Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Плисюк Класифікація та етіологія кардіоміопатій$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Плисюк В. М. Класифікація та етіологія кардіоміопатій у свійського кота: клінічний випадок проміжної форми кардіоміопатії [Електронний ресурс] / В. М. Плисюк, М. І. Цвіліховський // Біологія тварин. - 2016. - Т. 18, № 2. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2016_18_2_12 Висвітлено сучасний погляд на класифікацію та причини розвитку кардіоміопатій у котів. На сьогодні велику кількість випадків клінічного прояву кардіоміопатій не вдається відобразити у наявній класифікації. Якщо ретельно розглядати поділ кардіоміопатій за етіологічним чинником, то їх розподіляють на первинні (ідіопатичні) та вторинні (етіологічний чинник встановлений). До первинних кардіоміопатій належать: гіпертрофічна (асиметрична і симетрична, обструктивна і необструктивна), дилятаційна (або застійна), рестриктивна (облітеруюча і дифузна) та проміжна. До вторинних кардіоміопатій належать: метаболічні (ендокринного, аліментарного походження); інфільтративні (неопластичні процеси); запальні (іммуноопосередковані, коронавірусна інфекція, вірусний імунодефіцит); фіброзні (постінфекційні); токсичні (застосування доксирубіцину, циклофосфану); інші (хронічна ниркова недостатність, травма, інфаркт). Кардіоміопатії у котів можуть виявлятися однією або кількома ознаками, за якими їх можна віднести до різних форм. У таких випадках можна спостерігати проміжну фазу розвитку захворювання, в міру розвитку якого до кінцевої фази формується пошкодження міокарда, яке легше класифікувати. У багатьох випадках за першого обстеження котів з підозрою на кардіоміопатію за допомогою методу ехокардіографії не вдається одразу класифікувати проміжну чи іншу форми кардіоміопатії. Для цього необхідно проводити 2 - 3, а інколи й більше ультразвукових обстежень серця з інтервалом 4 - 6 міс, а також застосовувати клінічні та лабораторні методи діагностики котів з підозрою на кардіоміопатію для виключення наявності вторинних форм кардіоміопатій. Кожна зі схем класифікації є неповною і деякі випадки кардіоміопатій можуть бути невиявленими, а інші складно віднести до певної форми. Хоча у таких форм кардіоміопатій не існує чітко встановлених меж, поділ їх на гіпертрофічну, рестриктивну та дилятаційну залишається клінічно значущим. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |