; зменшення інтегральних показників еластичності та розтяжності легеневої тканини, прохідності дихальних шляхів; у 1,5 рази частіше реєструвалися ознаки бронхоспазму. Особливостями вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності за генотипу 4а/4b у порівнянні з генотипом 4b/4b у дітей основної групи були підвищена частота варіантів реагування на функціональне навантаження з недостатнім підключенням (швидким виснаженням) симпатоадріналової системи і знижена частота варіантів реагування з надмірним її підключенням. Висновки: зміни ендотелійзалежної реакції судин на оклюзійну пробу (затримка відновлення кровообігу) та зниження рівня нітриту у сироватці крові у носіїв алелю а за генотипу 4а/4b, особливо у дітей, які мешкають за несприятливих екологічних умов, надає підстави віднести їх до групи ризику з розвитку ендотеліальної дисфункції, а функціональні порушення системи дихання та вегетативної нервової системи розглядати як одні з її проявів.
|
|
|