Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Кириченко Вибір анестетика для загального$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Кириченко М. І. Вибір анестетика для загального знеболення етапу донорської нефректомії від живого родинного донора [Електронний ресурс] / М. І. Кириченко, А. В. Біляєв, А. П. Мазур, О. В. Ашаренков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 34. - С. 25-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_34_5 На сьогодні трансплантація нирки є єдиним радикальним методом лікування термінальної стадії хронічної ниркової недостатності. Під час трансплантації нирки виникає гостре ішемічне пошкодження трансплантата, пов'язане з травмою механізмом ішемії-реперфузії, ступінь якого і буде визначати, як трансплантована нирка буде функціонувати в організмі реципієнта в найближчому і в більш віддаленому періоді. Мета роботи - дослідити та порівняти функцію трансплантата в організмі реципієнта протягом 1 року після живої родинної трансплантацїї, проаналізувати роль анестезіологічного забезпечення на основі пропофола та севофлюрана у протиішемічному захисті трансплантата нирки під час забору органа від живого родинного донора та запропонувати оптимальний вид анестезіологічного забезпечення донора на етапі забору органа. Досліджено 40 пар донор-реципієнт, яким проводилася трансплантація нирки від живого родинного донора. Анестезіологічне забезпечення донорів: в 1 групі донорів (n = 20), анестезія проводилася на основі пропофола. В 2 групі донорів (n = 20), анестезія проводилась на основі севофлюрана. Реципієнтам двох груп проводилось анестезіологічне забезпечення на основі севофлюрана. Оцінку ефективності дослідження проведено на основі загально клініко-лабораторних методів дослідження, а також методів оцінки функції трансплантата в організмі реципієнта. Термін спостереження за роботою трансплантата в організмі реципієнта - 1 рік після трансплантації. Оцінюючи функцію трансплантата через 6 і 12 міс, статистично достовірним (p << 0,05) є підвищення ШКФ в групі севофлюрана, у порівнянні з групою пропофола. Частота гострого відторгнення алотрансплантата нирки, частота первинної дисфункції трансплантата та часткова затримка функції трансплантата статистично не відрізнялася в досліджуваних групах, хоча і була нижчою у відсотковому співвідношенні в групі севофлюрана, у порівнянні з групою пропофола. Висновки: застосування анестезіологічного забезпечення на основі севофлюрана у донора під час забору органа покращує протиішемічний захист трансплантата, та підвищує ефективність його функціонування.
|
|
|