![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Царик Фенотипи діабетичної хвороби нирок$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Царик І. О. Фенотипи діабетичної хвороби нирок (огляд літератури та власні дані) [Електронний ресурс] / І. О. Царик, Н. В. Пашковська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 265-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2020_16_3_16 Надано сучасні відомості про діабетичну хворобу нирок (ДХН) з огляду на її фенотипи. Наведено дані літератури щодо епідеміології, чинників і механізмів розвитку фенотипів цього ускладнення при цукровому діабеті (ЦД), а також можливостей його діагностики та лікування. Описано варіанти перебігу ДХН залежно від типу ЦД, що грунтуються на власних дослідженнях. Наведені дані аналізу 1576 пацієнтів з ЦД 1-го, 2-го типів і латентним автоімунним діабетом дорослих (LADA), описано розподіл хворих за стадіями хронічної ХН і фенотипами ДХН. За даними лабораторних та інструментальних досліджень встановлено, що неальбумінурійне порушення функції нирок є домінуючим фенотипом серед пацієнтів з ЦД (60 % - з ЦД 1-го типу, 43 % - з ЦД 2-го типу, 53 % - з LADA). Виявлені відмінності залежно від типу ЦД, ймовірно пов'язані з різницею у механізмах ураження нирок при різних типах ЦД. Оскільки ЦД 2-го типу зазвичай діагностується через тривалий час після маніфестації, всі патогенетичні ланки виникнення ДХН, включаючи феномен глюкозотоксичності, ендотеліальної дисфункції, оксидативного стресу тощо, призводять до більш масштабних змін, ніж у пацієнтів з ЦД 1-го типу, що діагностується одразу після початку захворювання. Також частота альбумінурійної форми ДХН при ЦД 2-го типу вочевидь пов'язана з обтяжувальним впливом артеріальної гіпертензії, дисліпідемії й інсулінорезистентності, що сприяють прогресуванню ДХН. Зниження поширеності альбумінурійного фенотипу пов'язане як із удосконаленням нефропротекторної дії цукрознижувальних препаратів, що не тільки дає змогу зупинити розвиток протеїнурії, але й сприяє регресії вже наявного ураження нирок, так і зі зростанням кількості пацієнтів зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації без протеїнурії, що, на думку авторів, може бути наслідком більш ранньої діагностики основного захворювання та його ускладнень.
|
|
|