Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Локтєв Перспективи видобування газу з$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Локтєв А. В. Перспективи видобування газу з порід-колекторів піщано-глинистої товщі неогену Закарпатського прогину [Електронний ресурс] / А. В. Локтєв // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2013. - № 1. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2013_1_5 На даний час ріст попиту на природний газ змушує дослідників шукати особливі підходи для виявлення покладів вуглеводнів у піщано-глинистій товщі неогену Закарпатського прогину, в цьому разі важливо враховувати не тільки критерії піщанистості, а й пісковитості порід. У багатьох нафтогазоносних регіонах світу в глинистих породах, які можуть бути покришками, відкрито промислові поклади вуглеводнів. Як приклад, поклади нафти і газоконденсату в баженівській світі юрських відкладів Середнього Приоб'я Росії, у піщано-глинистих товщах олігоцену нафтогазоносного басейну Середньої і Верхньої Магдалени Колумбії, в майкопських глинах Скіфської плити, а також у тонкошаруватій піщано-глинистій товщі неогену Зовнішньої зони Закарпатського прогину. Головним критерієм перспектив газоносності тонкошаруватих піщано-глинистих пачок є наявність в них диференціації псамітової фракції, яка була названа пісковитістю та визначена шляхом встановлення зміни дисперсної розсіяності псамітів за розрізами свердловин, на відміну від піщанистості, коли вивчено тільки монолітні піщані шари. Світовий і вітчизняний досвід проводки горизонтальних свердловин свідчить про те, що їх застосування дозволяє помітно поліпшити технологічні показники розробки низькопроникних порід-колекторів у тонкошаруватих піщано-глинистих пачках. Запропоновано як приклад провести експериментальне буріння свердловини Х-Арданівська і Х-Буштинська з їх викривленням, починаючи з глибини 900 м і 400 м з подальшим бурінням в горизонтальному напрямку, на відстань 250 - 300 м від вертикального стовбура з подальшим застосуванням гідророзриву пласта кожні 25 м. Результати експлуатації горизонтальних свердловин дають підстави вважати, що технологія розробки нафтогазових площ України може дати значний економічний ефект. Це можливо тільки внаслідок накопичення достатнього досвіду і проведення спеціальних науково-дослідних робіт.
|
|
|