Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Щербатюк Фотосинтетичні пігменти й ультраструктура$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Щербатюк М. М. Фотосинтетичні пігменти й ультраструктура хлоропластів папороті Dryopteris filix-mas (L.) Schott на різних фенологічних фазах розвитку [Електронний ресурс] / М. М. Щербатюк, Л. М. Бабенко, О. В. Вашека, І. В. Косаківська // Біологічні студії. - 2018. - Т. 12, № 2. - С. 77-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2018_12_2_10 Здійснено порівняльний аналіз вмісту фотосинтетичних пігментів, анатомічної будови вай і ультраструктури хлоропластів у клітинах паренхіми вай на різних фенологічних фазах розвитку спорофіту лептоспорангіатної папороті Dryopteris filix-mas (L.) Schott, котра належить до рослин нижнього ярусу і росте за умов затінення. Спостереження проводили у фазах інтенсивного росту (квітень), дозрівання сорусів (травень), висівання спор (червень), літньої вегетації (липень) та завершення вегетації та відмирання надземної частини (жовтень). Встановлено, що вміст хлорофілів a і b у ваях зростав упродовж перших трьох фенологічних фаз і досягав максимуму у фазі висівання спор. Специфічною ознакою виявився відносно високий вміст каротиноїдів, зафіксований на перших чотирьох фазах розвитку. У фазі завершення вегетації та відмирання надземної частини вміст пігментів у тканинах вай суттєво зменшувався. Вміст пігментів у ваях літньозеленої папороті D. filix-mas був нижчим у порівнянні з зимозеленою папороттю Polystichum aculeatum (L.) Roth. Анатомічну будову вай вивчали у сканувальному електронному мікроскопі, використовуючи ліофільно висушені поперечні зрізи. Встановлено, що паренхіма вай мала чітке розділення на палісадну і губчасту тканину. Ультраструктурну будову хлоропластів досліджували у трансмісійному електронному мікроскопі. Виявлено, що у фазі дозрівання сорусів у клітинах паренхіми вай наявні хлоропласти видовженої, лінзоподібної форми з електронно-щільною стромою, котрі містять великі крохмальні зерна і зрідка пластоглобули. У клітинах паренхіми хлоропласти розташовані у безпосередній близькості до плазмалеми. У фазі завершення вегетації та відмирання надземної частини у хлоропластах клітин асимілюючої паренхіми зафіксовано часткову деформацію ламел строми і появу численних пластоглобул. Кількість крохмальних зерен у пластидах суттєво зменшувалася. Порівняльний аналіз складу та вмісту фотосинтетичних пігментів і ультраструктури хлоропластів на різних фенологічних фазах розвитку спорофіту D. filix-mas виявив, що успішність існування за умов затінення та змін температурного режиму серед інших ознак забезпечується специфічною структурно-функціональною організацією фотосинтетичного апарату.
|
|
|