![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Kachmar Changes in motor functions$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Kachmar O. Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of intensive neurophysiological rehabilitation: a single-blind study [Електронний ресурс] / O. Kachmar, I. Mysula, A. Kushnir, T. Voloshyn, O. Matiushenko, M. Hasiuk, M. Hordiyevych // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - № 5. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2019_5_3 Розробка сучасних інтенсивних технологій реабілітації пацієнтів із дитячим церебральним паралічем (ДЦП), спрямованих на покращення різних аспектів функціонування дитини, є актуальним завданням фахівцівіпрактиків та дослідників. Одним із таких підходів є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (СІНР), що поєднує різнопланові методи лікування, спрямовані на досягнення функціональних цілей та об'єднані в один інтенсивний курс. Мета роботи - оцінка змін великих моторних функцій, спастичності м'язів та об'єму пасивних рухів у суглобах у пацієнтів із спастичними формами ДЦП після двотижневого курсу лікування за СІНР. Одностороннє сліпе дослідження проведено в групі з 57 дітей віком від 4 до 12 років зі спастичними формами ДЦП, які проходили курс лікування у спеціалізованій реабілітаційній клініці. Пацієнтів обстежували до та після двотижневого курсу лікування за СІНР, що включав численні втручання загальною тривалістю 4 - 5 годин на добу. Виконання пацієнтом завдань тесту щодо оцінки великих моторних функцій (GMFM-66) записувалося на відео та оцінювалося незалежно двома фахівцями. Час запису (до чи після лікування) був замаскований. Об'єм пасивних рухів в суглобах нижніх кінцівок оцінювали за допомогою гоніометра, м'язову спастичність - модифікованої шкали Ашворта. Після курсу лікування за СІНР відмічене статистично вірогідне підвищення результату тесту GMFM-66 з 58,8 до 60,2 бала, із середньою різницею 1,4 +- 2,9 бала. Істотне покращення об'єму пасивних рухів було відзначене при виконанні 5 з 7 рухiв, найбільш виражене при приведенні кульшового суглоба - в середньому на 8,0 +- 5,8 градуса та тильному згинанні стопи на - 8,0 +- 6,1 градуса. Зниження м'язового тонусу спостерігалось у всіх інших м'язових групах, що оцінювалися. Статистично вірогідне зниження спастичності відзначене в згиначах стегна, із середнім зниженням на 0,25 пункту за шкалою Ашворта (95 % довірчий інтервал (ДІ) = 0,06 - 0,44), та аддукторах стегна - на 0,30 пункту (95 % ДІ = 0,08 - 0,51). Висновки: після двотижневого курсу лікування за СІНР зареєстровані покращення великих моторних функцій, збільшення об'єму пасивних рухів і зниження спастичності м'язів нижніх кінцівок. Інтенсивна реабілітація за СІНР потребує проведення подальших досліджень, у тому числі рандомізованих контрольованих.
|
|
|