Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Бабінець Аналіз функціональної спроможності підшлункової$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Бабінець Л. С. Аналіз функціональної спроможності підшлункової залози при коморбідності хронічного панкреатиту з цукровим діабетом 2-го типу [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Г. М. Сасик // Сімейна медицина. - 2020. - № 5-6. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2020_5-6_10 Дотепер залишаються нез'ясованими питання діагностики, лікування та реабілітації хворих на хронічний панкреатит (ХП) із супутнім цукровим діабетом (ЦД), захворюваність яких зростає. Мета дослідження - вивчення стану функціональної спроможності підшлункової залози у пацієнтів із коморбідним перебігом ХП і ЦД 2-го типу (ЦД2). Було досліджено 137 хворих на ХП із супутнім ЦД2 та без нього. До основної групи увійшли 112 амбулаторних хворих на ХП у поєднанні із ЦД2 у фазі стійкої або нестійкої ремісії, до групи порівняння - 25 хворих на ізольований ХП, до контрольної групи - 30 практично здорових осіб. Верифікацію діагнозів і визначення параметрів функціональної спроможності підшлункової залози (ПЗ) проводили за загальноприйнятими у світі стандартами. За коморбідності зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози (ЗСН ПЗ) була достовірно тяжчою, ніж у групі пацієнтів з ізольованим ХП за вмістом фекальної <$Ealpha>-еластази, що відповідало середньому і легкому ступеням ЗСН ПЗ відповідно, а за бальним показником копрограми - <$E5,60~symbol С~0,10> і <$E3,89~symbol С~0,16> бала відповідно (p << 0,05). Було встановлено значне переважання частки пацієнтів із коморбідністю щодо такої з ізольованим перебігом ХП серед тих, хто мав легкий (22,6 проти 11,7 %) і середній (50,1 проти 3,7 %) ступені ЗСН ПЗ за повної відсутності тяжкої ЗСН ПЗ за ізольованого ХП проти 5,1 % таких пацієнтів із ХП і ЦД2. Було констатовано статистично достовірний більш високий вміст HbA1c у хворих на ХП із супутнім ЦД щодо групи хворих на ізольований ХП - <$E7,71~symbol С~0,16> % проти <$E5,66~symbol С~0,10> %, глюкози - <$E28,89~symbol С~0,33> ммоль/л проти <$E5,27~symbol С~0,11> ммоль/л відповідно, рівень індексу HOMA - <$E3,29~symbol С~0,07> проти <$E1,63~symbol С~0,09> (p << 0,05), що підтвердило наявність IP у пацієнтів з ендокринною недостатністю ПЗ у когорті досліджених, а також довело, що ці хворі мають ЦД саме 2-го типу. Оцінювання ультразвукового бального показника структури ПЗ довела, що за коморбідності з ЦД2 цей показник вищий і відповідає тяжкому ступеню, у той час як у разі ізольованого ХП досліджених пацієнтів - середньому ступеню тяжкості (<$E6,25~symbol С~0,67> бала проти <$E3,89~symbol С~0,78> бала). Заключення: розподіл за індексом і ступенем тяжкості хворих за M-ANNHEIM у балах статистично достовірно довів, що за коморбідності ХП і ЦД2 переважали пацієнти із середнім (72,2 проти 24,0 %) і вираженим ступенем тяжкості ХП (17,0 проти 8,0 %), у разі ізольованого ХП переважали пацієнти з помірним ступенем тяжкості (64,0 проти 4,5 %), а пацієнтів із тяжким ступенем було більше у групі коморбідних пацієнтів (6,3 проти 4,0 %). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |