Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Заболотна Особливості формування ендоназальних доступів$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Заболотна Д. Д. Особливості формування ендоназальних доступів до основи черепа в залежності від анатомічних особливостей порожнини носа [Електронний ресурс] / Д. Д. Заболотна, О. І. Паламар, І. Р. Цвірінько // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 215-222. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_36 Хірургічне лікування пацієнтів з пухлинами селярно-хіазмальної ділянки (СХД) є серйозною проблемою сучасної оториноларингології та нейрохірургії. До недавнього часу для видалення новоутворень СХД використовувалися мікрохірургічні транссфеноїдальні та мікрохірургічні транскраніальні операції. Але розвиток новітніх технічних досягнень та науково-технічного прогресу призвели до вдосконалення оперативної техніки. За останні 2 десятиліття ендоскопічна ендоназальна хірургія основи черепа зазнала суттєвих революційних змін, що евдало змогу вдосконалити і мінімізувати травматизм доступів до найбільш віддалених і найбільш важкодоступних анатомічних ділянок. Мета роботи - оцінка ефективності різних варіантів ендоскопічних ендоназальних транссфеноїдальних доступів до основи черепа залежно від анатомічних особливостей будови носових структур. Під спостереженням знаходився 121 випадок у хворих з новоутвореннями основної пазухи та СХД. У всіх хворих проводилися загальноклінічні, інструментальні та лабораторні дослідження. Проведено обстеження і лікування 121-го пацієнта з патологією СХД та кавернозного синусу за період 2009 - 2014 рр. Вік хворих коливався від 16-ти до 70-ти років. Кількість чоловіків - 54, жінок - 64. Всіх госпіталізованих бул розподілено на групи залежно від ступеня вираженості викривлення перетинки носа й особливостей будови порожнини носа, що в подальшому було пов'язано зі способом доступу до основи черепа. В першу групу ввійшло 29 пацієнтів, в яких спостерігалося значне викривлення перетинки носа (ПН). В другу - 42, де відмічалося помірне викривлення ПН. Третю склало 50 хворих - носова перетинка знаходилася в серединному положенні, або відмічалася незначна її девіація. Доступи до основної пазухи ми проводили залежно від анатомічних особливостей порожнини носа. Пацієнтам першої групи проводився ендоскопічний ендоназальний транссептальний доступ з попереднім виконанням підслизової резекції ПН. В другій групі хворих було проведено ендоскопічний ендоназальний транссфеноїдальний доступ до основної пазухи з резекцією певних носових структур. В третій групі пацієнтів використовувався ендоскопічний ендоназальний транссфеноїдальний зберігаючий доступ. Аналізуючи перебіг раннього післяопераційного перебігу в першій групі за риноскопії слизова оболонка тотально вкрита геморагічними кірками. Кірки тотально закривають носові ходи та починають відходити на 12 - 14 день після операції. В другій - відмічалася наявність кірок переважно в задніх відділах, що тяжко відходять і можуть нагноюватися. Відходження кірок мало місце на 10 - 12 день після операції. В пацієнтів з органозберігаючими доступами і невелика кількість кірок на слизовій з швидким відновленням слизової (7 - 10 день). Висновки: оперативні ендоскопічні ендоназальні доступи мають бути спрямовані на достатній огляд та радикальність вилучення, і разом з тим на мінімальну травматизацію суміжних структур. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |