Пошуковий запит: (<.>A=Ілин Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
1. |
Ілин Л. Галицький крайовий сейм і формування засад українсько-польських політичних стосунків(1861-1914 рр.) [Електронний ресурс] / Л. Ілин // Галичина. - 2013. - Ч. 22-23. - С. 168-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nikp_2013_22-23_20
|
2. |
Ілин Л. М. Впровадження австрійської системи права у Галичині та забезпечення національно-політичних прав українців [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Право і суспільство. - 2013. - № 6.2. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2013_6
|
3. |
Ілин Л. М. Законодавчі ініціативи українського сеймового представництва під час третьої каденції Галицького крайового сейму (1870-1876 рр. ) [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - 2014. - № 9. - С. 46-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2014_9_8
|
4. |
Ілин Л. М. Організація роботи та правовий статус апарату Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.) [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - 2011. - № 4. - С. 163-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2011_4_30
|
5. |
Ілин Л. М. Правове регулювання національно-політичних прав українців у складі імперії Габсбургів [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - 2013. - № 8. - С. 93-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2013_8_14
|
6. |
Ілин Л. М. Правові шляхи розв’язання польсько-українського політичного протистояння у Галичині [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2017. - № 3. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2017_3_10
|
7. |
Ілин Л. М. Еволюція правосприйняття українців починаючи з середини ХІХ ст. [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2016. - № 1. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2016_13_10
|
8. |
Ілин Л. М. Правові та організаційні засади діяльності української сеймової фракції "Руський клуб" [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Приватне та публічне право. - 2017. - № 3. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prpulaw_2017_3_4
|
9. |
Ілин Л. М. Законодавчі ініціативи депутатів Галицького сейму в господарській сфері в 1860 – 1870-х роках [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. - 2016. - Вип. 6(1). - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_jur_2016_6(1)__7
|
10. |
Ілин Л. М. Джерела до вивчення нормотворчої діяльності Галицького крайового сейму [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2017. - № 4. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2017_4_7
|
11. |
Ілин Л. М. Ідея "соборності” в державотворчих концепціях Галичини ХІХ – початку ХХ ст [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2019. - № 8. - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2019_8_4
|
12. |
Ілин Л. М. Правові погляди Є. Олесницького [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2020. - № 10. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2020_10_7
|
13. |
Острогляд О. В. Кримінально-правова політика щодо смертної кари в Україні:історико-правовий огляд ХХ-ХХІ століть [Електронний ресурс] / О. В. Острогляд, Л. М. Ілин // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2021. - № 12. - С. 173-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2021_12_23 Мета дослідження - розкриття історичних передумов, правового закріплення існування та скасування в Україні такого виду покарання як смертна кара. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, системності та об'єктивності. Міждисциплінарний характер дослідження зумовив використання цілого спектру загальнонаукових, філософських та спеціально-історичних методів, з поміж яких, доцільно виокремити наступні: історичний, порівняльний, аналізу документів та ін. Наукова новизна дослідження обумовлюється викликами, що стоять перед Україною сьогодні, на підставі яких дискутується необхідність відновлення смертної кари в Україні. Саме історико-правий аналіз подій і рішень ХХ - ХХI століть дозволяє поглянути на цю проблематику під іншим кутом зору, як на явище не притаманне Україні, як європейській державі. Одночасно, доцільно визначити передумови домінування в українському суспільстві переконання про ефективність застосування найвищої міри покарання. Це пояснюється насамперед низьким рівнем правової культури і усталеними в радянський період стереотипами, що закон - це насамперед покарання. Висновки: встановлено, що для території сучасної Української держави, смертна кара не була притаманним явищем. Всі спроби впровадити даний вид покарання пов'язані з перебуванням території України під владою інших держав. У випадку отримання незалежності цей вид покарання скасовувався в найкоротший час, оскільки Україна завжди прагнула європейських стандартів гуманності та поводження з засудженими, а існування смертної кари не дозволяє досягти мети покарання та уникнути судової помилки. Основні рекомендації згідно результатів дослідження є формування цілісної концепції гуманізації кримінально-правової політики і поширення серед населення розуміння, що сам по собі, навіть найсуворіший вид покарання, не може вплинути суттєво на рівень і динаміку злочинності.
|
14. |
Ілин Л. Правові засади формування духовної сфери суспільства у Галичині другої половини ХІХ ст [Електронний ресурс] / Л. Ілин // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. - 2014. - Вип. 8. - С. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpu_Polit_2014_8_18
|
15. |
Ілин Л. М. Принцип історизму в праві та правових дослідженнях [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин, О. М. Каленюк, М. Й. Гаврецька // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. - 2022. - № 13. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nivif_2022_13_7 Мета роботи - висвітлення основних підходів до розуміння змісту поняття історизм чи принцип історизму, а також визначення його ролі в праві загалом та історико-правових дослідженнях зокрема. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об'єктивності. Результати. Встановлено, що основоположником класичного поняття історизм був німецький вчений XVIII ст. Ф. Шлегель, який пропонував відмовитися від усталеного на той час підходу, що усі історичні процеси в конкретній царині науки відбувалися послідовно і типово, натомість вказував, що все залежить від "особистості" що впливає на процес чи його здійснює, або від суспільних чи інших обставин в яких цей процес розвивається. Відомими українськими вченими, які розвивали теоретичний зміст принципу історизму були М. Ковалевський та С. Дністрянський. Запропоновано розглядати принцип історизму у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні, принцип історизму - це процес розуміння і трактування правових норм під впливом історичних, соціальних чи політичних факторів. У широкому розумінні - форма правового дослідження, яка розглядає процес прийняття правових рішень як продукт політичних, соціальних й історичних умов. Наукова новизна. Встановлено, що формування принципу історизму відбулося у середині ХIХ ст. і пов'язане з розвитком історичної школи права. Ключовими у процесі розуміння і застосування принципу історизму визначається об'єктивна апеляція до закономірних соціальних, політичних, економічних і навіть культурних процесів, які в конкретну історичну епоху впливали на право. Роль науковця в цьому процесі не повинна зводитися виключно до викладу матеріалу на підставі хронологічного підходу, так само, як і не варто асоціювати принцип історизму з принципом історицизму. Встановлено, що в сучасній українській правничій науці спостерігається відхід від радянських ідеологем, які асоціювали принцип історизму з принципом партійності й надавали йому виняткових діалектичних рис. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях та теоретико-правових дослідженнях.
|
16. |
Ілин Л. М. Окремі питання реалізації імперського та крайового законодавства у Галичині останньої третини ХІХ ст. [Електронний ресурс] / Л. М. Ілин // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2017. - Вип. 3. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2017_3_6
|