Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Руденко Порівняльна характеристика культурально-ферментативного та$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Руденко А. В. Порівняльна характеристика культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного методів індикації молікутів – Mycoplasma hominis та Ureaplasma spp., ізольованих у хворих на гострий неускладнений пієлонефрит [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, М. В. Мітченко, О .М. Бавіна, В. В. Третяк // Здоров'я чоловіка. - 2019. - № 4. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2019_4_9 Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M. hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їх причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їх індикації, насамперед, у разі виявлення M. hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M. hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлено високу частоту збігу результатів щодо індикації M. hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі - 85,9 та 87,5 %, у зскрібках слизових оболонок сечівника - 81,3 та 93,3 % і каналу шийки матки - 78,0 та 88,8 % відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності даного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5 %) із 85 хворих, M. hominis - у 34 (41,0 %) із 83 пацієнток. Заключення: комплексне використання різних методів лабораторної діагностики надає змогу більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M. hominis та Ureaplasma spp доводить їх причетність до перебігу запального процесу сечових і статевих шляхів жінок, хворих на ГНП.Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M. hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їх причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їх індикації, насамперед, у разі виявлення M. hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M. hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлено високу частоту збігу результатів щодо індикації M. hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі - 85,9 та 87,5 %, у зскрібках слизових оболонок сечівника - 81,3 та 93,3 % і каналу шийки матки - 78,0 та 88,8 % відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності даного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5 %) із 85 хворих, M. hominis - у 34 (41,0 %) із 83 пацієнток. Заключення: комплексне використання різних методів лабораторної діагностики надає змогу більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M. hominis та Ureaplasma spp доводить їх причетність до перебігу запального процесу сечових і статевих шляхів жінок, хворих на ГНП. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |