Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Радченко Магнітно-резонансна томографія в плануванні$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Радченко В. О. Магнітно-резонансна томографія в плануванні ендоскопічного доступу для денервації поперекових дуговідросткових суглобів [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, В. О. Куценко, А. І. Попов, О. В. Перфільєв, О. В. Кулаков // Травма. - 2016. - Т. 17, № 5. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_5_9 Мета дослідження - визначення координат вимірів на підставі магнітно-резонансної томографії (МРТ) з метою удосконалення ендоскопічного доступу для денервації поперекових дуговідросткових суглобів. Проаналізовано магнітно-резонансні томограми (потужність магнітного поля в 1,5 та 3,0 тесли) у 13-ти пацієнтів (5 чоловіків та 8 жінок віком від 29-ти до 78-ми років, середній вік - 57,8 року) з остеохондрозом і клінічно значущим синдромом спондилоартралгії поперекового відділу хребта. Дослідження проводилось у режимах Т1, Т2, Т2fs (жиропригнічення). Виміри для планування доступу здійснювали за допомогою програми RadiAnt DICOM Viewer 1.9.16. У міжфасціальних просторах для виконання малоінвазивного доступу в режимах Т1, Т2 та Т2fs кут нахилу тубусу ендоскопа в аксіальній проекції становив від 69,4 до <$E84,3 symbol Р>, а в сагітальній - від 9,2 до <$E15,7 symbol Р>. Відступ від верхнього краю остистого відростка в поперечному напрямку становив від 36 до 57 мм. У трьох пацієнтів (23 %) в аксіальних і коронарних проекціях на рівні сегментів L4 - L5 та L5 - S1 медіальні гілочки візуалізувались у місці їх відходження від спинномозкових нервів, а в 10-ти пацієнтів (77 %) візуалізація чітко не визначалася. Висновки: визначення координат за даними МРТ за допомогою програми RadiAnt DICOM Viewer 1.9.16 на кісткових орієнтирах суттєво зменшує час на виділення нервів та запобігає додатковому травмуванню підлеглих м'яких тканин, а як метод нейровізуалізації на певних зрізах в аксіальній Т2 та коронарній Т2fs проекціях допомогає візуалізувати медіальні гілочкі задніх гілок спинномозкових нервів у 23 % випадків.
|
|
|