Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Здещиц Методи та засоби дослідження$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Здещиц В. М. Методи та засоби дослідження геомеханічних процесів у гірському масиві [Електронний ресурс] / В. М. Здещиц, М. В. Шолох, М. П. Сергєєва // Гірничий вісник. - 2014. - Вип. 98. - С. 147-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/girvi_2014_98_35 У разі видобування корисної копалини зі сліпих покладів (СП) на глибоких горизонтах актуальною є проблема погашення виробленого простору. Утворення підземних пустот значних розмірів за відсутності планомірної їх ліквідації після закінчення очисного виймання створює небезпечні умови праці внаслідок самообвалень, у разі яких виникають повітряні удари, що роблять в окремих випадках руйнівний вплив на гірничі виробки і механізми, які розташовані на значній відстані від місця обвалення. Знання закономірностей мінливості напружено-деформованого стану масиву гірських порід (ГП) навколо очисного простору, об'ємів, часу і характеру обвалення порід надасть змогу запобігти виникнення повітряних ударів. Аналіз відпрацювання СП на глибоких горизонтах показав, що самообвалення в очисному просторі залежить не тільки від параметрів оголення та їх стану, але і від інтенсивності загального характеру зрушення вміщуючих порід, що свідчить про збільшення об'єму раніше утвореної воронки на поверхні від 500 до 3000 м, а в зоні зрушення концентричних тріщин. Розглянуто заходи створення умов для стійкого стану поверхонь, оголених гірничими роботами під час інтенсивного видобування корисних копалин, без яких неможливі безпека праці робітників, можливість найбільш раціонального використання вже порушеної частини підземного гірського масиву (ГМ). Аналіз критеріїв руйнування найбільш придатних для ГП показав, що основною механічною характеристикою, є межа міцності на одноосьовий стиск, яка одержана за лабораторних умов. Показано, що прогнозування проявів гірського тиску ускладнюється на етапі видобування корисної копалини зі СП на глибоких горизонтах в структурно-геологічних порушеннях ГМ. Доведено, що аналітичні та числові методи оцінки стану ГМ в основному спрямовані на виявлення детермінованих геомеханічних закономірностей і не враховують складного стохастичного характеру процесів в неоднорідному структурно-порушеному середовищі. Розроблено теоретичні положення дослідження математичного моделювання вимірювальних, реєструючих, обчислювальних і камерально-графічних маркшейдерсько-геодезичних напівавтоматичних систем для оцінки стану геомеханічних процесів у разі формування виробленого простору. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |