Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (22) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Алтуніна Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 24 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Алтуніна Н. В. Цинк: клініко-біохімічні паралелі (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна, О. М. Бондарчук // Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 71-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2013_18_4_14 | |||
| 2. | 
Алтуніна Н. В. Зміни параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця, поєднану із цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Серце і судини. - 2014. - № 3. - С. 76-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_3_11 Мета роботи - вивчити особливості структурно-функціональних змін серця за даними ехокардіографії у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ), із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та без нього. Обстежено 87 хворих (середній вік - (<$E60,21~symbol С~0,87>) року), з яких 31 особа - пацієнти, котрі перенесли ІМ та хворіють на ЦД 2 типу (основна група), 29 хворих з перенесеним ІМ без ЦД та 27 - пацієнти з ізольованим ЦД 2 типу. Ехокардіографічне дослідження з оцінкою морфофункціонального стану міокарда виконували за загальноприйнятою методикою. У хворих основної групи на відміну від осіб контрольної групи виявлено достовірне збільшення розмірів усіх камер серця (p << 0,001), потовщення стінок лівого шлуночка (ЛШ) (p << 0,001), зниження фракції викиду (ФВ) (p << 0,001) і порушення діастолічної функції ЛШ та правого шлуночка (ПШ) з переважанням діастолічної дисфункції релаксаційного типу, підвищення тиску в легеневій артерії (p << 0,001). Під час зіставлення ехокардіографічних показників пацієнтів основної групи з показниками хворих на ІХС, які перенесли ІМ, без ЦД 2 типу виявлено достовірне збільшення розмірів лівого (ЛП) (p << 0,01) і правого передсердь (p << 0,05), зниження ФВ (p << 0,01) та більш глибоку діастолічну дисфункцію ЛШ та ПШ. Морфофункціональний стан міокарда пацієнтів основної групи у порівнянні з хворими на ізольований ЦД 2 типу характеризується достовірним збільшенням розмірів ЛП (p << 0,05), зниженням ФВ (p << 0,001) та більш вираженими порушеннями діастоли ЛШ. Висновки: наявність ЦД 2 типу у хворих на ІХС, які перенесли ІМ, у порівнянні з такими ж пацієнтами без ЦД 2 типу в дослідженні асоціювалася зі збільшенням кінцевосистолічного розміру ЛШ та розмірів передсердь, ремоделюванням ЛШ переважно за типом концентричної гіпертрофії, більш глибокою діастолічною дисфункцією ЛШ і ПШ та значнішим порушенням систоли ЛШ.Мета роботи - вивчити вплив застосування альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) на динаміку ехокардіографічних показників у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, що перенесли інфаркт міокарда (ІМ) без зубця Q. Обстежено 39 хворих із ЦД 2 типу, що перенесли ІМ без зубця Q. До базисної терапії пацієнтів на 4 міс додавали АЛК у добовій дозі 600 мг. Ехокардіографічне дослідження з оцінкою морфофункціонального стану міокарда проводили за загальноприйнятою методикою до початку лікування та після його завершення. Під час застосування АЛК у хворих на ЦД 2 типу з перенесеним ІМ без зубця Q виявлено статистично значуще зниження максимальної швидкості пізнього піку діастолічного наповнення (Va) - з (0,50 +- 0,01) до (0,46 +- 0,01) м/с на мітральному (p << 0,05) та з (0,48 +- 0,01) до (0,43 +- 0,01) м/с на тристулковому (p << 0,01) клапанах, часу сповільнення раннього діастолічного наповнення правого шлуночка (ПШ) - з (166,58 +- 3,09) до (158,27 +- 2,72) мс (p << 0,05). Статистично значущо збільшилося співвідношення швидкостей раннього та пізнього піків діастолічного наповнення (Ve/Va) шлуночків (p << 0,05): за лівим шлуночком (ЛШ) - з 0,89 +- 0,03 до 0,97 +- 0,02 та за ПШ - з 0,79 +- 0,02 до 0,86 +- 0,02. Також зафіксовано тенденцію до зменшення діастолічного наповнення ЛШ (p << 0,1) і часу ізоволюмічного розслаблення ЛШ (p << 0,1). Дослідження систолічного потоку крові з вихідного відділу ПШ показало статистично значуще зниження тиску в легеневій артерії - з (21,95 +- 1,02) до (18,85 +- 0,79) мм рт. ст. (p << 0,05) на тлі прийому АЛК. Висновки: застосування АЛК протягом 4-х міс у хворих на ЦД 2 типу, що перенесли ІМ без зубця О, покращує діастолічну функцію як лівих, так і правих відділів серця та зумовлює зниження середнього тиску в легеневій артерії. | |||
| 3. |
Алтуніна Н. В. Порушення діастолічної функції серця в постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 3. - С. 217-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_3_10 Наведено результати дослідження діастолічної функції серця в постінфарктних хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу. У більшості цих пацієнтів виявлено діастолічну дисфункцію (ДД) лівого і правого шлуночків за релаксаційним типом. При цьому встановлено, що поєднання постінфарктного кардіосклерозу та ЦД II типу характеризується збільшенням частки хворих з II типом (псевдонормалізацією) та появою рестриктивного типу ДД ЛШ, які є важчими варіантами порушення релаксації серця. Для діастолічної функції ПШ у такої категорії хворих характерною є поява II типу ДД. У дослідженні встановлено, що при поєднанні постінфарктного кардіосклерозу та ЦД II типу спостерігаються глибші порушення релаксації серця, ніж при окремому перебігу захворювань. Одержані дані показали, що зміни діастолічної функції ЛШ обумовлені впливом обох патологій, у той час як ДД ПШ здебільшого зумовлена впливом ЦД.Представлены результаты исследования диастолической функции сердца у постинфарктных больных с сахарным диабетом (СД) II типа. У большинства пациентов выявлена диастолическая дисфункция (ДД) левого и правого желудочков по релаксационному типу. При этом установлено, что сочетание постинфарктного кардиосклероза с СД II типа характеризуется увеличением числа больных с II типом (псевдонормализацией) и появлением рестриктивного типа ДД ЛЖ, являющихся более тяжелыми вариантами нарушений релаксации сердца. Для диастолической функции ПЖ у данной категории пациентов характерно появление II типа ДД. В исследовании установлено, что при сочетании постинфарктного кардиосклероза и СД II типа наблюдаются более глубокие нарушения релаксации сердца, чем при изолированном течении заболеваний. Полученные данные показали, что изменения диастолической функции ЛЖ обусловлены воздействием обеих патологий, в то время как ДД ПЖ в большей степени обусловлена воздействием СД.The article presents the results of the study of diastolic heart function in postinfarction patients with type 2 diabetes mellitus (DM). The majority of patients had diastolic dysfunction (DD) of the left and right ventricles (LV and RV) by a relaxation type. It was found that the combination of postinfarction cardiosclerosis with type 2 DM is characterized by an increasing number of patients with type II (pseudo-normalization) and the appearance of restrictive DD of LV, which are more severe variants of disorders of heart relaxation. The diastolic function of RV in these patients is characterized by the appearance of type II DD.The study found that the combination of postinfarction cardiosclerosis and type 2 DM observed deeper relaxation heart disorders than in isolated disease.The findings showed that the changes of LV diastolic function due to the action of both pathologies, while DD of RV largely due to the influence of diabetes. | |||
| 4. | 
Алтуніна Н. В. Гендерні особливості взаємозв’язку цинку з метаболічними показниками у "постінфарктних" хворих із цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб, О. М. Бондарчук // Медицина транспорту України. - 2015. - № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2015_1_6 | |||
| 5. |
Алтуніна Н. В. Структура порушень серцевого ритму у постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб // Медицина транспорту України. - 2015. - № 2. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2015_2_9 Мета роботи - вивчити особливості порушень серцевого ритму у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, що перенесли не-Q-ІМ. Обстежено 170 хворих (середній вік - <$E61,72~symbol С~0,89> року). До основної групи ввійшли 65 хворих на ЦД 2 типу, що перенесли не-Q-ІМ. I група порівняння складалася із 50-ти хворих з не-Q-ІМ в анамнезі без супутнього ЦД, II - із 55-ти пацієнтів із ЦД 2 типу без перенесеного інфаркту міокарда (ІМ). Для характеристики серцевого ритму застосовували 24-годинне моніторування ЕКГ. У пацієнтів основної групи частіше виявляли СВЕС і ШЕС із частотою <$Esymbol У~60> за 1 год (p << 0,005), прогностично несприятливі парні ШЕС (p << 0,005) у порівнянні з I групою порівняння. Також у постінфарктних хворих із ЦД помічено тенденцію (p << 0,1) до частіших пароксизмів СВТ і збільшення групових ШЕС (p << 0,1). Під час порівняння показників хворих основної групи і II групи порівняння виявлено частіші парні СВЕС (p << 0,05) і ШЕС (p << 0,001), групові ШЕС (p << 0,001), "пробіжки" СВТ (p << 0,01) і ШТ (p << 0,05), стійкі пароксизми СВТ (p << 0,05) у постінфарктних хворих із ЦД 2 типу. Окрім цього, у них частіше реєстрували ШЕС із кількістю <$Esymbol У~30> за 1 год (p << 0,05) і <$Esymbol У~60> за 1 год (p << 0,001), поліморфні ШЕС (p << 0,001). Також у хворих основної групи простежувалася тенденція до збільшення ШЕС із частотою <$Esymbol У~10> за 1 год (p << 0,1) та пароксизмів ФП (p << 0,2) у порівнянні з II групою порівняння. Висновки: у постінфарктних хворих із ЦД 2 типу найчастіше бувають суправентрикулярні екстрасистоли високої частоти, парні та групові суправентрикулярні екстрасистоли, пароксизми суправентрикулярної тахікардії та шлуночкові екстрасистоли високих градацій. При цьому частота суправентрикулярних екстрасистол більшою мірою залежить від порушень вуглеводного обміну, тоді як шлуночкових екстрасистол високих градацій пов'язана з перенесеним у анамнезі ІМ. Наявність поєднаної патології зумовлює сумацію негативних впливів на ритмічну стабільність серця. | |||
| 6. | 
Алтуніна Н. В. Особливості цинкового статусу у хворих на цукровий діабет 2 типу, які перенесли інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_3_11 Мета роботи - вивчити концентрацію цинку у крові хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, які перенесли інфаркт міокарда без зубця Q (не-Q-ІМ), у порівнянні з такими ж пацієнтами без інфаркту в анамнезі та з недіабетичними постінфарктними хворими. Обстежено 73 хворих (44 чоловіки та 29 жінок, середній вік - (<$E62,69~symbol С~0,91>) року), з яких 26 - пацієнти із ЦД 2 типу, які перенесли не-Q-ІМ (основна група), 23 хворих із перенесеним не-Q-ІМ без супутнього ЦД 2 типу (I група порівняння) та 24 пацієнти із ЦД 2 типу без ІМ в анамнезі (II група порівняння). Усім хворим визначали рівень цинку в сироватці венозної крові за методом атомно-абсорбційної спектрометрії. У хворих основної групи у порівнянні із практично здоровими особами виявлено достовірне зменшення концентрації цинку у крові (<$Eroman p~<<~0,001>). При цьому рівень цинку в цих хворих виявився достовірно нижчим у порівнянні з постінфарктними хворими без ЦД 2 типу (<$Eroman p~<<~0,05>), а у порівнянні з пацієнтами із ЦД 2 типу без ІМ в анамнезі не мав достовірних відмінностей. Під час зіставлення одержаних результатів у групах порівняння виявлено достовірне зниження концентрації цинку у крові у порівнянні з особами контрольної групи як у хворих із постінфарктним кардіосклерозом без ЦД 2 типу (<$Eroman p~<<~0,05>), так і в діабетичних пацієнтів без ІМ в анамнезі (<$Eroman p~<<~0,001>). Порівнюючи дані пацієнтів I та II груп порівняння, було виявлено тенденцію до зниження концентрації цинку в діабетичних хворих (<$Eroman p~<<~0,02>). Висновки: для хворих на ЦД 2 типу, які перенесли не-Q-ІМ, характерне зниження концентрації цинку у крові, що може бути однією з патофізіологічних основ порушень вуглеводного обміну та прогресування атеросклерозу в цих пацієнтів. Подібне зниження цинку у крові спостерігається і в діабетичних пацієнтів без ІМ в анамнезі. Рівень цинку у крові у хворих із постінфарктним кардіосклерозом без ЦД 2 типу знижений, але вищий, ніж у хворих на ЦД 2 типу з перенесеним не-Q-ІМ. | |||
| 7. |
Лизогуб В. Г. Баланс вегетативної нервової системи у постінфарктних хворих на діабет за показниками варіативності серцевого ритму [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна // Ендокринологія. - 2015. - Т. 20, № 4. - С. 701-705. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2015_20_4_8 Наведено результати дослідження показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у постінфарктних хворих з цукровим діабетом 2-го типу за даними 24-годинного моніторингу ЕКГ. Виявлено значне зниження абсолютної більшості статистичних і спектральних показників ВСР, що свідчить про зменшення сумарної активності нейрогуморальних впливів на серцевий ритм з послабленням симпатичної та парасимпатичної регуляції. При цьому, за співвідношенням регуляторних систем у постінфарктних діабетичних хворих відзначено дисбаланс автономної нервової системи з відносним переважанням симпатичних впливів над парасимпатичними, що було особливо вагомим у нічний час.Представлены результаты исследования показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) у постинфарктных больных с сахарным диабетом 2-го типа по данным 24-часового мониторинга ЭКГ. Выявлено значительное снижение абсолютного большинства статистических и спектральных показателей ВСР, что свидетельствует об уменьшении суммарной активности нейрогуморальных влияний на сердечный ритм с ослаблением симпатической и парасимпатической регуляции. При этом, по соотношению регуляторных систем у постинфарктных диабетических больных отмечался дисбаланс автономной нервной системы с относительным преобладанием симпатических влияний над парасимпатическими, что было особенно значимо в ночное время.The article presents the results of the studyштп heart rate variability (HRV) in postinfarction patients with type 2 diabetes according to a 24-hour ECG monitoring. It was found a significant reduction in the absolute majority of statistical and spectral parameters of HRV, indicating a decrease in total activity neurohumoral effects on heart rate with the weakening of sympathetic and parasympathetic regulation. Thus, the ratio of regulatory systems in postinfarction diabetic patients was marked imbalance of the autonomic nervous system with the relative predominance of sympathetic influences over the parasympathetic, which was especially important at night. | |||
| 8. |
Алтуніна Н. В. Зміни параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на цукровий діабет 2 типу, які перенесли інфаркт міокарда без зубця Q, під впливом альфа-ліпоєвої кислоти [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб, О. М. Бондарчук // Серце і судини. - 2016. - № 2. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_2_13 Мета роботи - вивчити особливості структурно-функціональних змін серця за даними ехокардіографії у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ), із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та без нього. Обстежено 87 хворих (середній вік - (<$E60,21~symbol С~0,87>) року), з яких 31 особа - пацієнти, котрі перенесли ІМ та хворіють на ЦД 2 типу (основна група), 29 хворих з перенесеним ІМ без ЦД та 27 - пацієнти з ізольованим ЦД 2 типу. Ехокардіографічне дослідження з оцінкою морфофункціонального стану міокарда виконували за загальноприйнятою методикою. У хворих основної групи на відміну від осіб контрольної групи виявлено достовірне збільшення розмірів усіх камер серця (p << 0,001), потовщення стінок лівого шлуночка (ЛШ) (p << 0,001), зниження фракції викиду (ФВ) (p << 0,001) і порушення діастолічної функції ЛШ та правого шлуночка (ПШ) з переважанням діастолічної дисфункції релаксаційного типу, підвищення тиску в легеневій артерії (p << 0,001). Під час зіставлення ехокардіографічних показників пацієнтів основної групи з показниками хворих на ІХС, які перенесли ІМ, без ЦД 2 типу виявлено достовірне збільшення розмірів лівого (ЛП) (p << 0,01) і правого передсердь (p << 0,05), зниження ФВ (p << 0,01) та більш глибоку діастолічну дисфункцію ЛШ та ПШ. Морфофункціональний стан міокарда пацієнтів основної групи у порівнянні з хворими на ізольований ЦД 2 типу характеризується достовірним збільшенням розмірів ЛП (p << 0,05), зниженням ФВ (p << 0,001) та більш вираженими порушеннями діастоли ЛШ. Висновки: наявність ЦД 2 типу у хворих на ІХС, які перенесли ІМ, у порівнянні з такими ж пацієнтами без ЦД 2 типу в дослідженні асоціювалася зі збільшенням кінцевосистолічного розміру ЛШ та розмірів передсердь, ремоделюванням ЛШ переважно за типом концентричної гіпертрофії, більш глибокою діастолічною дисфункцією ЛШ і ПШ та значнішим порушенням систоли ЛШ.Мета роботи - вивчити вплив застосування альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) на динаміку ехокардіографічних показників у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, що перенесли інфаркт міокарда (ІМ) без зубця Q. Обстежено 39 хворих із ЦД 2 типу, що перенесли ІМ без зубця Q. До базисної терапії пацієнтів на 4 міс додавали АЛК у добовій дозі 600 мг. Ехокардіографічне дослідження з оцінкою морфофункціонального стану міокарда проводили за загальноприйнятою методикою до початку лікування та після його завершення. Під час застосування АЛК у хворих на ЦД 2 типу з перенесеним ІМ без зубця Q виявлено статистично значуще зниження максимальної швидкості пізнього піку діастолічного наповнення (Va) - з (0,50 +- 0,01) до (0,46 +- 0,01) м/с на мітральному (p << 0,05) та з (0,48 +- 0,01) до (0,43 +- 0,01) м/с на тристулковому (p << 0,01) клапанах, часу сповільнення раннього діастолічного наповнення правого шлуночка (ПШ) - з (166,58 +- 3,09) до (158,27 +- 2,72) мс (p << 0,05). Статистично значущо збільшилося співвідношення швидкостей раннього та пізнього піків діастолічного наповнення (Ve/Va) шлуночків (p << 0,05): за лівим шлуночком (ЛШ) - з 0,89 +- 0,03 до 0,97 +- 0,02 та за ПШ - з 0,79 +- 0,02 до 0,86 +- 0,02. Також зафіксовано тенденцію до зменшення діастолічного наповнення ЛШ (p << 0,1) і часу ізоволюмічного розслаблення ЛШ (p << 0,1). Дослідження систолічного потоку крові з вихідного відділу ПШ показало статистично значуще зниження тиску в легеневій артерії - з (21,95 +- 1,02) до (18,85 +- 0,79) мм рт. ст. (p << 0,05) на тлі прийому АЛК. Висновки: застосування АЛК протягом 4-х міс у хворих на ЦД 2 типу, що перенесли ІМ без зубця О, покращує діастолічну функцію як лівих, так і правих відділів серця та зумовлює зниження середнього тиску в легеневій артерії. | |||
| 9. |
Алтуніна Н. В. Зміни параметрів релаксації серця у хворих на цукровий діабет 2 типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда, на тлі застосування α-ліпоєвої кислоти та сульфату цинку [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_2_10 Мета роботи - оцінити показники релаксації серця у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда (не-Q-ІМ), та їх динаміку на тлі застосування alpha-ліпоєвої кислоти (АЛК) та сульфату цинку. Обстежено 44-х хворих (29 чоловіків та 15 жінок, середній вік - (61,34 +- 1,56) року) з ЦД 2 типу, які перенесли не-Q-ІМ. До базисної терапії додавали АЛК у дозі 600 мг/добу та сульфат цинку в дозі 248 мг/добу. Тривалість лікування - 4 міс. Усім хворим до початку лікування та за його завершення проводили ехокардіографію з оцінкою показників діастолічної функції серця. Діастолічна дисфункція (ДД) лівого шлуночка (ЛШ) у хворих була представлена переважно I типом (у 65,9 %), II типом - у 29,5 % і III типом - у 4,6 %. Порушення релаксації правого шлуночка (ПШ) за I типом виявлено у 79,5 % хворих, за II типом - у 15,9 %. Лише 4,6 % обстежених пацієнтів мали нормальну релаксацію ПШ. Під впливом лікування встановлено суттєве зменшення частки пацієнтів з II типом ДД ЛШ - на 18,2 % (p << 0,05) та збільшення на 9,1 % (p << 0,05) частки хворих з нормальною діастолічною функцією ЛШ, а також зменшення частки пацієнтів з II типом ДД ПШ на 13,6 % (p << 0,05) та збільшення на 20,4 % (p << 0,01) частки хворих з нормальною діастолічною функцією ПШ. Висновки: ДД ЛШ зареєстровано в усіх хворих на ЦД 2 типу, які перенесли не-Q-ІМ. Вона переважно представлена I та II типом з невеликою часткою рестриктивної ДД. Порушення релаксації ПШ виявлено у 95,4 % пацієнтів зі значним превалюванням I типу ДД та відсутністю рестриктивного варіанта. Застосування впродовж 4-х міс АЛК та сульфату цинку у хворих на ЦД 2 типу з перенесеним не-Q-ІМ покращує діастолічну функцію як лівих, так і правих відділів серця. | |||
| 10. | 
Алтуніна Н. В. Характеристика добового профілю артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2-го типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 2. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_2_5 | |||
| 11. |
Алтуніна Н. В. Параоксоназа-1 у хворих на цукровий діабет 2 типу, що перенесли не-Q-інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_3_6 | |||
| 12. |
Алтуніна Н. В. Комплексне застосування α-ліпоєвої кислоти та сульфату цинку у постінфарктних хворих з цукровим діабетом 2 типу, можливості корекції системного запалення [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2016. - № 3. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2016_3_6 | |||
| 13. |
Алтуніна Н. В. Ефективність застосування комплексу альфа-ліпоєвої кислоти та сульфату цинку як додаткового засобу в корекції дисліпопротеїнемії в постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2-го типу [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна, В. Г. Лизогуб, О. М. Бондарчук // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 3. - С. 199-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_3_4 Мета дослідження – вивчити динаміку показників ліпідного обміну у хворих на ЦД 2-го типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда (не-Q-ІМ), на тлі застосування препаратів альфа-ліпоєвої кислоти і сульфату цинку. Досліджено показники ліпідного обміну у 49 постінфарктних хворих на ЦД 2-го типу та їх динаміку під впливом 4-місячного комбінованого приймання альфа-ліпоєвої кислоти із сульфатом цинку. Результати. На тлі лікування виявлено зниження рівнів у крові 3ХС (р < 0,01), ХС ЛПНЩ (р < 0,05),ТГ (р < 0,05), ХС ЛПДНЩ (р < 0,05) та Апо В (р < 0,05), що зумовило зменшення КА (р < 0,05) і співвідношення Апо В / Апо (р < 0,01). Зафіксовано позитивну тенденцію до зниження рівня ЛП (а) – (р <0,2) і тенденцію до підвищення концентрації Апо А-1 (р <0,2). Висновок. Чотиримісячне приймання комплексу альфа-ліпоєвої кислоти з сульфатом цинку у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда, зумовлює зменшення рівнів атерогенного ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС ЛПДНЩ і білка Апо В, сприяючи зниженню вмісту 3ХС і КА, та позитивно впливає на прогностично значуще співвідношення Апо В / Апо А-1.Цель исследования – изучить динамику показателей липидного обмена у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа, которые перенесли не-Q-инфаркт миокарда (не-Q-ИМ), на фоне применения препаратов альфалипоевой кислоты и сульфата цинка. Материалы и методы. Исследованы показатели липидного обмена у 49 постинфарктных больных СД 2-го типа и их динамика под влиянием 4-месячного комбинированного приема альфалипоевой кислоты с сульфатом цинка. Результаты. На фоне лечения выявлено снижение уровней ОХС (р < 0,01), ХС ЛПНП (р < 0,05), ТГ (р < 0,05), ХС ЛПОНП (р < 0,05) и Апо В (р < 0,05), что обусловило уменьшение КА (р < 0,05) и соотношения Апо В / Апо А-1 (р < 0,01). Зафиксирована позитивная тенденция к снижению уровня ЛП (а) – (р < 0,2) и тенденция к повышению концентрации Апо А-1 (р < 02). Вывод. Четырехмесячный прием комплекса альфалипоевой кислоты с сульфатом цинка у пациентов с СД 2-го типа, которые перенесли не-Q-инфаркт миокарда, обусловливает уменьшение уровней атерогенного ХС ЛПНП, ТГ, ХС ЛПОНП и белка Апо В, способствуя снижению уровня ОХС и КА, и позитивно влияет на прогностически значимое соотношение Апо В / Апо А-1.Aim of the work is to study the dynamics of the lipid metabolism indices in patients with type 2 diabetes mellitus who had non Q myocardial infarction against a background of using the drugs of alpha-lipoic acid and zinc sulfate. Materials and methods. The indices of lipid metabolism and their dynamics of 49 postinfarction patients with type 2 diabetes mellitus under the effect of 4-month combined treatment with alfa-lipoic acid and zinc sulfate were studied. Results. A decreased levels of T-Chol (p < 0.01), LDL-Chol (p < 0.05), TG (p < 0.05), VLDL-Chol (p < 0.05) and Apo B (p < 0.05), which caused a decrease in CA (p<0.05) and the ratio of Apo B / Apo A-1 (p < 0.01) were revealed against a background of the treatment. A positive tendencies to decrease in the LP (a) level – p < 0.2 and to increased Apo A-1 concentration (p < 0.2) were fixed. Conclusion. The 4-month use of alpha-lipoic acid and zinc sulfate in the complex treatment of patients with type 2 diabetes mellitus, who had non Q myocardial infarction, causes a decrease in the levels of atherogenic LDL-Chol, TG, VLDL-Chol and Apo B protein, contributing to the reduction of T-Chol and CA, and positively influencing on the prognostic significant ratio of Apo B / Apo A-1. | |||
| 14. |
Алтуніна Н. В. Динаміка показників варіативності серцевого ритму на тлі застосування альфа-ліпоєвої кислоти та сульфату цинку у постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 63-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2016_4_10 | |||
| 15. |
Алтуніна Н. В. Вплив αліпоєвої кислоти на показники ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу, які перенесли неQінфаркт міокарда [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 4. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_4_11 | |||
| 16. |
Лизогуб В. Г. Можливості альфаліпоєвої кислоти та сульфату цинку в корекції порушень серцевого ритму у хворих на цукровий діабет 2 типу, які перенесли інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна, О. М. Бондарчук // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_1_10 | |||
| 17. |
Алтуніна Н. В. Динаміка ехокардіографічних показників на тлі застосування альфа-ліпоєвої кислоти та цинку сульфату у постінфарктних хворих із цукровим діабетом 2-го типу [Електронний ресурс] / Н. В. Алтуніна, В. Г Лизогуб // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 107-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_2_4 Наведено дані ехокардіографічного обстеження 44 пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда, та їхня динаміка під впливом 4-місячного комбінованого лікування альфа-ліпоєвою кислотою з цинк сульфатом. Результати. Виявлено вірогідне зменшення порожнин ЛП (р < 0,05) і ПП (р < 0,05), зниження максимальної швидкості пізнього піку діастолічного наповнення - Vа на тристулковому клапані (р < 0,05), часу сповільнення раннього діастолічного наповнення ПШ - DT (р < 0,05), вірогідно збільшилося співвідношення швидкостей раннього та пізнього піків діастолічного наповнення (Vе / Vа) ПШ (р < 0,05), також зафіксовано підвищення ФВ ЛШ (р < 0,05). Дослідження систолічного кровообігу з вихідного відділу ПШ показало вірогідне зниження Рла (р < 0,05). Висновки. Чотиримісячне застосування альфа-ліпоєвої кислоти та цинку сульфату в комплексному лікуванні хворих на ЦД 2-го типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокарда, поліпшує релаксацію та скорочувальну функцію серця, зумовлює зменшення розмірів передсердь і знижує середній тиск в ЛА.Педставлены данные эхокардиографического обследования 44 пациентов с сахарным диабетом (СД) 2-го типа, которые перенесли не-Q-инфаркт миокарда, и их динамика на фоне 4-месячного комбинированного лечения альфа-липоевой кислотой с цинка сульфатом. Результаты. Выявлено достоверное уменьшение полостей ЛП (р < 0,05) и ПП (р < 0,05), снижение максимальной скорости позднего пика диастолического наполнения - Vа на трикуспидальном клапане (р < 0,05), времени замедления раннего диастолического наполнения ПЖ - DT (р < 0,05), достоверно увеличилось соотношение скоростей раннего и позднего пиков диастолического наполнения (Vе / Vа) ПЖ (р < 0,05), также зафиксировано повышение ФВ ЛЖ (р < 0,05). Исследование систолического кровотока из выходного отдела ПЖ показало достоверное снижение Рла (р < 0,05). Выводы. Четырехмесячное применение альфалипоевой кислоты и цинкасульфата в комплексном лечении больных СД 2-го типа, которые перенесли не-Q-инфаркт миокарда, улучшает релаксацию и сократительную функцию сердца, обеспечивает уменьшение размеров предсердий и снижает среднее давление в ЛА.The article presents data of echocardiographic examination of 44 patients with type 2 diabetes mellitus who had non-Q-myocardial infarction and their dynamics under the effect of the 4-month combined treatment with alpha-lipoic acid and zinc sulfate. It was found a significant reduction in LA (p < 0.05) and RA (p < 0.05) cavities, a decrease of the maximum velocity of the peak of late diastolic filling - Va on tricuspid valve (p < 0.05), deceleration time of early diastolic filling of RV - DT (p<0.05), significantly increased ratio of velocity of early and late peaks of diastolic filling (Vе / Vа) of RV (p < 0.05), an increase of EF of LV (p < 0.05) was also registered. A significant decrease of PA pressure (p < 0.05) was revealed by the examination of systolic blood flow from the output department of the RV. Thus, the 4-month use of alpha-lipoic acid and zinc sulfate in the complex treatment of patients with type 2 diabetes mellitus who had non-Q-myocardial infarction, improves relaxation and contractile function of the heart, causes atriums size reduction and reduces the average pressure in the LA. | |||
| 18. | 
Лизогуб В. Г. Клінічні паралелі цукрового діабету 2 типу та серцево-судинної патології [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, Н.В. Алтуніна, О.М. Бондарчук // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2012. - № 4. - С. 191-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2012_4_35 | |||
| 19. | 
Лизогуб В. Г. Порушення жирно-кислотного спектра тригліцеридів плазми крові та їх медикаментозна корекція статинами у хворих з нестабільною стенокардією [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, О. О. Артемчук, О. В. Долинна, Н. В. Алтуніна, М. Л. Шараєва, Т. Н. Конюк // Лікарська справа. - 2013. - № 3. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2013_3_4 | |||
| 20. |
Лизогуб В. Г. Рівень стероїдних гормонів у хворих на бронхіальну астму у поєднанні з гіпертонічною хворобою та їх динаміка при застосуванні антигіпертензивних засобів [Електронний ресурс] / В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна // Лікарська справа. - 2009. - № 1-2. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2009_1-2_4 У 59 хворих на бронхіальну астму (БА) у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) вивчено зміни рівня кортизону та статевих гормонів. Виявлено достовірне зниження рівня прогестерону та кортизолу в крові, а також підвищення рівня естрадіолу, що спричинює підтримку та прогресування бронхообструктивного синдрому. Проведено оцінку динаміки статевих гормонів на тлі антигіпертензивної терапії хворих на БА. Виявлено підвищення рівня прогестерону у разі прийому амлодипіну у жінок і підвищення рівня тестостерону у випадку застосування еналаприлу у чоловіків. Одержано дані, які дозволяють оптимізувати вибір гіпотензивного препарату у хворих на БА, поєднану з ГХ. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |