Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Фадєєнко Механізми формування коморбідності гастроезофагеальної$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Фадєєнко Г. Д. Механізми формування коморбідності гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та ішемічної хвороби серця [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, А. О. Несен, О. О. Крахмалова, О. В. Ізмайлова // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 3. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_3_3 Мета роботи - визначити можливі транснозологічні механізми формування коморбідності гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС).. В дослідженні взяли участь 65 хворих з ГЕРХ у поєднанні з ІХС, з них 54 (83,08 %) чоловіки та 11 (16,92 %) жінок віком від 32 до 89 років (середній вік - (61,57 +- 11,37) року). Застосовували лабораторно-біохімічні, клініко-інструментальні та статистичні методи. За даними анамнезу давність ГЕРХ становила від 0,5 до 11,0 років (у середньому - (4,12 +- 2,25) року, медіана - 4 роки), тривалість ІХС - від 1 до 21 року (у середньому - (7,07 +- 4,61) року, медіана - 6 років). Пацієнтів було розподілено на дві групи: 21 (32,31 %) особа з неерозивною ГЕРХ та ІХС - 44 (67,69 %) особи з ерозивною ГЕРХ та ІХС. В обох групах у жінок виявлено в середньому нижчий рівень кардіоваскулярного ризику (КВР) за різними шкалами та вищий відсотковий рівень 10-річної виживаності, що асоціюється з модифікованими чинниками ризику (тютюнокуріння, зловживання алкоголем, індекс маси тіла, неправильне харчування, низька фізична активність, порушення ліпідного обміну). Визначено залежність тяжкості синдрому обструктивного апное/гіпопное сну (СОАГС) від ендоскопічної форми ГЕРХ (p = 0,0007) і ступеня порушень сну від клініко-морфологічних виявів ГЕРХ (p = 0,0498). Одержані дані вказують на фактичність важливих транснозологічних механізмів формування коморбідності ГЕРХ та ІХС: підвищення КВР і ступеня коморбідності на тлі порушень ліпідного спектра та синтезу низки нейрогормонів, наявність кардіальних ("кардіальна маска") та легеневих ("легенева маска") виявів, депресивних розладів і порушень сну. Висновки: чинником несприятливого перебігу коморбідності ГЕРХ та ІХС є СОАГС як один з варіантів інсомнії. Це один із транснозологічних механізмів, котрий спричиняє численні органічні й функціональні систематичні порушення. У разі коморбідності ГЕРХ та ІХС тяжкість інсомнії і депресії залежить від віку хворого, тривалості ІХС та індексу маси тіла (p << 0,05). За різних форм ГЕРХ наявні статистично значущі відмінності за основними діагностичними параметрами тяжкості СОАГС. Тяжкість СОАГС асоціюється з ендоскопічною формою ГЕРХ (p = 0,0007). Існує залежність ступеня порушень сну від клініко-морфологічних виявів ГЕРХ (p = 0,0498). Зростання ступеня коморбідності пропорційне збільшенню ймовірності летальності (r = 0,782; p << 0,001). Коригування показників коморбідності та чинників КВР надає змогу точніше визначити прогноз поєднаного захворювання та суттєво поліпшити ефективність лікувально-профілактичних заходів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |