Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Негрич Ефективність препаратів внутрішньовенного імуноглобуліну$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Негрич Т. І. Ефективність препаратів внутрішньовенного імуноглобуліну в терапії розсіяного склерозу [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, Л. Б. Оринчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 56-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_2_10 Мета дослідження - визначити ефективність застосування внутрішньовенного імуноглобуліну (ВВІГ) у хворих на розсіяний склероз (РС) як методу превентивної терапії. У період із грудня 2012 до грудня 2013 рр. обстежено та проліковано 12 хворих на РС із ремітуючо-рецидивуючим типом перебігу захворювання у стадії ремісії (жителі м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області), із них 11 жінок та 1 чоловік із вірогідно підтвердженим діагнозом РС. Усім хворим призначено людський імуноглобулін нормальний рідкий для внутрішньовенного введення Біовен моно по 50,0 мл в/в краплинно 1 раз на день по 3 інфузії перший місяць, у наступні 5 місяців - по 50,0 мл в/в краплинно 1 раз на місяць. Проведено неврологічний огляд пацієнтів, перевірено бал за шкалою інвалідизації EDSS на початку та в кінці лікування. МРТ головного мозку із внутрішньовенним контрастуванням проведено всім пацієнтам перед початком терапії та після її завершення. Група контролю в рамках цього дослідження не була передбачена. Після проведеного 6-місячного курсу лікування ВВІГ у дозі 50,0 мл 1 раз на місяць у хворих на РС відбулося вірогідне зниження середнього бала за шкалою інвалідизації EDSS. У вірогідно більшої кількості пацієнтів, які одержували лікування ВВІГ упродовж 6 місяців, спостережено тривалу ремісію патологічного процесу. У групі хворих на РС без загострень РС за час лікування був вірогідно нижчий середній бал за EDSS після лікування порівняно з балом до початку терапії на відміну від пацієнтів, які мали рецидив РС. При МРТ-дослідженні у вірогідно найбільшого відсотка осіб не виявили МРТ-динаміки порівняно з кількістю пацієнтів, у яких зафіксували зменшення обсягу старих вогнищ. Висновок: таким чином, ВВІГ можна вважати цінним методом альтернативного превентивного лікування ремітуючого-рецидивуючого РС. Довгострокове лікування ВВІГ сприяє тривалим ремісіям демієлінізуючого процесу, клінічній стабілізації стану хворих, а також зменшує прояви індивідуальності в пацієнтів, хворих на РС, що проявляється зниженням бала за шкалою EDDSS.
|
|
|