Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Амосова Особливості різних фенотипів погіршення$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Амосова К. М. Особливості різних фенотипів погіршення функції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю залежно від змін рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів, і вихідної функції нирок [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, І. Ю. Кацитадзе // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_5 Мета роботи - встановити клінічне значення погіршення функції нирок (ПФН) залежно від підвищення рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (neutrophil gelatinase-associated lipocalin - NGAL), у сироватці крові та наявності хронічної хвороби нирок у так званих вологих і теплих хворих із гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН). У проспективне дослідження було залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (середній вік (66,4 +- 2,2) року), яких було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрійської клінічної лікарні м. Київ протягом 2012 - 2014 рр. ПФН за рівнем креатиніну було у 38 (27 %) пацієнтів, у 29 з них швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) під час надходження була менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>). Центральний венозний тиск у групі хворих з ПФН з підвищеним NGAL був статистично значуще вищим як щодо групи з ПФН без підвищення NGAL, так і щодо групи без ПФН, як у першу добу, так і на п'яту добу (p << 0,05 - 0,01). Показник E/E' під час надходження в групі хворих з ПФН з підвищеним NGAL був статистично значуще вищим як щодо групи з ПФН без підвищення NGAL, так і щодо групи без ПФН. Але в день виписування статистично значуща різниця збереглася лише у порівнянні з групою без ПФН (p << 0,05). На п'яту добу у групі хворих із ШКФ менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>) центральний венозний тиск був статистично значуще вищим за ПФН (на 23 %; з p << 0,05). Показник E/E' і рівень мозкового натрійуретичного пептиду в сироватці в першу добу відрізнялися у хворих із ПФН та без ПФН лише в групі зі ШКФ менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>). Висновки: ПФН у хворих з ГДСН асоціюється з більшим ступенем вираження симптомів лише за умови підвищення рівня NGAL у сироватці крові через 48 год. ПФН асоціюється з більш вираженими ознаками конгестії лише за умови зниження ШКФ. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |