![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Пилипчук Сучасна стратегія діагностики та$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Пилипчук В. І. Сучасна стратегія діагностики та хірургічного лікування хворих на хронічний панкреатит з ознаками біліарної гіпертензії [Електронний ресурс] / В. І. Пилипчук // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(2). - С. 115-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(2)__44 В хірургічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні впродовж 2009 - 2016 рр. оперативне лікування проведено 145-м хворим на ускладнені форми хронічного панкреатиту (ХП). У 49-ти (33,7 %) хворих виявлено біліарну гіпертензію (БГ). До операції БГ діагностовано у 45-ти (91,8 %) хворих. Клініко-лабораторні прояви БГ виявлено у 35-ти (71,4 %) хворих. У 14-ти (28,6 %) пацієнтів БГ перебігала субклінічно та була діагностована тільки за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД), комп'ютерної томографії (КТ) чи магнітно-резонансної холангіопанкреатографії (МРХПГ). Під час УЗД поширення загальної жовчної протоки (ЗЖП) діагностовано у 34-х (69,4 %) хворих. На КТ ознаки БГ виявлено у 25-ти (80,6 %) з 31-го обстеженого хворого. Ендоскопічну ретроградну панкреатохолангіографію застосовано у 12-ти (24,5 %) хворих, виражений тубулярний стеноз виявлено у 11-ти (91,6 %) хворих. У 5-ти хворих дослідження завершили ендобіліарним стентуванням ЗЖП. МРПХГ проведено 5-м хворим, у всіх діагностовано БГ. У 17-ти пацієнтів БГ було діагностовано шляхом інтраопераційного моніторингу біліарного тиску (БТ). Операцію Фрея виконано у 20-ти (40,8 %) хворих: у 6-ти (30 %) хворих - стандартну, у 14-ти (70 %) пацієнтів - доповнену втручаннями на жовчовивідних протоках. Бернську операцію застосовано у 2-х (4,1 %) хворих. У 6-ти (12,2 %) хворих виконано панкреатодуоденальну резекцію за Whipple. Поздовжня панкреатоентеростомія, доповнена гепатикоентероанастомозом на виключеній петлі тонкої кишки за Py, проведена 8 (16,3 %) хворим. У 5-ти (10,2 %) хворих виконано дренуючі операції: 2-м (4,1 %) хворим - відкриту цистопанкреатоентеростомію на петлі за Py, 2-м (4,1 %) хворим - ендоскопічну цистодуоденостомію, одному хворому - зовнішнє дренування парапанкреатичної кісти підшлункової залози (ПЗ). Операціями вибору у хворих на ХП з ознаками біліарної гіпертензії є дуоденумзберігаючі резекції (операція Фрея, Бегера, Бернська операція), які в частині випадків потребують додаткового втручання на жовчовивідних протоках (накладання біліодигестивних анастомозів або біліопанкреатичних з'єднань в зоні резекції головки ПЗ). Інтраопераційний моніторинг БГ надає змогу виявити приховану БГ та вибрати адекватний об'єм оперативного втручання у хворих на ХП з БГ.
|
|
|