Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Матвєєва Клініко-анамнестичні особливості пилково-харчового синдрому$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Матвєєва С. Ю. Клініко-анамнестичні особливості пилково-харчового синдрому в дітей [Електронний ресурс] / С. Ю. Матвєєва // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_3_17 Мета роботи - вивчити клініко-анамнестичні особливості пилково-харчового синдрому в дітей з полінозом. Обстежено 128 дітей з полінозом, які були розподілені на 2 групи: 48 дітей з полінозом та перехресною харчовою алергією (основна група); 80 дітей з полінозом (група порівняння). Усім дітям проведено анкетування, алергологічне та клінічне обстеження. Встановлено, що у 37,5 % дітей з полінозом формується пилково-харчовий синдром, представлений переважно асоціацією береза-рослинний харчовий синдром (у 77,0 % дітей). У 100,0 % дітей пилково-харчовий синдром супроводжується оральним алергічним синдромом, який поєднується у 39,5 % дітей із кропив'янкою та у 10,4 % - з анафілаксією. Серед причинних рослинних харчових алергенів, які спричиняють розвиток пилково-харчового синдрому, - горіхи, яблука, персики, морква, банани, томати, диня, ромашка та селера. Доведено, що специфічними вірогідними факторами ризику формування пилково-харчового синдрому є вік дітей з полінозом від 14 років, поєднання обтяженого сімейного анамнезу та народження в період палінації. Висновки: отримані результати дослідження дають змогу виділити серед дітей з полінозом групи підвищеного ризику перехресної харчової алергії та своєчасно призначити лікувально-профілактичні заходи.
|
|
|