![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Якимович Структурні особливості пришийкової ділянки$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Якимович Д. В. Структурні особливості пришийкової ділянки постійних великих кутніх зубів [Електронний ресурс] / Д. В. Якимович, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2022_21_1_10 Пришийкова ділянка зуба є ділянкою локалізації низки патологічних процесів різної етіології, до яких належать ерозії, клиноподібні дефекти, пришийкова гіперчутливість, різні форми пришийкового карієсу. Знання анатомічної будови ділянки шийки зубів з урахуванням їх групової належності та функціональних особливостей надасть змогу виявити ділянки підвищеного ризику розвитку патологічних процесів, локалізованих у цій ділянці. Мета роботи - дослідження можливих варіантів емалево-цементного з'єднання в ділянці шийок постійних великих кутніх зубів та з'ясування частоти їх виявлення. Об'єктом дослідження стали 120 постійних великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп, видалених за клінічними показаннями та їх поздовжніх шліфів. Визначали співвідношення твердих тканин і емалі, цементу та дентину і в ділянці шийки кожного зуба на його вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Встановлено, що емалево-цементне з'єднання в ділянці шийки великих кутніх зубів може бути представлено у вигляді чотирьох варіантів: ділянок відкритого дентину за відсутності контакту емалі з цементом; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен варіант емалево-цементного з'єднання з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Контакт емалі з цементом у стик в досліджуваній групі зубів виявлено у 47 % випадків, емаль перекриває цемент у 40 %, цемент перекриває емаль у 9 %, а ділянки відкритого дентину через відсутність контакту емалі з цементом у 4 %. Для перших і других великих кутніх зубів найчастішим є варіант контакту емалі з цементом у стик, а найрідшим і перекриття емалі цементом. Для третіх великих кутніх зубів найчастішим є варіант перекриття цементу емаллю, а найрідшим - наявності ділянок відкритого дентину. Лише у 18,3 % від загальної кількості (22 зуби, з яких 9 перших, 9 других - 4 треті великі кутні зуби) на всіх чотирьох поверхнях співвідношення емалі та цементу було однаковим.
|
|
|