Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>AT=Хоменко Бритоліт, церит та бастнезит$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Хоменко В. М. 
Бритоліт, церит та бастнезит Анадольського рудопрояву (Східне Приазов’я) [Електронний ресурс] / В. М. Хоменко, Д. Реде, О. О. Косоруков, С. М. Стрекозов // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 3. - С. 11-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_3_4
Анадольський рудопрояв рідкісноземельних елементів (РЗЕ) церієвої групи, розташований у Східному Приазов'ї, відомий незвичайною асоціацією рудних мінералів, серед яких домінує аланіт. Натомість дуже незначну роль відіграють флуоркарбонати РЗЕ, а монацит, тантало-ніобати, циркон практично відсутні. Комплексними дослідженнями з застосуванням методів рентгенівської дифракції, локального мікроаналізу і електронної мікроскопії визначено, що найбільш ранніми мінералами руд є силікати РЗЕ бритоліт та церит, релікти яких у вигляді кородованих зерен у незначній кількості збереглися в ядрах кристалів аланіту. Середній склад бритоліту відповідає кристалохімічній формулі (Ca1,48Sr0,11REE0,27)1,86(Mn0,02REE2,98)3[(Si2,95Al0,01P0,04)O12](OH, F), а цериту - (REE7,46Y0,04Ca1,36Sr0,14)9(Fe0,54<^>3+Mn0,19<^>2+Mg0,04Al0,02Hf0,01)0,8Ca0,2(Si5,93P0,07)6O24(SiO3OH)(OH, F)1,12. Вміст лантаноїдів у цих фазах сягає 67,5 - 68 % <$ESIGMA roman {REE sub 2 O sub 3 }>. Входження такої кількості РЗЕ у структуру бритоліту компенсується виникненням вакансій в позиції A1. Склад лантаноїдів характеризується вираженим домінуванням легких елементів за переважного їх співвідношення <$Eroman {Ce~>>~La~>>~Nd}> в бритоліті та <$Eroman {Ce~>>~Nd~>>~La}> - в цериті. Виявлено дві відміни бастнезиту, які розрізняються за складом, морфологією й асоціацією з іншими рудними фазами. Рання генерація бастнезиту розвивається за рахунок бритоліту і цериту, трапляючись разом з ними у складі включень в аланіті. Її кристалохімічна формула характеризується підвищеним вмістом Ca та домішок <$EМе sup 2+>. Малокальцієвий бастнезит утворює мономінеральні включення в аланіті або окремі виділення неправильної форми у гетитовій руді. Характерною рисою цієї відміни бастнезиту є різке зростання в ній частки La, в окремих випадках до <$Eroman {La~symbol У~Ce}>, і найбільша серед рудних фаз рудопрояву частка РЗЕ (до 78 %). Нормовані за хондритом спектри РЗЕ бритоліту, цериту та Ca-бастнезиту практично співпадають. Це свідчить про формування силікатів РЗЕ протягом однієї фази метасоматично-гідротермального рудоутворення та про успадкування їх складу в ході заміщення бастнезитом. Всі вони демонструють різке збагачення легкими елементами церієвої групи та складний характер фракціонування середніх та важких РЗЕ. Ці особливості можуть свідчити про сильно диференційоване корове джерело надходження РЗЕ. Характерною рисою бастнезиту другої генерації є зростання фракціонування лантану, яке відбувалось у ході перекристалізації в низькотемпературному гідротермальному процесі. Обговорено можливий зв'язок рудогенерувальних флюїдів з диференційованими гранітними інтрузіями, а також модель ранньої стадії рудоутворення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 513.652 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського