Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Кочубей Відображення культури українського бароко$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Кочубей Т. Д. Відображення культури українського бароко у філософських поглядах професорів Києво-Могилянської академії [Електронний ресурс] / Т. Д. Кочубей // Освіта та педагогічна наука. - 2013. - № 5-6. - С. 63-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OsDon_2013_5-6_9 Розглянуто суть і основні ознаки культури українського бароко, охарактеризовано особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. На прикладі ідей професорів Києво-Могилянської академії розкрито зміст барокового мислення, яке визначало своєрідність духовного життя українського народу протягом цієї доби. Особливості цього мислення зумовлювали значну увагу до проблем мови, її зв'язку з мисленням. Мову вважали штучною знаковою системою, яку люди використовують для спілкування. Зроблено висновок, що основними ознаками періоду українського бароко було коригування та доповнення традиційної методології, дедалі більшої значущості набували нові парадигмальні принципи, згідно з якими природа виходила на перший план у дослідженні людини та пізнання. Проблеми теорії пізнання та логіки відповідно до загального спрямування барокового світогляду були підпорядковані проблемам усвідомлення суті людини, її місця в безмежному Всесвіті.
| 2. |
Кочубей Т. Д. Відображення культури українського бароко у філософських поглядах професорів Києво-Могилянської академії [Електронний ресурс] / Т. Д. Кочубей // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. - 2014. - № 1. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdpu_2014_1_6 Розглянуто суть і основні ознаки культури українського бароко, охарактеризовано особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. На прикладі ідей професорів Києво-Могилянської академії розкрито зміст барокового мислення, яке визначало своєрідність духовного життя українського народу протягом цієї доби. Особливості цього мислення зумовлювали значну увагу до проблем мови, її зв'язку з мисленням. Мову вважали штучною знаковою системою, яку люди використовують для спілкування. Зроблено висновок, що основними ознаками періоду українського бароко було коригування та доповнення традиційної методології, дедалі більшої значущості набували нові парадигмальні принципи, згідно з якими природа виходила на перший план у дослідженні людини та пізнання. Проблеми теорії пізнання та логіки відповідно до загального спрямування барокового світогляду були підпорядковані проблемам усвідомлення суті людини, її місця в безмежному Всесвіті.
|
|
|