Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Дудікова Особливості ультраструктури Staphylococcus aureus$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Дудікова Д. М. Особливості ультраструктури Staphylococcus aureus за дії 4-(1-адамантил)фенокси-3-(N-бензил, N-метил,N-циклогексил)-2-пропанол хлориду [Електронний ресурс] / Д. М. Дудікова, С. І. Войчук, Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 3. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2017_3_4 Розповсюдження резистентності до антимікробних препаратів свідчить про нагальну потребу в нових антибіотиках. Одним з багатообіцяючих хімічних класів речовин для їх розробки є похідні адамантану. У скринінгових дослідженнях було виділено сполуку ЮК-23, яка проявляє виражені антистафілококові властивості. Мета дослідження - встановити зміни ультраструктури Staphylococcus aureus за дії похідного алкоксіаміно-1-адамантанфенолу. У всіх експериментах використовували культуру S. aureus ATCC 25923. Мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) було визначено за допомогою методу серійних макророзведень у поживному середовищі. Для вивчення впливу сполуки на ультраструктуру клітин, їх інкубували протягом 1 та 24 год у середовищі, що містило сполуку в концентрації 2,0 МІК. Одержані зразки аналізували за методом трансмісійної електронної мікроскопії після контрастування ураніл ацетатом та цитратом свинцю. Одержані дані свідчать, що сполука ЮК-23 проявляє виразну антибактеріальну активність відносно S. aureus, МІК становить 0,6 мкг/мл. Інкубація S. aureus зі сполукою ЮК-23 у бактерицидній концентрації призводить до порушення морфології клітин (відшарування цитоплазматичної мембрани, поява зон просвітлення в цитоплазмі) вже через 1 год. За збільшення часу інкубації до 24 год зміни поглиблювались: спостерігалося відшарування клітинної стінки та її деградація, конденсація вмісту цитоплазми з утворенням зон просвітлення, лізис клітин. Виявлені зміни ультраструктури S. aureus вказують на можливий механізм дії сполуки ЮК-23, пов'язаний з її впливом на цитоплазму та деградацією генетичного апарату. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |